Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №341/1141/26
Суддя: МЕРГЕЛЬ М. Р.
Єдиний унікальний номер 341/1141/26
Номер провадження 2/341/924/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
29 липня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
УСТАНОВИВ
24.06.2026 представник Столітній М. М. в інтересах ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 28.02.2025 № 5350777 у розмірі 34220,08 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,0 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договором від 28.02.2025 № 5350777, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 34220,08 грн, з яких: сума кредиту – 8999,98 грн, сума процентів за користування кредитом – 20517,60 грн, нараховані позивачем проценти за 55 календарних днів – 4702,50 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 29.07.2026. У судове засідання 29.07.2026 сторони не з`явились.
Представник позивача у позові просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання надіслано на офіційну зареєстровану адресу місця проживання відповідача. Відповідач документи не отримав, оскільки відсутній за зареєстрованою адресою місця проживання.
Водночас до позову долучено докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання. Проте, відзив на позовну заяву відповідач не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.
З огляду на приписи ст. ст. 211, 223, 280 ЦПК України суд прийняв рішення про заочний розгляд справи без участі сторін, оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, а представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи і просив розглядати таку без його участі.
У позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів у АТ «ПриватБанк» для підтвердження виконання ТзОВ «Лінеура Україна» зобов`язань за кредитним договором в частині надання коштів відповідачу.
З огляду на принцип змагальності, відсутність заперечень відповідачки щодо факту отримання кредитних коштів у межах спірних правовідносин, ураховуючи достатність наданих позивачем доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність необхідності для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
28.02.2025 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5350777 (далі – Договір) (а. с. 21-33).
Згідно з п. 1.2 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 9000,0 гривень. Тип кредиту – кредит.
Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3).
Комісія за надання кредиту становить 900,0 грн (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п. 1.5 Договору тип процентної ставки фіксована.
Згідно з п. 1.4.1 Договору стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору. Денна процентна ставка 0,9778 % в день.
Відповідно до п. 2.1 Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 9.2 Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.
Цей договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 48785 28.02.2025.
До договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.
Відповідно до копії довідки від 30.12.2025 ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджує, що між відповідним товариством та ТзОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів від 12.03.2019 № ФК-П-19/03-01. Відповідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.02.2025 о 19:35 на суму 9000,0 грн, маска картки НОМЕР_2 .
30.12.2025 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»» укладено договір факторингу № 30/12/2025 (далі – Договір факторингу).
Виконання умов Договору факторингу підтверджено копіями акта прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу, витягу з реєстру боржників Договору факторингу.
На підставі Договору факторингу право вимоги за кредитним Договором до відповідача від ТзОВ «Лінеура Україна» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»».
До матеріалів справи надано розрахунок ТзОВ «Лінеура Україна» станом на 30.12.2025 заборгованості ОСОБА_1 за Договором від 28.02.2025 № 5350777, відповідно до якого заборгованість становить 34017,58 грн, з яких: 8999,98 грн розмір заборгованості за тілом кредиту, 20517,60 грн розмір заборгованості за процентами, 4500,0 грн – штрафні санкції (а. с. 15-19).
З указаного розрахунку суд установив, що 28.02.2025 надано кредит у розмірі 9000,0 грн та нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 900,0 грн. Протягом періоду з 28.02.2025 до 05.04.2025 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,95 % на день відповідно до умов Договору, тобто по 85,50 грн на день. 29.03.2025 відповідач сплатив 2565,0 грн заборгованості за процентами та 900,0 грн заборгованості за комісією. 05.04.2025 відповідач сплатив 684,01 грн, з яких 0,01 грн зараховано у сплату заборгованості за тілом кредиту, 598,5 грн – у сплату заборгованості за процентами. Протягом періоду з 06.04.2025 до 30.12.2025 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,95 % на день відповідно до умов Договору, тобто по 85,49 грн на день. 04.05.2025 відповідач сплатив 2479,22 грн, з яких 0,01 грн зараховано у сплату заборгованості за тілом кредиту, 2479,21 грн – у сплату заборгованості за процентами. Таким чином, станом на 04.05.2025 заборгованість зі сплати процентів погашена. Протягом періоду з 05.05.2025 до 30.12.2025 (240 днів) відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,95 % на день відповідно до умов Договору, тобто по 85,49 грн на день.
Таке нарахування процентів та строк їх нарахування (85,49 грн ? 240 днів = 20517,60 грн) відповідають погодженим сторонами Договору умовам, які відповідач прийняв, частково виконував шляхом отримання коштів, їх використання та часткового погашення заборгованості.
Також, розмір процентної ставки відповідає приписам цивільного законодавства.
Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»» за Договором від 28.02.2025 № 5350777 заборгованість за процентами за період з 31.12.2025 до 23.02.2026 (55 днів) становить 4702,50 грн (85,50 грн ? 55 днів). Нарахування здійснено у межах строку дії Договору
Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Лінеура Україна» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір не був б укладеним.
Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням принципу змагальності та відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 9000,0 грн.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, право вимоги за Договором від ТзОВ «Лінеура Україна» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» на підставі Договору факторингу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Так, у Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки, розмір комісії за видачу кредиту, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору.
Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у вищевказаному Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодився, частково виконував такі.
Ураховуючи викладене, суд установив, що позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору від 28.02.2025 № 5350777, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 34220,08 грн. Така заборгованість складається з: 8999,98 грн – заборгованість за тілом кредиту, 20517,60 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахована первісним кредитодавцем, 4702,50 грн – заборгованість за нарахованими позивачем процентами за 55 календарних днів.
Розмір заборгованості позивач обґрунтував наданими письмовими доказами: зокрема копією Договору, розрахунками заборгованості, копією Договору факторингу тощо.
Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, підтверджували повернення отриманих в кредит коштів, сплату процентів за користування ними, суду не надав.
При цьому суд зазначає, що заявлені до стягнення у цій справі кошти в сумі 25220,10 грн (20517,60 + 4702,50) є саме нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом. Тобто, заявлені до стягнення в цій частині кошти не є штрафними санкціями (штраф, пеня) чи нарахованими відповідачу відсотками як відповідальність за час прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 10.12.2024 № 10/12-2024, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» та адвокатом Столітнім М. М., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Оцінюючи обгрунтованість заяви позивача в контексті положень частини 4 статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 10000,0 грн є необгрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,0 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд з дотриманням положень вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» заборгованість за Договором від 28.02.2025 № 5350777 у розмірі 34220,08 грн, з яких: сума кредиту – 8999,98 грн, сума процентів за користування кредитом – 25220,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.
Учасники:
позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»», місцезнаходження за адресою: вул. Набержно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822;
відповідач – ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua