Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №946/1794/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1794/26

Провадження № 2/946/2918/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 року позивач звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить скасувати арешт з усього майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: за реєстраційним номером обтяження 6026112 (спеціальний розділ) зареєстроване 16.06.2014, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 6038605, яка видана 13.05.2014 відділом Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області та визнати за ОСОБА_1 право власності, у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0314 га, яка розташована на території Саф`янівської (до об`єднання – Першотравневої) сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки – 5122085300:01:001:0267.

Свої вимоги мотивує тим, що листом приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. № 155/02-14 від 04.03.2026, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що під час оформлення спадщини та перевірки інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта було виявлено, що в межах виконавчого провадження було накладено арешт на все нерухоме майно належну спадкодавцю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача - Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - Ізмаїльського відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0314 га, яка розташована на території Саф`янівської (до об`єднання – Першотравневої) сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки – 5122085300:01:001:0267, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ОД № 031203 виданого Ізмаїльською райдержадміністрацією 02.02.2004.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 14.02.2025, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0314 га, яка розташована на території Саф`янівської (до об`єднання – Першотравневої) сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки – 5122085300:01:001:0267.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

17 липня 2020 року ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений секретарем Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за № 35, згідно умов якого належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,0314 га, кадастровий номер 5122085300:01:001:0267, частка (пай) № НОМЕР_2 , що знаходиться на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, він заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 80433656 від 12.03.2025, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., заповіт від 17.07.2020, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 та зареєстрований за № 35 є чинним.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У передбачений законом шестимісячний строк ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 і таким чином прийняла спадщину.

Рішенням Ізмаїльського районного суду по справі № 2-256/2000 від 10.08.2000 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку до 24.09.2002 року, в розмірі 1/4 частини заробітку до 23.11.2007, та на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку до 24.09.2002, а потім в розмірі 1/4 частина заробітку довічно.

Відповідно до листа Ізмаїльського відділу ДВС від 18.12.2025 № 108679, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 6038305 від 29.01.2008 по виконанню виконавчого листа № 2-256-00 виданого 18.09.2000 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 . Арешт накладено 13.05.2014 у межах виконавчого провадження № 6038305 про стягнення аліментів. 22.06.2017 вказане провадження завершено (п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»), а у 2021 році його матеріали знищено.

Відповідно до актового запису про смерть № 1425 від 13.11.2024, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Нормами частин 1 та 2 ст.321ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно частина 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов про скасування арешту з усього майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: за реєстраційним номером обтяження 6026112 (спеціальний розділ) зареєстроване 16.06.2014, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 6038605, яка видана 13.05.2014 відділом Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області та визнає за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), право власності, у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0314 га, яка розташована на території Саф`янівської (до об`єднання – Першотравневої) сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки – 5122085300:01:001:0267.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68671, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф?яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ: 04379433), Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (68604, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, пр. Миру, буд. 23, код ЄДРПОУ: 35067687) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Скасувати арешт з усього майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: за реєстраційним номером обтяження 6026112 (спеціальний розділ) зареєстроване 16.06.2014, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 6038605, яка видана 13.05.2014 відділом Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), право власності, у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0314 га, яка розташована на території Саф`янівської (до об`єднання – Першотравневої) сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки – 5122085300:01:001:0267.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 28.07.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар