Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №753/5444/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5444/26

провадження № 3/753/2001/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Дмитренко О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

01 березня 2026 о 06-й годині 35 хвилин в м. Києві, шосе Бориспільське КП 503 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес Бенз» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager» та у лікаря нарколога, водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що рухався на своєму автомобілі в сторону міста Києва та був зупинений на блокпосту. На питання працівника поліції чи вживав він алкоголь, ОСОБА_1 повідомив, що вживав напередодні пляшку пива. Працівник поліції, не назвавши жодну з ознак алкогольного сп`яніння, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на приладі Драгер, останній погодився. Коли працівник поліції відійшов, до ОСОБА_1 підійшов інший працівник поліції почав задавати питання, говорив що прилад точно покаже позитивний результат, а в лікаря нарколога буде так само. Працівник поліції дав зрозуміти, що в незалежності де він буде проходити огляд, результат буде позитивний. Далі працівник поліції сам сказав, що ОСОБА_1 краще відмовитись від огляду. А інший працівник поліції взагалі сказав, що у разі відмовити йому просто дадуть штраф. Таким чином ОСОБА_1 ввели в оману.

Захисник Дмитренко О.О. просила суд закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Вказала, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, і не містить усіх даних для вирішення справи. На місці події ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд, але працівники поліції навмисно відводили його в сторону, і схиляли у відмові від проходження огляду, не фіксуючи це на камеру. Також вказала, що з матеріалів відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не мав почервоніння обличчя, вів себе адекватно, чітко відповідав на питання, що не свідчить про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення алкогольного сп`яніння без фактичного встановлення ознак такого сп`яніння. Крім того, працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також працівник поліції в порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП не відсторони ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. При цьому не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. А під час складання протоколу останньому не були роз`яснені права та обов`язки. Відеозапис долучений до матеріалів справи зроблений не відомим технічним засобом. Таким чином матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 чоловік її подруги. ОСОБА_3 її підвозив до метро Бориспільська, коли його зупинили. Кривсуна запитали чи вживав він алкоголь, той відповів що не вживав і погодився пройти огляд. Потім підійшов інший поліцейський, і сказав ОСОБА_1 , що тверезий чи не тверезий, але прилад покаже алкогольне сп`яніння. Вона сиділа в автомобілі, вікно було відкрите, і вона все чула.

Суд неодноразово викликав в судове засідання капрала поліції ОСОБА_4 (2 взвод 1 рота 1 батальйон полк 2) УПП у м. Києві, але останній до суду не з`являвся.

Суд, вислухавши думку особи повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 01 березня 2026 о 06-й годині 35 хвилин в м. Києві, шосе Бориспільське КП 503 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес Бенз» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager» та у лікаря нарколога, водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України

Вказане свідчить про те, що цей протокол складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, з зазначенням факту неправомірних дій особи, і має усі дані, необхідні для вирішення справи.

Так, в судовому засіданні був переглянутий відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, відповідно до якого транспортний засіб ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту КП 503. На 36 секунді відео з автомобіля «Мерседес Бенз» д.н.з. НОМЕР_1 з водійського місця виходить ОСОБА_1 . На питання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, останній відповідає, що так вживав вчора. На 01 хвилині 14 секунді працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру, ОСОБА_1 погоджується. На 02 хвилині 14 секунді ОСОБА_1 пропонує працівниками поліції вирішити питання іншим чином, на що йому повідомляються що всі дії вчиняються згідно чинного законодавства. На 02 хвилині 25 секунді працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 права та обов`язки. На 03 хвилині 32 секунді ОСОБА_1 підходить до працівника поліцїі, і говорить що він не буде проходити огляд. На 03 хвилині 35 секунді працівник поліції роз`яснює наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що це є порушенням п. 2.5 ПДР України, пропонує пройти огляд в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 відмовляється і чітко відповідає, що все розуміє. На 04 хвилині 3 секунді ОСОБА_1 відповідає, що права та обов`язки мені зрозумілі.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис суд визнає належним доказом, вважаючи його допустимим та достовірним, оскільки він є результатом безпосереднього документування події, що є предметом цієї справи. Сам по собі факт запису відео на телефон, а не на нагрудну відеокамеру, не свідчить про неможливість його прийняття як доказу.

Одночасно, як вбачається з рапорту інспектора патрульної поліцїі ОСОБА_5 вказаний відеозапис здійснювався на телефон у зв`язку з тим, що бодікамера була розряджена (а.с.6).

Доводи захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, що йому не були роз`яснені права та обов`язки, не було роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння повністю спростовані переглянутим відеозаписом.

Також посилання захисника про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом є хибними, оскільки в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 , що він протягом 24 годин зобов`язується не керувати транспортним засобом (а.с.5).

Так, суд звертає увагу захисника, що ознаки алкогольного сп`яніння у водіїв встановлюються поліцейськими за допомогою зовнішнього огляду, виявлення запаху, поведінці, що не відпадає обстановці, координації рухів та технічних засобів, таких як алкотестер, на місці або у медичному закладі. При цьому до компетенції суду або ж захисника не входить встановлення алкогольного сп`яніння особи через відеозапис, оскільки це є неможливим.

Одночасно пояснення захисника та ОСОБА_1 про те, що останнього працівники поліції відводили і повідомляли що проходження огляду на місці і у лікаря нарколога все одно покажуть, що він не тверезий, є такими що спрямовані на введення суд в оману. Оскільки переглянутим відеозаписом дані події не вбачається.

Пояснення свідка ОСОБА_2 суд не бере до уваги, оскільки вона є зацікавленою у розгляді справи.

Також, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав протокол про адміністративне правопорушення особисто під підпис, і був згоден з ознаками алкогольного сп`яніння вказаних у ньому.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють імперативний обов`язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

Судом встановлено, працівники поліції зупинивши транспортний засіб, встановивши водія ОСОБА_1 та встановивши наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, запропонували, висунули вимогу водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці на що ОСОБА_1 погодився, а потім відмовився. На пропозицію пройти огляд в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що чітко зафіксовано на відеозаписі.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 603341 (а.с.1), картці обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністратвиного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд враховує обставини та характер скоєного, його особу, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, та вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба