Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №946/3248/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3248/26

Провадження № 3/946/887/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2026 року м. Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

05.05.2026 до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 381535, що складений 30.04.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, в якому зазначено, що 30.04.2026 року о 13 год. 05 хв. на відстані близько 250 метрів від прикордонного знаку 1370, близько 350 метрів від лінії державного кордону України, ділянка відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), на напрямку н.п. Матроска (Україна) - н.п. Плауру (Румунія), за інформацією ПОРВ (з м.д.н.п. Ізмаїл) спільно з НПУ, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», у результаті спрацювання профілю ризику №З_2010_01_У «Незаконне перетинання державного кордону військовозобов`язаними громадянами України поза пунктами пропуску» було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску з України в Румунію без відповідних документів, які надають право перетину, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

У судове засідання, призначене на 05.05.2026 року о 11-00 год., ОСОБА_1 не з`явився.

Так, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 30.04.2026 притягуваний був повідомлений про те, що справа розглядатиметься Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 05.05.2026 року о 11-00 год., про що свідчить його особистий підпис у протоколі, копія якого йому було вручено.

Крім того, на адресу проживання ОСОБА_1 , направлялися судові повістки про виклик до суду на 20.05.2026 о 15:20 год., 10.06.2026 о 14:00 год., 28.07.2026 о 11:15 год., однак повідомлення про вручення поштових відправлень повернулися до суду з відміткою про невручення.

Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , від 30.04.2026, якою останній вину визнав та просить розглянути справу без його участі.

Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Вина ОСОБА_1 у спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, повністю доведена матеріалами справи, що досліджені судом.

Аналіз сукупності усіх даних, що містяться в досліджених у суді доказах, дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим.

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, приймаючи до увагу особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, буде достатнім застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а саме такого стягнення, як адміністративний арешт.

Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, окрім основного покарання у виді штрафу, також передбачає додаткове покарання у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що оскільки суду не додано доказів того, що у ОСОБА_1 вилучались будь-які знаряддя і засоби вчинення правопорушення, то конфіскація, як додатковий вид стягнення в рамках даних матеріалів судом не застосовується.

Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року, а саме в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283 – 285 КУпАП, суддя –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: А.С. Адамов