Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №545/3938/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3938/25 Номер провадження 22-ц/814/2175/26Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Бутенко С.Б., Дряниці Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Марченко Галина Іванівна, на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року (повний текст ухвали складено 12 лютого 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Марченко Г.І., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звернувшись до Київського районного суду м. Полтави з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, ОСОБА_4 відмовлено у видачі судового наказу.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 прохала суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 25% від усіх видів доходів ОСОБА_2 починаючи з березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення місцевого суду

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Шидловської Н.М. про повернення позовної заяви на підставі пунктів 1, 6 частини четвертої статті 185 ЦПК України відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Із ухвалою суду першої інстанції не погодилася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Марченко Г.І., та оскаржила її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду, оскільки виявлений недолік позовної заяви підлягав усуненню у порядку, передбаченому статтею 185 ЦПК України, а не бути підставою для залишення позову без розгляду.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник – адвокат Шидловська Н.М., прохав суд ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Вважає ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року законною та ухваленою відповідно до вимог процесуального законодавства.

Зазначив, що ордер, який наданий адвокатом Марченко Г.І. не підтверджує повноважень на подачу позову в інтересах ОСОБА_1 саме до Полтавського районного суду Полтавської області, так як у ньому вказана назва органу, у якому надається правнича допомога – Київський районний суд м. Полтави.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги.

Від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява та всі заяви з процесуальних питань підписані представником позивача – адвокатом Марченко Г.І., яка на підтвердження своїх повноважень надала ордер від 01 вересня 2025 року, у якому зазначена назва органу, у якому надається правнича допомога – Київський районний суд м. Полтави, органи опіки та піклування, правоохоронні органи.

Доказів на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача у Полтавському районному суді Полтавської області адвокатом Марченко Г.І. до суду першої інстанції не надано.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1 статті 58 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Колегія суддів враховує, що відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 частина четверта статті 185 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2025 року у справі № 761/47253/23 зазначив, що у разі виявлення факту, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, суд першої інстанції протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви мав постановити ухвалу про залишення такої позовної заяви без руху або повернути позовну заяву. Залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України, після відкриття провадження в справі без надання позивачу строку для усунення можливих недоліків позовної заяви є передчасним.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано представником – адвокатом Марченко Г.І. До позовної заяви доданий ордер на надання правничої допомоги від 01 вересня 2025 року у якому зазначена назва органу, у якому надається правнича допомога – Київський районний суд м. Полтави, органи опіки та піклування, правоохоронні органи.

При цьому, у цій справі суд першої інстанції ухвалою від 23 вересня 2025 року встановив, що позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, та відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Отже, подальше залишення позову без розгляду з підстав, які фактично існували на момент відкриття провадження у справі, свідчить про непослідовність процесуальних дій суду та не узгоджується з принципом правової визначеності.

З огляду на наведене, аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України після відкриття провадження в справі без надання позивачу строку для усунення можливих недоліків позовної заяви.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи предмет та підставу поданої ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник – адвокат Марченко Г.І., скарги на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року, а також мотиви залишення місцевим судом позовної заяви без розгляду, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд по даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Марченко Галина Іванівна, - задовольнити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2026 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 липня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді С.Б. Бутенко

Ю.В. Дряниця