Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №752/26340/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №752/26340/25

Суддя: Кордюкова Ж. І.

Справа №752/26340/25

Провадження №2-др/752/152/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку загального позовного (письмового) провадження без повідомлення сторін заяву адвоката Сердюк Юлії Анатоліївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 адвокат Сердюк Юлія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування необхідності ухвалення додаткового рішення зазначила, що 09.07.2026 Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено рішення, згідно з яким позовні вимоги задоволені частково.

Рішення було отримано нею через підсистему "Електронний суд" 09.07.2026.

Для вирішення питання, щодо стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Сердюк Юлії Анатоліївни для надання консультацій, збору доказів, складання необхідних документів процесуального характеру, представництва інтересів у Голосіївському районному суді міста Києва. Договір про надання правничої (правової) допомоги діє з 04.07.2023.

Відповідно до п. 4.1 частини 4 договору надання адвокатом послуг в межах договору може здійснюватися на підставі додаткових угод, що укладаються сторонами в межах цього договору або за письмовим завданням (дорученням, заявкою) клієнта.

Згідно п. 5.1.,5.5. договору №72 від 04.07.2023 оплата послуг Адвоката здійснюється на підставі виставлених рахунків. Клієнт зобов`язаний сплачувати рахунки Адвокату протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання.

У випадку неповернення Адвокату Клієнтом підписаних ним актів виконаних робіт протягом 30 (тридцяти) днів з моменту направлення поштою або кур`єрською службою доставки актів виконаних робіт на підпис Клієнту, юридичні послуги вважаються такими, що надані належним чином та прийняті Клієнтом.

Відповідно укладених додаткових угод до договору про надання правової допомоги №72 від 04.07.2023 та до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 13.07.2026 загальна вартість наданих послуг склала 64 000 грн.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, є такими що підтверджені та підлягають стягненню з відповідача.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, тривалістю розгляду справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, участю представника у судових засіданнях, витраченим часом, а також відповідає критеріям розумності та співмірності, визначеним статтями 137, 141 ЦПК України.

В засіданні 29.06.2026 нею було заявлено усне клопотання про подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 64000 грн.

16.07.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення передано для розгляду раніше визначеному складу суду.

28.07.2026 адвокат Нищенко Світлана Іванівна, яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 , подала клопотання про зменшення вартості витрат на оплату правничої допомоги, обгрунтовуючи тим, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не відповідають критеріям реальності таких витрат, розумності їх розміру та становлять для відповідача надмірний тягар, а тому не можуть бути задоволені в затребуваному розмірі.

Просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням критеріїв розумності та співмірності.

Пунктом 3 ч.1 ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст.270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

09.07.2026 ухвалено рішення, згідно з яким позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 760315,55 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судовий збір у розмірі 8432,53 грн.

Під час ухвалення зазначеного рішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Сердюк Юлія Анатоліївна має право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією свідоцтва серії КВ №005794 від 29.09.2016.

04.07.2023 між ОСОБА_3 та адвокатом Сердюк Ю.А. укладений договір про надання професійної правничої допомоги №72 щодо представництва інтересів клієнта (п.1.1.).

В пункті 2.1. договору від 04.07.2023 №72 сторони погодили види послуг, які адвокат за завданням (дорученням) клієнта надає в рамках погодженої сторонами заявки на отримання юридичних послуг.

04.07.2023 виданий ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 в Голосіївському районному суді міста Києва адвокатом Сердюк Ю.А., підстава видачі - договір від 04.07.2023 №72.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 5 від 07.10.2025 до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за консультацію, правовий аналіз справи, збір доказів, розробку концепції захисту, написання та подачу позову, написання клопотання про забезпечення позову, моніторинг справи у суді, у разі необхідності ведення переговорів зі стороною відповідача для мирного врегулювання спору сплачується Клієнтом у розмірі 42000 грн. до 18.10.2025.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 6 від 15.12.2025 до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за написання відповіді на відзив сплачується Клієнтом у розмірі 8000 грн. до 18.12.2025.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 7 від 24.02.2026 року до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за написання та подачу клопотання за вступ у справу співпозивача сплачується Клієнтом у розмірі 4000 грн. до 25.02.2026.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 8 від 30.04.2026 до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за представництво інтересів у суді сплачується Клієнтом у розмірі 4000 грн. до 01.05.2026.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 9 від 29.06.2026 до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за представництво інтересів у суді сплачується Клієнтом у розмірі 4000 грн. до 29.06.2026.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 10 від 09.07.2026 до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за виїзд до суду для проголошення рішення у справі сплачується Клієнтом у розмірі 2000 грн. до 09.07.2026.

13.07.2026 адвокатом та позивачем підписаний акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 13.07.2026 на суму 64000 грн. та звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 13.07.2026 на суму 64000 грн.

29.06.2026 в судовому засіданні під час дебатів представник позивача зробила заяву, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч.1, 5 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд відзначає наступне.

Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України»(Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України" (заява №19336/04) заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (заява №58442/00) відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд відзначає, що представник позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення додала неповний текст договору від № 72 від 04.07.2023, відсутня сторінка №4.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача вказала, що згідно з п. 5.1., 5.5. договору №72 від 04.07.2023 оплата послуг Адвоката здійснюється на підставі виставлених рахунків. Клієнт зобов`язаний сплачувати рахунки Адвокату протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання.

У випадку неповернення Адвокату Клієнтом підписаних ним актів виконаних робіт протягом 30 (тридцяти) днів з моменту направлення поштою або кур`єрською службою доставки актів виконаних робіт на підпис Клієнту, юридичні послуги вважаються такими, що надані належним чином та прийняті Клієнтом.

У позові представник позивача зазначила, що станом на подання позову позивач сплатив згідно з додатковою угодою №1 33000 грн.

Позов був поданий до суду 18.10.2025.

Доказів оплати позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 33000 грн. суду не надано.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 5 від 07.10.2025 до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за консультацію, правовий аналіз справи, збір доказів, розробку концепції захисту, написання та подачу позову, написання клопотання про забезпечення позову, моніторинг справи у суді, у разі необхідності ведення переговорів зі стороною відповідача для мирного врегулювання спору сплачується Клієнтом у розмірі 42000 грн. до 18.10.2025.

Доказів оплати позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 42000 грн. до 18.10.2025 відповідно до додаткової угоди №1 суду не надано.

Також суду не було надано жодних доказів оплати позивачем витрат на правничу допомогу, визначених додатковими угодами №6 від 15.12.2025, №8 від 30.04.2026, №9 від 29.06.2026, №10 від 09.07.2026.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 виснувала, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Оцінюючи надані представником позивача докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що їх розмір не є повністю підтвердженим, а також не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності із складністю справи.

Так, відповідно до додаткової угоди № 7 від 24.02.2026 до договору № 72 від 04.07.2023 гонорар за написання та подачу клопотання за вступ у справу співпозивача сплачується Клієнтом у розмірі 4000 грн. до 25.02.2026.

Проте суд відмовив у задоволенні цього клопотання в підготовчому засіданні 01.05.2026, оскільки чинний цивільний процесуальний закон не передбачає можливості залучення до участі в справі співпозивача за клопотанням іншого учасника.

Отже, подання цього клопотання очевидно не було необхідним, а тому суд виключає витрати за додатковою угодою № 7 від 24.02.2026 з розподілу як такі, що є необґрунтованими та не є необхідними.

Щодо решти вимог в сумі 60000 грн. суд відзначає, що цієї суми підлягають виключення витрати в розмірі 33000 грн., які до 18.10.2025 вже сплатив позивач, як зазначено в позовній заяві, оскільки жодних доказів такої оплати суду не надано.

У додатковій угоді № 5 від 07.10.2025 до договору № 72 від 04.07.2023 сторони погодили, що гонорар за консультацію, правовий аналіз справи, збір доказів, розробку концепції захисту, написання та подачу позову, написання клопотання про забезпечення позову, моніторинг справи у суді, у разі необхідності ведення переговорів зі стороною відповідача для мирного врегулювання спору сплачується Клієнтом у розмірі 42000 грн. до 18.10.2025.

Слід врахувати, що за результатами розгляду клопотання про забезпечення позову суд постановив ухвалу про відмову в застосуванні заходів забезпечення позову та залишив це клопотання без задоволення.

Крім того, кожна з наданих суду додаткових угод містила кінцевий строк здійснення позивачем оплати за надані послуги, кінцева дата сплати до 09.07.2026.

Проте жодних відомостей про такі оплати суду не надані.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що витрати позивача на правничу допомогу не є необхідними та підтвердженими, а тому відмовляє в їх стягненні за рахунок відповідача.

Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 133, 137-138, 141-142, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Сердюк Юлії Анатоліївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Додаткове рішення складене 29.07.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua