Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №128/3088/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Суд: Вінницький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №128/3088/26

Суддя: Карпінська Ю. Ф.

Справа № 128/3088/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

головуючий суддя Карпінська Ю.Ф.,

розглянувши адміністративний матеріал, що поданий Управлінням державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії №0005338 від 03.07.2026, «03.07.2026 о 07 год 20 хв на а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро 405 км здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автобусом ЧАЗ А079.53 Еталон НОМЕР_1 за маршрутом «Тростянець-Вінниця» не зареєстрований як ФОП та без одержання ліцензії згідно ЗУ «Про АФ» і ЗУ «Про види господарської діяльності», чим порушив ч. 1 ст. 164 КУпАП».

У графі протоколу про адміністративне правопорушення серії №0005338 від 03.07.2026 «прізвище, ім`я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено « ОСОБА_2 ».

У графі протоколу про адміністративне правопорушення серії №0005338 від 03.07.2026 «відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено « ОСОБА_1 ».

20.07.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що «03.07.2026 він, перебуваючи на посаді водія ТОВ «Вінсмак», що підтверджується копією наказу про прийняття на роботу, виконував свої безпосередні посадові обов`язки та здійснював некомерційне перевезення працівників підприємства ТОВ «Вінсмак» до місця роботи. Це також зафіксовано у самому протоколі в графі «Пояснення особи»: «Виконував перевезення службовим автобусом, возив людей на Фірму Він-Смак». Під час зупинки пояснив все інспектору, повідомив, що є водієм ТОВ «Вінсмак» та здійснює перевезення (доставлення) працівників до роботи, надав всі затребувані інспектором документи. Жодних платних послуг третім особам не надавав. Перевезення здійснювалося безкоштовно для забезпечення виключно власних виробничих потреб підприємства. Діяв на підставі наказу директора ТОВ «Вінсмак» «Про організацію перевезення працівників» №1/1К/ТР від 05.01.2026 та в межах покладених на нього посадових обов?язків водія. Ліцензуванню підлягає саме діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, тобто комерційна діяльність. Перевезення, які здійснюються суб?єктом господарювання власним або орендованим транспортом для забезпечення доставка працівників, не є послугою, не мають ознак комерційної діяльності, а тому не потребують отримання ліцензії. Автобус марки ЧАЗ д.н.з. НОМЕР_2 використовується ТОВ «Вінсмак» на законних підставах, відповідно до договору оренди транспортного засобу №23/10 від 23.10.2025. Тобто на момент зупинки транспортний засіб знаходився в законному користуванні ТОВ «Вінсмак», працівником якого він є. У його діях, як найманого водія, що виконував розпорядження з некомерційного підвезення працівників, повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Тому просить закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення».

У судове засідання 29.07.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, хоч у встановленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, однак попередньо подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП, не є обов`язковою.

За таких обставин суд вважає за можливе прийняти рішення у справі 29.07.2026 у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Оглянувши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У диспозиції частини першої статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Під господарською діяльністю у статті 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Даний Закон поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

У частині третій статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт, в тому числі, як надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.

Тобто з наведених вимог нормативно-правових актів та законів убачається, що обов`язковою умовою належного перевезення пасажирів транспортним засобом є, по-перше, державна реєстрація суб`єкта господарювання, по-друге, ліцензійний документ на право перевезення пасажирів.

Разом із тим, з матеріалів справи, а також з наданих у судовому засіданні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 документів убачається, що останній здійснював відповідну діяльність не як суб`єкт господарювання, а як працівник іншого суб`єкта господарювання – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсмак», якому і належить автомобіль, на якому ОСОБА_1 , виконуючи свою трудову функцію, здійснював перевезення людей – працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсмак».

Так, у наказі ТОВ «Вінсмак» №1/1К/ТР від 05.01.2026, крім іншого, зазначено «з метою забезпечення безпеки та комфорту працівників, покращення організації праці, а також у зв`язку з виробничою необхідністю організувати перевезення працівників підприємства до місця роботи та з роботи службовим транспортом у період з 02.01.2026 до 31.12.2026 з понеділка по п?ятницю; затвердити маршрут та графік руху службового транспорту – загальний автобус, марки ЧАЗ, комерційний опис: А 079.53 ЕТАЛОН, Ідентифікаційний номер: Y6РA07953ЕР011957, 2014 р.в, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; закріпити транспортний засіб: загальний автобус, марки ЧАЗ, комерційний опис: А 079.53 ЕТАЛОН, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , 2014 р.в, реєстраційний номер НОМЕР_5 за водієм автотранспортних засобів ОСОБА_1 ; перевезення працівників здійснюється на безоплатній основі».

Відповідно до копії договору оренди транспортного засобу №23/10 від 23.10.2025, укладеного між ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсмак» (орендар), орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування транспортний засіб, а орендар зобов`язується прийняти майно у строкове платне користування та сплачувати орендареві орендну плату, визначену умовами даного договору; найменування майна, що передається в оренду: загальний автобус марки ЧАЗ, комерційний опис: А 079.53 ЕТАЛОН, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , 2014 року випуску, колір – бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні беззаперечні докази на підтвердження того, що у даному конкретному випадку саме ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за частиною першою статті 164 КУпАП, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльність чи є посадовою особою суб`єкта господарювання.

Справа про адміністративне правопорушення, з урахуванням загального характеру законодавчого положення, а також профілактичної та каральної мети стягнень, є притаманною кримінальному провадженню, а отже, і сам зміст складеного протоколу має відповідати вимогам для змісту обвинувального акту, зокрема, і чіткого викладу фактичних обставин та конкретності інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи докази у даній справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховую таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У даному випадку в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльність чи є посадовою особою суб`єкта господарювання, а тому наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 , і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Врахувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки не знайшов свого підтвердження факт провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

У зв`язку з викладеним вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, з цих підстав треба закрити.

Керуючись статтями 9, 164 ч. 1, 245, 247 п. 1, 251, 268, 280, 283, 294 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, – закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua