Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №705/5016/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1075/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №705/5016/25 Категорія: 304090000 Єщенко О. І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л. І., Карпенко О. В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кравченко Ілони Юріївни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, –

в с т а н о в и в :

Позивач 20.08.2025 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3635031 від 22.02.2021 у розмірі 62 011 грн 50 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.; витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3635031, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15 000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.

Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим у неї перед кредитором утворилася заборгованість у розмірі 62 011 грн 50 коп., з яких: 14 550,00 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 45 961 грн 50 коп. заборгованість за процентами; 1 500 грн 00 коп. заборгованість за комісією. 14.05.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 68-МЛ. За вказаним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3635031 від 22.02.2021.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2026 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3635031 від 22.02.2021 в сумі 62 011 (шістдесят дві тисячі одинадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравченко І. Ю. подала апеляційну скаргу в якій просила його скасувати, відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що суд не повно з`ясував обставини що мають значення для справи.

Вказує, що до матеріалів позовної заяви позивачем долучено лише довідку про ідентифікацію, яка видана ТОВ «Мілоан». Жодних інших доказів, які б підтверджували верифікацію ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Також, із долученої анкети-заяви на кредит № 3635031 від 22.02.2021 року не можливо встановити яким чином вказана заява підписувалась ОСОБА_1 , оскільки жодних підписів ОСОБА_1 вказана анкета-заява не містить. Крім того, графа «верифікаційні дзвінки» у анкеті-заяві не містять жодної інформації про дату, час та номер мобільного телефону на який здійснювався дзвінок з метою верифікації клієнта.

Фактично вказаний документ виготовлений ТОВ «Мілоан» та не містить жодних відомостей на підставі яких можна було б стверджувати про підписання його ОСОБА_1 .

Щодо відповіді АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу суду про витребування доказів, то варто зазначити, що клієнт ОСОБА_1 була верифікована сама в АТ КБ «Приватбанк» і є клієнтом банку, проте дана відповідь банку не свідчить про те, що ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «Мілоан». Крім того, з відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк» неможливо встановити які саме кошти (цільове призначення) надійшли ОСОБА_1 22.02.2021 року, оскільки у відповіді на запит АТ КБ «ПриватБанк» лише зазначає про те, що дійсно відбулось зарахування коштів в розмірі 15 000,00 грн., проте у відповіді не зазначено дані про відправника.

Також, ні зі змісту позовної заяви, ні з долучених до позову додатків не можливо встановити строк, за який виникла заборгованість.

Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було пропущено строк позовної давності, оскільки зі змісту позову вбачається, що 22.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3635031, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. Жодних платежів ОСОБА_1 не здійснювала, що не заперечується самим позивачем.

В своїй позовній заяві позивач не ставить питання про поновлення йому строку позовної давності. Таким чином, оскільки за загальним правилом строк позовної давності

складає 3 роки, то відповідно позовна давність закінчилась 21.02.2024 року, а з позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось лише 12.05.2025 року, тобто після закінчення строку позовної давності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно з умовами Договору про споживчий кредит (кредитного договору) № 3635031 від 22.02.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , сума кредиту, отриманого відповідачем, становить 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надавалися позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. На підтвердження виконання позивачем зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано Платіжне доручення про успішне перерахування коштів за кредитним договором № 3635031 від 22.02.2021. Також перерахунок коштів у розмірі 15 000,00 грн на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 підтверджується наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .

Клієнт ОСОБА_1 верифікована шляхом підписання Анкети - заяви по ідентифікації клієнта від 31-10-2018.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору споживчого кредиту (кредитного договору) у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору.

У зв`язку з порушеннями, які були допущені відповідачем ОСОБА_1 при виконанні умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором № 3635031 від 22.02.2021 складає 62 011 грн 50 коп., з яких: 14 550,00 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 45 961 грн 50 коп. заборгованість за процентами; 1 500 грн 00 коп. заборгованість за комісією.

Далі, 14.05.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 68-МЛ. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3635031 від 22.02.2021.

