Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №208/5108/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7443/26 Справа № 208/5108/26 Суддя у 1-й інстанції - Кузнєцова А.С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Сухопарова Світлана Германівна про поділ майна подружжя,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,

на ухвалу Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 06 травня 2026 рокупро забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

27.04.2026 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Лавринович О.В до Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області подала заяву про забезпечення позову.

В якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться в індивідуальному банківському сейфі (сховищі), який орендується ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Дніпрокам`янському відділенні Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», код за ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження відділення: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Свободи, 49;

- заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або будь-яким іншим особам за її дорученням доступ до вказаного банківського сховища та вилучення з нього будь-якого майна до набрання рішенням суду законної сили;

- накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1223783800:05:004:0017, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Лавринович Оксани Володимирівни задоволено.

Накладено арешт на майно та грошові кошти, що знаходяться в індивідуальному банківському сейфі (сховищі), який орендується ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Дніпрокам`янському відділенні Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», код за ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження відділення: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Свободи, 49;

Заборонено ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або будь-яким іншим особам за її дорученням доступ до вказаного банківського сховища та вилучення з нього будь-якого майна до набрання рішенням суду законної сили.

Накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянка площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1223783800:05:004:0017, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

13.05.2026 року від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази, необхідності застосування запобіжного заходу майна, яке належить та належало ОСОБА_2 на праві особистої власності а не сумісної, яке під час провадження у справі щодо поділу майна подружжя поділу не підлягає.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.201-202).

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

Дана заява про забезпечення позову подається в межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Сухопарова Світлана Германівна про поділ майна подружжя.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів, оскільки, на його думку, в протилежному випадку, їх подальший поділ між подружжям стає малоймовірним через протиправне розпорядження спільною власністю ОСОБА_2 .

З матеріалів, доданих до позову, вбачається, що ОСОБА_2 належав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був придбаний нею у 2020 році та земельна ділянка площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1223783800:05:004:0017, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яку вона отримала у власність в порядку приватизації. Зазначені об`єкти у березні 2026 року були подаровані ОСОБА_2 її батькові ОСОБА_3 .

Заявник у своїй заяві зазначив, що з метою забезпечення позову необхідно, в тому числі накласти арешт на майно та грошові кошти, що знаходяться в індивідуальному банківському сейфі (сховищі), який орендується ОСОБА_2 у Дніпрокам`янському відділенні АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»".

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя, в позовних вимогах, серед іншого, просить: - Визнати будинок за адресою: АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача; - Визнати недійсним договір дарування житлового будинку та земельної ділянки від 05.03.2026 р, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Сухопаровою С.Г.; - Виділити у власність ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , вартістю на час подання позову 293992,00 грн, та земельну ділянку площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1223783800:05:004:0017 за тією ж адресою, вартістю на час подання позову 50000,00 грн.; - Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000 доларів США.

Стороною заявника надано докази реєстрації за відповідачем ОСОБА_2 права власності на об`єкти нерухомості за адресою АДРЕСА_1 до 05.03.2026 р, та перехід права власності на будинок та земельну ділянку до відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується наявним в матеріалах справи договорами та інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Щодо підтвердження наявності у ОСОБА_2 рахунків в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», індивідуального банківського сейфу (сховище) та переліку майна та грошових коштів, які зберігалися в індивідуальному банківському сейфі (сховищі), орендованому ОСОБА_2 станом на 27.04.2026 р., представником позивача одночасно з позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

Щодо заперечення відповідача та посилання на те, що земельна ділянка набута нею в порядку приватизації, а житловий будинок – за власні кошти, суд зазначає наступне.

Якщо на приватизованій землі розташований будинок, який є спільною сумісною власністю подружжя, то при поділі будинку до іншого з подружжя часто переходить право власності або користування частиною земельної ділянки (відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України).

Отже, питання належності та можливості в подальшому поділу даних об`єктів буде вирішуватись під час розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, наявного спору між сторонами, обсягу позовних вимог, вимоги співмірності виду забезпечення позову із предметом позову, - суддя приходить до переконання, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову, оскільки існує ймовірність того, що відповідачі можуть відчужити нерухоме майно та грошові кошти, які є предметом позову в даній цивільній справі.

Отже, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 28.07.2026 року.

Судді: