Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №345/2672/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2672/26

Провадження № 2-др/345/213/26

Р І Ш Е Н Н Я Д О Д А Т К О В Е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого - судді Гапоненка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача – адвоката Кобзана Романа Мироновича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права на частину житлового будинку, суд -

в с т а н о в и в:

представник відповідача – адвокат Кобзан Р.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12087,80 грн. До заяви додає документи, що підтверджують детальний опис наданих послуг та розмір витрат на професійну правничу допомогу. Заяву просить розглянути у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.07.2026 позовну заяву залишено без розгляду.

19.05.2026 між відповідачем та адвокатом Кобзан Р.М. укладено угоду про надання правової допомоги.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 03.07.2026 вартість послуг наданих адвокатом Кобзан Р.М. для ОСОБА_2 становить 12087,80 грн.

Однак дослідивши акт приймання-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги від 19.05.2026, суд вважає, що вказаний розмір гонорару є завищений, не співмірний із складністю справи.

Згідно ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

В інших судових рішеннях Верховний Суд також формував правову позицію щодо самостійного зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 02 липня 2020 року по справі № 362/3912/18 і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14495/16-ц у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року, самостійно зменшивши судові витрати на професійну правничу допомогу, виходячи із критеріїв реальності та розумності вартості адвокатського гонорару.

Суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12087,80 грн. є завищеним, а тому керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, з позивача слід стягнути 6 000 грн. цих витрат.

Керуючись ст.ст. 124, 133, 137, 144, 257, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

У задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: