Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №278/4018/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/4018/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 44 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Талько О.Б.,

суддів Шевчук А.М., Павицької Т.М.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу № 278/4018/25 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Петровської М. В.,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну ним внаслідок пошкодження військового майна, а саме автомобіля NISSAN NAVARA, vin НОМЕР_2 , в розмірі 204 456 грн.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2025 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала, та роз`яснено їй, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, зазначає, що суд мотивував повернення позовної заяви відсутністю документального підтвердження повноважень представника позивача як адвоката, посилаючись на ч. 1 ст. 60 та п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Цей висновок суду є помилковим, оскільки суд неправильно розмежував інститут представництва адвокатом та самопредставництва юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Вимога про представництво виключно адвокатом (ч. 1 ст. 60 ЦПК України) поширюється лише на випадки представництва іншої особи, але не на самопредставництво юридичної особи через її уповноваженого працівника.

Позовну заяву подано капітаном ОСОБА_2 , який є посадовою особою військової частини НОМЕР_1 та якого відповідно до розпорядчих актів й довіреності командира військової частини НОМЕР_1 уповноважено здійснювати представництво (самопредставництво) військової частини НОМЕР_1 у судах та інших державних органах, що підтверджується текстом позову. Право капітана Орєхова Р.В. діяти від імені військової частини НОМЕР_1 ґрунтується на самопредставництві, а не на договорі про надання правової допомоги (представництво адвокатом).

Крім того, повноваження представника було належним чином підтверджено витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2023 № 107 «Про організацію самопредставництва…» та довіреністю від 02.01.2024 №1663/21, які додавалися до позовної заяви. Ці документи чітко засвідчують його статус як уповноваженої посадової особи (працівника), яка діє в порядку самопредставництва в інтересах військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, на підставі наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що справа не належить до категорії малозначних, при цьому до позовної заяви представником позивача не додано документів, які б підтверджували, що представник позивача має право на здійснення адвокатської діяльності і як адвокат уповноважений представляти позивача у суді.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява. За приписами ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно із ч. 3 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

У цивільному судочинстві представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.

Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц.

Отже, змінами, внесеними до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 вказано, що: «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень».

До позовної заяви, підписаної представником військової частини НОМЕР_1 Орєховим Р.В., додано: довіреність Умінського О.Ф. на підставі витягу з наказу від 06.10.2023 року, щодо військової частини НОМЕР_1 , у порядку передоручення на ім`я Орєхова Р.В. на представництво інтересів військової частини НОМЕР_1 в судах України ( у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи; витяг з наказу командувача сил територіальної оборони Збройних Сил України № 91 від 28 травня 2022 року про призначення до управління ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 , командира НОМЕР_3 окремої бригади спеціального призначення, командиром управління НОМЕР_3 окремої бригади спеціального призначення, ВОС – 0210002; довідку № 233/22 з відомчого обліку Міністерства оборони України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань, яка свідчить про те, що Військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , має правовий статус суб`єкта – юридична особа, державна організація, вид діяльності – діяльність у сфері оборони; витяг з наказу №107 від 25 грудня 2023 року про організацію самопредставництва інтересів військової частини НОМЕР_1 , військових частин, які входять до її складу, посадових осіб у судах та інших державних органах; копію довіреності від 2 січня 2024 року №1663/21, якою військова частина НОМЕР_1 уповноважує офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 капітана юстиції Орєхова Р.В. представляти інтереси військової частини НОМЕР_1 .

Отже, представником військової частини НОМЕР_1 Орєховим Р.В. до позовної заяви додані належні документи, які підтверджують його повноваження представляти позивача у суді у порядку самопредставництва, у тому числі і на підписання позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є правомірними.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви постановлена суддею першої інстанції з порушенням норм процесуального права та без врахування правових висновків Верховного Суду, тому вона підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі суду також слід звернути увагу на те, що спірні правовідносини пов`язані із відшкодуванням матеріальної шкоди, завданої відповідачем під час проходження ним військової служби.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дгя складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: