Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №134/1214/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1214/26

3/134/245/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2026 року селище Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., ознайомившись з матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

ОСОБА_1 12 червня 2026 року о 11 год. 25 хв. на напрямку н.п. Файгоро (Україна) – н.п. Окниця (РМ) спільно з громадянином України ОСОБА_2 в районі проміжного прикордонного знаку № 0231, в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, чим порушив ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

20 липня 2026 року в судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, на зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення адресу судом надсилалася судова повістка, проте вона повернулась із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судове засідання відкладено на 09 год. 05 хв. 27 липня 2026 року.

27 липня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Черевка Є.М. про закриття провадження у справі. Клопотання захисник обґрунтовує тим, що прикордонниками неодноразово у протоколі та у матеріалах зазначається про умисел ОСОБА_1 із ОСОБА_2 незаконно перетнули кордон, але це не відповідає дійсності, жодних доказів цього не наводиться і до матеріалів не додано. У поясненнях ОСОБА_1 вимушений був зазначити про визнання провини, у зв`язку із застосуванням до нього фізичного насилля та катувань (додано фото рентгенівського знімку та Виписку КНТ «Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання»). Правового обґрунтування утримання його у прикордонному загоні з 11 год. 25 хв. до 20 год. 45 хв. у документах прикордонники не наводять. Адміністративне затримання здійснюється на 3 год. для складання адміністративних матеріалів. Після того, як працівники поліції забрали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 із прикордонного загону, їх привезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Черговий РТЦК відмовив поліції у прийманні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так як їм не виповнилось 25 років і вони не можуть бути мобілізовані. Після цього, працівники поліції залишили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вокзалі м. Крижопіль. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доїхали до м. Вінниця і ОСОБА_1 вимушений був звернутись до лікарні, де лікарями встановлено діагноз: забій грудної клітини. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, об`єктивна сторона у протоколі не наведена взагалі. Тому викладений у протоколі склад правопорушення, містить лише переписану диспозицію ст. 204-1 КУпАП та посилання на ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Враховуючи те, що перебування у Вінницькій області Тульчинському районі, поблизу державного кордону не порушує жодних суспільних відносин у сфері охорони державного кордону України, вина мотив та мета вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, відсутні. ОСОБА_1 був затриманий у денний час доби поруч з дорогою на відстані від державного кордону, при ньому не виявлено предметів, що могли б прямо чи опосередковано указувати на намір незаконного перетину кордону (грошові кошти в іноземній валюті, спорядження для проходження гірським маршрутом, гідрокостюм тощо), від працівників Державної прикордонної служби не втікав, а саме по собі перебування особи у межах контрольованого прикордонного району не свідчить про наявність даного правопорушення. З цих підстав вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате та підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

27 липня 2026 року в судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Разом з тим, в матеріалах справи є його заява в якій він вказав, щовину в вчиненому правопорушенні визнає та просить розглянути справу без його участі.

Частиною 2 статті 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ч.2 ст.204-1 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4. XI. 1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Відтак, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши надані докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Частина перша ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Частина друга ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ № 334849 від 12 червня 2026 року; рапортом старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 12 червня 2026 року; поясненнями ОСОБА_1 від 12 червня 2026 року в якому він підтвердив факт, який описано у вказаному протоколі складеному відносно нього від 12 червня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12 червня 2026 року; інформацією щодо виникнення обстановки на ділянці впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 прикордонного загону від 12 червня 2026 року; схемою виявлення порушення від 12 червня 2026 року; заявою ОСОБА_1 від 12 червня 2026 року в якій він вказав, що вину у вказаному правопорушення визнав.

Суд не може брати до уваги доводи адвоката Черевка Є.М., про те що протокол ПдРУ № 334849 від 12 червня 2026 року містить переписану диспозицію ст. 204-1 КУпАП, це спростовується матеріалами справи, а саме: в самому протоколі зазначені обставини правопорушення – зазначено час та дату скоєння, місце, де були затримані громадяни України, зазначена особа із якою був затриманий ОСОБА_1 , що відповідає ст. 256 КУпАП. До даного протоколу надані докази, які більш детально розкривають суть адміністративного правопорушення: рапортом від 12 червня 2026 року, складеним старшим лейтенантом ОСОБА_4 , у якому зазначено, що 11:25 12 червня 2026 року в рамках проведення спеціальних заходів прикордонним нарядом «Група реагування» у складі старшого лейтенанта ОСОБА_5 , виявлено 2 громадянина України (мешканці м. Київ та м. Дніпро), які мали намір незаконно перетнути ДК з України в РМ поза пунктом пропуску на напрямку Файгород (Україна)- Окниця (РМ) в районі проміжного прикордонного знаку № 0231. Під час з`ясування обставин встановлено, що виявлені правопорушники рухались до державного кордону України, з метою його незаконного перетину в районі пп/зн № 0231, використовуючи надані невстановленими особами точки геолокації, заздалегідь побудованого маршруту руху. Факт спроби незаконного перетину правопорушники не заперечують. Довідкові дані порушників: гр. України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_3 , орган, що видав 1211, 22.01.2019р., проживає АДРЕСА_2 ; гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України: НОМЕР_4 , орган, що видав 1214, 05.03.2021р., проживає АДРЕСА_1 . В подальшому правопорушників доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) для складання адміністративно- процесуальних документів за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП; письмові пояснення ОСОБА_1 від 12 червня 2026 року в яких він вказав, що 12.06.2026 року близько 11 год. 25 хв. разом із ОСОБА_2 прямував у населений пункт Файгород з метою незаконного перетину кордону у зв`язку з тим, що хотів зустрітись з рідними. Свою вину визнає, претензій до прикордонників не має; письмові пояснення ОСОБА_2 від 12 червня 2026 року в яких він вказав, що 12.06.2026 року близько 11 год. 25 хв. разом із ОСОБА_1 прямував у населений пункт Файгород з метою незаконного перетину кордону у зв`язку з пошуком працевлаштування. Свою вину визнає, претензій до прикордонників не має; інформацію щодо припинення спроби порушення ДК 2 гр. України на ділянці впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » віпс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » НОМЕР_2 прикордонного загону від 12 червня 2026 року, згідно якої 11:25, п/н «греаг» (ст. л-нт ОСОБА_6 ) за інформацією ПОРв (з м.д.н.п. Болган) в результаті спрацювання ІР камери «Reolink», на напрямку Файгород (Україна)- Окниця (РМ), в р-н п/зн 0231 (не входить до НЗОЗ: пп/зн 0227-0229) виявлено 2 гр. України (2002 р.н., мешканці м. Київ та м. Дніпро), які мали намір порушити ДК з України до РМ поза ППр. Дані про порушників: гр. України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_3 , орган, що видав 1211, 22.01.2019р; гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України: НОМЕР_4 , орган, що видав 1214, 05.03.2021р., проживає АДРЕСА_1 ; схему виявлення порушення на державному кордоні Вінницької області (ділянка віпс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » НОМЕР_2 ПРИКЗ) від 12 червня 2026 р; заяву ОСОБА_7 від 12 червня 2026 року в якій він вказав, що йому повідомлено що розгляд адміністративної справи відносно нього за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП відбудеться в приміщенні Крижопільського районного суду за адресою: Вінницька область, с-ще Крижопіль, вул. Героїв України, буд. 23. Свою вину у вказаному правопорушенні визнає, просить справу відносно нього розглянути без його участі.

Заперечень, зауважень щодо порушень працівниками прикордонної служби законодавства при складанні протоколу за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних ОСОБА_1 не заявляв.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що зі сторони працівників прикордонної служби до ОСОБА_1 було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів (письмових висновків, результатів перевірки) про порушення законодавства працівниками прикордонної служби, зокрема застосування до останнього фізичного насилля та катувань, ні ОСОБА_1 , ні його захисником суду не надано, а надані рентгенівський знімок та виписка КНТ «Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання» не підтверджують того, що працівники прикордонної служби при відібранні пояснень застосовували до ОСОБА_1 фізичне насильство чи катування. У зв`язку із зазначеним суд прийшов до висновку, що надані стороною захисту докази не є належними та допустимими доказами., оскільки не встановлено, за яких обставин та коли саме були отримані тілесні ушкодження, доказів того, що ОСОБА_1 отримав зазначені тілесні ушкодження саме під час затримання, суду не надано.

Суд прийшов до висновку, що вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, а також ст. 34 Закону України «Про державну прикордонну службу України» та його винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання протоколів та дачі пояснень.

Відповідно Постанови КМУ від 03.08.1998 № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» на території Вінницької області такими районами визначено Могилів-Подільський та Тульчинський райони.

Щодо доводів захисника про те, що саме по собі перебування ОСОБА_1 у прикордонному районі не свідчить про намір незаконного перетину державного кордону, суд зазначає таке. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був виявлений безпосередньо поблизу державного кордону України, а саме в районі проміжного прикордонного знаку № 0231, що підтверджується схемою місця виявлення правопорушення. Крім того, матеріали справи містять письмові пояснення самого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у яких вони підтвердили намір незаконного перетину державного кордону України, а також інші докази, наведені судом вище. За таких обставин доводи захисника спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів.

Доводи захисника щодо порядку та тривалості адміністративного затримання не впливають на встановлення події та складу адміністративного правопорушення, а тому самі по собі не можуть бути підставою для закриття провадження у справі.

Згідно ст. 23 Закону у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , доведена у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а його дії суд кваліфікує, як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб, а доводи захисника не спростовують наведених доказів та не підтверджені належними і допустимими доказами. Наведені доводи захисту суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами та не підтверджені належними і допустимими доказами.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховується характер скоєного правопорушення та особу винного.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суддя застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 2 ст.204-1 КУпАП у вигляді штрафу.

Даний вид адміністративного стягнення буде необхідним і достатнім для попередження скоєння нових адміністративних правопорушень особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя