Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №521/10641/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/10641/26

Номер провадження № 2/521/7509/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Одесі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Хаджибейський ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ) про зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог Позивачка посилається на те, що нерухоме майно, а саме: квартира за АДРЕСА_1 належить на праві власності її чоловіку, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час оформлення спадщини Хаджибейською державною нотаріальною конторою у м. Одеси позивачці стало відомо, що на вищевказану квартиру накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.05.2009, АН № 392545.

На заяву про зняття зазначеного арешту Хаджибейський ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ листом від 29.05.2026 № 107829 повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження неможливо ідентифікувати виконавче провадження, в межах якого до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна був внесений запис про обтяження № 8826628 від 23.06.2009 р. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 392545 від 19.05.2009.

Наявність обтяження порушує права Позивачки на спадкування, унеможливлює оформлення спадкових прав та володіння майном, тому вона звернулася до суду із цим позовом.

06.07.2026 на адресу суду надійшов від Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ відзив на позовну заяву, у якому повідомлено про неможливість встановити виконавче провадження у межах якого до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна був внесений запис про обтяження № 8826628 від 23.06.2009 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 392545 від 19.05.2009.

Хаджибейський ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ у відзиві зазначає про відсутність у нього правових підстав для зняття арешту в позасудовому порядку, окрім тільки як за рішенням суду.

Окрім того, ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ повідомив про те, що в різні часі на виконанні у Відділу перебували дев`ять інших виконавчих проваджень про стягнення за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 (померлого чоловіка позивачки) на користь комунальних підприємств та інших юридичних осіб, таких як: КП «Теплопостачання міста Одеси», КП «Житлово-експлуатаційна організація Малиновського району», АТЗТ «Одестеплокомуненерго». Матеріали виконавчих проваджень не збереглися у зв`язку із закінченням строків їх архівного зберігання та були знищені відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 25.06.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2026 р.

У судове засідання, 29.07.2026, про день та час слухання справи сторони повідомлені належним чином та своєчасно. Представник позивачки надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за її відсутності.

Представник Відповідача в судове засідання з`явився, проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, надав суду заяву про здійснення судового розгляду без фіксування процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що нерухоме майно, а саме: квартира за АДРЕСА_1 придбана на підставі договору купівлі – продажу нерухомого майна від 12.09.1994 № 4597 ОСОБА_2 .

18.02.1993 р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації шлюбів тією датою зроблено відповідний актовий запис за № 97 та підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого повторно Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 15.11.2011. серії НОМЕР_1 .

Рішенням Одеської міської ради № 638-VII від 27.04.2016 «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 09.11.2005 р. № 4858-ІV «Про найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Одеси» вулицю Щорса перейменовано на вулицю Святослава Ріхтера.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що 05.05.2011 р. складено відповідний актовий запис № 753 та підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області 09.11.2012 р., серія НОМЕР_2 .

Державний нотаріус листом від 12.05.2026 № 187802-14 повідомив позивачку про те, що в проваджені Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса знаходиться спадкова справа № 636/2014 щодо майна ОСОБА_2 . Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено наявність арешту на квартиру під АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , на підставі постанови Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН № 392545, 19.05.2009.

Листом від 29.05.2026 за № 107829 Хаджибейський ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ повідомив про неможливість ідентифікувати виконавче провадження, в рамках якого були внесені відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обтяження № 8826628 від 23.06.2009 року накладеного на підставі постанови Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН № 392545 від 19.05.2005.

