Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №502/1681/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1681/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні,

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12026167150000066 від 16.06.2026 р. відносно:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Кілія Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, з середньою освітою, офіційно не працюючу, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

-25.03.2026 Кілійським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 60 (шістдесят) годин,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку,

передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України

В С Т А Н О В И В :

Органом дізнання встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вироком Кілійського районного суду Одеської області від 25.03.2026, який набрав законної сили 28.04.2026, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та їй призначено покарання у виді громадських робіт строком 60 годин. Будучи належним чином ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання, діючи умисно, систематично ОСОБА_3 ухиляється від його відбування.

Так, 29.04.2026 ОСОБА_3 поставлено на облік в Ізмаїльському РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області. Їй 06.05.2026 під особистий підпис роз`яснено права, обов`язки, умови відбування покарання та вручено направлення до КП «Житловий сервіс» для початку робіт з 07.05.2026. Також її письмово попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України.

Однак ОСОБА_3 , маючи реальну можливість виконувати громадські роботи, умисно, без поважних причин, у визначені графіком робочі дні систематично не виходила на роботу та порушувала встановлений порядок.

Зокрема, засуджена не приступила до роботи у перший же визначений день 07.05.2026 (четвер), у зв`язку з чим 08.05.2026 їй винесено перше письмове застереження. Надалі ОСОБА_3 умисно пропустила 4 робочі дні підряд 14.05.2026 (четвер), 15.05.2026 (п`ятниця), 18.05.2026 (понеділок) та 19.05.2026 (вівторок), не маючи на це поважних причин. За вказані факти порушення порядку відбування покарання 20.05.2026 їй винесено друге письмове попередження. Загалом за період з 07.05.2026 по 29.05.2026 засуджена без поважних причин пропустила 5 робочих днів, відпрацювавши 0 годин.

Надалі засуджена продовжила умисно та систематично ухилятися від відбування покарання, знову не виходячи на роботу без поважних причин. Вона прогуляла робочі дні 01.06.2026 (понеділок), 02.06.2026 (вівторок) та 04.06.2026 (четвер). Прибувши 03.06.2026 (середа) до КП «Житловий сервіс» та отримавши виробниче завдання, до роботи не приступила і самовільно залишила об`єкт, внаслідок чого 05.06.2026 їй винесено третє письмове застереження.

Протягом червня 2026 року засуджена повторно порушувала трудову дисципліну у визначені графіком робочі дні: 08.06.2026 (понеділок) запізнилася на 1,5 години, 09.06.2026 (вівторок) самовільно залишила ділянку після 2 годин роботи, а 10.06.2026 (середа) та 15.06.2026 (понеділок) взагалі не з`явилася до підприємства, не надавши жодних медичних чи інших документів, які б підтверджували поважність причин невиходу на роботу. Загалом за період з 01.06.2026 по 16.06.2026 із 12 робочих днів за графіком засуджена без поважних причин пропустила 9,5 робочих днів, відпрацювавши лише 10 годин із призначених судом 60 годин.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи особою, засудженою до громадських робіт, та маючи три офіційні письмові попередження від органу пробації, умисно та систематично ігнорувала виконання покладених на неї судом обов`язків у робочі дні, свідомо ухиляючись від відбування покарання.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Разом з обвинувальним актом прокурор звернувся з клопотанням, в якому зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акту за її відсутності. У зв`язку з чим прокурор на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України просив розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує:

- відсутність обставин, які обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КК України;

- обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Вивченням відомостей про особу обвинуваченої встановлено, що вона раніше судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Санкція ч. 2 ст. 389 КК України передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно вироку Кілійського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено їй покарання у виді громадських робіт строком 60 годин.

Враховуючи, що вчинене кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, обставини його вчинення та особу обвинуваченої, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що для перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім буде покарання у вигляді пробаційного нагляду в середній межі відповідного виду покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 389 ККК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Оскільки ОСОБА_3 вчинила вказаний кримінальний проступок, не відбувши іншого покарання за вироком Кілійського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року у виді громадських робіт, виходячи з положень ст. 72 КК України, суд призначає їй покарання у відповідності до положень ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за попереднім вироком.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Зазначена вимога закону має імперативний характер і унеможливлює (за умови встановлення судом таких обставин) будь-який інший порядок та правила призначення остаточного покарання.

Водночас при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи із співвідношення, визначеного положеннями ч.1 ст.72 КК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2024 у справі № 335/1211/23, стаття 72 КК України не передбачає прямого співвідношення громадських робіт та пробаційного нагляду. Таке співвідношення може бути проведено лише опосередковано через інші види покарань двома способами: за допомогою комплексного використання положень підпунктів г) і а-1) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України; або з використанням положень пунктів 4 і 5 ч. 1 ст. 72 КК України.

За змістом п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Верховний Суд у Постанові від 12.05.2025, у справі №638/7426/24 виснував, що "правильним застосуванням судом закону про кримінальну відповідальність того з наявних в законі співвідношень, яке є найбільш сприятливим для інтересів обвинуваченого, засудженого, а саме співвідношення до основного покарання у виді обмеження волі, результатом якого є еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт."

Із зазначених положень вбачається, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.

За таких обставин, в порядку ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кілійського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року, у виді 48 годин громадських робіт, виходячи із розрахунку, визначеному положеннями п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, що одному дню пробаційного нагляду відповідає вісім годин громадських робіт.

Цивільний позов не заявлено.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не обирався та підстави для його обрання відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 389 КК України та призначити їй покарання - 2 (два) роки пробаційного нагляду із покладенням на засуджену наступних обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі статей 71, 72, 73 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Кілійського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання - 2 (два) роки 6 (шість) днів пробаційного нагляду із покладенням на засуджену наступних обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_3 положення ч. 2 ст. 49-3 КВК України, відповідно до яких стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченої не обирати.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ухвалення).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1