Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №910/4881/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2026Справа № 910/4881/26

Суддя Н.Плотницька, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротара Плюс" (81700, Львівська область, Жидачівський район, місто Жидачів, вулиця Друкарська, будинок 4)

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хелсі Фроузен Фудс" (03039, місто Київ, вулиця Фрометівська, будинок 2, корпус 5)

простягнення 105 829 грн 87 коп.

Представники сторін: не викликались

встановив:

27.04.2026 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротара Плюс" з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелсі Фроузен Фудс" 105 829 грн 87 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № 1906/1/2024 від 19.06.2024 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 67 250 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором позивачем нараховано 26 602 грн 72 коп. пені, 9 385 грн 85 коп. інфляційних втрат та 2 591 грн 30 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 відкрито провадження у справі №910/4881/26, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.05.2026 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимоги ухвали суду від 30.04.2026, долучити до матеріалів справи №910/4881/26 : Довідку АТ АКБ Львів №3498/0-16 від 04.05.2026 року.

04.06.2026 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за №067170482724, яким на адресу відповідача, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (03039, місто Київ, вулиця Фрометівська, будинок 2, корпус 5) було направлено ухвалу від 30.04.2026, із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання, дата повернення 29.05.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з сайту https://track.ukrposhta.ua/, за номером рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R067170482724.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 вручена відповідачу 29.05.2026.

Станом на 27.07.2026 відповідачем вимог ухвали суду від 30.04.2026, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Хелсі Фроузен Фудс» не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гофротара Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хелсі Фроузен Фудс» укладено договір №1906/1/2024 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виготовити і поставити продукцію, а покупець прийняти її відповідно до умов даного Договору (пункт 1.1 Договору).

Положеннями пункту 8.1. договору визначено, що даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2024 року, після чого буде продовжуватися з року в рік, якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри припинити його дію за 60 днів до прогнозованого закінчення дії договору, та до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно з пунктом 1.2. Договору кількість, асортимент, терміни виготовлення ( до 14 календарних днів) й поставки товару обумовлюються в попередніх замовленнях (заявках), які погоджуються сторонами попередньо, за допомогою електронної пошти: office@gofraplus.com.

Відповідно до пункту 2.1. Договору якість продукції, що підлягає постачанню, має відповідати державним стандартам і технічним умовам, встановленим ДСТам (ДСТ 9142-90, ДСТ-7376-89).

У відповідності до пункту 2.2. Договору постачальник зобов`язується на кожну партію продукції, що постачається, видати сертифікат, який посвідчує відповідність продукції вимогам стандарту або технічних умов заводу-виробника.

Пунктом 4.1 Договору розрахунок між постачальником та покупцем здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 50% попередньої оплати та 50% з відтермінуванням платежу протягом 30 календарних днів з дати відвантаження продукції.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору за прострочення термінів оплати, обумовлених у цьому Договорі, покупець повинен оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З моменту підписання договору і до 04.02.2026 року відбувалось постачання товарів та їх оплата покупцем.

Факт часткової оплати покупцем також підтверджується випискою АТ АКБ «Львів» в розрізі контрагента - покупця, за період 01.01.2025 по 31.12.2025 року. Згідно даної виписки покупцем сплачено 769 670 грн 14 коп.

10.09.2025 постачальник поставив товарів покупцю на суму 394 826 грн 33 коп. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1169 від 10.09.2025.

04.11.2025 постачальник поставив товарів покупцю на суму 34 139 грн 99 коп. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1460 від 04.11.2025.

Станом на 04.02.2026 заборгованість за договором склала 157 250 грн 00 коп., що підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2025-04.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гофротара Плюс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Хелсі Фроузен Фудс» за договором №1906/1/2024 від 19.06.2024 року.

Згідно акту звіряння за період 01.01.2025 року по 04.02.2026 року заборгованість за поставлені товари на 01.01.2025 року становила 88 317 грн 05 коп., за період 01.01.2025 - 04.02.2026 постачальником поставлено товарів на суму 838 603 грн 09 коп., за період 01.01.2025-04.02.2026 покупцем оплачено 769 670 грн 14 коп. Відповідно заборгованість становить: 88 317 грн 05 коп. + 838 603 грн 09 коп. - 769 670 грн 14 коп. = 157 250 грн 00 коп.

Листом від 02.02.2026 за №0202/1 покупця повідомлено про заборгованість за договором та необхідність оплатити протерміновану заборгованість до 06.02.2026 року, а у випадку ігнорування - подача позову.

Після підписання акту звіряння 04.02.2026, за період 01.01.2026 по 08.04.2026 року покупцем здійснено часткову оплату заборгованості на суму 90 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою АТ АКБ «Львів».

Відповідно розмір заборгованості за Договором становить: 88 317 грн 05 коп. + 838 603 грн 09 коп. - 769 670 грн 14 коп. - 90 000 грн 00 коп. = 67 250 грн 00 коп.

Відповідно до видаткових накладних сторонами погоджено строк оплати отриманого товару, а саме за видатковою накладною № 1169 від 10.09.2025 суму 394 826 грн 33 коп. - гранична дата оплати - 10.10.2025; заборгованість - 33 110 грн 01 коп. та за видатковою накладною № 1140 від 04.11.2025 суму 34 139 грн 99 коп. - гранична дата оплати - 04.12.2025; заборгованість - 34 139 грн 99 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 105 829 грн 87 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 105 829 грн 87 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманого товару за договором поставки №1906/1/2024 від 19.06.2024 та факту наявності заборгованості у розмірі 105 839 грн 87 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26 602 грн 72 коп. пені, 9 385 грн 85 коп. інфляційних витрат та 2 591 грн 30 коп. 3% річних.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.3.1. Договору за прострочення термінів оплати, обумовлених у цьому Договорі, покупець повинен оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов`язку з оплати отриманого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 67 250 грн 00 коп., пені у розмірі 26 602 грн 72 коп., інфляційних втрат у розмірі 9 385 грн 85 коп. та 3% річних у розмірі 2 591 грн 30 коп. (Разом: 67 250 грн 00 коп. + 26 602 грн 72 коп. + 2 591 грн 30 коп. + 9 385 грн 85 коп. = 105 829 грн 87 коп.) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелсі Фроузен Фудс» (03039, місто Київ, вулиця Фрометівська, будинок 2, корпус 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 44134376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофротара Плюс» (81700, Львівська область, Жидачівський район, місто Жидачів, вулиця Друкарська, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 43571975) заборгованість за договором у розмірі - 67 250 грн 00 коп. (шістдесят сім тисяч двісті п`ятдесят грн. 00 коп.); пеня у розмірі - 26 602 грн 72 коп. (двадцять шість тисяч шістсот дві грн. 72 коп.); 3% річних у розмірі - 2 591 грн 30 коп. (дві тисячі п`ятсот дев`яносто одна грн. 30 коп.); втрати від інфляції у розмірі - 9 385 грн 85 коп. )дев`ять тисяч триста вісімдесят п`ять грн. 85 коп.)

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Н.Б. Плотницька