Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №495/2329/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №495/2329/26

Суддя: Мишко В. В.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокуСправа № 495/2329/26

Номер провадження 2/495/2396/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Мишко В.В.,

при секретарі судового засідання Федоровій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.08.2018 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2020015675, згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 17 544 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

19.06.2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19/06/20 у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» відступило позивачу належне йому право вимоги зокрема до відповідача коштів, право на одержання яких належить АТ «ОТП Банк», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача у сумі 22 359,64 гривень, з яких: 15 383,29 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 2,59 гривень - заборгованість за відсотками; 6 973,76 грн - заборгованість за комісією. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому позивач окрім іншого, просив стягнути із відповідача понесені судові витрати.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву.

Рух справи в суді.

Ухвалою Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.03.2026 року визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася без поважних на те причин, про час та місце розгляду справи повідомлялася, причини неявки суду не відомі.

За письмовою згодою представника позивача та за відсутності відзиву на позовну заяву справа розглянута в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2018 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2020015675, згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 17 544 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

19.06.2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19/06/20 у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» відступило позивачу належне йому право вимоги зокрема до відповідача коштів, право на одержання яких належить АТ «ОТП Банк», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача у сумі 21878,77 гривень, з яких: 15 383,29 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 2,59 гривень - заборгованість за відсотками; 6 973,76 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування.

Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 383,29 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 2,59 грн.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, з огляду на наступне.

Відповідно до кредитного договору, комісія за видачу кредиту становить 6 973,76 грн.

Відносини, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів».

Положення Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.05.1991 року з наступними змінами, у взаємозв`язку із положеннями ст. 42 ч.4 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником /споживачем/ за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 (далі-Правила), у кредитному договорі або додатку до нього банки повинні надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутних послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши, зокрема, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення. Банки також зобов`язанні в кредитному договорі зазначити вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу, обґрунтувати вартість супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо).

Разом з тим, відповідно до п.3.6 Правил, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банка за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє споживач з метою встановлення, зміни чи припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Держава має сприяти забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри у суспільстві.

Споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть внаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визнання особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Споживач може і не знати, що при оформленні кредитного договору він оформив з банком непотрібну йому послугу.

Тому держава повинна забезпечувати захист громадян, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах.

За таких обставин, пункт кредитного договору №2020015675 від 11.08.2018 року, в частині сплати позичальником комісії за надання кредиту у розмірі 6 973,76 грн. в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемним.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у позові, в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 6 973,76 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

Позивачем при подачі позовної заяви було надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

З досліджених Договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, акту №263 наданих послуг від 09.03.2026, детального опису наданих послуг від 09.03.2026, судом встановлено, що позивач надав представнику за надані послуги 8 000 гривень.

Оскільки судом задоволено 15 385,88*100% /22 359,64 = 68,81% позовних вимог, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 1 831,99 грн. судового збору та 5 504,80 грн. витрат на правничу допомогу, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265, 280-289 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 526, 549, 611, 612, 634, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у сумі 15 385 грн. (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять гривень 88 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 831 грн (одна тисяча вісімсот тридцять одна гривня 99 коп.) та 5 504 грн. (п`ять тисяч п`ятсот чотири гривень 80 коп.) витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду складений 29.07.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Віталій МИШКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua