Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №619/1146/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1146/26

провадження № 1-кп/619/275/26

ВИРОК

іменем України

29 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12025221230001210 від 02.12.2025 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 11.04.2006 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 6 років позбавлення волі, 24.06.2014 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.1 ст. 115, ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі, 30.10.2020 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.11.2022 за ч. 1 ст. 391, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 10 місяців позбавлення волі, звільнений 31.10.2025 з Бердичівської виправної колонії № 70 за відбуттям строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 01.12.2025 у період часу з 12 год. 58 хв. по 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебуваючи поблизу КНП «Дергачівська центральна лікарня» Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, а саме за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі вул. Європейська, 4, помітив припаркований поблизу зазначеного закладу охорони здоров`я транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки «ВАЗ», моделі «21013», 1983 року випуску, синього кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , та яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій повторний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 підійшов до зазначеного транспортного засобу зі сторони дверей водія та, враховуючи, що двері транспортного засобу були незачинені, шляхом вільного доступу проник до його салону.

Надалі ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «21013», 1983 року випуску, синього кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , виявив у салоні ключі від замку запалювання, які використав з метою увімкнення запалення, після чого привів двигун автомобіля в дію та увімкнувши передачу, рушив з місця його паркування, та зник з місця події у невідомому напрямку, тим самим умисно та незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено майнового збитку згідно автотоварознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/30720-АВ від 24.12.2025 на суму 27900,00 гривень.

За викладених вище обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, що вчинене повторно.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що вина обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні доведена в повному обсязі дослідженими в межах судового розгляду належними та допустимими доказами. Під час ухвалення вироку, прокурор просив врахувати, що обвинувачений свою вину не визнав. З урахуванням вказаного прокурор просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, строком на 7 років з конфіскацією майна.

Потерпілий ОСОБА_7 надав наступні пояснення. 01.12.2025 він приїхав на роботу в м. Дергачі, по вул. Європейська на автомобілі марки ВАЗ 21013, в якому залишив ключі. Через де-який час поїхав на виклик на «швидкій». Коли приїхав на роботу, приблизно о 16 год. то побачив, що його автомобіль відсутній. Також вказав, що на приміщенні наявна камера спостереження та після огляду відеозапису побачив, як ОСОБА_5 сів у його автомобіль та уїхав. Після чого звернувся до поліції.

Обвинувачений, ОСОБА_5 винним себе не визнав. Надав наступні пояснення. Посилаючись на день зазначений в обвинувальному акті ОСОБА_5 мав намір влаштуватися на роботу та проходив поблизу лікарні. Пізніше купив у магазині пляшку горілки та пішов на кладовище в район «піски» на могилу до батька. Повернувся додому та ліг відпочивати. Через де-який час приїхала поліція та здійснила його затримання. Додав, що автомобілем не керував, а ключі від автомобіля підкинули співробітники поліції. З приводу вказаного факту ні куди не звертався. Вважав, кваліфікацію вчиненого злочину за ч.2 ст.289 КК України незаконною та просив перекваліфікувати на ч.1 ст.289 КК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 під час судового розгляду вказала, що вина обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні не доведена жодним належним та допустимим доказом.

Статтею 8 Конституції України гарантовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Положення статей 62 та 129 Конституції України, ст.17 КПК України визначають, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Основними засадами судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За правилами ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Керуючись наведеними правовими нормами суд встановив наступне.

Не зважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується письмовими доказами, які досліджені в судовому засіданні зокрема:

- відеозаписом з камер спостереження КНП «Дергачівська центральна лікарня», на якому відображено особа, одягнута в спортивні штани темно-синього кольору, жилетку чорного кольору, взута в кросівки спортивні чорного кольору, яка сідає в автомобіль ВАЗ 21013 та виїжджає з місця парковки;

- протоколом огляду предметів від 03.12.2025, проведеним якого встановлено наступне. При відкритті паперового конверту НПУ з надписом: «кросівки спортивні тканеві чорного кольору» встановлено, що в пакеті перебувають кросівки з тканини чорного кольору які мають по боках три вертикальних білих полоси. На кросівках мається надпис на язичку англійськими літерами «аdidas». Шнурки кросівок тканеві білого кольору. На кросівках мається наліт грязі, пилу та бруду. Підошва кросівок по боках має білу полосу яка прорисована по усій боковій площині. При відкритті паперового конверту НПУ з надписом: «спортивні штани темно- синього кольору» встановлено, що в пакеті перебувають штани спортивні з тканини темно-синього кольору на лівій штанині є логотип марки «пума», на боковій поверхні правої штанини є надпис англійськими літерами «slozonger». Штани покриті брудом та пилом. На деяких місцях є ушкодження та порізи які зашиті нитками чорного кольору. При відкритті паперового конверту НПУ з написом: «светр сірого кольору в`язати з візерунком» встановлено, що в пакеті перебуває в`язаний светр з візерунком у вигляді три кутків та ромбів по усій поверхні. Светр брудний має в районі шиї тканеву бирку білого кольору, надпис якої неможливо прочитати у зв`язку з рінням. При відкритті паперового конверту НПУ з надписом: «шапка синього кольору» встановлено, що в пакеті перебуває в`язана шапка синього кольору яка має продольні дві бокових полоси білого кольору що розміщені горизонтально по колу. На передній частині шапка містить логотип у вигляді прямокутника з надписом англійським літерами «duert duelt». По усій поверхні шапка містить ь наслоїння бруду та пилу. При відкритті паперового конверту НПУ з надписом: «жилетка чорного кольору встановлено, що в пакеті перебуває жилетка з тканини чорного кольору. Тканина по типу болонієвої, по боках маються отвори для рук. Жилетка на пластмасовій змійці уся пропита брудом та пилом. На внутрішній частині жилетка містить логотип з тканин білого кольору з надписом англійськими літерами: «vivacana»;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 02.12.2025, та відеозаписом на MicroSD, відповідно до якого ОСОБА_8 затримано 02.12.2025 о 00 год. 32 хв. поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- протоколом огляду відеозапису від 02.12.2025, відповідно до якого слідчий СВ ВП№3 ХРУП№3 ГУНП в Харківській області проведено огляд: комп`ютерного диску «Patron CD-R 700mb 80min 52Xspeed» та медіа файлів на ньому. Після монтування CD-R диску «Patron CD-R 700mb 80min 52Xspeed» до ноутбука "DELL", виявлено сім медіа файлів під назвами «Video 2025-12-02» розміром 5.73 МБ, «20251201162117738G» розміром 23.3 МБ", «20251201161930568» розміром 78.6 МБ, «20251201162906621» розміром 22.8 МБ, «20251201162906932» розміром 24.3 МБ, «20251201162907184» розміром 32.8 МБ та «20251201162907472» розміром 186 МБ. Після запуску відео файлу з назвою «Video 2025-12-02», встановлено, що файл містить відео запис на якому зображено вид з зовнішньої камери спостереження з КНП «Дергачівська центральна лікарня», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 4. Камера спрямована на територію паркування автомобілів та частково охоплює проїзну частину. У верхньому правому кутку екрану відображено цифри, за їх упорядкованістю можливо зробити висновок що це дата та час проведення запису, а також почерговий відлік рух часу самого запису за секундами. Дата та час співпадають з реальною датою та часом проведення відеозапису, Відео запис довжиною 52 секунди. На відеозапису зафіксовано особу чоловіка, одягнутий у спортивні штани темного кольору, кофту, жилетку темного кольору, шапку синього кольору, кросівки з білими шнурками, який йде по території парковки. При цьому чоловік тримає обидві руки у кишенях спортивних штанів. Далі після запуску відео файлу з назвою 20251201162117738, встановлено, що файл містить відео запис на якому зображено вид з зовнішньої камери спостереження з КНП «Дергачівська центральна лікарня», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 4 (інший ракурс). Камера спрямована на територію паркування автомобілів та частково охоплює проїзну частину. У верхньому правому кутку екрану відображено цифри, за їх упорядкованістю можливо зробити висновок що це дата та час проведення запису, а також почерговий відлік рух часу самого запису за секундами. Дата та час співпадають з реальною датою та часом проведення відеозапису. Відео запис довжиною 19 секунд. На відеозапису зафіксовано особу чоловіка, що і на попередньому відеозапису, який дивиться в бік транспортних засобів, після чого підходить до автомобіля ВАЗ синього кольору. Далі після запуску відео файлу з назвою 20251201161930568, встановлено, що файл містить відео запис на якому зображено вид з зовнішньої камери спостереження з КНП «Дергачівська центральна лікарня», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 4 (продовження попереднього відеозапису). Відео запис довжиною 1 хвилина 20 секунд. На відеозапису зафіксовано, як вищевказана особа підходить до автомобіля ВАЗ синього кольору, а саме до передньої лівої водійської двері автомобіля, відчиняє її та сідає в салон автомобіля. Далі після запуску відео файлу з назвою 20251201162906621, встановлено, що файл містить відео запис на якому зображено вид з зовнішньої камери спостереження з КНП «Дергачівська центральна лікарня», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 4 (продовження попереднього відеозапису). Відео запис довжиною 19 секунд. На відеозапису зафіксовано, що передня ліва водійська двері автомобіля ВАЗ синього кольору, зачиняються, при цьому вказана вище особа перебуває в салоні автомобіля. Далі після запуску відео файлу з назвою 20251201162906932, встановлено, що файл містить відео запис на якому зображено вид з зовнішньої камери спостереження з КНП «Дергачівська центральна лікарня», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 4 (продовження попереднього відеозапису). Відео запис довжиною 20 секунд. На відеозапису зафіксовано, як автомобіль ВАЗ синього кольору рухається заднім ходом, здійснюючи маневр розвороту, та зупиняється. Оглядом встановлено, що це автомобіль ВАЗ 2101, р.н. НОМЕР_1 . З кермом автомобіля знаходиться особа, що зафіксована на попередніх відеозаписах. Далі після запуску відео файлу з назвою 20251201162907184, встановлено, що файл містить відео запис на якому зображено вид з зовнішньої камери спостереження з КНП «Дергачівська центральна лікарня», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 4 (продовження попереднього відеозапису). Відео запис довжиною 20 секунд. На відеозапису зафіксовано, як автомобіль ВАЗ 2101, р.н. НОМЕР_1 відновлює рух, та проїхавши декілька метрів вперед зупиняється. Далі після запуску відео файлу з назвою 20251201162907472, встановлено, що файл містить відео запис на якому зображено вид з зовнішньої камери спостереження з КНП «Дергачівська центральна лікарня», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 4 (продовження попереднього відеозапису). Відео запис довжиною 2 хвилини 54 секунди. На відеозапису зафіксовано, як автомобіль ВАЗ 2101, р.н. НОМЕР_1 двічі відновлює свій рух, та зупиняється. Потім відновлює свій рух, проїжджає поміж інших припаркованих автомобілів, і їде по вул. Європейській у невідомому напрямку. Під час огляду застосовані технічні засоби: комп`ютерна програма "програвач «MPC-HC x64»;

