Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №932/9509/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/9509/26

Номер провадження 3/932/2135/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Покров Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, розлучений, проходить військову служби на посаді механіка у військовій частині НОМЕР_2 , військове звання «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2026 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 не повернувся до військової частини з відрядження. 13 червня 2026 року військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 повернувся до розташування військової частини (підрозділу) НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом доставлення sms-повістки у месенджер Viber 28 липня 2026 року об 11:06 год., будь-яких заяв або клопотань не надав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючі про те, що відносно нього здійснюється провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності, свідомо ухилявся від участі у цьому провадженні, не вживав заходів для реалізації своїх передбачених законом прав та обов`язків як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, умисно ухилявся від явки до суду, визнано за можливе розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши протокол та додані до нього докази, встановлено наступне.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДНК/К №246 від 14 червня 2026 року обставини підтверджуються:

- копією військового квитка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 ;

- доповіддю ТВО начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_2 від 12 червня 2026 року №1902-д про відсутність на військовій службі без поважних причин військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 12 червня 2026 року від командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_3 надійшла доповідь про неповернення з відрядження до місця служби у АДРЕСА_2 солдата ОСОБА_1 . Встановлено, що солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину 12 червня 2026 року – не повернувся з відрядження. Згідно посвідчення про відрядження №1070в від 28 квітня 2026 року військовослужбовець перебував на стажуванні в НОМЕР_4 навчальному центрі штурмових підрозділів, військова частина НОМЕР_5 АДРЕСА_3 ;

- доповіддю начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_4 від 132 червня 2026 року №1910-д про факт повернення та перебування у військовій частині НОМЕР_2 військовослужбовця, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 13 червня 2026 року від ТВО командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 надійшла доповідь про повернення після СЗЧ для проходження військової служби до розташування військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 солдата ОСОБА_1 . Встановлено, що 13 червня 2026 року до військової частини НОМЕР_2 прибув старший солдат ОСОБА_1 ;

- письмовим поясненням ОСОБА_6 . Від 14 червня 2026 року, де він зазначив, що «у той день як він виїхав з частини прямих рейсів вже не було, та він поїхав транзитом через місто Черкаси, бо потребував консультації лікаря, потім не було квитків і прийшлось їхати пізніше».

Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати (в межах пред`явлено шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення обвинувачення) за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, як нез`явлення військовослужбовця з відрядження тривалістю до десяти діб.

Але, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, незначний період відсутності за місцем несення служби – 1 день, а також той факт, що вчинене адміністративне правопорушення не мало шкідливих наслідків для суспільства, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 22, 172-11, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП в зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням, провадження по справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя О.О. Леміщенко