Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №488/3086/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/3086/26

Провадження № 3/488/410/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

29.07.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва Торжинська Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , представника потерпіло го ОСОБА_2 – Білого С.А., розглянувши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Поводанилівка Казанківського району Миколаївської області, який займає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , звання — підполковник, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має вищу освіту, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, паспорт серії НОМЕР_1 , одлруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей,

- до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-14 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення ОДМ-382 та ОДМ-383 обох від 05.06.2026 р., у провину ОСОБА_1 як начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , ставиться перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинене в умовах особливого періоду та які кваліфіковано за ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Як слідує з протоколів, відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 в Україні» введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який триває по теперішній час.

Таким чином, станом на дату складання протоколу в Україні діє особливий період. Згідно ст.ст. 4-6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-фаховими актами. Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, зберeжeння здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Під час проведення ІНФОРМАЦІЯ_3 перевірки за зверненням гр. ОСОБА_4 щодо можливих протиправних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) під час постановки на військовий облік гр. ОСОБА_5 , в діях підполковника ОСОБА_1 встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинене в умовах особливого періоду.

Встановлено, що в ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 проходить військову службу підполковник ОСОБА_6 .

Будучи командиром (начальником), у відповідності до ст.ст. 58, 59 Статуту, підполковник ОСОБА_1 є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів. Зобов`язаний, поміж іншого, встановлювати у військовій частині, на кораблі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників).

Згідно п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. ІНФОРМАЦІЯ_6 , крім іншого, має право; розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення; видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження; здійснювати інші функції відповідно до законодавства (п. 12 Положення).

Згідно п. 13 Положення керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки: визначає функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу; присвоює військове звання «солдат (матрос) запасу» одночасно з прийняттям в військовий облік особам, які не проходили військової служби або були позбавлені військових звань під час проходження військової служби та служби у військовому peзерві чи за вироком суду.

Пунктом 15 Положення передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зокрема, зобов`язаний здійснювати контроль за правомірністю, видачі громадянам військово-облікових документів, посвідчень та інших документів.

Також, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний: забезпечувати виконання особовим складом територіального центру комплектування та соціальної підтримки поставлених перед ним завдань; організовувати: взаємодію територіального центру комплектування та соціальної підтримки з місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, а також органами військового управління та військовими частинами, які розміщені на території відповідальності територіального центру комплектування та соціальної підтримки; ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, обліку транспортних засобів, що підлягають передачі Збройним Силам та іншим військовим формуванням під час мобілізації та у воєнний час; проведення заходів з рекламно-агітаційної роботи, відбору, вивчення, оформлення документів кандидатів на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві та вступу до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; брати участь відповідно до своїх повноважень у здійсненні на відповідній території заходів правового режиму воєнного стану; здійснювати контроль за веденням персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки); здійснювати контроль за правомірністю видачі громадянам військовооблікових документів, посвідчень та інших документів; знати ділові та морально-психологічні якості підлеглих, здійснювати в межах своїх повноважень добір, розстановку і атестацію особового складу відповідно до кваліфікаційних вимог, створювати кадровий резерв. Більш того, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.03.2026 №73 затверджено Положення про ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно п. 13 цього Положення начальник ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб 13 числа резервістів в особливий період та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_9 зобов`язаний (п. 14 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_4 ): здійснювати контроль за веденням персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах; здійснювати контроль за правомірністю видачі громадянам військово-облікових документів, посвідчень та інших документів.

Відповідно до примітки ст. 172-13 КУпАП військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Таким чином, підполковник ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 наділений організаційно-розпорядчими та/або адміністративно-господарськими функціями, тобто є військовою службовою особою.

Проте, підполковник ОСОБА_1 , діючи умисно, всупереч наведеним статутним обов`язкам, зловживаючи службовим становищем, вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, а саме: перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинене в умовах особливого періоду, за наступних обставин.

18.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_10 надійшло звернення гр. ОСОБА_4 щодо можливих правопорушень службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 під час мобілізації її цивільного чоловіка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який є громадянином російської федерації, тобто іноземця.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби України громадянину російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 25.09.2006.

Таким чином, зазначена особа не є громадянином України.

Проте, 15.05.2026 групою оповіщення резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_9 гр. ОСОБА_5 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов`язаного громадянина України, який піддягає призову на військову службу під час мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ст. 2 Закону).

У відповідності до ст. 3 Закону військовий обов`язок, окрім іншого, включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ст. 5 Закону).

Згідно із ст. 6 Закону військовий обов`язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні. У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства (у тому числі звільнені з полону до завершення бойових дій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), які на законних підставах перебувають на території України (далі - іноземці та особи без громадянства), можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства, центрів рекрутингу, центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості, територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання чи тимчасового перебування або безпосередньо до військової частини, в якій вони мають бажання проходити службу за контрактом (п.3 ст. 21-1 Закону).

Після розгляду звернень (заяв) іноземців та осіб без громадянства у центрах рекрутингу, центрах надання адміністративних послуг, центрах зайнятості, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, військових частинах зазначені особи, крім тих, які приймаються на військову службу за контрактом до розвідувального органу Міністерства оборони України, направляються до Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства для проходження спеціальної перевірки іноземців.

Аналогічні за змістом положення визначені ст. 2 Розділу І Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, затвердженого Указом Президента України від 10.06.2016 №248/2016, відповідно до яких, іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України у добровільному порядку. Таким чином, іноземці та особи без громадянства не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, із вказаними особами може бути укладено тільки контракт на проходження військової служби. Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації, у відповідності до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти. Мобілізаційна підготовка та мобілізація, згідно ст. 3 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюються, у т.ч., на основі таких принципів: персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ш. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Нормами ч. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Безпосередньо механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, інтими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності передбачений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п. 3 Порядку №1487).

Згідно п. 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (п.20 Порядку №1487).

У відповідності до п.21 Порядку №1487 взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у відповідності до п. 79 Порядку №1487:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, віськовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження ведичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і убезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації.

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку).

При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа (п. 81 Порядку Л1487).

Натомість, 16.05.2026 приблизно о 16.00 год. начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 2, З, 5, 6, п.3 ст. 21-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 5 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 3, 16, 20, 21, 79, 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487, п. 1 Положення про територіальні комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), перевищуючі службові повноваження, взяв на військовий облік іноземця - громадянина російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , протиправно включив останнього у поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_2 і відправлені у складі команди до військової частини НОМЕР_3 та видав наказ від 16.05.2026 №279 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, яким призвав іноземця на військову службу за призовом під час мобілізації.

Статтею 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

В даному випадку, органом (посадовою особою), яким складено вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення, визначено наявність в діях військовослужбовця ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП.

На доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, яке зазначене у вищевказаних протоколах, додано копію заяви ОСОБА_4 від 18.05.2026р, що стала підставою для перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3 законності дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_9 відносно ОСОБА_5 ; копію паспорта громадянина рф — ОСОБА_5 ; копію тимчасової посвідки на постійне проживання на ім`я громадянина Росії - ОСОБА_5 , видане ВГІРФО ММУ УМВС України в Миколаївській області 25.09.2006 року серія МК №018768; копію картки фізичної особи — платника податків, видане ДПІ в Ленінському районі м.Миколаєва на ім`я ОСОБА_5 ; копію поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_12 і відправлені у складі команди “ НОМЕР_3 ” 16.05.2026 р., зокрема солдата ОСОБА_5 , 1987 р.н., якого визнано придатним до військової служби згідно висновку ВЛК від 16.05.2026 р. та якого за результатами проведеного професійного психологічного відбору рекомендовано до проходження військової служби; копію облікової картки до військового квитка на ім`я ОСОБА_5 , яка містить відомості про його взяття на військовий облік та направлення 16.05.2026 р. до військової частини НОМЕР_3 за мобілізацією; довідку про персональні дані та документи, які містяться в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 16.05.2026 р. №160520260680202700001, яку сформовано уповноваженою посадовою особою Р9М)ТЦК та СП на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка має дані про його РНОКПП та в графі «Паспорт громадянина України» має відомості щодо серії, номеру, дати видачі, зокрема: НОМЕР_2 25.09.2006 , виданий УМУ УМВС, в графі «Закордонний паспорт» інформація відсутня; дані державної міграційної служби України в Миколаївській області на запит т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 19.05.2026 р., відповідно до яких за обліковими даними УДМС у Миколаївській області значиться громадянин РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 , виданою 25.09.2006 р.; копія витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 16.05.2026 р. №144, згідно якої вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_5 та додано копії документів ІНФОРМАЦІЯ_9 , що стали підставою для видання даного наказу.

В ході розгляду справи, ОСОБА_1 заперечив свою провину та зазначив, що дійсно вчинив дії з постановлення ОСОБА_5 на військовий облік та видав вищезгаданий наказ про призов особи на військову службу, але діяв в межах своїх повноважень. Щодо особи, відносно якої видав наказ — ОСОБА_5 , то був впевнений, що останній є громадянином України, адже отримані дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформована уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_13 , свідчили про виданий на ім`я ОСОБА_5 , паспорт громадянина України. Отже, приймаючи рішення про мобілізацію ОСОБА_5 , він був упевнений у наявності законних підстав для цього. Зазначив, що 15.06.2026 року працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_9 був доставлений ОСОБА_5 , який не мав при собі жодних документів, за якими можна було б встановити його особу та громадянство. Працівниками поліції особа ОСОБА_5 була ідентифікована за даними бази АРМОР. Сам ОСОБА_5 вказував на свою належність до громадянства багатьох країн, зокрема Грузії, Польщі, Туреччини. З урахуванням відсутності у ОСОБА_5 будь-яких документів, за електронним запитом ІНФОРМАЦІЯ_9 до державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було отримано відомості, які формуються автоматично (без втручання працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 ), про які зазначав ОСОБА_1 в судовому засіданні безпосередньо, зокрема вказана довідка у графі паспорт громадянина України має відомості щодо серії, номеру та дати видачі документа, за вказаного вважав останнього громадянином України.

Підтвердив всі обставини подій, що зазначені у наданому ним письмовому запереченні. Так, в останньому він зазначив, що 05 червня 2026 року начальником групи взаємодії з іншими правоохоронними органами України ІНФОРМАЦІЯ_10 майором ОСОБА_7 , під час проведення перевірки за зверненням гр. ОСОБА_4 складено протоколи про адміністративне правопорушення № ОДМ-382, №ОДМ383, у якому йому, як начальнику ІНФОРМАЦІЯ_14 , інкриміновано перевищення влади чи службових повноважень, вчинене в умовах особливого періоду, передбачене ч 2 ст. 172-14 КУпАП. З протоколами не погодився, вказуючи на відсутність складу адміністративного та посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що він умисно чи з необережності перевищив службові повповаження.

Як слідує із заперечення, норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» тлумачаться неправильно. У протоколі наведено ч. 2 ст.2 та ч.6 ст.21-1 ЗУ « Про військовий обов`язок і військову службу», якими передбачена можливість проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства за контрактом.

Однак із зазначених норм не випливає прямої заборони для начальника РТЦК щодо оформлення направлення особи до військової частини у випадку, коли відсутні достовірні відомості про її іноземне громадянство. Протокол не містить посилання на конкретну норму закону, яка б прямо встановлювала заборону на вчинення мною відповідних дій.

Посилається на відсутність доказів його обізнаності про громадянство російської федерації ОСОБА_5 .

Матеріалами справи не підтверджено, що на момент видання наказу №279 йому було достеменно відомо про наявність у ОСОБА_8 громадянства Російської Федерації та відсутність підстав для проходження військової служби.

Фактично, 15 травня 2026 року під час здійснення заходів перевірки військово-облікових документів під час мобілізації на підставі п.49-55 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі - Порядок), гр. ОСОБА_5 був зупинений працівниками Національної поліції України і уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та добровільно супроводжений до Миколаївського обласного об`єднаного центру мобілізації.

В порушення вимог п. 25 Порядку гр. ОСОБА_5 не мав при собі а ні військово - облікового документа, а ні жодного з документів, що посвідчують особу відповідно до положень п.1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». В усній формі гр. ОСОБА_5 заявив, що він є громадянином Туреччини (згодом називався громадянином Грузії, ОСОБА_9 ), але жодних документів в підтвердження своїх слів також не надав.

Відповідно до п. 54 у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру (комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У ході перевірки військово - облікових даних з відомостями і інформацією Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було виявлено, що гр. ОСОБА_5 був виявлений в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, мав РНОКПП, але не знаходився на військовому обліку в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і визначений як «особа, без прив`язки до військкомату». Інформація щодо громадянства або спеціального статусу гр. ОСОБА_5 була в Реєстрі відсутня.

Додатково була проведена перевірка відкритих даних ішших реєстрів, повідно до яких за номером РНОКПП було виявлене здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 за адресою зареєстрованого місця проживання зазначеної особи.

На підставі абзацу 9 п. 81 Порядку гр. ОСОБА_5 було взято на військовий облік і направлено для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби військово - лікарською комісією.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку організації та ведения військового обліку призовників. військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють ведення військового обліку громадя країни, які підлягають такому обліку. На момент прийняття оскаржуваних рішень у ІНФОРМАЦІЯ_14 були наявні документи та відомості, що давали підстави вважати гр. ОСОБА_5 особою, яка підлягає військовому обліку. Внесення відповідних даних до Реєстру здійснювалося в межах компетенц на виконання вимог чинного законодавства.

Військово - лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_15 гр. ОСОБА_5 був визнаний придатним до військові служби.

Згідно пункту 85 Постанови Кабінету Міністрів України М» 560 від 16.05.2024 року «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» на кожного резервіста та військовозобов`язаного, який призивається на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформляється (заповнюється): військово-обліковий документ; обліково-послужна картка (для рядового та сержантського складу); послужна картка (для офіцерів запасу); особова справа (для офіцерів запасу або осіб, що раніше проходили зійськову службу за контрактом); довідка з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров`я.

На підставі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів або оригіналів, або нотаріально засвідчених копій документів резервіста та військовозобов`язаного до військово-облікового документа вносяться записи про число, місяць та рік народження, освіту, цивільну спеціальність, сімейний стан, військово-обліке спеціальність, прийняття військової присяги на вірність Українському народові.

Так як особа не мала при собі жодних документів, була ідентифікована співробітникам Національної поліції, які супроводжували особу, тому посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_14 проводили мобілізаційні заходи на підставі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Також зазначив, що наказ №279 від 16.05.2026, вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, був скасований наказом №280 від 16.05.2026 та втратив свою чинність.

Відповідно до абзацу восьмого п. 81 Порядку, наказом №281 від 16.05.2026, гр. ОСОБА_5 був призваний на військову службу під ча мобілізації, на особливий період, і направлений для проходження війїськогої служби до військової частини НОМЕР_3 .

Із вищезазначеного слідує, що гр. ОСОБА_5 не подавав до ІНФОРМАЦІЯ_16 жодних документів, з яких можна було б встановити його громадянство або відсутність підстав для проходження військової служби. За таких обставин не доведено, що він ( ОСОБА_1 ) мав реальну можливість перевірити належність особи до громадянства іншої держави та усвідомлював незаконність своїх дій.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок доказування покладається на орган, який склав протокол. Ненадання особою документів не може автоматично свідчити про умисне перевищення службових повноважень посадовою особою. Гр. ОСОБА_5 перебував на території України, мав реєстраційний номер облікової картки платника податків. Сам факт подальшого встановления іноземного громадянства не свідчить про наявність вини посадової особи на момент прийняття рішення.

Як зазначає ОСОБА_1 , не доведено перевищенія службових повноважень. У протоколах лише зазначено, що видання наказу №279 «фактично перевищило службові повноваження». Водночас не наведено: які саме повноваження були перевищені; якою нормою визначено межі цих повноважень; у чому конкретно полягало перевищення. Таке формулювання є оціночним та не відповідає вимогам ст. 251 КУПАТІ щодо доказування. Протокол не містить відомостей про те: які саме документи були подані ОСОБА_5 ; чи проводилася перевірка його громадянства; яким чином та коли органом було встановлено факт громадянства Російської Федерації. Фактично орган, який склав протокол, обмежився констатацією подальшого встановлення іноземного громадянства, не довівши, що така інформація була відома посадовій особі на момент прийняття рішення.

За відсутності таких доказів висновок про перевищення службових повноважень є припущенням, що суперечить вимогам ст. 62 Конституції України та ст, 280 КУпАП.

За вказаного вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів його вини, умислу чи необережності, а також не доводять факту перевищення службових повноважень, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, відсутній.

Заперечував проти складених стосовно нього протоколів про адміністративне правопорушення та вважє наказ таким, що був прийнятий у межах повноважень, у спосіб та на підставі інформації, яка була наявна у територіального центру комплектування та соціальної підтримки на момент його видання.

Наявність у гр. ОСОБА_5 реєстраційного номера облікової картки платника податків та інших персональних даних не свідчила про його іноземний статус, а тому не могла бути достатньою підставою для висновку про неможливість поширення на нього вимог закоподавства щодо військового обов`язку.

Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_14 не мали об`єктивної можливості врахувати відомості, які ОСОБА_5 не підтверджувалися документально. Правомірність дій суб`єкта владних повноважень повинна оцінюватися, виходячи з фактичних обставим та інформації, яка існувала на момент прийняття рішення, а не з відомостей, поданих до зонального відділу ВСП за зверненням гр. ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_5 уже після його прийняття. Посадова особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, обгрунтовано повинна була довести обставини, на які вона посилається при складанні протоколу, у тому числі те, що на момент видання наказу йому ( ОСОБА_10 ) були або повинні були бути відомі обставини, які виключали можливість прийняття такого рішення. Сам по собі факт подальшого встановлення громадянства іншої держави не свідчить про протиправність дій посадових осіб, якщо на час прийняття рішення такі відомості були відсутні та не могли бути встановлені за наявними документами.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що під час оцінки правомірності рішень суб`єкта владних повноважень суд повинен виходити з тих обставин та відомостей, які були відомі органу на момент прийняття відповідного рішення, а не з обставин, встановлених пізніше. У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/17123/15 наголошено, що перевірка законності рішення суб`єкта владних повноважень здійснюється з урахуванням інформації та документів, якими орган володів на час його прийняття. Аналогічний підхід висловлений у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 640/17784/9, де зазначено, що подальше виникнення або встановлення певних обставин саме по собі не свідчить про протиправність дій посадових осіб, якщо вони діяли в межах наданих законом повноважень та на підставі наявних на той момент документів. Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №280/5161/19 вказав, що вимога про визнання протиправними дії або рішень як передумова для застосування іншого способу захисту (скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії тощо) є єдиною вимогою, спрямованою на усунення наслідків. можливого порушення.

Органом, який склав протокол, не доведено, що підполковник ОСОБА_1 мав у своєму розпорядженні будь-які документи або іншу достовірну інформацію про громадянство російської федерації у гр. ОСОБА_5 . За таких обставин, відсутні докази умислу, необережності та фактичного перевищення службових повноважень, а тому склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУПА, відсутній.

У своїх письмових поясненнях, наданих громадянином ОСОБА_5 до суду останній зазначив, що він є громадянином рф, має паспорт даної держави серії №51№5980184, на території України проживає з 1994 р. на підставі тимчасової посвідки НОМЕР_4 на постійне проживання від 25.09.2006 р. Подвійного громадянства не має, ніколи не отримував паспорт громадянина України.

15.05.2026 р. перебував у м.Миколаєві та займався особистими справами. Приблизно о 12 годжині до нього підійшли працівнеики ІНФОРМАЦІЯ_9 разом із працівниками поліціїіз вимогою надання ним його військово-облікового документу, на що він відповів, що такого документу немає, оскільки є громадянинои іноземної держави. Проте працівники ІНФОРМАЦІЯ_9 не повіривши йосму, незаконно доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_9 , взяли на військовий облік, направили для проходження військово-лікарської комісії, якою він був визнаний придатним для військової служби, проігнорувавши його пояснення та належно не перевіривши його належність до громадянства України, використувючи недостовірні відомості, вчини незаконні дії, в тому числі видавши 16.05.2026 р. наказ про його призов, відповідно до якого його було направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , де він наразі і перебуває.За вказаного вважає, що підполковник ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-14 КУпАП та має бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Представник ОСОБА_5 – Білий І.А. вказав про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністратвиного правопорушення, адже наявні належні та допустимі докази щодо іноземного походження ОСОБА_5 . Вказував, що наявні відомості щодо отримання ним особової картки платника податків в Україні, реєстрацію його як фізичної особи-підприємця, не є тими доукментами, які давали підстави поставити дану особу на військовий облік та видати наказ про його призов під час мобілізації, що мало бути здійснено лише на підставі паспорта громадянина України, за відсутності якого від рішення про його мобілізацію начальнику РТЦК та СП слід було утриматись. Довідка, сформована працівнитками РТЦК та СП від 16.05.2026 р., в якій зазначаються реквізити документа – посвідки на постійне проживання ОСОБА_5 в України, на його думку, є доказом того, що в розпорядженні ОСОБА_1 на час прийняття вищевказаних рішень даний документ, зокрема згадана посвідка була в наявності, отже прийняті ним рішення та видані накази щодо ОСОБА_5 вказують на перевищення ним своїх службових повноважень.

Приймаючи рішення у справі, суд вважає необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП, ст.94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення.

Так, частиною 2 ст.172-14 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері військового управління, встановлений порядок проходження військової служби та законність дій посадових осіб.

Суб`єкт - виключно військова службова особа (командири/начальники, особи, які постійно чи тимчасово здійснюють розпорядчі або адміністративно-господарські функції у Збройних Силах України, інших військових формуваннях).

Об`єктивна сторона: дія або бездіяльність — умисне вчинення військовою службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень.

Суб`єктивна сторона - вина у формі умислу.Тобто особа усвідомлює, що перевищує свої службові повноваження, передбачає їхні наслідки і бажає їх настання або свідомо допускає їх.

Як слідує з доданих до протоколів доказів, ОСОБА_5 дійсно є громадянином рф.

Водночас, визначаючи наявність всіх складових вищевказаного адміністративного правопорушення, судом враховуються ті дані, які були в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 на час прийняття ним рішень щодо постановлення ОСОБА_5 на військовий облік, включення його до поіменний списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_2 і відправлені у складі команди до військової частини НОМЕР_3 та видання наказу від 16.05.2026 №279 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, яким призвано іноземця на військову службу за призовом під час мобілізації.

Так, як слідує з пояснень ОСОБА_1 , на час прийняття вищезгаданих рішень в його розпорядженні були відсутні будь-які особисті документи ОСОБА_5 , зокрема паспорт, посвідка на проживання тощо. Такі в останнього були відсутні та не були надані і до видання ним відповідного наказу про постановлення на військовий облік та призов на військову службу, як зазначив ОСОБА_1 , та дані покази не спростовані.

Як зазначає ОСОБА_11 , на час прийняття ним вищезгаданих рішень, в його розпорядженні, окрім даних військово-лікарської комісії, була наявна сформована уповноваженою особою РТЦК та СП 16.05.2026 р. довідка з Реєстру «Оберіг», яка є єдиною електронною системою, що містить дані про всіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Україні, і створена для ведення військового обліку в цифровому форматі та не надає можливість самостійного внесення виправлень до сформованих в даній системі даних.

Так, вказана довідка, сформована на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , має дані про його РНОКПП та в графі «Паспорт громадянина України» має відомості щодо серії, номеру, дати видачі, зокрема: НОМЕР_2 25.09.2006 , виданий УМУ УМВС, в графі «Закордонний паспорт» інформація відсутня.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про наявність в розпорядженні ОСОБА_1 на час прийняття вищезгаданих рішень щодо ОСОБА_5 будь-яких інших документів, які б надавали можливість встановити його належність до громадянства іншої держави.

Окремо слід зауважити, що наказ про призов під час мобілізації від 16.05.2026 р. за №279 відносно ОСОБА_5 , на час складання вищевказаних протоколів втратив чинність та не мав за собою правових наслідків, адже був скасований ОСОБА_1 у той же день.

Дослідивши надані матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Приймаючи рішення у справі суд, відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП, на підставі належних та допустимих доказів зобов`язаний з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, та інші обставини, що впливають на вирішення питання про адміністративне стягнення.

Суд має обґрунтовувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, закріпленому у ст.62 Конституції України.

При цьому, стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав і основних свобод людини для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення та винуватості конкретної особи в його вчиненні покладається на адміністративний орган, в той час як особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Отже, наведені факти, відповідно до ст. 62 Конституції України, повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-14 КУпАП, яке поставлено йому в провину.

Враховуючи наведене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 має бути закрите за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 172-14 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-14 КУпАП закрити за відсутності складу вказаного адміністративного порушення.

Постанова може бути оскаржена через Корабельний районний суд м.Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Торжинська