- протоколом огляду місця події від 02.12.2025 та фототаблицею, згідно якого встановлено: 02.12.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_9 було оглянуто відкриту ділянку місцевості, за координатами: 50.0775700; 36.1406120 поблизу с-ще Мала Данилівка Харківського району, Харківської області, в ході якого, під час огляду місця події, було оглянуто, виявлено і вилучено: 1) легковий автомобіль марки «Ваз» моделі «21013», д.н.з. НОМЕР_1 ; 2) змиви із рульового колеса; 3) змиви із куліси коробки передач; 4) змиви із внутрішньої сторони водійської двері; 5) один папілярний візерунок зі задньої лівої стійки; 6) нижня накидка із водійського сидіння;

- протоколом огляду та затримання транспорту від 02.12.2025, відповідно якого здійснено огляд та затримання автомобіля марки ВАЗ 21013 номерний знак НОМЕР_1 , зовнішні пошкодження: пошкодження лако-фарбованого покриття по всьому кузову, пошкодження ручки задньої лівої двері. В багажному відділенні будівельні речі, на задньому сидіння особисті речі;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.12.2025 та фототаблицею, згідно якого встановлено: перебуваючи за адресою Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Європейська, 4, поблизу КНП «Дергачівська центральна лікарня» ОСОБА_7 було виявлено відсутність автомобіля марки ВАЗ 21013 номерний знак НОМЕР_1 , про що останній повідомив поліцію зі свого мобільного телефону;

- протоколом огляду предметів від 03.12.2025, яким встановлено полімерний сейф-пакет NPU 6063565, з надписом: «Особистий обшук в рамках втримання ст.208 КПК України», вилучено: «зв`язка ключів». При відкритті сейф пакету виявлено: зв`язка ключів у кількості 4 штук, які прикріплені до металевого кільця діаметром 3 см. На зв`язці розміщено ключ схожий ключ запалення замку автомобіля ВАЗ стандартної заводської форми та стандартного розміру. Ключ має дрібні подряпини. На зв`язці також розміщено ключ від замку дверей автомобіля ВАЗ стандартної заводської форми та стандартного розміру. Ключ має дрібні подряпини та ушкодження корпусу. Два інших ключа виконані з металу довжиною кожен по 4.5 см., один з кінців ключів має циліндричну форму для зручності тримання;

- висновком експерта від 24.12.2025 №СЕ-19/121-25/30720-АВ, відповідно якого ринкова вартість колісного транспортного засобу ВАЗ 21013, 1983 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) - НОМЕР_3 , з урахуванням умов та обмежень, зазначених в дослідницькій частині, станом на 01.12.2025 становить 27900,00 грн.;

- висновком експерта від 04.02.2026 №СЕ-19/121-25/31259-БД, відповідно якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт №1);

- протоколом огляду місця події від 01.12.2025 з фототаблицею, згідно якого біля будівлі, на фасаді якого розміщено вивіску «Дергачівська поліклініка». На прилеглій території облаштовані паркувальні місця для автомобілів швидкої допомоги. Місце події асфальтоване покриття. На стоянці нанесена розмітка, покриття асфальтне, у зв`язку із погодними умовами, на момент огляду асфальт мокрий. Також розміщено три автомобілі швидкої медичної допомоги білого кольору з червоними смугами та номером «103» на капоті. Перед кожним автомобілем встановлені металеві захисні конструкції жовто-червоного кольору. Будь-яких слідів протектору не виявлено. Огляд проводився: Погодні умови: Дощова. Освітлення: Штучне. Температура повітря: 7;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 02.12.2025, згідно якої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221230001210 від 02.12.2025 комп`ютерний диск «Patron CD-R 700mb 80min 52Xspeed»;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 02.12.2025, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025221230001210 від 02.12.2025 наступні об`єкти: Легковий автомобіль - марки «Ваз» моделі «21013», із д.н.з. НОМЕР_1 ; Змиви із рульового колеса, що поміщено до паперового конверту; Змиви із куліси коробки передач, що поміщено до паперового конверту; Змиви із внутрішньої сторони водійської дверки, що поміщено до паперового конверту; Один папілярний візерунок зі задньої лівої стійки, що поміщено до паперового конверту; Нижня накидка із водійського сидіння, що поміщено до паперового конверту;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 02.12.2025, згідно якої визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230001210 від 02.12.2025, наступне майно: зв`язку ключів, яку поміщено до полімерного сейф-пакету NPU 6063565, з пояснювальними написами та підписами понятих; жилетку чорного кольору, яку поміщено до паперового конверту НПУ, з пояснювальними написами та підписами понятих; в`язаний светр сірого кольору з наявним візерунком, який поміщено до паперового конверту НПУ, з пояснювальними написами та підписами понятих; шапку синього кольору, яку поміщено до паперового конверту НПУ, з пояснювальними написами та підписами понятих; спортивні штани темно-синього кольору, які поміщено до паперового конверту НПУ, з пояснювальними написами та підписами понятих; спортивні тканинні кросівки чорного кольору, які поміщено до паперового конверту НПУ, з пояснювальними написами та підписами понятих.

Виходячи із проведеного аналізу доказів, суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого діяння, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно чинного кримінально процесуального законодавства і не дають підстав для сумніву у винуватості останнього.

Також аналізуючи покази потерпілого, якого було допитано під час судового розгляду, суд приймає до уваги та розцінює його свідчення як правдиві, оскільки вони були стабільні протягом усього слідства, останній був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Окрім того, його свідчення та пояснення узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, які, в свою чергу, свідчать про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому діяння.

З правової позиції, яка відображена у постанові Верховного Суду в справі №754/17019/17 вбачається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно, досліджені докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, та у їх відношенні безпосередньо порушень вимог ст. ст. 87, 99 наведеного Кодексу судом не встановлено та сторонами не доведено. Як наслідок, на переконання суду, яке ним сформоване у порядку ст. 94 КПК України, наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому немає об`єктивних підстав їм недовіряти.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які, відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченим, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованому йому злочині.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відображеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини, визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та які містяться у матеріалах цього провадження.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_5 щодо не визнання ним своєї вини, на думку суду є цілеспрямованою та направленою, та розцінюється судом як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів.

Таким чином, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

При кваліфікації дій обвинуваченого Суд ураховує, що Верховний Суд у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК України, суд виходить з того, що під незаконним заволодінням транспортним засобом необхідно розуміти умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. З огляду на обставини конкретного провадження моментом закінчення злочину може бути початок руху автомобіля унаслідок запуску двигуна чи буксирування, момент встановлення контролю за рухом транспортного засобу внаслідок відсторонення власника чи користувача від керування ним або їх примушування до початку чи продовження руху.

Протиправному заволодінню транспортним засобом шляхом зловживання довірою притаманні свої характерологічні ознаки, які відрізняють указаний спосіб вчинення кримінального правопорушення від інших. У разі застосування зловживання довірою моментом закінчення кримінального правопорушення є момент припинення правомірного володіння транспортним засобом, яке здійснювалося винуватим за волею і бажанням власника або користувача, у межах та порядку, визначених ними, та встановлення протиправного володіння внаслідок використання транспортного засобу всупереч їх волі, тобто не з тією метою, для досягнення якої його передано, і не для вирішення тих завдань, які визначені власником чи володільцем як умова для передачі і правомірного володіння транспортним засобом.

Така позиція з приводу кваліфікації дій за ст. 289 КК України міститься в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду № 533/352/21 від 20 березня 2024 року.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.

Обставин, які згідно з положеннями статей 66, 67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановив, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 65 КК України та як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом враховуються вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який за змістом ст. 12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, в тому числі останній раз вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.11.2022 за ч.1 ст.391 КК України, ч.1 ст.71 КК України до 2 років 10 місяців позбавлення волі, звільнений 31.10.2025 з Бердичівської виправної колонії №70 за відбуттям строку покарання, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Призначення цього покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 75 КК України та застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, оскільки його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства неможливе.

Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні нею протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке підлягає реальному відбуванню, до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

За приписами ст. 118 КПК України одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов`язані із залученням експертів.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/30720-АВ від 24.02.2025 в розмірі 2228,50 гривень., за проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/121-25/31257-Д від 15.12.2025 в розмірі 3565,60 гривень; за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/31259-БД від 04.02.2026 в розмірі 1385,26 гривень; за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/31521-БД від 11.02.2026 в розмірі 2662,93 гривні; за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/31520-БД від 11.02.2026 в розмірі 5194,12 гривень; за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/32029-БД від 12.02.2026 в розмірі 3692,32 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт, накладені ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 (н.с.619/7312/25 н.п.1-кс/619/1167/25), від 04.12.2025 (н.с.619/7312/25 н.п.1-кс/619/1168/25) - підлягають скасуванню.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376,615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

До набрання вироком законної сили продовжити стосовно ОСОБА_5 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , розраховувати з дня його фактичного затримання, тобто з 02.12.2025.

Накладені ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 (н.с.619/7312/25 н.п.1-кс/619/1167/25), від 04.12.2025 (н.с.619/7312/25 н.п.1-кс/619/1168/25), арешти в рамках цього кримінального провадження - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/30720-АВ від 24.02.2025 в розмірі 2228,50 гривень, за проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/121-25/31257-Д від 15.12.2025 в розмірі 3565,60 гривень; за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/31259-БД від 04.02.2026 в розмірі 1385,26 гривень; за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/31521-БД від 11.02.2026 в розмірі 2662,93 гривні; за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/31520-БД від 11.02.2026 в розмірі 5194,12 гривень, за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-25/32029-БД від 12.02.2026 в розмірі 3692,32 гривень.

Речові докази:

-комп`ютерний диск «Patron CD-R 700mb 80min 52Xspeed» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-легковий автомобіль - марки «Ваз» моделі «21013», із д.н.з. НОМЕР_1 , зв`язку ключів – повернути власнику;

-змиви із рульового колеса; змиви із куліси коробки передач; змиви із внутрішньої сторони водійської дверки; один папілярний візерунок зі задньої лівої стійки; нижня накидка із водійського сидіння – знищити;

-жилетку чорного кольору, в`язаний светр сірого кольору з наявним візерунком, шапку синього кольору, спортивні штани темно-синього кольору, спортивні тканинні кросівки чорного кольору – повернути власнику.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1