Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №547/201/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/201/26 Номер провадження 33/814/686/26Головуючий у 1-й інстанції Самойленко Л. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.

при секретарі судового засідання-Лисенко О.Ю.

за участю:

особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1

захисника – адвоката Варавіна С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 на постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 29 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн.60 коп.

Згідно з постановою судді, 05.03.2026 о 16:11:00 в с. Оболонь на вул. Івана Франка, 43, Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Газ 2410, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Алкотест Драгер 6810. Результат огляду 0,50 проміле. Тест №1678. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України по адміністративні правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді як незаконну та закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що поліцейськими ОСОБА_1 не зупинявся, оскільки сидів на пасажирському місці, з якого в подальшому і вийшов.

Зауважує, що керувала ТЗ донька ОСОБА_1 - ОСОБА_1 .

Стверджує, що алкотестер не міг бути використаним 05.03.2026, оскільки строк його повірки сплив 04.03.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника-адвоката Варавіна С.Д та ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, переглянувши відеозапис події та дослідивши інші докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ст. 266 КУпАП передбачено, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607084 від 05.03.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння .

Факт сп`яніння ОСОБА_1 підтверджується також тестом №1678 Алкотестер Драгер, яким встановлено, що результат алкоголю в крові 0,50 %, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей» від 05.03.2026

З відеозапису, наявного в матеріалах справи вбачається, що при під`їзді до свого будинку, керуючи автомобілем марки Газ 2410, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот направо, ОСОБА_1 не увімкнув відповідний покажчик повороту, що було зафіксовано працівниками поліції на відеореєстратор. Далі вбачається, що автомобіль зупинився, з заднього пасажирського сидіння вийшла пасажир, а з переднього пасажирського сидіння вийшов ОСОБА_1 . Зазначив, що вийшов з пасажирського сидіння, бо заклинило водійські двері. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він при здійсненні повороту направо не увімкнув покажчик повороту, на що він відповів, що він повернув лише до свого будинку. В подальшому при спілкуванні з ОСОБА_1 працівники поліції зазначають про наявність у нього запаху алкоголю з порожнини рота, що є ознакою алкогольного сп`янніння та запропонували останньому пройти на місці огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за домопомогою алкотестера «Драгер». Результат позитивний 0,50 проміле. Останній зазначив, що такого не може бути. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, однак ОСОБА_1 сказав, що нікуди не поїде.

Тому, підстави ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Положеннями п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ №1452/7356 від 09.11.2015 року передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, позаяк ніяким чином не нівелюють доказове значення даних щодо фактичних обставин, зафіксованих на відеозаписі.

Досліджені апеляційним судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.

Щодо тверджень апелянта про те, що газоаналізатор не міг бути використаним 05.03.2026, то апеляційний суд визнає їх необґрунтованими, оскільки згідно постанови Кабінету міністрів України № 412 від 05 квітня 2022 року «Про деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Таким чином, газоаналізатор «Akcotest Drager №6810» був правомірно використаний поліцейським для проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України, під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.

Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

Суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 29 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.І. Захожай