Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №133/1402/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/1402/26

29.07.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

прокурора – ОСОБА_3 ;

обвинуваченого: ОСОБА_4 ;

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Козятин кримінальне провадження № 62025080100008568 від 16.12.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Непедівка Козятинського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 27 січня 2026 року близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи у будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , у ході раптово виниклого словесного конфлікту з рідним братом ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні кухні, реалізовуючи раптово виниклий умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв до рук кухонний ніж та наніс ним 3 різані рани в ділянку лівого плечового суглобу, 1 різану рану в ділянку правої гомілки та здійснив 1 удар у ліву половину грудної клітини, яке за ознакою є небезпечним для життя в момент заподіяння і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Судом дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Психічне ставлення обвинуваченого до діяння, винним у вчиненні якого він визнається судом. Позиції сторін захисту та обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю. Пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, висловив жаль з приводу своїх дій та погодився із запропонованою прокурором мірою покарання.

Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років. Разом із тим, з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, його щирого каяття та інших пом`якшуючих обставин, просив на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Захисник, адвокат ОСОБА_5 , підтримав позицію щодо можливості застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України. Просив суд врахувати як пом`якшуючі покарання обставини повне визнання вини, щире каяття, примирення з потерпілим та призначити покарання в межах мінімальної санкції ч. 1 ст. 121 КК України із звільненням від його відбування з випробуванням.

Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження за його відсутності. Зазначив, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, просив суд не призначати братові суворого покарання.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також обсяг доказів, які досліджувались судом на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Судом постановлено здійснити дослідження доказів у повному обсязі.

Незважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , винуватість останнього повністю підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Показаннями обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав що, 27 січня 2026 року близько 19:00 він перебував удома за адресою: АДРЕСА_2 . Між ним та його рідним братом ОСОБА_6 виникла словесна сварка. Під час конфлікту, перебуваючи на кухні, він узяв кухонний ніж і завдав братові трьох порізів у ділянку лівого плеча, одного порізу в ділянку правої гомілки та одного удару ножем у ліву частину грудної клітки. Внаслідок цього потерпілий отримав тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Відомостями із документів.

Відомостями із протоколу огляду місця події від 27.01.2026 та фототаблицями до нього, де зафіксовано домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , предмет вчинення кримінального правопорушення: ніж, зі слідами крові, подушку зі слідами крові, комуфляжні штани зі слідами крові,

Відомостями із протоколу огляду місця події від 14.05.2025 та додатками до нього, диском з відеозаписом зафіксовано виявлення металевої трубу, непостотілої в гаражному приміщені за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 117-133).

Відомостями з довідки виданої Козятинською ЦРЛ від 27.01.2026, згідно із якої на стаціонарному лікування з ножовим пораненням перебуває ОСОБА_6 .

Відомостями із протоколу огляду місця події від 29.01.2026 та фототаблицями до нього, де зафіксовано штани з плямами бурого кольору, чоловіча кофта з плямами бурого кольору, чоловічі кросівки.

Відомостями з протоколу отримання зразків для експертизи від 05.03.2026;

Відомостями, що містяться у протоколі слідчого експерименту від 13.04.2026, а також дослідженим у судовому засіданні відеозаписом цієї слідчої дії, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 на місці події показав та продемонстрував обставини вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, він пояснив, що під час конфлікту зі своїм рідним братом, який виник у приміщенні кухні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , взяв кухонний ніж та завдав потерпілому трьох ударів (порізів) у ділянку лівого плеча, одного удару (порізу) в ділянку правої гомілки та одного удару ножем у ліву половину грудної клітки. Під час слідчого експерименту обвинувачений продемонстрував свої дії, місце перебування учасників конфлікту, механізм нанесення ударів та їх напрямок.

Висновками експертів.

Висновком експерта №14 від 19.03.2026 встановлено, що на підставі вивчення записів медичної карти стаціонарного №693 Козятинської ЦРЛ на ім`я ОСОБА_6 , 1979 р.н., враховуючи обставини справи та згідно з поставленими запитаннями приходжу до таких підсумків:

У гр-на ОСОБА_6 мали місце ушкодження: проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки, що ускладнилось лівобічним пневмотораксом, що три різані рани в ділянці лівого плечового суглобу, різана рана в ділянці правої гомілки.

Вищевказані ушкодження виникли від травматичної дії колюче-ріжучого предмету (в т. ч. ніж тощо) можливо, 27.01.26.

За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (п. 2.1.3.й «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 M03 ступеня України від 17.01.95).

Рани в ділянці лівого плечового суглобу та правої гомілки що спричинили відносяться до легких тілесних ушкоджень, короткочасний (понад 6 діб, не більше 21 доби) розлад здоров`я (п. 2.3.3. вищезазначених «Правил...»).

Висновком експерта №362 від 01.04.2026 встановлено, що 3.1. "Кров потерпілого гр-на ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта" № 361 від 19.03.2026 р.).

3.2. "Кров підозрюваного гр-на ОСОБА_8 відноситься до групи в з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта" № 362 від 19.03.2026 р.).

3.1.В плямах на спортивних штанах (об`єкти №1,2), кофті в біло-чорну полоску (об`єкт №4). вилучених в приміщенні КП "Козятинська ЦРЛ", встановлено наявність крові людини групи В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає походження її як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від підозрюваного ОСОБА_4 .

3.2.В плямах на кофті з капюшоном (об`єкт №3) та лівій кросівці (об`єкт №5), вилучених в приміщенні КП "Козятинська ЦРЛ", встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген В. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає походження її як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від підозрюваного ОСОБА_4 . 3.3. На правій кросівці, вилученій в приміщень КП "Козятинська ЦРЛ", плям, схожих на кров, не встановлено.

Висновком експерта №364 від 01.04.2026 встановлено, що 3.1. "Кров потерпілого гр-на ОСОБА_7 відноситься до групи В ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта" 361 від 19.03.2026 р.).

3.2. "Кров підозрюваного гр-на ОСОБА_8 відноситься до групи. В.з. ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО" (Див. "Висновок експерта" № 362 від 19.03.2026 р.).

3.1.В плямі на подушці (об`єкт № 1), фрагменті тканини (об`єкт №2) та штанах (об`єкт №3), вилучених при ОМП, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген В.

Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає походження її як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від підозрюваного ОСОБА_4 . 3.3.В плямах на штанах анах (об`єкт при ОМП, наявності крові не встановлено.

Висновком експерта №361 від 19.03.2026 встановлено, що кров потерпілого гр-на ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО.

Висновком експерта №362 від 19.03.2026 встановлено, що кров підозрюваного гр-на ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО.

Показаннями потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що обвинувачений не завдавав йому ножових поранень. За його словами, такі поранення він отримав раніше, коли повертався додому, від невідомих осіб. Після цього він прийшов додому, де між ним та братом виник конфлікт, під час якого обвинувачений лише один раз ударив його кулаком в обличчя, однак ножем ударів не завдавав.

На запитання суду щодо причин надання ним інших показань під час досудового розслідування потерпілий пояснити не зміг. Зазначив лише, що на той час перебував у лікарні, після проведеного оперативного втручання, під дією наркозу та лікарських препаратів, у зв`язку з чим не пам`ятає, які саме показання надавав.

Суд критично оцінює показання потерпілого, надані ним у судовому засіданні, в частині того, що ножові поранення були заподіяні йому невідомими особами ще до повернення додому, а обвинувачений завдав йому лише одного удару в обличчя.

Зазначена версія не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та спростовується сукупністю досліджених доказів, зокрема показаннями обвинуваченого, наданими під час досудового розслідування та відтвореними під час слідчого експерименту, протоколом слідчого експерименту і відеозаписом його проведення, висновками судово-медичних експертиз щодо характеру, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень, а також іншими письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При цьому потерпілий не зміг надати суду переконливих пояснень щодо причин зміни своїх показань. Його посилання на те, що під час допиту на досудовому розслідуванні він перебував під дією наркозу та лікарських препаратів, саме по собі не підтверджується іншими доказами та не спростовує достовірності відомостей, отриманих у ході досудового розслідування, які узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі.

Суд також враховує, що потерпілий та обвинувачений є рідними братами, а зміна потерпілим показань у судовому засіданні фактично спрямована на виключення відповідальності обвинуваченого за заподіяння ножових поранень.

За таких обставин суд розцінює такі показання як спосіб захисту близького родича від кримінальної відповідальності, а тому не бере їх за основу при встановленні фактичних обставин кримінального правопорушення.

Мотивована оцінка доказів судом.

Досліджені під час судового розгляду докази отримані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності, а в своїй сукупності є достатніми для встановлення обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Оцінюючи кожний доказ окремо та їх сукупність відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що вони є взаємоузгодженими, послідовними та взаємно доповнюють один одного.

