Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №761/7935/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7935/26

Провадження № 2/761/8868/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

за участю секретаря: Ганущака А.М.,

позивачки: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів, суд, -

в с т а н о в и в:

У березні 2026 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів, відповідно до якої позивач просила суд: змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у справі за №761/14096/15-ц та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з дня подання позову.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05 серпня 2009 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований Виконкомом Паришівською сільської ради Баришівського району Київської області, актовий запис №1. Від шлюб подружжя маж двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позовній заяві зазначено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року у справі за №761/10591/15-ц, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у справі №761/14096/15-ц, ОСОБА_1 визначено сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 2 000,00 грн. до досягнення повноліття. Позивачкою вказано, що із заявою про визнання розмірі аліментів на другу дитину не зверталась.

В обґрунтування позову вказано, що діти сторін проживають разом зі позивачкою та знаходяться на її утриманні та забезпеченні, колишній чоловік грошей на утриманні дітей фактично не надає, наразі за відповідачем обліковується боргу по сплаті аліментів у розмірі 235 тисяч грн., а встановлення рішенням суду від 15.07.2015 у справі №761/14096/15-ц розмір аліментів не вистачає навіть на повноцінне утримання однієї дитини та встановлений рішенням розмір аліментів є значно менший, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Позовна заява мотивована тим, що на даний час діти навчаються в загальноосвітніх закладах м. Києва, ходять на гуртки, а тому потребують значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв`язку з чим збільшуються потреби в навчанні та їх розвитку, однак позивачка фактично самостійно власними силами намагається матеріально забезпечити доглядати та виховувати дітей, а також виконує всі інші обов`язки, покладені на неї законом які необхідні для належного, повноцінного утримання дітей.

У зв`язку із викладеним, позивачка просить позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2026 відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного провадження.

22.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Проскурякової І.М. у яких вона зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачка народила ОСОБА_4 , оскільки станом на народження вказаної дитини позивач та відповідач не були розведенні, батьком вказаної дитини в свідоцтві про народження було вказано відповідача. Разом з тим, відповідач не є біологічним батьком цієї дитини позивачки, оскільки відповідач з позивачкою перестав проживати ще з 2012 року, за таких обставин, подальше перебування відповідача, як батька, в актовому записі про народження дитини, суперечить його волі та реальному стану речей і порушує його майнові та немайнові права. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що відповідач є біологічним батьком трьох своїх дітей, а саме: 1) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 3) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

25.06.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Проскурякової Іванни Михайлівни надійшло клопотання про зупинення провадження у даній цивільній до вирішення питання у справі №761/21545/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про оспорювання батьківства, та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Проскурякової Іванни Михайлівни про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

В судовому засіданні позивачка позовну заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог у зв`язку із тим, що відповідач заперечує своє батьківства щодо дитини ОСОБА_4 .

Вислухавши пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у справі № 761/14096/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 20 травня 2015 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Вказаним рішення суду Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року у справі № 761/14096/15-ц встановлено, що:

між позивачем та відповідачем 05 серпня 2009 року було зареєстровано шлюб Виконкомом Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області, про що зроблено актовий запис № 1;

встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у справі №761/10591/15-ц шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05 серпня 2009 року Виконкомом Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області, актовий запис № 1. - розірвано.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вказані обставини не підлягають доказуванню при розгляді вказаної справи.

Таким чином, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей:

сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується копією свідоцтва про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_1 ;

сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується копією свідоцтва про народження виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_2 .

Доказів того, що відповідач ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відповідачем надано не було та матеріали справи їх не місять.

Як вбачається із постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.02.2026 у виконавчому проваджені ВП НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа №761/14096/15-ц виданого 05.02.2026 Шевченківським районним судом міста Києва загальна сума заборгованості за виконавчим провадженням, складає 234 980,00 грн.

Як на підставу позовних вимог про зміни розміру аліментів на утримання дитини позивач вказує, що відповідачем не було жодного разу сплачено аліментів з дати винесення рішення, а витрати на утримання синів збільшується з кожним роком, діти навчаються в загальноосвітніх закладах м. Києва, ходять на гуртки, а тому потребують значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв`язку з чим збільшуються потреби в навчанні та їх розвитку, однак позивачка, фактично самостійно власними силами, намагається матеріально забезпечити доглядати та виховувати дітей а також виконує всі інші обов`язки покладені на неї законом та необхідні для належного, повноцінного утримання дітей.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

У відповідності до положень ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Також, згідно вказаного пункту передбачено, що при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.

Відносно платника аліментів враховується також зміна складу осіб, які зобов`язані за законом надавати утримування.

Погіршення або поліпшення стану здоров`я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстава для зміни розміру аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Так, статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В той же час як позивачка вказує, що її дохід не дозволяє у повній мірі забезпечити дитину всім необхідним для її повноцінного розвитку.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень;

Між тим, ОСОБА_1 є працездатною особою.

Водночас, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вимагаючи зміни розміру аліментів у даному випадку, позивач мала довести факт зміни будь-якої з обставин, зазначеної вст. 192 СК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із з положеннями ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (стаття 12 Закону).

Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 також є батьком двох інших дітей малолітніх дітей:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є батьком двох інших дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що суд враховує при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, а також враховуючи вимоги ч. 5 ст. 183 СК України, відсутні правові підстави для стягнення аліментів відповідача у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, а тому у цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства, встановлених обставин справи, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дітей, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання відповідачем обов`язку по утриманню власних дітей, враховуючи, що у відповідача на утриманні перебувають ще двоє неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог та зміни способу стягнення аліментів, встановлених рішенням Шевченківського районного суду м. Києві від 15.07.2015 у справі №761/14096/15-ц в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 повноліття, а вподальшому в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і до досягнення ним повноліття, при цьому, сукупність витрат відповідача не перевищує 1/2 частки від його доходів , що відповідає ч. 5 ст. 183 СК України.

При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

В порядку, визначеному 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 1073,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, ЦПК України, ст. ст. 179, 180-183, 192 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2015 у справі №761/14096/15-ц в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 повноліття, а вподальшому в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і до досягнення ним повноліття.

Виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/14096/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі, - відкликати.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено: 17.07.2026.

Суддя: