Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №754/9597/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/283/26

Справа №754/9597/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови №867 від 02 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В новій редакцій позову, позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 квітня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №867 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень. Підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, згідно з оскаржуваною постановою, стало нібито неприбуття 24 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом по повістці №5910036 від 14 грудня 2025 року. Зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з огляду на таке. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, у яких категорично заперечив факт вчинення адміністративного правопорушення та зазначив, що про наявність відповідної повістки йому стало відомо лише 26 березня 2026 року. При цьому будь-яких належних доказів особистого вручення Позивачу повістки матеріали справи не містять. В основу постанови покладено лише інформацію про повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання. Водночас відповідачем не було належним чином перевірено обставини фактичного проживання Позивача, не з`ясовано причин неприбуття, не досліджено його пояснення та заперечення, а також не наведено мотивів їх відхилення. Крім того, під час розгляду справи посадовою особою ТЦК та СП не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, як цього вимагають положення статей 245, 252 та 280 КУпАП. Слід також зазначити, що після подій, пов`язаних із перебуванням Позивача у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній неодноразово звертався до правоохоронних органів із заявами про можливі протиправні дії щодо нього. За результатами зазначених подій Позивач проходив стаціонарне лікування у нейрохірургічному відділенні лікувального закладу, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами. Зокрема, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 02 квітня 2026 року по 13 квітня 2026 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку. Наявність зазначених медичних документів свідчить про необхідність ретельної перевірки всіх обставин справи, чого відповідачем здійснено не було. Незважаючи на наявність письмових пояснень Позивача та інших обставин, що потребували додаткової перевірки, відповідач фактично обмежився формальним посиланням на поштові документи та без належного дослідження доказів дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Таким чином, оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, за відсутності достатніх та належних доказів вини Позивача, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 справу передано судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 29.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

15.06.2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та нова редакція позову, а також клопотання про поновлення строку звернення з возовною заявою.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 26.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було роз`яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Конверт було вручено за довіреністю 08.07.2026 року, що вбачається з виписки по трекінгу відправлення за №R0 6721 4756 878.

Окрім того, клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2025 року ОСОБА_1 надано направлення №6034708 для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 26.03.2026 року №2026-0326-0958-4486-0, визнано придатним до військової служби.

Протколом б/н від 26.03.2026 року складеним старшим офіцером адміністративного відділення капітоаном ОСОБА_3 викладено суть адміністративного правовопорушення наступним чином: що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув вчасно за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язкуз чим ІНФОРМАЦІЯ_6 був поданий в розшук зверненням №Е4347839 від 08.01.2026 року, чим порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", абз.2 ч.1 та абз.8 ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

У поясненнях до протоколу ОСОБА_4 зазначено, що повістку йому ніхто не направляв і не вручав, як вбачається зі слів працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Зазначив, що прибув одразу після проходження ВЛК, також усіх хвороб у висновку не зазначено, що є неправомірно.

Постановою №867 від 02.04.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 не прибув о 14:00 24.12.2025 року за викликом по повістці №5910036 від 14.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 направленій йому рекомендованим поштовим відправленням №R067057343416 на його адресу проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №R067057343416 Ф.119, повістка №5910036 повернута відправнику з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Враховуючи, що військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 у законодавчо визначений строк не прибув за викликом (по повістці) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми діями в особливий період порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготвку та мобілізацію, а саме абз.3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», абз.2 ч.1 та абз. 8 ч.8 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення передбачене, ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 25 500,00 грн.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4ст. 159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, у яких категорично заперечив факт вчинення адміністративного правопорушення та зазначив, що про наявність відповідної повістки йому стало відомо лише 26 березня 2026 року. При цьому будь-яких належних доказів особистого вручення Позивачу повістки матеріали справи не містять. В основу постанови покладено лише інформацію про повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання.

Також, після винесення Постанови, ОСОБА_1 неодноразово звертався до правоохоронних органів із заявами про можливі протиправні дії щодо нього. За результатами зазначених подій Позивач проходив стаціонарне лікування у нейрохірургічному відділенні лікувального закладу, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами.

Зокрема, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 02 квітня 2026 року по 13 квітня 2026 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2026 року №867 підлягає скасуванню, а провадження закриттю у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Керуючись статтями 5-9, 20, 77,229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови №867 від 02 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 867 від 02.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 29.07.2025 року.

Суддя: О.М. Панченко