Згідно з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 14.05.2024 до договору відступлення прав вимоги № 68-МЛ від 14.05.2021 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр боржників ТОВ «Мілоан» від 14.05.2021.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимог № 68-МЛ від 14.05.2021 ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 3635031 від 22.02.2021 має заборгованість в розмірі 62 011 грн 50 коп., з яких: 14 550,00 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 45 961 грн 50 коп. заборгованість за процентами; 1 500 грн 00 коп. заборгованість за комісією.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вказав, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за кредитним договором та не повернув їх у визначені строки, не сплативши погоджені сторонами договору відсотки по кредиту та комісію за надання кредиту, отже, має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором про відступлення прав вимоги.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Z36104 (довідка про ідентифікацію), що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом

Згідно з умовами Договору кредиту сторони погодили строк кредитування 15 днів до 09.03.2021 року (пункт 1.3., 1.4.).

Відповідно до пункту 1.5.2. договору визначено, що проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту): 3750,00 грн. в грошовому виразі та 608 % річних у процентному значенні.

Пунктом 1.6. договору передбачена, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Також у пункті 2.3. визначено умови пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці: строк продовження 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту – 3.00; строк продовження 7 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту – 5.00; строк продовження – 15 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту – 10.00.

Якщо позичальник здійснює продовження кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 договору (пункт 2.3.1.1 договору).

Відповідно до умов пункту 2.3.1.2 пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз. Коли позичальник продовжує користуватись кредитними кошами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) стандартних (базових) умовах вчинити дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, в період з 23.02.2021 по 12.03.2021 нарахування відсотків відбувалось на пільгових умовах за відсотковою ставкою 1% в день.

09.03.2021 відбулося часткове погашення тіла кредиту в сумі 450 грн, сплата процентів – 375,00 грн та сплата комісії за пролонгацію 450,00 грн, тому 4 дні нараховувалися відсотки за ставкою 1%.

З умов договору (пункту 2.3.1.2 договору) слід дійти висновку, що у разі неповернення кредиту, він автоматично пролонгується строком до 60 днів. При цьому з цього ж пункту договору видно, що у разі продовження строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних умовах (який не може перевищувати 60 днів) зупиняється.

Тобто, з умов договору вбачається, що кредит видано на 15 днів, однак у зв`язку з непогашенням заборгованості у вказаний термін він автоматично продовжився ще на 60 днів, тому загальний строк правомірного нарахування товариством відсотків на пільгових та стандартних умовах становить по 11.05.2021.

В матеріалах справи не міститься доказів погашення заборгованості в строк передбачений кредитним договором, а тому нарахування відсотків мало продовжуватись протягом 60 днів після дати встановленої у пункті 1.4. на підставі пункту 2.3.1.2 кредитного договору.

Таким чином розмір боргу за відсотками розрахований товариством вірно і підлягає відшкодуванню.

Доводи апелянта, що немає доказів підписання Анкети-заяви ОСОБА_1 , спростовується самою Анкетою-заявою від 22.02.2021 та довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 за її номером телефону, яким вона користується.

Щодо не застосування судом строків позовної давності, що мало би бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо вказаних доводів колегія суддів зазначає, що, згідно із приписами ст. ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак, згідно з п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, яким було доповнено ЦК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12.03.2020 та який в подальшому безперервно продовжувався відповідними постановами КабМіну до 30.06.2023.

Отже, строк позовної давності у зв`язку з дією карантину було призупинено з 02.04.2020 по 30.06.2023.

Крім того, на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі – Закон № 3450), у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Отже, загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, був призупинений у період з 02.04.2020 до 03.09.2025.

Відтак, переглядаючи обставини даної справи, колегія суддів зазначає, що облік строку позовної давності розпочався з дня наступного за днем закінчення строку кредитування (22.02.2021) за кредитним договором, незалежно від наявності факту відступлення прав вимог до боржника новому кредитору. Такий строк, з урахування його продовження та зупинення у зв`язку з дією карантинну та введення воєнного стану, позивачем, при подачі позовної заяви 20.08.2025, пропущений не був.

Тому, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності у цій справі.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди з прийнятим рішенням.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – Кравченко І. Ю., залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді:

: