Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №473/3571/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3571/26

РІШЕННЯ

іменем України

"29" липня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Булкат М. С.,

присяжних - Волкович В. Б., Щука О. В.,

за участю: секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Власової А.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), про усиновлення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про усиновлення, в якій вказувала, що перебуває у зареєстрованому шлюбі у шлюбі з ОСОБА_2 з грудня 2008 року.

Мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, перебуваючи з 18 червня 2026 року на обліку кандидатів в усиновлювачі, заявниця бажає усиновити малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишився без батьківського піклування.

29 червня 2026 року ОСОБА_1 познайомилася з ОСОБА_5 та в подальшому у них з дитиною склалися усталені дружні відносини.

Тому заявниця, посилаючись на вказані обставини та те, що вона відповідає необхідним вимогам, які закон встановлює для усиновлювачів, відносно неї та дитини відсутні передбачені законом заборони або обмеження щодо усиновлення, створені всі умови для утримання, проживання, виховання, гармонійного розвитку дитини, просила про задоволення заяви.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву про усиновлення підтримала. Підтвердила, що вона відповідає передбаченим законом вимогам щодо усиновлювачів, відносно неї та дитини відсутні передбачені законом заборони або обмеження щодо усиновлення, нею створені всі умови для утримання, проживання, виховання, гармонійного розвитку дитини, вона ознайомлена з обставинами життя та особливостями характеру дитини, встановила з нею належний контакт, довірливі відносини, ознайомлена з правами, обов`язками усиновлювачів, встановленою на них відповідальністю.

Представник заінтересованої особи, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Власової А.В., в судовому засіданні проти задоволення заяви про усиновлення не заперечувала.

Представник заінтересованої особи, Вознесенського відділу ДРАЦС в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення не заперечував.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без участі представників Вознесенського відділу ДРАЦС, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для ухвалення рішення.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи, Органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради, Власової А.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 20, 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.

Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною.

Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.

Держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно ч. 1 ст. 208 СК України усиновленою може бути дитина (тобто особа до досягнення вісімнадцятирічного віку).

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років (ч.ч. 1. 2 ст. 211 СК України).

Переважне право на усиновлення дитини має подружжя (ч. 2 ст. 213 СК України).

Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною.

Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 217 СК України).

Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється (п. 4 ч. 1 ст. 219 СК України).

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення (ч.ч. 1, 3 ст. 218 СК України).

Суд під час вирішення питання про усиновлення повинен врахувати обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров`я, а також інші обставини, що мають істотне значення (ст. 224 СК України).

Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи (ч. 1 ст. 229 СК України).

Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.

Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини (ч.ч. 1, 2 ст. 231 СК України).

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється (ст. 233 СК України).

Судом встановлено, що перебуває у зареєстрованому шлюбі у шлюбі з ОСОБА_2 з грудня 2008 року (а. с. 6).

Мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 18 червня 2026 року на обліку кандидатів в усиновлювачі, заявниця бажає усиновити малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишився без батьківського піклування.

Також 11 липня 2025 року ОСОБА_1 пройшла курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а. с. 14).

Малолітній ОСОБА_4 є особою, позбавленою батьківського піклування, оскільки мати ОСОБА_6 , надала заяву завірену приватним нотаріусом проте, що надала згоду на усиновлення свого малолітнього сина,ідентичну заву надав батько дитини ОСОБА_7 (а. с. 10-11).

Малолітній ОСОБА_4 має задовільний стан здоров`я, на час розгляду справи влаштований до КЗ «Центр соціальоно-психологічної реабілітації дітей Південноукраїнської міської ради».

З пояснень заявниці, представника органу опіки та піклування, а також матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2026 року ОСОБА_1 познайомилася з Денисом, встановила з ним контакт, та в подальшому у них з дитиною склалися усталені дружні відносини.

Заявниця обізнана з фізіологічними особливостями, станом здоров`я та особливостями характеру Дениса, наслідками усиновлення, зокрема правами, обов`язками, відповідальністю, що виникнуть у них після усиновлення дитини, усвідомлюють свою відповідальність за долю дитини.

Заявниця є дієздатною особою, має задовільний стан здоров`я та може бути усиновлювачем, відносно неї не встановлено обмежень, передбачених ст. 212 СК України.

Також судом з пояснень учасників справи та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, встановлено:

-заявниця має постійне місце проживання, забезпечена житлом (має у власності житловий будинок, який належить чоловіку ОСОБА_2 ), який за характеристиками та рівнем облаштування є придатним для знаходження та проживання в ньому усиновленої дитини);

-заявниця має постійний достатній прибуток для належного матеріального утримання дитини, забезпечення її всім необхідним відповідно до потреб;

-заявниця до кримінальної чи іншої відповідальності, яка б була перешкодою для усиновлення, не притягувалася;

-заявниця ознайомлена з правами, обов`язками, відповідальністю усиновлювачів, наслідками усиновлення;

-заявниця висловили власне свідоме бажання на усиновлення;

-заявниця перебуває у шлюбі.

В матеріалах справи також міститься висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 06 липня 2026 року про доцільність усиновлення, як таке, що буде відповідати інтересам дитини (а. с. 24).

В судовому засіданні суд відповідно до ст. 218 СК України не вбачав підстав для заслуховування думки малолітнього ОСОБА_4 з приводу усиновлення, оскільки останній за своїм віком та рівнем розвитку не може її висловити та не усвідомлює факту усиновлення.

Враховуючи вказані обставини, відносини між заявницею та дитиною, здатність заявниці забезпечити стабільні та гармонійні умови життя та виховання малолітнього, що усиновлюється, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки усиновлення буде відповідати інтересам дитини.

У відповідності зі ст.ст. 229, 231 СК України суд вважає за необхідне внести зміни в актовий запис про народження малолітнього в частині прізвища, по батькові дитини, відомостей про її батьків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 294, 313-314 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), про усиновлення- задовольнити.

Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку смт. Олександрівки Вознесенського району Миколаївської області, усиновлювачем малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, Україна, громадянина України.

Внести зміни до актового запису за № 100 від 31 березня 2023 року, внесеного Вознесенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, Україна, а саме:

- у графі «відомості про матір» виключити відомості про ОСОБА_8 , як матір дитини, зазначивши матір`ю дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, Україна, громадянку України, зареєстровану у АДРЕСА_1 ;

- у графі «відомості про батька» виключити відомості про ОСОБА_7 , як батька дитини, зазначити батьком дитини ОСОБА_2 , громадянство вказати за громадянством матері, виключити відомості за ст. 133 СК України, зазначивши відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України;

- в графі «прізвище дитини» зазначити « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_10 », в графі «по батькові дитини» зазначити « ОСОБА_11 » замість « ОСОБА_12 », графи щодо імені, дати та місця народження дитини залишити без змін.

Компетентному відділу ДРАЦС внести відповідні зміни в актовий запис про народження усиновленої дитини та видати нове свідоцтво.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М. С. Булкат

Присяжні: В. Б. Волкович

О. В. Щука