Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №487/2575/23 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2575/23

Провадження № 2/487/59/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Миколаїв Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючий суддяНікітін Д.Г.,

при секретаріМарченко О.С.

за участю:

представника позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_7 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинених залиттям квартири,

встановив:

10.05.2023 до суду звернувся представник ОСОБА_3 – ОСОБА_8 з позовом, яким з часом збільшила та просила стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Позивача Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у рівних частках з кожного матеріальну шкоду, спричинену залиттям належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 365720,56 грн., серед яких 365720,56 грн. - вартість відновлювальних робіт; 4 000,00 - вартість проектно-кошторисної документації; 3000,00 грн. - вартість будівельно-технічної експертизи; 3 427,90 грн. - вартість лікування. Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у рівних частках з кожного, а також стягнути у рівних частках на відшкодування моральної шкоди 35 000 грн. Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у рівних частках з кожного судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 186,01 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.06.2022 року близько 03.00 години належну позивачці на праві власності квартиру АДРЕСА_1 було затоплено квартирою АДРЕСА_2 , що знаходиться за тією ж адресою та належить на праві валсності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

Про вказаний факт позивачці посеред ночі поовідомила сусідка, оскільки на момент затоплення я в зв`язку з немотивованою воєнною агресією рф та постійним обстрілами міста Миколаєва виїхала в місто Камянка-Бузька Львівської області до своєї матері.

Приїхавши в місто Миколаїв 26.06.2022. відразу звернулась до органів поліції, разом з якими увійшла до власної квартири для фіксації факту залиття своєї нерухомості сторонніми особами. Підтвредженням вказаного є лист Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області від 27.06.2022 №4546/50-22.

30.06.2022 управляючою компанією «Домсервіс» був складний акт, яким зафіксовано факт залиття квартири АДРЕСА_3 квартирою АДРЕСА_4 , що знаходиться за тією ж адресою. Комісією встановдено, що подача води в квартирі АДРЕСА_2 була не перекрита на розводі труб холодного водопостачання та внаслідок пориву гнучкого шлангу під раковиною на кухні сталось затоплення квартири АДРЕСА_4 . В момент події власники квартири в ній були відсутні тривалий час. Також зафіксовані наступні пошкодження: в залі натяжні стелі лопнули від тяжкості води, в ванній кімнаті та спальній кімнаті власниця самостійно зливала воду з натяжних стель, які провисли від тяжкості води. Підлога в коридорі та залі вимощена з паркетної доски, яка внаслідок залиття повздувалась. При вході в іншу спальню шпатльована стеля намокла та пожовтіла, обшивка вхідних дверей в квартиру вздулась, відкоси з боку квартири та під`їзду мокрі. В першій спальні також мокрі обої та розійшлись по швам, багети повідклеювались. Вказаний акт підписаний уповноваженими особам управляючої компанії, позивачкою, та сусідами, власники квартири АДРЕСА_2 на огляд не з`явились та акт не підписали.

Крім акту, вказані вище пошкодження зафіксовані та підтверджуються фотоматеріалами, які додаються до матеріалів справи.

З особистої розмови з ОСОБА_5 позивачці стало відомо, що остання не збирається відшкодовувати завдані нею збитки, та єдиним способом відшкодування є подання відповідної позовної заяви.

17.05.2023 провадження у справі відкрито, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та справа була призначена до розгляду.

Представником відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_10 до суду було відзив на позовну заяву в яких просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просили стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири позивача, що сталось з вини відповідача, оскільки останні відмовилися у досудовому порядку врегулювати зазначений спір.

Представник відповідача, в судовому засіданні, не визнав позовні вимоги, зазначивши, про відсутність доказів вини відповідача в т.ч. щодо моральної шкоди.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до суду не з`явилися, повідомлялися про слухання справи.

Третя особа ОСОБА_7 , подав заяву про слухання справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.06.2022 року близько 03.00 години належну позивачці на праві власності квартиру АДРЕСА_1 було затоплено.

Листом Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області від 27.06.2022 №4546/50-22 повідомлено, що за результатами проведеної перевірки, які б вказували на наявність складу злочину отримано не було та подальша перевірка була припинена.

30.06.2022 управляючою компанією «Домсервіс» був складний акт, яким зафіксовано факт залиття квартири АДРЕСА_3 квартирою АДРЕСА_4 (зі слів сусідів), що знаходиться за тією ж адресою. Комісією встановлено, що подача води в квартирі АДРЕСА_2 була не перекрита на розводі труб холодного водопостачання та внаслідок пориву гнучкого шлангу під раковиною на кухні сталось затоплення квартири АДРЕСА_4 (зі слів сусідів). В момент події власники квартири в ній були відсутні тривалий час. Також зафіксовані наступні пошкодження: в залі натяжні стелі лопнули від тяжкості води, в ванній кімнаті та спальній кімнаті власниця самостійно зливала воду з натяжних стель, які провисли від тяжкості води. Підлога в коридорі та залі вимощена з паркетної доски, яка внаслідок залиття повздувалась. При вході в іншу спальню шпатльована стеля намокла та пожовтіла, обшивка вхідних дверей в квартиру вздулась, відкоси з боку квартири та під`їзду мокрі. В першій спальні також мокрі обої та розійшлись по швам, багети повідклеювались. Вказаний акт підписаний уповноваженими особам управляючої компанії, позивачкою, та сусідами, власники квартири АДРЕСА_2 на огляд не з`явились та акт не підписали.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.08.2004 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних частках по 1/2 частки кожний.

Власниками АДРЕСА_3 є ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в МЮ України 25.08.2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт від 30.06.2022 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а саме: акт складений за відсутністю жодного з відповідачів, що є обов`язковим; в акті не зазначений обсяг необхідного ремонту приміщень квартири АДРЕСА_4 .

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 р. № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття», зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати, завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до статті 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вини (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Згідно з частинами четвертою-п`ятою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи, вбачається, що 30.06.2022 управляючою компанією «Домсервіс» був складний акт, яким зафіксовано факт залиття квартири АДРЕСА_3 ..

У своєму акті працівники управляючої компанії дійшли висновку, що залиття квартири АДРЕСА_4 відбулося з квартири № , власником якої є ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

В акті зазначено, зокрема, що «30 червня 2022 року доступ до квартири АДРЕСА_5 відсутній.

Матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про необхідність огляду належного йому житла та про час та дату його проведення.

Таким чином матеріалами справи не підтверджується факту обізнаності ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про проведення заходів щодо огляду квартир.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 , її представник – адвокат Оніщенко Л.В. та представники управляючої компанії за їх ініціативою, з дати, коли вони були обізнані про залиття квартири, та протягом всього часу слухання справи судом першої інстанції, не вживали заходів для огляду належної ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 квартири та не оглянули її.

За таких обставин суд вважає, що висновки комісії про те, що залиття квартири АДРЕСА_4 відбулось з квартири АДРЕСА_2 , власниками якої є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , внаслідок їх недбалого відношення до використання мережі водопостачання, є безпідставним та не підтверджується будь-якими доказами.

Таким чином, акт від 30.06.2022 року не є належним та допустимим доказом у справі. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові ВС від 21.02.2018 року у справі № 2-1974/11.

Згідно статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір витрат на відновлення квартири визначається судовим експертом.

В матеріалах справи знаходиться висновок № 120-093 від 08.09.2023 року судового експерта Лесків С.А.

В висновку експерта зазначено, що обстеження квартири АДРЕСА_1 проводилося у присутності тільки замовника дослідження ОСОБА_3 28.08.2023 року.

В позовній заяві зазначено, що 24.06.2022 року нібито відбулося залиття належної позивачу на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 .

Також експертом у висновку зазначено, що при дослідженні спірних об`єктів проводилася фото-фіксація технічного стану досліджуваного об`єкта.

Відповідачі до участі у обстеженні квартири не залучалися.

У судовому засіданні 29.04.2026 року судовим експертом Лесків С.А. надані суду пояснення з яких вбачається наступне: повідомлення про проведення обстеження квартири АДРЕСА_4 судовим експертом відповідачам не направлялися; судова експертиза була проведена в два етапу: в квітні 2023 року складений кошторис пошкоджень квартири АДРЕСА_4 , в вересні 2023 року складений висновок судового експерта; в серпні 2023 року судовим експертом дослідження квартири АДРЕСА_4 не проводилося, висновок судового експерта складений по матеріалам станом на квітень 2023 року.

Тобто, обстеження квартири АДРЕСА_4 проведено судовим експертом через десять місяців після залиття належної позивачу на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 , а висновок судового експерта складений через п`ятнадцять місяців після залиття вказаної квартири.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище суд доходить висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в України, у тому числі частиною другою статті 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпції моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2021 року в справі № 761/24143/19 (провадження № 61-17538св20).

Отже, моральна шкода є похідною від факту порушення прав та інтересів потерпілого. Моральна шкода не може стягуватися сама по собі, не будучи наслідком порушення права чи інтересу позивача. Іншими словами, якщо право, за захистом якого подано позов, не порушено, то і підстав для відшкодування моральної шкоди (похідна вимога) немає (КЦС ВС від 18.03.2020 №460/2545/17).

Суд приходить до переконання, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди, з урахуванням наступного: як зазначено вище, вина відповідачів не доведена жодним належним та допустимим доказом; крім того в матеріалах справи знаходиться виписний епікриз № 3264.

Зазначений виписний епікриз не є доказом наявність причиннонаслідкового зв`язку між нібито скоєним з вини відповідачів залиттям квартири АДРЕСА_4 та хворобою позивача, так як залиття квартири нібито відбулося 24.06.2022 року, за медичною допомогою позивач звернулася 08.10.2022 року.

В анамнезі захворювання зазначено – позивач хворіє тривалий час, стан погіршився два тижня тому.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Щодо розподілу понесених судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За нормами ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи,що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з вимогами ч. 8 ст.141ЦПКУкраїни розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_7 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинених залиттям квартири -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Г. Нікітін