Додатково Хаджибейський ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ повідомив про те, що на виконанні у Відділу відносно ОСОБА_2 перебували виконавчі провадження, які вже на теперішній час є знищеними, а саме:

-ВП № 11975218 – відкрито на підставі судового наказу від 24.10.2008 № 2-н-3734/2008 про стягнення на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованості у сумі 1 681,67 грн;

-ВП № 23033955 – відкрито на підставі судового наказу від 23.11.2007 № 2н-2913/2007 про стягнення на користь КП «Житлово-експлуатаційна організація Малиновського району» заборгованості у сумі 1 233,12 грн. Постановою державного виконавця від 27.12.2011 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на той час) у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення;

- ВП № 24392656 – відкрито на підставі судового наказу від 12.01.2008 № 2н-2407/07 про стягнення на користь АТЗТ «Одестеплокомуненерго» заборгованості у сумі 40,50 грн. Постановою державного виконавця від 14.01.2013 виконавче провадження закінчено у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

- ВП № 27305369 – відкрито на підставі судового наказу № 2н-2913/2007 про стягнення на користь ЛК «Житлово-експлуатаційна організація Малиновського району» заборгованості у сумі 1 233,12 грн;

- ВП № 27307847 – відкрито на підставі судового наказу № 2н-2474/2010 про стягнення на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованості у сумі 4 814,10 грн;

-ВП № 28762493 – перебувало на виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби на підставі судового наказу від 23.11.2007 № 2н-2913;

-ВП № 29885418 – перебувало на виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби на підставі судового наказу від 10.09.2010 № 2н-2474 про стягнення на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованості у сумі 4 814,10 грн;

- ВП № 30157309 – перебувало на виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби на підставі судового наказу від 23.11.2007 № 2н-2913;

-ВП № 34039537 – відкрито на підставі судового наказу Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2012 № 1519/2н-2026/11 про стягнення на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованості у сумі 10 344,17 грн. Постановою державного виконавця від 14.12.2012 виконавче провадження закінчено на підставі пункту 3 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на той час) у зв`язку зі смертю боржника.

Жодне із зазначених Хаджибейським ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ виконавчих проваджень не має відношення до виконавчого провадження, за яким накладено постановою АН № 392545 від 19.05.2009 арешт на квартиру під АДРЕСА_1 .

Окрім того, довідкою від 08.06.2026 р. за № 1/7-7 АТЗТ «Одестеплокомуненерго» повідомило про відсутність заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборгованість перед КП «ЖЕО Малиновського району» також відсутня, що підтверджується довідкою Ліквідаційної комісії комунальних підприємств, створеної згідно з рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 59 від 30.01.2003 року.

КП «Теплопостачання міста Одеси» повідомило листом від 15.06.2026 та заявою від 20.05.2025 № 02.01-21-289 що заборгованість, яка була предметом судових рішень та виконавчих проваджень, погашена у повному обсязі. Матеріали судових справ та виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості знищені у зв`язку із закінченням встановлених строків їх зберігання.

Довідкою від 02.03.2026 року № 112 КП ЖКС «Черьомушки» підтвердило відсутність будь-якої заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, наявними у справі доказами підтверджується відсутність будь-якої заборгованості за виконавчими документами, які могли бути підставою для накладення арешту на майно спадкодавця, у тому числі за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 392545 від 19.05.2009 року, виданою Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Матеріали виконавчих проваджень та судових справ, на підставі яких було накладено арешт, не збереглися у зв`язку із закінченням встановлених строків їх зберігання.

Проте, на теперішній час арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 не знято.

Зняття зазначеного арешту необхідне позивачці для оформлення спадщини на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_2 .

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що Позивачка в інший спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку захистити своє порушене право не може.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимоги позивачки, що ґрунтуються на її праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

На сьогодні наявність обтяження порушує право позивачки на майно та не дозволяє розпорядитися ним на власний розсуд, шо порушує її права, як власника такого майна.

Згідно зі ст. 1218, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його вішав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи Щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У матеріалами справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, на час звернення із цим позовом до суду, наявність арешту (обтяжень) накладеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , порушує право позивачки на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивачки підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі та керуючись ст.ст. 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81, 89, 223, 258, 259, 260, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

2.Зняти (скасувати) арешт, накладений постановою АН № 392545 від 19 травня 2009 року Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського МУЮ на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності, запис про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 8826628 від 23.06.2009.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.07.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО