Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №756/2960/20 — Оболонський районний суд міста Києва

17.07.2026 Справа № 756/2960/20

Унікальний № 756/2960/20

Провадження № 1-кп/756/254/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«17» липня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурорів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника: ОСОБА_10 ,

обвинуваченого: ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м.Києва кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

- востаннє 26.05.2015 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В невстановлені час, день та місці у ОСОБА_12 , виник умисел, спрямований на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_12 у невстановленої особи, у невстановлений час, у невстановленому місці повторно, незаконно придбав та розпочав зберігати наркотичний засіб - метадон, який у подальшому приніс до власної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, 25.07.2019, в період часу з 10 год. 48 хв. до 11 год. 30 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та в подальшому вилучено дві таблетки білого кольору, шприц із порошкоподібною речовиною білого кольору, скляні ємності з предметами, на яких наявні нашарування речовини білого кольору.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до висновку експерта, надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, яка виходилась у шприці номінальною місткістю 12 мл., містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). В нашаруваннях речовин білого кольору, виявлених на скляних ємностях з предметами, міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). У наданих на дослідження таблетках білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону становить 0,0572 г.

Метадон, згідно зі Списком № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000, № 770 (із змінами), є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Крім того, 28 серпня 2020 року, близько 13-40 год., ОСОБА_12 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, перебуваючи біля АЗС «Гласко», за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, 25, виявив належний ОСОБА_13 , транспортний засіб - мопед марки «Yamaha» моделі «Jog», номер шасі - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , об`ємом двигуна - 49.9 см3, що на той час перебував у користуванні ОСОБА_14 . В цей час у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел, спрямований на незаконне повторне заволодіння зазначеним вище транспортним засобом, а саме мопедом марки «Yamaha» моделі «Jog», номер шасі - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , об`ємом двигуна - 49.9 см3. Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом - мопедом марки «Yamaha» моделі «Jog», номер шасі - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , об`ємом двигуна - 49.9 см3, діючи умисно, таємно, переконавшись, що за його неправомірними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_12 , перебуваючи у зазначений вище день, час і за вказаною вище адресою, за допомогою ключа, який був наявний у замку запалювання мопеду, привів у дію його двигун, і поїхав від місця первинного знаходження вказаного мопеду, тим самим реалізувавши до кінця свій умисел, спрямований на повторне незаконне заволодіння належним ОСОБА_13 транспортним засобом - мопедом марки «Yamaha» моделі «Jog», номер шасі - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , об`ємом двигуна - 49.9 см3.

Обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю та підтвердив фактичні обставини справи.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_12 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.309 КК України, вина останнього повністю підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, які було досліджено в судовому засіданні під час судового розгляду та поясненнями свідків та потерпілого допитаних у судовому засіданні.

Європейський Суд з прав людини вказує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, але вона не встановлює будь-яких правил допустимості доказів як таких, це завдання внутрішнього права.

Отже, суд, розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Отже, у справі за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 289 КК України, суд врахував, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄС у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_12 обвинувачення за ч.2 ст.309, ч.2 ст.289 КК України, знайшло своє підтвердження.

На думку суду, комплекс зібраних у справі доказів є належними та допустимими, оскільки відомостей, що вони були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України суду не надано.

З огляду на наведене, оцінюючи в комплексі зібрані по справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.289 КК України повністю доведена.

Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_12 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України.

Крім того, ОСОБА_12 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Згідно ст. 49 КК України (зі змінами внесеними Законом № 2617-VIIІ від 22.11.2018 та Законом № 720-ІХ від 17.06.2020), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Враховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, минуло більше п`яти років, при цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, отже він підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Водночас, відповідно до приписів ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, як вбачається з положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні, визнає обвинуваченого ОСОБА_12 винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України та керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

При цьому, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_12 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості, та індивідуалізації покарання.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний злочин. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.

При обранні ОСОБА_12 виду та міри покарання, суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, що обвинувачений раніше судимий, характер та спосіб вчиненого діяння, враховуючи фактичні обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, також враховуючи позицію потерпілого, суд дійшов переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Разом з тим, суд вважає за можливе призначити покарання не в максимальних межах санкції встановленої ч. 2 ст. 289 КК України.

Крім того, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язанні з проведенням експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Речовими доказами слід розпорядитись на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_12 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_12 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_12 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з 28.08.2020 по 29.09.2021, виходячи з одного дня попереднього ув`язнення до одного дня позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_12 в строк відбування покарання, строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 29.09.2021 по 22.11.2021, виходячи з трьох днів цілодобового домашнього арешту до одного дня позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_12 на користь держави судові витрати пов`язані з проведенням експертиз у розмірі 1884 грн. 12 коп.

Речові докази по справі:

- мопед марки «Yamaha» моделі «Jog», номер шасі - НОМЕР_1 , сірого кольору, номер двигуна - НОМЕР_3 , об`ємом двигуна - 49.9 см3, потужність 6,4 к/с, ключ до вказаного мопеда та талон до нього - залишити за належністю власнику.

- експертний пакет № ЕХР0394920 з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) загальною масою 0,0572 г. та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) загальною масою 0,0024 г, - знищити;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1