Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №755/5642/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №755/5642/26

Суддя: Козачук О. М.

Справа № 755/5642/26

Провадження №: 3/755/2754/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М. при секретарі судового засідання Горній В.І., за участю прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Лавренюк Т.М., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Музиченко Є.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Київського міського управління Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановив:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 33/2026 року від 14.04.2026 року, ОСОБА_1 як суб`єкт декларування не своєчасно, без поважних причин, 13 травня 2024 року, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення), чим порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративне частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Прокурор Лавренюк Т.М. у судовому засіданні підтримала обставини, викладені у протоколі про адміністративні правопорушення, посилаючись на наявність у діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Музиченко Є.В. просила врахувати, що умислу на порушення строку подачі декларації ОСОБА_1 не мала, просила закрити справу відносно ОСОБА_1 за малозначністю.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, заслухавши доводи прокурора Лавренюк Т.М., пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Музиченко Є.В. суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до наказу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 31.08.2020 року № 437-Кт, ОСОБА_1 , з 01.09 2020 року, у порядку переведення, призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань шукачів захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Так, ОСОБА_1 , на виконання ч. 1 ст. 36 Закону України «Про державну службу», склала присягу державного службовця.

Наказом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 24.09.2021 року № 638-Кт, ОСОБА_1 присвоєно 8 ранг державного службовця.

Згідно п. 15.4 Особової картки державного службовця № 167 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 ознайомлена під підпис, з положеннями Законів України «Про державну службу», «Про захист персональних даних», «Про запобігання корупції», ознайомлена з Правилами етичної поведінки державних службовців та зобов`язується їх дотримуватися.

Наказом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 11.04.2023 року № 159/кт, ОСОБА_1 , у відповідності до частини першої ст. 86 (за власним бажанням) Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», з 28.04.2023 року припинила державну службу та була звільнена з займаної посади.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Ст. 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. «в», п. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», головний спеціаліст відділу з питань шукачів захисту управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Сеймова Д.В. є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією.

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Так, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування має в обов`язковому, визначеному законом порядку подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до пункту 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Процедуру заповнення та подання декларацій, передбаченою статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609 та аналогічного за змістом наказу НАЗК № 252/23 від 08.11.2023 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1965/41021 від 13.11.2023 року.

Відповідно до Порядку, декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно) що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Згідно Поряду, суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

Згідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.03.2017 року № 93-05/4886/17, дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб`єктами декларування документів до Реєстру.

Щорічна декларація за 2023 рік (після звільнення), подана ОСОБА_1 о 16 год. 50 хв. 13 травня 2024 року яка є у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції https://public.nazk.gov.ua/documents/14e61107-1103-488a-8b1c-fc84ef64dbac), тоді, коли повинна була подати вказану декларацію до 23 години 59 хвилин 31 березня 2024 року включно, тобто вказана декларація подана несвоєчасно.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Статтею 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння (дія або бездіяльність).

Отже, відсутність суспільної шкоди адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само які відсутність шкідливих наслідків від нього не є необхідними та достатніми підставами для застосування статті 22 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, я саме 13.05.2024 року, без поважних причин, подала щорічну декларацію, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення), чим вчинила правопорушення, пов`язання з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 176-6 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

У той же час, суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, декларацію подала із запізненням, не мала наміру уникнути фінансового моніторингу доходів.

Також суддя враховує відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, адже хоч із запізненням, однак ОСОБА_1 подала декларацію, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, на думку судді суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення.

Суд враховує, що положення статті ст. 22 КУпАП не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121,частиною п`ятою статті 122,статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130,161-1, 173-2 цього Кодексу, а отже застережень щодо неможливості її застосування до інших складів адміністративних правопорушень, зокрема ст. 172-6 КУпАП, вказана стаття не містить.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження суддя виносить постанову про закриття справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 172-6, 251, 283-285КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua