Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №286/4067/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 286/4067/25 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.

Категорія 41 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (головуючий), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Могилевець В. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Сергій Васильович, на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року у справі № 286/4067/25, ухвалене у складі головуючого судді Гришковець А.Л. у місті Овруч, повний текст судового рішення складений 17.04.2026

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Словечанської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.12 листопада 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом до Словечанської сільської ради (далі – відповідач) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно.

2.Позивач просив (1) визнати дійсним договір купівлі-продажу від 29 липня 1997 року, який укладений між Нововелідницькою сільською радою та ОСОБА_1 , житлового будинку АДРЕСА_1 ; (2) визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

3.Позов мотивований тим, що 29 липня 1997 року позивач придбав житловий будинок у Нововелідницької сільської ради Овруцького району, правонаступником якої є відповідач у справі. Однак сільська рада не здійснила реєстрацію права власності позивача на зазначений будинок у Коростенському БТІ, у зв`язку з чим йому було відмовлено в державній реєстрації права власності на це нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст оскарженого рішення першої інстанції

4.15 квітня 2026 року Овруцький районний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

5.Рішення мотивоване тим, що позивач не довів наявності передбачених законом підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку від 29 липня 1997 року та визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.

6.Суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем докази в їх сукупності не підтверджують належним чином факту укладення між сторонами договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, не містять усіх його істотних умов та не свідчать про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення такого договору.

7. Крім того, суд зазначив, що позивач не довів належними і допустимими доказами факту невизнання чи оспорювання відповідачем його права на спірне майно, що виключає наявність підстав для його судового захисту в обраний спосіб.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

8. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Сергій Васильович, 27 травня 2026 року подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».

9.В апеляційній скарзі просив: «скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області по справі №286/4067/25 від 15.04.2026 року про відмову в задоволенні позову та задовольнити позов повністю».

10.В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції формально оцінив надані докази та безпідставно не врахував фактичне виконання сторонами домовленості щодо купівлі-продажу спірного житлового будинку. Апелянт зазначає, що 29 липня 1997 року сплатив вартість будинку, після чого будинок був переданий йому у користування, і з того часу він постійно проживає у ньому. На підтвердження набуття права на майно посилається на акт прийняття будинку, квитанцію про сплату коштів, виписку з погосподарської книги, довідку БТІ, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав та інші документи, які, на його думку, у сукупності підтверджують правомірність набуття ним спірного майна.

11.Також відповідач вказує, що оформити право власності в позасудовому порядку неможливо, а Словечанська сільська рада проти задоволення позову не заперечувала, тому висновок суду про необґрунтованість позовних вимог є помилковим.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

12.Відзив від Словечанської сільської ради на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

13.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 визначено склад суду для розгляду справи №286/4067/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.

14.Ухвалою від 01 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі. Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 28 липня 2026 року о 09 год 30 хв.

Мотивувальна частина

Позиції учасників справи в апеляційному суді

15.Учасники справи у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином у спосіб надіслання судових повісток.

16.За таких обставин, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 ЦПК України).

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

17.29 липня 1997 року головою Нововелідницької сільської ради народних депутатів складено акт прийому житлового будинку, закупленого у ОСОБА_2 в с. Сорокопень, відповідно до якого житловий будинок та господарські споруди на день прийому були вільні від проживання, а їх загальна вартість становила 1 788 грн (а.с.6).

18.Того ж дня - 29 липня 1997 року, згідно квитанції, виданої Велідники ЦБ, від ОСОБА_1 прийнято грошові кошти в сумі 1 788 грн за житловий будинок, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера (а.с.9).

19.Згідно з випискою із погосподарської книги Нововелідницького старостинського округу №8 Словечанської сільської ради №1517 від 04 вересня 2025 року, за даними погосподарської книги №1, особовий рахунок № НОМЕР_1 за 2024–2028 роки, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.7).

20.Довідкою Нововелідницького старостинського округу №8 Словечанської сільської ради №1658 від 21 жовтня 2025 року підтверджено, що земельна ділянка площею 0,20 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , не приватизована та у приватну власність не передавалася (а.с.8).

21.Інформаційною довідкою КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» №552 від 23 жовтня 2025 року підтверджено, що станом на 31 грудня 2012 року державна реєстрація права власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 не проводилася (а.с.10).

22.Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №451639524 від 12 листопада 2025 відомості про зареєстроване право власності, іпотеки чи обтяження щодо будинку АДРЕСА_1 відсутні (а.с.20).

23.Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06 листопада 2025 року свідчить, що Нововелідницька сільська рада перебуває у стані припинення (а.с.17).

24.Листом Гладковицької сільської ради №Б-442 від 06 листопада 2025 року ОСОБА_1 повідомлено про неможливість проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі акта приймання-передачі житлового будинку, квитанції до прибуткового касового ордера та виписки з погосподарської книги (а.с.18-19).

Позиція апеляційного суду

25.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

26.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

27.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

28.Апеляційний суд уважає, що оскаржене судове рішення зазначеним вимогам відповідає та робить такі висновки.

29.Спірні правовідносини виникли з приводу набуття та реалізації права власності на нерухоме майно. Тому їх правова оцінка має здійснюватися з урахуванням норм матеріального права, чинних на момент виникнення відповідних правовідносин та набуття позивачем спірного майна. Саме законодавство, що діяло на час виникнення права власності, визначало підстави його набуття, вимоги до форми правочину, порядок оформлення та реєстрації такого права, а також правові наслідки невчинення відповідних дій. Відтак при вирішенні спору підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

30.Суд першої інстанції правильно виходив із того, що правовідносини сторін щодо придбання житлового будинку у 1997 році підлягають оцінці з урахуванням норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

31.Відповідно до статті 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен був бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягло недійсність договору на підставі статті 47 цього Кодексу.

32.За змістом частини другої статті 47 ЦК УРСР, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. У такому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

33.Отже, для визнання судом дійсною угоди, яка підлягала нотаріальному посвідченню, необхідним є встановлення сукупності таких обставин: досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, повне або часткове виконання угоди, ухилення іншої сторони від її нотаріального посвідчення та відсутність передбачених законом перешкод для такого посвідчення.

34.У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 389/122/16ц зазначено, що для визнання судом угоди дійсною повинен мати місце не лише факт повного чи часткового виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, а також факт ухилення іншою стороною від нотаріального оформлення угоди.

35.Суд апеляційної інстанції погоджується з висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним, оскільки матеріали справи не містять належного письмового договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, підписаного сторонами з визначенням усіх істотних умов такого договору. Також позивачем не доведено ухилення Нововелідницької сільської ради, правонаступником якої є відповідач від нотаріального посвідчення договору.

36.Сам по собі факт сплати коштів за будинок, тривале проживання позивача у ньому та відсутність заперечень з боку відповідача не є достатніми підставами для визнання договору купівлі-продажу дійсним у порядку частини другої статті 47 ЦК УРСР, оскільки закон пов`язує можливість такого способу захисту саме з наявністю укладеної сторонами угоди та ухиленням іншої сторони від її нотаріального посвідчення.

37.Оскільки вимога про визнання права власності на спірний житловий будинок є похідною від вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним, висновок суду першої інстанції про відмову у її задоволенні апеляційний суд також вважає правильним.

38.Виникнення у позивача права власності у заявлений ним спосіб безпосередньо залежить від встановлення судом правових підстав для визнання дійсним договору, на якому ґрунтується таке право. З огляду на те, що підстав для визнання спірної угоди дійсною судом не встановлено, відсутні й правові підстави для задоволення похідної вимоги про визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

39.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18 звернула увагу, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

40.В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок апеляційного суду проте, що звернення до суду з позовом про визнання права власності з метою отримання рішення суду як правовстановлюючого документа (крім випадків, передбачених статтею 344, частинами третьою та п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України) та подальшої державної реєстрації права власності на підставі такого рішення не є законним (правомірним) способом захисту права та охоронюваного законом інтересу.

41.Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з висновками якого апеляційний суд погоджується, правильно визначився з характером спірних правовідносин, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

42.В апеляційній скарзі позивач посилається на положення ЦК УРСР, ЦК України та правові висновки Верховного Суду, зазначаючи, що ним доведено факт укладення спірної угоди та її виконання сторонами, а відсутність у нього належних правовстановлюючих документів, які б підтверджували набуття права власності на спірне майно, і є підставою для звернення до суду з цим позовом.

43.Апеляційний суд не погоджується з такими доводами, оскільки вони ґрунтуються на неправильному розумінні правової природи заявлених вимог та змісту наведених позивачем правових висновків Верховного Суду.

44.Посилання на судову практику є вибірковим, оскільки в постанові, на яку посилається позивач, Верховний Суд підтвердив, що судове рішення не може підміняти собою правовстановлюючий документ, а його ухвалення не може бути способом створення права власності за відсутності передбачених законом підстав для його набуття. Саме по собі посилання особи на неможливість оформлення чи реєстрації права власності не звільняє її від обов`язку довести юридичний факт набуття такого права у передбачений законом спосіб.

45.За обставин, коли позивач обґрунтовує факт укладення договору купівлі-продажу житлового будинку між ним та Нововелідницькою сільською радою квитанцією, у якій відсутні відомості про адресу, площу та інші індивідуальні ознаки нерухомого майна, а квитанція видана Велідники ЦБ, підстави для визнання такої угоди дійсною відсутні.

46.Акт про викуп будинку у ОСОБА_2 не підтверджує укладення договору саме між позивачем та сільською радою, оскільки стосується правовідносин між іншими особами і може лише опосередковано свідчити про придбання майна. Саме лише співпадіння дати та суми коштів у зазначених документах не є достатнім доказом укладення договору купівлі-продажу саме спірного житлового будинку.

47.Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про неможливість оформлення права власності шляхом нотаріального посвідчення угоди, яка фактично відсутня, однак відповідач, як правонаступник Нововелідницької сільської ради не позбавлений можливості на підставі акту викупу житлового будинку у ОСОБА_2 належним чином оформити право власності на це майно, а в подальшому – передати його позивачу у спосіб, передбачений законом.

48.Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач проти задоволення позову не заперечує апеляційний суд відхиляє, оскільки така процесуальна позиція відповідача сама по собі не є безумовною підставою для задоволення позову.

49.Відсутність заперечень відповідача не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалити рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

50.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суд за результатами розгляду апеляційної скарги.

51.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52.Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які є наслідком повного та всебічного встановлення обставин справи, правильного тлумачення та застосування норм матеріального права із дотримання норм процесуального права, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

53.Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови зазначається розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

54.Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

55.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Підстави, строк, порядок касаційного оскарження, а також вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначенні статтями 389 – 392 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 28 липня 2026 року.