Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №404/5844/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/5844/26

Номер провадження 3/404/1040/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгородній Євген Віталійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які були направлені з ДПП УПП в Кіровоградській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Фортечного районного суду міста Кропивницького надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В редакції протоколу вказано, що 15.05.2026 року об 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно штовхала, висловлювала погрози нецензурною лайкою в сторону своєї матері гр. ОСОБА_2 , що проживає разом із нею за вказаною адресою, чим завдала шкоду фізичному та психічному здоров`ю, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04.06.2026 року адміністративне провадження повернуто до ДПП УПП в Кіровоградській області для належного доопрацювання. Крім цього, направлено копію постанови керівнику Кропивницької окружної прокуратури для вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 .

Працівниками ДПП УПП в Кіровоградській області на підставі ухвали Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04.06.2026 року зареєстровано даний факт в журналі Єдиного обліку Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області за №26388 від 16.06.2026 року та передано до сектору дізнання для проведення перевірки та прийняття рішення по зазначеним матеріалам.

Згідно відповіді начальника СД Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області Б.Федічкіна в матеріалах зареєстрованих в ІТС ІПНП №26338 від 16.06.2026 року недостатньо підстав для внесення відомостей в ЄРДР, а тому матеріали повернуто до ДПП УПП в Кіровоградській області для належного доопрацювання. Доручено провести опитування заявника та встановити всі обставини події, долучити довідки з медичного закладу щодо отримання тілесних ушкоджень або довідки про те, що заявник звертався до медичного закладу для надання медичної допомоги, а також долучити рапорт про наявність або відсутність відео спостереження та опис його перегляду.

26 червня 2026 року адміністративний матеріал повторно направлено до Фортечного районного суду м. Кропивницького без виправлення вказаних начальником сектора дізнання недоліків.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім`ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім`ї – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Диспозицією ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. З наведеного убачається, що об`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов`язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання / або можливості настання / шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

У практиці Європейського суду з прав людини існують рішення, що стосуються порушення прав людини, встановлених у Європейській конвенції в ситуаціях насильства в сім`ї. Це, зокрема, «А проти Сполученого Королівства» (1998), «Контрова проти Словаччини» (2007), «Беваква та С. проти Болгарії» (2008), «Опуз проти Туреччини» (2009). Останнє вказане рішення ЄС стосується багаторічного насилля в сім`ї відносно жінки та її матері. Системних характер насильницьких дій протягом багатьох років в результаті призвів до смерті матері заявниці. Не зважаючи на неодноразові спроби жінки привернути увагу своїми скаргами правоохоронні органи, та захистити себе та свою родини з боку держави, залишились безрезультатними. В даній справі Європейський суд прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є питання, що зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Крім того, Суд визнав нездатність держави адекватно реагувати та захистити жінок від домашнього насилля, що порушує їх право на захист перед законом, порушує право рівності.

Стаття 8 Конвенції з прав людини говорить, про те, що кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюються згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві, а також для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб. Вказана стаття Конвенції свідчить, про заборону втручання держави в особисте життя людини, однак повинна і має право належним чином відповідно до законодавства реагувати з метою протидії домашньому насильству як в державі, так і кожної окремої родини.

Проаналізовані рішення також демонструють формування ставлення Європейського суду з прав людини до проблеми насильства в сім`ї, поступове визнання цієї проблеми як такої, що зачіпає публічні інтереси, а не тільки окремо взяту родину. Сьогодні проблема домашнього насильства визнана грубим порушенням прав людини, держави мають створити ефективні механізми захисту і допомоги жертвам такого насильства. В даному випадку Україна не є виключенням.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Статтею 29 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.

Так, насильство в сім`ї має ознаки як адміністративного правопорушення, так і кримінального злочину. Основою розмежування є настання шкідливих або небезпечних наслідків.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 штовхала та душила потерпілу, чим завдала їй фізичного болю.

Крім цього, ОСОБА_3 будучи донькою особи, що притягається до відповідальності та внучкою потерпілої подала письмові пояснення. Вказує, що ОСОБА_1 систематично вчиняє дії як психологічного, так і фізичного насильства стосовно гр. ОСОБА_2 . На підтвердження чого зазначає, що ОСОБА_1 двічі за день душила потерпілу ОСОБА_2 про що було повідомлено в поліцію та офіційно подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Крім іншого, даний факт підтверджує сусідка та висновок спеціаліста від 19.05.2026 року з зафіксованим діагнозом: посттравматичний ларингіт, садна на шиї (копії документів долучено до письмових пояснень).

Працівниками патрульної поліції залишаються не дослідженими вказані звернення, не проведено перевірки щодо результатів їх розгляду, не зроблено повний перелік всіх процесуальних дій спрямованих на те, щоб провести аналіз наданих пояснень, не направлено матеріали до слідчого органу, оскільки мала місце сварка із застосуванням фізичної сили, тобто дії учасників конфлікту містять ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 125, 126 КК України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані на розгляд адміністративні матеріали не містять доказів на підтвердження ознак вчинення домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, однак містять ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 125, 126 КК України.

Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважаю за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст.9, 173-2, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького

Є. В. Завгородній