Зокрема, показання обвинуваченого, надані під час судового розгляду та відтворені під час слідчого експерименту, узгоджуються з протоколом слідчого експерименту, відеозаписом його проведення, висновками судово-медичних експертиз щодо характеру, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілого, а також іншими письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Суд критично оцінює показання потерпілого, надані під час судового розгляду, в частині того, що ножові поранення були заподіяні йому невідомими особами ще до повернення додому, а обвинувачений лише один раз ударив його в обличчя. Така версія не підтверджується жодним із досліджених доказів, суперечить об`єктивним даним, установленим під час досудового розслідування, а також не узгоджується з протоколом слідчого експерименту, висновками судово-медичних експертиз та іншими доказами у їх сукупності.

При цьому потерпілий не зміг надати суду переконливих пояснень щодо причин зміни своїх показань. Його посилання на перебування під дією наркозу та лікарських препаратів під час допиту на досудовому розслідуванні не підтверджене належними доказами та саме по собі не ставить під сумнів достовірність отриманих у той час відомостей, які узгоджуються з іншими доказами у справі.

Суд також враховує, що потерпілий та обвинувачений є рідними братами, а тому зміна потерпілим своїх показань у судовому засіданні може бути зумовлена бажанням пом`якшити становище обвинуваченого та уникнути для нього кримінальної відповідальності.

Разом із тим сама по собі наявність родинних відносин не покладена судом в основу висновку про недостовірність цих показань, а оцінюється лише у сукупності з іншими встановленими обставинами та дослідженими доказами.

За таких обставин суд бере за основу відомості, що містяться у показаннях обвинуваченого, наданих під час досудового розслідування, протоколі та відеозаписі слідчого експерименту, висновках судово-медичних експертиз, а також інших письмових доказах, оскільки вони є взаємоузгодженими, послідовними та у своїй сукупності доводять винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Зокрема, суд приймає до уваги те, що обвинувачений скоїв тяжкий злочин проти життя та здоров`я відносно свого брата.

ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має стійкі соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується негативно, є військовослужбовцем, бажає повернутися до лав ЗСУ та продовжувати службу, потерпілий претензій не має.

Суд враховує, що ОСОБА_4 у судовому засіданні засудив свою протиправну поведінку, вибачився за скоєне та заявив, що щиро розкаюється.

Обставинами, що обтяжують покарання відсутні.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

З урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 та конкретних обставин справи, зокрема, наявності обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого, позиції прокурора, захисника та обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 121 Особливої частини Кримінального Кодексу.

Відповідно до ст. 75 КК України слід звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

На думку суду таке покарання є справедливим, необхідним та достатнім для запобігання вчинення як винним, так і іншими особами правопорушень у майбутньому.

Рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.07.2026 ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_4 звільняється від відбування покарання з випробуванням, то запобіжний захід останньому у виді тримання під вартою слід скасувати.

Рішення щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження

Долю речових доказів слід вирішити згідно із положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Арешт накладений на майно згідно ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2026 у справі № 133/257/26, арешт накладений на майно згідно ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.02.2026 у справі № 133/257/26 підлягає скасуванню, оскільки потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат у справі.

Процесуальні витрати у справі, пов`язані із залученням експертів, згідно із обвинувальним актом відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання, як відбуте термін його попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду, з моменту затримання, тобто з 27.01.2025 до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку рахувати з дати ухвалення вироку, тобто з 29.07.2026.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - скасувати.

ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду негайно.

Арешт накладений ухвалами слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2026 та 02.02.2026 у справі № 133/257/26 – скасувати.

Речові докази, а саме:

-металевий предмет ззовні схожий на ніж з пластиковою рукояткою, який поміщено до паперового пакету Національна поліція України, який скріплений печаткою «Для довідок ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області» - знищити;

- металевий предмет ззовні схожий на ніж, який поміщено до паперового пакету Національна поліція України, який скріплений печаткою «Для довідок ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області» - знищити;

- подушку синього кольору на поверхні якої наявні сліди речовини бурого кольору, яку поміщено до сейф пакету Національна поліція України QYH 0071071 - знищити;

- шматок тканини на поверхні якої наявні сліди речовини бурого кольору, яку поміщено до сейф пакету Національна поліція України QYH 0071070 - знищити;

- чоловічі штани на поверхні яких наявні сліди речовини бурого кольору, які поміщено до сейф пакету Національна поліція України QYH 0071073 - повернути власнику ОСОБА_6 .

-спортивні чоловічі штани блакитного кольору з двома полосами білого кольору, кофту з капюшоном сірого кольору, кофту в біло-чорну полосу, які поміщено до сейф пакету Національна поліція України NPU 6113356 – повернути власнику ОСОБА_6 .

- чоловічі кросівки білого кольору, які поміщено до сейф пакету Національна поліція України NPU 6113355 - повернути власнику ОСОБА_6 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана учасниками судового провадження до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з часу отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_9