Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №206/3885/26
Суддя: Румянцев О. П.
САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
Справа №206/3885/26
3/206/785/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.07.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя Румянцев О.П.
секретар судового засідання Богатько Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
за участю: особи, що притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Королькова М.В., -
ВСТАНОВИВ:
09.05.2026 року о 23 год. 00 хв. в м. Дніпро, вул. Чаплинська, буд.139, поблизу АЗС VostokGaz, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Maxima, державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор бк 470492, 472238, 470156.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що автомобіль патрульної поліції їхав на зустріч, він заїхав на АЗС і до нього під`їхала поліція. Оскільки був вже інцидент, його вже возили для проходження медичного огляду та ознак сп`яніння у нього виявлено не було, він хотів поїхати зі своїм знайомим, щоб його не відвезли до ТЦК та СП. Працівники поліції прав йому не роз`яснювали, підставу перевірки документів не зазначали, говорили, що викличуть співробітників ТЦК та СП. Правил дорожнього руху він не порушував. Його автомобіль не рухався, він був припаркований на заправці. Після 2021 року він нічого не вживає. До медичного закладу для проходження медичного огляду він не поїхав через побоювання того, що його доставлять до ТЦК та СП.
Від захисника Королькова М.В. надійшли письмові заперечення в яких він зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог закону та не підтверджується належними і допустимими доказами. 09.05.2026 року працівники поліції без законних підстав підійшли до автомобіля, який перебував біля АЗС та почали вимагати пред`явлення документів і страхового полісу, не повідомивши передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», підстав для таких вимог. На його переконання, транспортний засіб не зупинявся, порушень Правил дорожнього руху він не вчиняв, а тому вимоги працівників поліції були незаконними. Також зазначає, що направлення на медичний огляд містить час 23:00, тобто складене ще до фактичного спілкування з ОСОБА_1 , що, на його думку, свідчить про порушення процедури оформлення матеріалів. Вважає, що твердження поліцейських про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння є необґрунтованими, оскільки такі висновки зроблені лише на припущеннях. При цьому на відеозаписі, як зазначає ОСОБА_1 , зафіксовано його адекватну поведінку, а інших доказів наявності ознак сп`яніння не надано. Крім того, зазначає, що свідки під час оформлення матеріалів не залучалися, акт огляду у встановленому законом порядку не складався, а тому вважає матеріали справи, у тому числі відеозапис, недопустимими доказами. Також стверджує, що працівники поліції пропонували йому сплатити штраф на місці, не представилися, погрожували доставленням до ТЦК та СП, а їхні дії були незаконними. Посилаючись на положення Конституції України, КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, зазначає про відсутність належних доказів події та складу адміністративного правопорушення, вважає рапорт внутрішнім документом, який не є належним доказом, та просить закрити провадження у справі.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду показав, що працює інспектором поліції, він складав даний протокол про адміністративне правопорушення, це було в Чаплях, час був близький до комендантської години, транспортний засіб було зупинено біля заправки, під час спілкування виявили ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти медичний огляду у лікаря, водій відмовився, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення. У водія не працював задній габарит, це стало підставою для зупинки транспортного засобу, а саме на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Зупинений був екіпажем патрульної поліції, точніше коли під`їхали, він вже стояв на АЗС. З водієм спілкувався спочатку колега, потім він. Бодікамера працювала. Хто саме заповнював направлення він не пам`ятає. Водій заскочив на АЗС, не хотів виходити з авто. В бесіді з водієм, йому представились та роз`яснили його права. Дані по водію дивилися в планшеті, згідно реєстру МВС він в розшуку, але людей вони до ТЦК та СП не доставляють, вони пропонували йому добровільно проїхати до ТЦК та СП, але водій відмовився. Представника ТЦК та СП з ними разом не було. На місці огляд не пропонували водієві проходити, оскільки він мав ознаки наркотичного сп`яніння, тому для проходження огляду треба лише їхати до медичного закладу.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, допитавши свідка, враховуючи позицію захисника та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з огляду на наступні підстави.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи сторони захисту про незаконність зупинки транспортного засобу є безпідставними. Із показань свідка ОСОБА_2 та дослідженого відеозапису вбачається, що увагу працівників поліції привернув транспортний засіб, у якого не працював задній габаритний ліхтар, що відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» є самостійною підставою для його зупинки та перевірки. При цьому та обставина, що на момент безпосереднього спілкування автомобіль уже перебував на території автозаправної станції, не свідчить про відсутність законних підстав для дій працівників поліції.
Посилання захисника на те, що направлення на медичний огляд містить час 23:00, тоді як протокол складено о 23:33, саме по собі не свідчить про фальсифікацію матеріалів справи чи істотне порушення процедури. Вказана обставина не спростовує факту виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, законності вимоги пройти медичний огляд та його відмови від такого огляду, що підтверджується відеозаписом і матеріалами справи.
Також суд відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості висновків працівників поліції про наявність ознак наркотичного сп`яніння. Відповідно до вимог чинного законодавства поліцейський не встановлює стан наркотичного сп`яніння, а лише виявляє його зовнішні ознаки, які є підставою для направлення водія до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного медичного огляду. Саме з метою підтвердження або спростування наявності стану сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд, від якого він відмовився.
Посилання захисту на відсутність свідків є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення відповідних процесуальних дій працівниками поліції застосовувалися технічні засоби відеозапису, матеріали якого долучені до справи. За таких обставин участь двох свідків законом не вимагається.
Не заслуговують на увагу і твердження захисту про недопустимість відеозапису, відсутність акта огляду, незаконність дій працівників поліції, пропонування сплатити штраф на місці, погрози доставленням до ТЦК та СП, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами і спростовуються дослідженими судом матеріалами справи, зокрема відеозаписом та показаннями свідка.
Посилання захисника на судову практику щодо незаконності вимог поліцейського про пред`явлення документів не впливають на вирішення даної справи, оскільки предметом судового розгляду є притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не перевірка законності винесення постанови за порушення правил дорожнього руху чи вимог щодо пред`явлення документів.
Відмова водія від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння за наявності законних підстав для його проведення сама по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незалежно від подальшого встановлення факту перебування особи у стані сп`яніння.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він відмовився від проходження медичного огляду через побоювання бути доставленим працівниками поліції до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні. Сам по собі факт повідомлення працівниками поліції про наявність інформації щодо перебування особи в розшуку або пропозиція добровільно прибути до ТЦК та СП не звільняє водія від виконання законної вимоги поліцейського щодо проходження медичного огляду на стан сп`яніння та не є поважною причиною для відмови від такого огляду.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є конституційним обов`язком громадян України.
Отже, навіть за наявності у ОСОБА_1 побоювань щодо можливого прибуття до ТЦК та СП такі обставини не можуть визнаватися поважною причиною для невиконання законних вимог працівників поліції та не спростовують факту його відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №661842 від 09.05.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 09.05.2026 року; відеозаписом подій з якого слідує, що ОСОБА_1 на пропозицію пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, відповів відмовою. Наведені стороною захисту доводи не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи та не є підставою для закриття провадження.
При призначенні виду та розміру покарання враховуючи ступень вини ОСОБА_1 його особистість, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1ст.307 КУпАП постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.П.Румянцев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua