Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №521/12575/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №521/12575/26

Суддя: Тихонова О. А.

Справа 521/12575/26

Номер провадження 3/521/3906/26

Номер провадження 3/521/3906/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Тихонова О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з СПДН ВП Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є особою з інвалідністю ІІ групи, не працюючого, і зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 29.07.2026 року було об`єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення № 521/12575/26 (провадження 3/521/3906/26) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 521/12576/26 (провадження 3/521/3907/26) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , об`єднано у одне провадження під № 521/12575/26 (провадження №3/521/3906/26), для спільного розгляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181764 від 19.07.2026 року вбачається, що, 18.07.2026 року о 11 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, ОСОБА_1 , а саме: ображав, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілій.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181724 від 19.07.2026 року вбачається, що, 19.07.2026 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , відносно своєї дружини ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілій.

Дії ОСОБА_1 , працівниками поліції кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без участі, просив закрити справи за малозначністю.

Потерпіла ОСОБА_1 направила до суду заяву про розгляд справи без участі, просила закрити справу за малозначністю.

За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 , про розгляд справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Психологічне насильство — форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181764 від 19.07.2026 року та протоколу серії ВБА №181724 від 19.07.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме ставиться у провину вчинення психологічного насильства.

Під час розгляду справи встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить та протокол узгоджується з іншими матеріалами справи, що до нього долучені співробітниками поліції. Протокол містить підпис особи, у відношенні якої він складений, а також містить пояснення такої особи, а саме особою зазначено, що «більше порушувати не буду, прошу винести усне попередження».

Ознайомившись зі змістом заяви потерпілої суд вважає необхідним зазначити, що КУпАП не передбачає закриття провадження у справі за ст. 173-2 КУпАП у зв`язку з малозначністю. Адміністративні правопорушення за ст. 173-2 КУпАП щодо домашнього насильства носять публічний характер, тому справа розглядається незалежно від бажання кривдника чи заяви потерпілої особи про визнання правопорушення малозначним, більш того відмова від претензій не зупиняє розгляд справи.

Доводи сторони захисту, зазначені в письмових поясненнях потерпілої, про те, що 18.07.2026 року та 19.07.2026 року між подружжям відбувся виключно конфлікт, який носив взаємний характер та не мав ознаки домашнього насильства, її чоловік ОСОБА_1 повністю визнав вину, щиро розкаявся, на переконання суду, лише частково знайшли свого підтвердження.

Тобто суд погоджується з тим, що сама по собі сварка між подружжям не свідчить про вчинення домашнього насильства будь-якою зі сторін. Водночас умисні дії, вчинені під час або внаслідок такого конфлікту, які полягають у словесних образах, приниженні, погрозах, залякуванні чи інших формах психологічного впливу та спричинили шкоду психічному здоров`ю потерпілої або емоційну невпевненість, утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Доводи сторони захисту щодо відсутності свідків правопорушення та відеозапису суд не приймає до уваги, оскільки домашнє насильство може доводитися будь-якими допустимими доказами, і закон не містить вимоги доведення його спеціально визначеними засобами доказування.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи примітку ст. 22 КУпАП щодо правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд, приймаючи також до уваги особу правопорушника, відомості про нього та відсутність даних про притягнення його до адміністративної відповідальності за будь-які інші правопорушення, позицію потерпілої, дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення в мінімальних межах, встановлених, санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи.

Керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв`язку з малозначністю правопорушення- відмовити.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.

Суддя О.А. Тихонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua