Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №142/292/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/292/26

Номер провадження 2/142/407/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 липня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевчука Р.О.,

представника позивача адвоката Близнюка В.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірванння шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірванння шлюбу, в якій позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований виконкомом Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області 06 серпня 2007 року за актовим записом № 07, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що шлюб між ним та відповідачем зареєстровано виконкомом Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області 06 серпня 2007 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 07, та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Позивач вказує, що в цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 . Вказує, що на протязі останніх двох років стосунки між ними з відповідачем поступово погіршувалися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Вказує, що кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю. На даний час їхня сім`я розпалася, оскільки відповідач як жінка не приділяла йому належної уваги, інколи поводила себе грубо, нехтувала інтересами сім`ї, сімейними цінностями, з її ініціативи між ним постійно виникали сварки, що тяжким чином впливали на його психічний стан та кожен раз спричиняли йому душевні страждання. Позивач зазначає, що відповідач не розуміла та не хоче розуміти сутності проблем, які виникали у їхньої родини, вона не здатна підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Спільно позивач та відповідач не проживають близько одного року, відновити сімейні стосунки, на думку позивача, неможливо і недоцільно, примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливо, подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача, а тому шлюб просить розірвати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2026 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 23 квітня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_4

06 травня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь на запит суду за вих. № 979 від 27 квітня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 03 червня 2026 року.

03 червня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці до 10 години 00 хвилин 06 липня 2026 року.

30 червня 2026 року на адресу суду від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що після ознайомлення із позовом вона дійшла висновку, що викладені позивачем обставини не відповідають дійсності, у зв`язку з чим повністю заперечує проти заявлених позовних вимог. Відповідач стверджує, що наведені позивачем причини погіршення сімейних відносин та підстави для розірвання шлюбу є неправдивими. На її думку, позивач безпідставно поклав на неї відповідальність за розлад сімейного життя, однак не навів жодних реальних обставин, які б підтверджували її вину у припиненні шлюбних відносин. Вона зазначає, що зміст позовної заяви є незрозумілим, оскільки не містить конкретних фактів, а викладені твердження мають загальний характер та фактично зводяться до безпідставних звинувачень на її адресу. Крім того, відповідач викладає власне бачення причин сімейного конфлікту та зазначає, що протягом спільного життя саме вона зазнавала неналежного ставлення з боку чоловіка. Зокрема, вона вказує, що позивач неодноразово ображав її нецензурними словами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проявляв щодо неї агресію та піднімав руку. Також зазначає, що нерідко була змушена самостійно виконувати важку фізичну роботу по господарству, а саме косити траву, рубати та носити дрова, тоді як чоловік перебував удома у стані алкогольного сп`яніння та не допомагав їй. Окремо відповідач наголошує, що справжньою причиною звернення позивача до суду із позовом про розірвання шлюбу стало те, що вона звернулася до суду із вимогою про стягнення аліментів. За її словами, позивач тривалий час належним чином не забезпечував сім`ю матеріально, а у вересні 2025 року прямо повідомив їй, що більше не має наміру надавати матеріальну допомогу ні їй, ні їхньому сину. Саме тому, на її переконання, спір виник через неправомірну поведінку позивача, а не внаслідок її дій. У зв`язку із цим відповідач просить суд застосувати положення частини дев`ятої статті 141 ЦПК України та покласти всі судові витрати саме на позивача, оскільки вважає, що спір був спровокований його неправомірними діями. Також відповідач зазначає, що не заперечує проти вжиття судом заходів щодо примирення подружжя відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, вважаючи, що суд може скористатися передбаченим законом правом сприяти примиренню сторін. Крім заперечень по суті позову, відповідач звертає увагу суду на процесуальні недоліки позовної заяви. Вона вважає, що суд передчасно відкрив провадження у справі, оскільки позовна заява не відповідає вимогам статей 175 та 177 ЦПК України. Зокрема, відповідач зазначає, що позовна заява не містить конкретного викладу фактичних обставин та належних доказів, які б підтверджували її вину у погіршенні сімейних відносин та розпаді сім`ї, що, на її думку, є порушенням вимог щодо змісту позовної заяви. Також вона вказує, що вимога позивача про стягнення з неї судових витрат є необґрунтованою, оскільки у позовній заяві відсутнє належне правове та фактичне обґрунтування такої вимоги. Окрім цього, відповідач стверджує, що до позовної заяви не були додані всі документи, передбачені статтею 177 ЦПК України. Зокрема, вона зазначає про відсутність копії ордера адвоката на надання правничої допомоги та копії документа про сплату судового збору. Також звертає увагу, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3400 гривень документально не підтверджений, оскільки до позову не додано жодного документа, який би свідчив про фактичну оплату таких послуг. Крім того, відповідач зазначає, що копії документів, доданих до позовної заяви, не були належним чином засвідчені, а копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану є нечитабельною, що, на її думку, також свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону. Посилаючись на положення частини одинадцятої статті 187 ЦПК України, відповідач вважає, що після відкриття провадження суд мав залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, оскільки позов був поданий без додержання вимог статей 175 та 177 ЦПК України. Саме з цих підстав вона вважає відкриття провадження у справі передчасним.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання 28 липня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом про отримання судової повістки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 067221328318.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Близнюк В.В. в судовому засіданні 28 липня 2026 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити та розірвати шлюб між сторонами, а також стягнути з відповідача по справі на користь позивача понесенні по справі судові витрати, зокрема, сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн. Представник позивача також зробив заяву, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 28 липня 2026 року позовні вимоги визнала частково. Не заперечувала проти розірвання шлюбу, однак заперечила обставини, викладені позивачем як підстави звернення до суду. Пояснила, що саме позивач належним чином не дбав про сім`ю, не брав достатньої участі у її матеріальному забезпеченні та не виконував своїх сімейних обов`язків. На її думку, справжньою причиною звернення позивача з позовом про розірвання шлюбу стали його стосунки з іншою жінкою, які, за її твердженням, виникли після його мобілізації до лав Збройних Сил України. Крім того, відповідач заперечувала проти покладення на неї витрат на професійну правничу допомогу та стягнення судового збору, посилаючись на обставини, викладені у поданому нею відзиві, а саме на необґрунтованість заявленого розміру витрат на правничу допомогу, відсутність належних доказів їх фактичного понесення, а також безпідставність вимоги про покладення на неї судових витрат.

Суд, заслхавши сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 серпня 2007 року між сторонами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Миролюбівської сільської ради Піщанського районну Вінницької області було складено відповідний актовий запис № 07, змінено прізвище відповідача з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ", що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00057739024 (а.с.10).

Під час перебування сторін у шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11)

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Разом з тим, суд зазначає, що під час судового розгляду сторони виклали різні причини припинення сімейних відносин. Позивач у позовній заяві пов`язував розпад сім`ї з неналежною поведінкою відповідача, тоді як відповідач у поданому відзиві та під час судового розгляду заперечувала наведені позивачем обставини, покладаючи відповідальність за припинення шлюбних відносин на позивача та зазначаючи інші причини розпаду сім`ї.

Водночас жодною зі сторін не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження саме тих обставин, які кожна з них вважає причиною припинення шлюбних відносин. Відтак суд не вбачає правових підстав для надання оцінки взаємним звинуваченням сторін чи встановлення винуватості одного з подружжя у розпаді сім`ї, оскільки предметом розгляду у даній справі є вимога про розірвання шлюбу, а не вирішення питання про вину одного з подружжя у припиненні сімейних відносин.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розірвання шлюбу, суд виходить із положень статті 112 Сімейного кодексу України, відповідно до яких суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них.

Як встановлено судом, шлюб між сторонами фактично припинив своє існування як сімейний союз. Сторони тривалий час спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, між ними відсутні взаєморозуміння, взаємна повага та сімейні відносини, характерні для подружжя. Крім того, суд враховує волевиявлення сторін щодо припинення шлюбу. Так, представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині розірвання шлюбу, а відповідач, хоча і заперечувала обставини, викладені позивачем як причини розпаду сім`ї, проте не заперечувала проти розірвання шлюбу та фактично визнала позов у цій частині.

За таких обставин, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, встановивши, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, сім`я сторін фактично розпалася, шлюб між ними існує формально, примирення сторін є неможливим, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу не відповідатиме їхнім інтересам та інтересам їхнього неповнолітнього сина, а тому наявні правові підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

А тому, враховуючи, надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат, беручи до уваги, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем згідно банківської квитанції від 22 квітня 2026 року судовий збір в розмірі 1331 гривні 20 копійок.

Також суд враховує, що представником позивача адвокатом Близнюком В.В. в судовому засіданні зазначено, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3400,00 та докази їх підтвердження буде подано відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірванння шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06 серпня 2007 року виконавчим комітетом Миролюбівської сільської ради Піщанського районного суду Вінницької області за актовим записом № 07.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скаргидо Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: