Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №760/9986/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9986/23 2-а/760/681/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,

В С ТА Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою і просить винести рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №385559 від 24.04.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вимоги обґрунтував тим, що 24.04.2023 року о 14:20 годині у Солом`янському районі м. Києва по вул. Святослава Хороброго, 9 у приміщенні УПП у м. Києві капітаном поліції Батрак В.Ю. відносно позивача складено постанову серії БАД № 385559 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Як вказано у постанові 23 квітня 2023 року в м. Києві, пр.-т В.Івасюка, 16Б, водій керуючи ТЗ Citroen C4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушив вимоги правил 15.9 ґ ПДР України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2023 адміністративну справу передано для розгляду судді Солом`янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023 адміністративну справу передано для розгляду судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 адміністративну справу передано для розгляду судді Солом`янського районного суду м. Києва Верещінській І.В.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що постанова серії БАД №385559 від 24.04.2023 складена правомірно з дотриманням вимог Закону України «Про Національну поліцію», вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС від 07.11.2015 №1395. В діях поліцейського щодо винесення постанови відносно позивача порушень не було, при винесенні постанови позивачу роз`яснені його права та обов`язки в установленому законом порядку, оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону та обставинам правопорушення, у постанові чітко вказано суть порушення ПДР.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно позивача 24.04.2023 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №385559, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 23 квітня 2023 року в м. Києві, пр.-т В.Івасюка, 16Б, водій керуючи ТЗ Citroen C4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушив вимоги правил 15.9 ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Зі змісту п.15.9 ПДР України вбачається, зупинка забороняється: на залізничних переїздах; на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил); на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м; ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють; у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки; ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п.п.1, 2 розділу 3 вказаної Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.3 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст.251 КУпАП надав відеозапис події.

Дослідивши подані докази, а саме, оглянувши фотографії, вважаючи їх належним та допустимим доказом, суд встановив, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті і не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правові підстави для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати, не підлягають відшкодуванню, оскільки позивачу у задоволенню позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Верещінська