Окрема думка від 01 липня 2026 р. у справі №990/15/26 — Велика Палата Верховного Суду

02 липня 2026 року

м. Київ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Банаська О. О.

справа № 990/15/26

провадження № 11-176заі26

ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

1. Під час розгляду цієї справи постало питання щодо наявності у Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) повноважень визначати стаж судді для обчислення його щомісячного довічного грошового утримання, ефективності обраного способу захисту позивача у вигляді визнання протиправними дій та рішень ВРП, зокрема рішення щодо обчислення стажу судді, який дає право на відставку, та зобов`язання ВРП зарахувати до стажу роботи на посаді судді час роботи на посадах, пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у підвідомчих Міністерству юстиції України органах Черкаській області, що відповідало критеріям, установленим законодавством, чинним на час призначення позивачки суддею.

2. Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення про задоволення позову, погодилася з висновком суду першої інстанції, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді слід застосувати норми законодавства в частині визначення обсягу стажу, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При обчисленні стажу, який дає право на відставку, окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII)та положення частини другої цієї статті як стаж, який зараховується додатково.

3. Однак, на моє переконання, такий висновок Великої Палати Верховного Суду є хибним. Вважаю, що Велика Палата Верховного Суду мала скасувати рішення суду першої інстанції та зазначити про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на неефективність обраного позивачкою способу захисту порушених прав.

4. З урахуванням наведеного щодо цих висновків Великої Палати Верховного Суду висловлюю окрему думку виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та відзиву

5. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ВРП, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 16 грудня 2025 року № 2671/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді часу роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року, на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року та на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року;

- зобов`язати ВРП ухвалити рішення, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді час роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року, на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року та на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року і визначити загальний стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку, з урахуванням часу цієї роботи.

6. ОСОБА_1 на обґрунтування позову твердила, що відповідач безпідставно не зарахував до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, час роботи на посадах, пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у підвідомчих Міністерству юстиції України органах Черкаській області, що відповідало критеріям, установленим законодавством, чинним на час її призначення суддею.

7. Зазначала, що ВРП, приймаючи оспорюване рішення у визначеній позивачкою частині, безпідставно не врахувала, що в 2009 році наказом голови Апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2009 року № 79, відповідно до пункту 4 статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ), Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865», їй було зараховано до стажу роботи судді стаж роботи на посадах в підвідомчих Міністерству юстиції України органах як такий, що безпосередньо пов`язаний з керівництвом та контролем за діяльністю суддів у період з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року, з 06 липня 1992 року по 15 лютого 1995 року, у зв`язку із чим їй було призначено щомісячне грошове утримання як такій, що має право на відставку і продовжує працювати.

8. Підкреслила, що правомірність зарахування цього стажу також підтверджується наказом Апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2009 року № 70, листом Державної судової адміністрації від 01 жовтня 2009 року та розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складеним та наданим Черкаським апеляційним судом відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України.

9. ОСОБА_1 зазначає, що дії роботодавця та Державної судової адміністрації України щодо зарахування наведеного стажу роботи до суддівського стажу сформували в неї легітимні очікування щодо включення цих періодів роботи до суддівського стажу і сумнівів щодо його зарахування у позивачки не виникало.

10. Позивачка наголошує, що неврахування ВРП у рішенні про звільнення позивачки у відставку з посади судді загального стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, порушує її право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у належному розмірі.

11. Вважає, що оспорюване рішення є невмотивованим та необґрунтованим, оскільки в ньому не наведено жодних підстав, мотивів і причин незарахування цього стажу роботи до суддівського стажу позивачки. Це, на думку позивачки, свідчить про порушення принципу вмотивованості рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень і є підставою для визнання оспорюваного рішення протиправним у цій частині.

Установлені судами обставини справи

12. ОСОБА_1 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13. У період з 1988 по 1994 роки ОСОБА_1 навчалась у юридичному інституті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова за заочною формою навчання.

14. У 1994 році здобула вищу освіту, закінчила юридичний інституті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова за спеціальністю правознавство, кваліфікація - юрист.

15. ОСОБА_1 працювала в період:

- з 10 серпня 1982 року по 30 вересня 1982 року (1 місяць 20 днів) - на посаді секретаря судових засідань у Смілянському міському народному суді Черкаської області;

- з 30 вересня 1982 року по 31 травня 1984 року (1 рік, 8 місяців 2 дні) - на посаді завідуючого канцелярією у Черкаському обласному відділі юстиції;

- з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року (2 роки 9 місяців 10 днів) - на посаді консультанта з судової статистики та спецпраці у Черкаському обласному відділі юстиції;

- з 11 березня 1987 року по 13 жовтня 1988 року (1 рік 7 місяців 3 дні) - на посаді завідуючого канцелярією у Черкаському обласному відділі юстиції;

- з 14 жовтня 1988 року по 05 липня 1992 року (3 роки 8 місяців 22 дні) - на посадах завідуючого канцелярією, інспектора з діловодства і контролю виконання в Управлінні юстиції Черкаського облвиконкому;

- з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року (7 днів) - на посаді в. о. провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції Черкаського облвиконкому;

- з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року (2 роки 7 місяців 2 дні) - на посадах провідного, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів в Управлінні юстиції Черкаської обласної державної адміністрації.

16. Стаж роботи у вказаний період підтверджується даними трудової книжки, наказів: відділу юстиції Черкаського облвиконкому від 04 червня 1984 року № 21-Л, від 10 липня 1984 року № 24-Л, від 10 серпня 1987 року № 45-Л; Управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації від 06 липня 1992 року № 36-Л, від 13 липня 1992 року № 37-Л.

17. Ці дані також містить розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 18 грудня 2025 року № 04-16/23/2025, виданий Черкаським апеляційним судом.

18. Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 15 лютого 1995 року № 3-6 ОСОБА_1 обрана суддею Придніпровського районного суду міста Черкаси.

19. Постановою Верховної Ради України від 02 березня 2000 року № 1499-ІІІ ОСОБА_1 обрана на посаду судді цього суду безстроково.

20. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 529-VI ОСОБА_1 обрана суддею Апеляційного суду Черкаської області.

21. Рішенням ВРП від 18 липня 2019 року № 1894/0/15-19 переведена на посаду судді Черкаського апеляційного суду.

22. 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ВРП із заявою про звільнення її з посади судді Черкаського апеляційного суду у відставку. До заяви додано довідку Черкаського апеляційного суду про роботу на посаді судді від 18 листопада 2025 року та копії паспорта, диплома спеціаліста, додатка до диплома спеціаліста; трудової книжки; свідоцтва про народження; витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища; рішення Черкаської обласної Ради народних депутатів «Про обрання суддів Черкаської області» від 15 лютого 1995 року № 3-6; Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 02 березня 2000 року № 1499-ІІІ; Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 18 вересня 2008 року № 529-VІ; рішення ВРП «Про переведення судді апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_1 на посаду судді Черкаського апеляційного суду» від 18 липня 2019 року № 1894/0/15-19.

23. ВРП рішенням від 16 грудня 2025 року № 2671/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» звільнила ОСОБА_1 з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Цим рішенням ВРП встановила, що суддя ОСОБА_1 має стаж роботи на посаді судді 30 років 10 місяців 1 день.

До цього стажу було зараховано: строк роботи на посаді судді, який складає 30 років 10 місяців 1 день; 2 роки - стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

24. До стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, не зараховані:

- період навчання з 1988 по 1994 роки;

- час роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року;

- час роботи на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року;

- період роботи на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року.

25. Оспорюване рішення містить мотиви і підстави незарахування періоду навчання з 1988 по 1994 роки. Однак це рішення не містить мотивів і підстав незарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, роботи на вказаних вище посадах у той же період.

26. ОСОБА_1 не погодилась зі спірним рішенням ВРП від 16 грудня 2025 року № 2671/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді часу роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року та на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року і звернулася із цим позовом до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

27. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 26 березня 2026 року позов задовольнив частково:

- визнав протиправним та скасував рішення ВРП від 16 грудня 2025 року № 2671/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді часу роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року, на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року та на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року;

- зобов`язав ВРП повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення її з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді часу роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року, на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року та на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року й ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

28. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства в частині визначення обсягу стажу, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку, окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 Закону Українивід 02 червня 2016 року Закону № 1402-VIII, положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково.У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 Закону № 1402- VIІІ, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.

29. Також суд звернув увагу на те, що на день призначення ОСОБА_1 на посаду судді (15 лютого 1995 року) питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-ХІІ. У зазначеній нормі законодавець прямо передбачив, що крім роботи на посадах суддів, арбітрів та державних арбітрів, до відповідного стажу зараховується також період роботи на посадах, що були безпосередньо пов`язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів. Це стосується, серед іншого, і посад у структурі Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів на місцях, у тому числі обласних управлінь юстиції, за умови, що характер обов`язків, покладених на таких посадових осіб, передбачав функціональний зв`язок із діяльністю, що стосувалася контролю за належним функціонуванням судів.

30. Крім того, суд зауважив, що посади, які обіймала позивачка у спірний період, передбачали безпосереднє забезпечення організаційного функціонування судів на регіональному рівні, що, за своїм змістом, відповідає критеріям, встановленим абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №?2862-ХІІ.

31. До того ж суд зазначив, що фактичне виконання таких обов`язків підтверджується не лише записами в трудовій книжці, копіями наказів по Управлінню юстиції Черкаської області і Черкаського обласного управління юстиції, наказом Апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2009 року № 79, листом Державної судової адміністрації України від 01 жовтня 2009 року №17-6797/09, Положенням про Відділ юстиції виконавчого комітету обласної ради народних депутатів трудящих, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 30 вересня 1974 року № 470 (яке було чинним по 1991 рік), Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 18 вересня 1996 року № 840/96 (набрало чинності 18 вересня 1996 року та діяло до 30 грудня 1997 року), Типовим Положенням про управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 лютого 1993 року №98 (із змінами та доповненнями, яке було чинним до 1998 року), а й системним тлумаченням правової природи зазначених посад у контексті нормативних актів, що регламентували повноваження Міністерства юстиції України у той період. Це випливає також із назв посад.

32. Також суд указав, що в матеріалах справи міститься надана позивачкою відповідачу на підтвердження цього періоду роботи копія трудової книжки. Відповідач, вирішуючи питання щодо незарахування цього періоду до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, не запропонував позивачці надати додаткові документи на підтвердження цього стажу. На підтвердження наведеного вище періоду роботи позивачка надала до суду наказ Апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2009 року № 70, лист Державної судової адміністрації від 01 жовтня 2009 року, розрахунок стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складений та наданий Черкаським апеляційним судом відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, копії відповідних наказів та трудової книжки.

33. Суд у рішенні від 26 березня 2026 року зазначив, що з оскарженого рішення ВРП не вбачається, що було надано чітке й зрозуміле обґрунтування причин відмови у зарахуванні періоду роботи позивачки на відповідних посадах в обласному управлінні юстиції. Відповідач не надав належного обґрунтування тому, чому наведений вище стаж роботи позивачки не був зарахований до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, як того потребують норми Закону № 2073-IX.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи скаржника

34. ВРП подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

35. На обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що ВРП, ухвалюючи рішення щодо заяви судді про відставку, має встановити наявність чи відсутність у цього судді передбаченого статтею 137 Закону № 1402-VIII стажу роботи, що дає право бути звільненим за пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України.

36. Скаржник зауважив, що при зверненні із заявою про відставку суддя реалізує право, яке безпосередньо залежить від наявності визначеного законом стажу роботи на посаді судді. Водночас ВРП, ухвалюючи рішення з цього питання, зобов`язана перевірити наявність такого стажу відповідно до вимог закону. У цьому контексті доцільно виходити з того, що суддя, подаючи заяву про відставку, має надати документи, які підтверджують відповідний стаж роботи, достатній для реалізації цього права. Це забезпечує можливість повного та об`єктивного розгляду заяви і сприяє ухваленню ВРП обґрунтованого рішення у встановленому порядку.

37. Відповідач зауважив, що з метою визначення наявності у ОСОБА_1 відповідного стажу для звільнення з посади судді у відставку ВРП опрацювала додані суддею до заяви документи, а саме: акти про обрання, переведення на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, копій паспорта. Водночас документів, які би давали ВРП правові підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 період роботи на посадах консультанта по судовій статистиці та спецроботі в період з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів, на посаді провідного консультанта по судовій роботі з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів, на посадах провідного консультанта по судовій роботі та начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів в період з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року в управлінні юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України, суддею долучено не було. Зазначена в трудовій книжці інформація щодо інших видів трудової діяльності, ніж трудова діяльність, визначена у статті 137 Закону № 1402-VIII, не давала ВРП підстав вважати, що такі посади були безпосередньо пов`язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів. Суддя не надала ВРП інших письмових документів чи пояснень, які б свідчили про те, що до функціональних обов`язків ОСОБА_1 належали обов`язки, які безпосередньо пов`язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів, щоб викликало у ВРП необхідність дослідити ці обставини та надати їм оцінку.

38. На обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що, дослідивши надані до заяви документи, ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

39. Скаржник зауважує, що документи, на які посилається суд першої інстанції як на підтвердження фактичного виконання ОСОБА_1 обов`язків, які відповідають критеріям, встановленим абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, не були додані нею до заяви про відставку, більше того - розрахунок стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданий вже після ухвалення ВРП оскаржуваного рішення.

40. За таких обставин ВРП об`єктивно була позбавлена можливості врахувати ці відомості під час розгляду заяви, що свідчить про відсутність підстав покладати на неї обов`язок оцінювати документи, які не були надані у належний час. Тому наведені судом першої інстанції аргументи не спростовують правомірності дій ВРП при ухваленні відповідного рішення.

41. З огляду на викладене Комісія просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2025 року та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

Позиція учасників справи

42.Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Рух апеляційної скарги

43. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 квітня 2026року відкрила апеляційне провадження в цій справі.

44. Ухвалою від 27 травня 2026 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 02 липня 2026 року.

Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду

45. Постановою від 02 липня 2026 року Велика Палата Верховного Суду залишила апеляційну скаргу ВРП без задоволення, а оскаржуване рішення першої інстанції про визнання протиправним рішення в певній частині та зобов`язання ухвалити нове рішення в цій частині - без змін.

46. Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства в частині визначення обсягу стажу, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При обчисленні стажу, який дає право на відставку, окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII, положення частини другої цієї статті для обчислення стажу, який зараховується додатково.

47. За обставинами справи ОСОБА_1 рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 15 лютого 1995 року № 3-6 обрана суддею Придніпровського районного суду міста Черкаси.

48. На день призначення ОСОБА_1 на посаду судді (15лютого 1995 року) питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-ХІІ.

49. Так, абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ було визначено, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

50. Тобто абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII установлено можливість зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, періодів роботи на інших посадах, функціональне призначення яких було безпосередньо пов`язане з керівництвом або контролем за діяльністю судів.

51. З огляду на це до відповідного стажу можуть бути віднесені, зокрема, періоди роботи в системі Міністерства юстиції України та його територіальних органах, якщо зміст посадових обов`язків особи передбачав здійснення повноважень, пов`язаних із забезпеченням діяльності судів або контролем за їх належним функціонуванням.

52. З огляду на викладене та на підставі аналізу пунктів 60, 62, 63, 64 Положення про Міністерство юстиції України, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що компетенція Міністерства, а відповідно і його обласних управлінь, у спірний період охоплювала ключові аспекти управління та контролю за діяльністю судів. Посади, які обіймала позивачка, передбачали безпосереднє забезпечення організаційного функціонування судів на регіональному рівні, що, за своїм змістом, відповідає критеріям, встановленим абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №?2862-ХІІ.

53. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до стажу роботи позивачки, що дає право на відставку, має бути зарахований спірний період роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року; на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року; на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року, - як такий, що безпосередньо пов`язаний з керівництвом та контролем за діяльністю судів.

54. Велика Палата Верховного Суду не погодилась із доводами апеляційної скарги про те, що ВРП була позбавлена можливості оцінити спірні періоди роботи позивачки виключно з підстав ненадання нею додаткових документів щодо змісту виконуваних посадових обов`язків.

55. Вирішуючи питання про звільнення судді у відставку, ВРП здійснює конституційне повноваження, реалізація якого безпосередньо впливає на обсяг гарантій незалежності судді та можливість реалізації ним права на відставку. Тому під час розгляду відповідної заяви ВРП не обмежується суто формальною перевіркою наданих документів, а повинна встановити дійсний зміст правовідносин та всі обставини, від яких залежить правильне визначення стажу роботи судді.

56. Як убачається з матеріалів справи, на момент ухвалення оскаржуваного рішення ВРП було відомо про те, що позивачка обіймала посади консультанта по судовій роботі, провідного та головного консультанта по судовій роботі та начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів в органах юстиції.

57. На переконання Великої Палати Верховного Суду, уже сама назва зазначених посад об`єктивно свідчила про їх безпосередній зв`язок із діяльністю судів та організаційним забезпеченням функціонування судової системи. За таких обставин наявність або відсутність підстав для зарахування відповідних періодів роботи до стажу судді не могла бути встановлена без з`ясування змісту повноважень, які виконувала позивачка на цих посадах.

58. Водночас зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що ВРП взагалі здійснювала оцінку того, чи можуть зазначені посади за своїм функціональним призначенням належати до категорії посад, перебування на яких відповідно до закону зараховується до стажу роботи судді.

59. Натомість під час судового розгляду цієї справи ВРП лише пояснила неврахування відповідних періодів виключно відсутністю у матеріалах заяви додаткових документів, які б підтверджували зміст виконуваних функцій. Тобто фактично відповідний правовий аналіз був підмінений посиланням на відсутність додаткових підтвердних документів.

60. Разом з тим конституційне повноваження ВРП щодо вирішення питання про відставку судді не може реалізовуватися таким чином, щоб змістовне дослідження обставин, які мають істотне значення для правильного визначення стажу судді, підмінялося виключно перевіркою повноти поданого пакета документів.

61. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за наявності у матеріалах заяви відомостей, які свідчили про проходження позивачкою служби на посадах, функціонально пов`язаних із судовою роботою та організаційним забезпеченням діяльності судів, ВРП повинна була дати оцінку можливості застосування до спірних правовідносин абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ та з`ясувати характер відповідної діяльності. Невчинення таких дій свідчить про неповноту дослідження обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про визначення стажу роботи судді.

62. Отже, незарахування позивачці спірних періодів роботи була наслідком не встановлення ВРП відсутності передбачених законом підстав для такого зарахування, а фактичного нез`ясування обставин, від яких залежало правильне вирішення цього питання.

СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

Щодо обсягу повноважень ВРП визначати стаж роботи на посаді судді

63. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

64. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України).

65. Згідно зі статтею 112 Закону № 1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».

66. Такі повноваження і порядок визначені у пункті 6 частини першої статті 3, частинах першій та четвертій статті 55 Закону № 1798-VIII.

67. За частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

68. Отже, системний аналіз наведених норм свідчить, що ВРП, приймаючи рішення щодо заяви судді про відставку, у межах своїх повноважень має встановити наявність чи відсутність у судді двадцятирічного стажу роботи.

69. Подібний підхід неодноразово був застосований у низці рішень ВРП, прийнятих за наслідками розгляду заяв суддів про відставку (див., зокрема, рішення від 25 червня 2020 року № 1969/0/15-20, від 03 та 17 грудня 2020 року № 3383/0/15-20 та № 3502/0/15-20, від 11 березня 2021 року № 608/0/15-21, від 09 та 14 вересня 2021 року № 1964/0/15-21 та № 1978/0/15-21, від 23 грудня 2021 року

№ 2359/0/15-21, від 25 січня 2022 року № 71/0/15-22, від 17 лютого 2022 року № 139/0/15-22, № 138/0/15- 22, та № 136/0/15-22, від 22 лютого 2022 року № 150/0/15-22, від 21 лютого 2023 року № 94/0/15-23 тощо).

70. Вважаю, що застосування ВРП такого усталеного, як показує наведений вище аналіз її рішень, підходу до вирішення питання щодо відставки судді (встановлення достатності стажу судді для відставки), на відміну від того, що був застосований в оскаржуваному рішенні від 16 грудня 2025 року № 2671/0/15-25, цілком узгоджується з наведеними вище нормами законодавства, якими урегульовано порядок розгляду заяв про відставку судді, та не зумовлювало необхідності звернення заінтересованих осіб до суду для оспорювання визначеного (зафіксованого) ВРП в рішенні стажу роботи судді.

71. Будь-які передумови, щодо зміни порядку розгляду заяв про відставку судді, зокрема зміна законодавчого регулювання питання щодо відставки судді та нормативного закріплення обов`язку ВРП стосовно визначення конкретного стажу професійної діяльності судді у сфері права на момент прийняття рішення про відставку, наразі відсутні.

72. Звертаю увагу, що Закон № 1402-VIII не вимагає від ВРП під час розгляду нею заяви судді про звільнення з посади у відставку визначати (фіксувати) в рішенні конкретний стаж професійної діяльності судді у сфері права.

73. Подібний підхід ВРП (визначення у рішенні про звільнення судді конкретного стажу судді), на моє переконання, не можна вважати обґрунтованим як з погляду узгодженості його з вимогами закону, так і доцільності, адже надалі має наслідком на практиці виникнення нових спорів вже власне з ВРП, що мало місце у цій справі, ухвалені рішення в яких не є підставою для визначення ПФУ розміру довічного грошового утримання.

74. До того ж непослідовний (взаємосуперечливий) підхід ВРП до розгляду заяв суддів про відставку, зокрема щодо визначення достатності стажу судді для відставки, не відповідає одному з основоположних аспектів верховенства права - принципу правової (юридичної) визначеності.

75. Повністю поділяючи стурбованість суддівського корпусу щодо можливих зловживань органів ПФУ та необхідності оскарження їхніх дій під час призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зауважую, що наразі за чинним законодавством усі питання встановлення розміру довічного грошового утримання судді належать до повноважень ПФУ.

76.Так, саме ПФУ як орган виконавчої влади реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню [ пункт 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280)].

77. Згідно з положенням підпункту 6 пункту 4 Положення № 280 ПФУ відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

78. ПФУ постановою правління від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 09 лютого 2023 року № 7-2) затвердив Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами ПФУ, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2023 року за № 353/39409 (далі - Порядок № 3-1).

79. Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку № 3-1 у редакції, чинній станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення ВРП, судді у відставці, за наявності стажу роботи, що дає право на відставку, призначається щомісячне довічне грошове утримання.

80. Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу I Порядку № 3-1 заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

81. Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема:

1) копія рішення ВРП про звільнення судді з посади;

2) документи про страховий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;

3) довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді;

4) розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4) (абзаци перший та сьомий

пункту 2 розділу II Порядку № 3-1);

5) документи, що засвідчують особливий статус особи:

- посвідчення учасника війни, учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності (в період до видачі посвідчення - довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання), особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, члена сім`ї загиблого, документи,

що підтверджують наявність заслуг, передбачених статтею 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (для підвищення пенсії

згідно зі статтями 12-161 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);

- документи, що засвідчують статус особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсії згідно зі статтею 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»), або документи, що підтверджують особливі заслуги перед Україною (для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»);

- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для встановлення додаткової пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);

- посвідчення жертви нацистських переслідувань (для встановлення підвищення згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань»).

82. Отже, за змістом додатка 4 до Порядку № 3-1 розрахунок стажу роботи судді здійснюється відповідним судом на день видання наказу про відрахування судді зі штату суду. Такий розрахунок має бути підписаний головою суду, головним бухгалтером і має містити відтиски штампу та печатки суду.

83. Тож, на моє переконання, положення Закону № 1798-VIII та Порядку № 3-1 свідчать, що обов`язок здійснити розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, покладений на суд, у штаті якого працював суддя до відставки.

84. Водночас ПФУ при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання зобов`язаний брати до уваги документи, визначені пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1, тоді як на ВРП покладено повноваження лише встановити наявність у судді двадцятирічного стажу роботи для ухвалення цим органом рішення за заявою судді про його / її відставку.

85. Звертаю увагу, що жоден нормативно-правовий акт не містить положень, які визначали б висловлений у рішенні ВРП про звільнення судді у відставку висновок про стаж судді як підставу для зарахування трудового стажу та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

86. З урахуванням наведеного вважаю, що Велика Палата Верховного Суду під час перегляду цієї справи мала виснувати, що до повноважень ВРП віднесено лише встановлення наявності у судді двадцятирічного стажу роботи для ухвалення цим органом рішення за заявою судді про його / її відставку.

Щодо належності обраного позивачкою способу захисту порушених прав

87. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

88. Тобто завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19).

89. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, № 910/6939/20, № 761/36873/18 відповідно та ін.)

90. Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

91. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - можливість за наслідком застосування способу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

92. Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (зумовлює потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто ефективним є спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен привести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 910/12832/21).

93. Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто має забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).

94. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні слід розуміти ефективний захист порушених прав особи.

95.У справі, яка розглядалася, предметом оскарження є рішення ВРП від 16 грудня 2025 року № 2671/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» в частині незарахування позивачці до стажу роботи на посаді судді часу роботи на посаді консультанта по судовій статистиці та спецроботі у Відділі юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 01 червня 1984 року по 10 березня 1987 року, на посаді провідного консультанта по судовій роботі в Управлінні юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів з 06 липня 1992 року по 12 липня 1992 року та на посадах провідного консультанта по судовій роботі, головного консультанта по судовій роботі, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства юстиції України з 13 липня 1992 року по 14 лютого 1995 року.

96. Однак, на моє переконання, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту стверджуваного нею порушеного права не відповідає критерію ефективності.

97. Вважаю, що задоволення позову ОСОБА_1 не приведе до відновлення її права, про порушення якого вона стверджує, оскільки у неї фактично наявний спір з ПФУ, в межах якого має визначатися стаж судді.

98. Обрання позивачкою неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)].

ВИСНОВКИ

99.Вважаю, що Велика Палата Верховного Суду мала скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на відсутність повноважень у ВРП визначати (фіксувати) конкретний стаж професійної діяльності судді у сфері права при звільненні судді у відставку та неефективність обраного способу захисту порушеного права позивачки.

Суддя: О. О. Банасько