Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №904/2764/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2764/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.,

розглянувши порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ніколенко М.О.) від 26.03.2025р. у справі № 904/2764/24

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Садівничого товариства "Зв`язківець-1", с. Червоний Садок, Дніпропетровська область

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсними рішень загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства "Зв`язківець-1" та з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив суд:

- визнати дії Садівничого товариства "Зв`язківець-1" щодо відключення від електропостачання садових ділянок № НОМЕР_1 (0,06 га), АДРЕСА_1 (0,12 га), належних ОСОБА_1 , протиправними та зобов`язати Садівниче товариство "Зв`язківець-1" за власний рахунок відновити електропостачання садових ділянок № НОМЕР_1 (0,06 га), АДРЕСА_1 (0,12 га), належних ОСОБА_1 ;

- визнати недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства "Зв`язківець-1", оформлені протоколом № 01 від 28.05.2022 року (у частині Розділу 8, п. 6, щодо зобов`язання ОСОБА_1 (біля ділянки 134) організації вільного доступу до засувки поливної труби Товариства, з терміном виконання 14 днів, та у разі невиконання накласти штраф на позивача ОСОБА_1 );

- визнати недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства "Зв`язківець-1", оформлені протоколом № 02 від 01.07.2023 (у частині п. 2 щодо встановлення членських внесків у розмірі 1 800,00 грн. на рік, за земельну ділянку 6 соток);

- визнати недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства "Зв`язківець-1", оформлені протоколом № 01 від 04.05.2024 (у частині п. 1 Розділу 9 Протоколу № 01 від 04.05.2024, що стосується ОСОБА_1 ).

У позовній заяві позивач також просив покласти витрати на професійну правничу допомогу на відповідача. Подав орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000, 00 грн.

26.03.2025 позивачем подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про долучення доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги адвокатом від 17.03.2024 р., додаткову угоду №1 від 17.03.2024 р., платіжну квитанцію від 25.03.2025 р., акт приймання-передачі послуг від 25.03.2025 р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025р. у справі № 904/2764/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; витрати зі сплати судового збору за подання позову покладено на позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025р. у справі № 904/2764/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач просив здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у суді першої інстанції та на етапі апеляційного розгляду справи. Позивач подав орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанцій у сумі 25 000, 00 грн. та докази понесення таких витрат.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026р. у справі № 904/2764/24:

- апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025р. у справі № 904/2764/24 - задоволено частково;

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025р. у справі № 904/2764/24 – скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання дій Садівничого товариства "Зв`язківець-1" щодо відключення від електропостачання садових ділянок № НОМЕР_1 (0,06 га), АДРЕСА_1 (0,12 га), належних ОСОБА_1 , протиправними та зобов`язати Садівниче товариство "Зв`язківець-1" за власний рахунок відновити електропостачання садових ділянок № НОМЕР_1 (0,06 га), № 135 (0,12 га), належних ОСОБА_1 ;

- визнання недійсними рішень загальних зборів Садівничого товариства "Зв`язківець-1", оформлених протоколом № 01 від 28.05.2022 (у частині Розділу 8, п. 6, щодо зобов`язання ОСОБА_1 (біля ділянки 134) організації вільного доступу до засувки поливної труби Товариства, з терміном виконання 14 днів, та у разі невиконання накласти штраф на Позивача ОСОБА_1 );

- визнання недійсними рішень загальних зборів Садівничого товариства "Зв`язківець-1", оформлених протоколом № 01 від 04.05.2024 (у частині п. 1 Розділу 9 Протоколу № 01 від 04.05.2024, про виключення ОСОБА_1 з Садівничого товариства "Зв`язківець-1");

- розподілу судових витрат;

- ухвалено у цій частині нове рішення;

- визнано недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства "Зв`язківець-1", оформлені протоколом № 01 від 28.05.2022 (у частині Розділу 8, п. 6, щодо зобов`язання ОСОБА_1 (біля ділянки 134) організації вільного доступу до засувки поливної труби Товариства, з терміном виконання 14 днів, та у разі невиконання накласти штраф на Позивача ОСОБА_1 );

- визнано недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства "Зв`язківець-1", оформлені протоколом № 01 від 04.05.2024 (у частині п. 1 Розділу 9 Протоколу № 01 від 04.05.2024, про виключення ОСОБА_1 з Садівничого товариства "Зв`язківець-1");

- провадження в частині вимоги про визнання дій Садівничого товариства "Зв`язківець-1" щодо відключення від електропостачання садових ділянок АДРЕСА_2 (0,06 га), АДРЕСА_1 (0,12 га), належних ОСОБА_1 , протиправними та зобов`язати Садівниче товариство "Зв`язківець-1" за власний рахунок відновити електропостачання садових ділянок АДРЕСА_2 (0,06 га), АДРЕСА_1 (0,12 га), належних ОСОБА_1 , - закрито;

- стягнуто з Садівничого товариства "Зв`язківець-1" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову у сумі 6 056,00 грн.;

- в решті рішення залишено без змін;

- стягнуто з Садівничого товариства "Зв`язківець-1" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 9 084,00 грн.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції не вирішувалося.

25.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно з якою просить суд:

- стягнути з Садівничого товариства "Зв`язківець-1" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 25 000,00 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог;

- стягнути з Садівничого товариства "Зв`язківець-1" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені на етапі апеляційного оскарження, у розмірі 30 000,00 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2026р. заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026р. у зв`язку з відпусткою судді Іванова О.Г. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

Відповідач звернувся до апеляційного суду з запереченнями на заяву позивача про розподіл судових витрат. На думку відповідача, зазначений розмір витрат є очевидно завищеним. Позивачем не доведено, що саме такий розмір витрат був об`єктивно необхідним для захисту його прав у даній справі. Посилається на явну неспівмірність заявлених витрат складності спору, обсягу фактично виконаних адвокатом робіт, кількості здійснених процесуальних дій та характеру розгляду справи. Дана справа не належить до категорії особливо складних спорів. Апеляційний перегляд справи не передбачав формування нової правової позиції або проведення нового комплексного аналізу законодавства. Також під час розподілу витрат суд повинен врахувати частковий характер задоволення позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, також в резолютивній частині зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

При цьому, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2024 року між адвокатом Вороном Артемом Ігоровичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги адвокатом.

Предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором (п. 1.1.).

Згідно розділу 3 договору конкретний обсяг послуг та оплата за надану юридичну допомогу, зазначену у п. 1.1 цього Договору узгоджуються Сторонами у додатковій Угоді до цього Договору.

Додаткова угода №01 від 17.03.2025 містить протокол погодження адвокатського гонорару. Сторонами погоджено види послуг вартістю 25 000,00 грн, а саме: комплексне ведення адвокатом господарської справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Зв`язківець-1" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсними рішень загальних зборів, що включає:

-складання адвокатських запитів без обмеження їх кількості для збору всіх необхідних доказів у справі;

-ознайомлення із матеріалами справи, узгодження правової позиції із Клієнтом;

- складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсними рішень загальних зборів;

- складання та подання до суду заяви про відстрочення судового збору;

- складання та подання до суду заяви про забезпечення позову;

- складання заяв та клопотань в ході розгляду справи;

- представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях суду у ході розгляду справи без обмеження їх кількості;

- отримання рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно пунктів 2,3,4 додаткової угоди розрахунок вартості послуг адвоката провадиться у фіксованому розмірі.

Сторони досягли згоди, що за результатами надання правничої допомоги після ухвалення судом рішення по справі складається Акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується Сторонами.

Оплата здійснюється у готівковому/безготівковому вигляді протягом 3 днів від дня підписання акту приймання-передачі послуг до цієї Додаткової угоди.

25.03.2025 між сторонами складено акт приймання-передачі послуг, відповідно до якого надані наступі послуги фіксованою вартістю 25 000,00 грн.:

- первинна зустріч із Клієнтом, юридична консультація щодо вирішення даної справи;

- вивчення документів Клієнта (протоколів загальних зборів СТ "Зв`язківець- 1", Статуту СТ "Зв`язківець-1", інших документів по справі);

- підготовка правової позиції по справі, узгодження її із Клієнтом, формування доказової бази по справі;

- складання позовної заяви про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсними рішень загальних зборів, узгодження її з Клієнтом;

- складання заяви про відстрочення судового збору;

- складання заяви про забезпечення позову;

- підготовка та формування пакетів документів для Суду, учасників справи, копіювання/друк документів у форматі А4, відправка документації до Суду засобами поштового зв`язку;

- ознайомлення із матеріалами відзиву відповідача СТ "Зв`язківець-1" на позовну заяву;

- підготовка та подання до Суду заяви про зміну предмета позову та уточненої, у новій редакції позовної заяви, копіювання/друк документів у форматі А4, відправка документації до Суду та відповідачу засобами поштового зв`язку;

- прибуття та участь судових засіданнях по справі: 30.07.2024 року; 09.09.2024 року; 30.10.2024 року; 22.01.2025 року; 05.03.2025 року; 26.03.2025 року, включаючи час, витрачений на очікування судового засідання та час, витрачений на проїзд до суду (із робочого місця адвоката: м. Кам`янське, вул. Республіканська, буд. 9-А, оф. 300).

Послуги надані у повному обсязі. Претензій щодо строків, обсягу та якості надання послуг Замовник не має. Правова позиція із Клієнтом погоджена.

Згідно платіжної квитанції до прибуткового ордера №25-03 від 25.03.2025 р. позивачем сплачено адвокату вказані послуги у сумі 25 000, 00 грн.

Додаткова угода №02 від 10.04.2025 року містить протокол погодження адвокатського гонорару. Сторонами погоджено види послуг вартістю 30 000,00 грн, а саме: комплексне ведення адвокатом господарської справи на етапі апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 у справі 904/2764/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Зв`язківець-1" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсними рішень загальних зборів, що включає:

- отримання повного тексту рішення від 26.03.2025 р.;

- складання апеляційної скарги на рішення суду від 26.03.2025 р., узгодження правової позиції із Клієнтом, подання скарги до Суду апеляційної інстанції;

- складання заяв та клопотань в ході розгляду справи;

- представництво інтересів Клієнта, участь у судових засіданнях суду у ході розгляду справи на етапі апеляційної інстанції без обмеження їх кількості, включаючи час на прибуття до суду та очікування судового засідання;

- отримання рішення суду апеляційної інстанції, що набрало законної сили.

25.04.2025 між сторонами складено акт приймання-передачі послуг, відповідно до якого надані наступі послуги фіксованою вартістю 30 000,00 грн.:

-отримання повного тексту рішення суду першої інстанції від 26.03.2025 р. вивчення повного тексту рішення суду першої інстанції від 26.03.2025 р. підготовка правової позиції щодо апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, узгодження її із Клієнтом;

-підготовка та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 26.03.2025 року, узгодження змісту Апеляційної скарги із Клієнтом;

-підготовка пакетів документів для Суду, учасників справи, копіювання/друк документів у форматі А4, відправка документації до Суду та іншим учасникам справи, засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний Суд";

-участь у судових засіданнях по справі без обмеження їх кількості, на етапі апеляційного оскарження, включаючи час, витрачений на очікування судового засідання та час, витрачений на проїзд до суду (із робочого місця адвоката: м. Кам`янське, вул. Республіканська, буд. 9-А, оф. 300);

-подання заяви та отримання рішення суду апеляційної інстанції.

Послуги надані у повному обсязі. Претензій щодо строків, обсягу та якості надання послуг Замовник не має. Правова позиція із Клієнтом погоджена.

Згідно платіжної квитанції до прибуткового ордера №25-04 від 25.04.2025 р. позивачем сплачено адвокату вказані послуги у сумі 30 000, 00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Ворон Артем Ігорович здійснював представництво інтересів позивача у суді першої та апеляційної інстанції на підставі ордерів серія АЕ № 1295148 від 19.06.2024, серія АЕ № 1381029 від 25.04.2025, а саме: брав участь у судових засіданнях та здійснював підготовку заяв по суті справи та з процесуальних питань.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Оцінюючи суму судових витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду позову та апеляційного перегляду за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірною, у порівнянні з ринковими цінами, вартістю адвокатських послуг.

Аналіз ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Однак, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Колегія суддів зауважує, що витрати на правничу допомогу при перегляді судових рішень не можуть перевищувати такі витрати, понесені стороною при розгляді справи у суді першої інстанції.

Зокрема Верховний Суд у своїх постановах виснував, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у касаційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання, яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця (постанова ВС КАС від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, відповідна позиція підтримана і судом господарської юрисдикції у постанові ВС КГС від 07.02.2022 №918/1045/20).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у суді першої та апеляційної інстанції правнича допомога позивачу полягала у складенні процесуальних документів і участі в судових засіданнях.

Як вже було зазначено, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, або з власної ініціативи суду.

Відповідач звернувся до апеляційного суду з заявою про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача. Посилається на ті обставини, що заявлений розмір витрат, є неспіврозмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг в суді та затраченим часом на надання таких послуг. Дана справа не належить до категорії складних спорів. Предметом розгляду було оскарження окремих рішень загальних зборів садівничого товариства, тобто спір, який вирішувався шляхом аналізу установчих документів, протоколів загальних зборів, письмових доказів та застосування усталених норм цивільного й господарського процесуального законодавства. Під час розгляду справи не виникало необхідності у проведенні судових експертиз, залученні спеціалістів, виконанні складних економічних чи бухгалтерських розрахунків, дослідженні значного масиву технічної документації або застосуванні спеціальних знань. Фактичні обставини справи були визначені сторонами ще на початковій стадії процесу, а предмет доказування залишався незмінним протягом усього судового розгляду. Сама справа не характеризувалася винятковою новизною чи відсутністю сталої судової практики. Отже, об`єктивні критерії складності справи не можуть виправдовувати стягнення витрат у заявленому розмірі. Апеляційний перегляд справи не передбачав формування нової правової позиції або проведення нового комплексного аналізу законодавства. Правова позиція позивача фактично залишалася незмінною порівняно із судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ґрунтувалися на вже викладених раніше аргументах та доказах. Таким чином, значна частина професійної роботи була виконана саме на стадії підготовки позову, тоді як апеляційний перегляд передбачав переважно підтримання вже сформованої правової позиції. За таких обставин заявлення окремо ще 30 000,00 грн витрат за розгляд апеляційної скарги є явно непропорційним фактичному обсягу виконаної роботи.

Проаналізувавши опис робіт, наведений в актах, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, адже заявлені позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції загальною вартістю 55 000, 00 грн. є завищеними та виходять за розумні межі вартості цих послуг у даному випадку.

Так, дана справа не належить до категорії складних спорів, ні за правовим обґрунтуванням, ні за обставинами, не обтяжена значною кількістю доказів, відповідно підготовка справи в суді першої інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. У суді апеляційної інстанції представництво інтересів позивача здійснювалося тим самим адвокатом, а отже, він був обізнаним із обставинами справи, доказами та правовою позицією у спірних правовідносинах, що не потребувало від адвоката значного обсягу часу та зусиль, а також вивчення додаткових джерел. Враховуючи співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності, розумності та неминучості, витрати підлягають зменшенню у суді першої інстанції до 15 000, 00 грн., а у суді апеляційної інстанції до 10 000, 00 грн.

Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на оцінку вартості та необхідності наданих послуг у розмірі 55 000, 00 грн., але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Також стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Порядок розподілу судових витрат визначений у ст.ст. 129 – 130 ГПК України.

Частина 4 ст. 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.

Вище встановлено, що предметом позову були чотири немайнові вимоги до відповідача про визнання недійсними трьох рішень загальних зборів та вимога про визнання дії Садівничого товариства "Зв`язківець-1" щодо відключення від електропостачання садових ділянок протиправними, зобов`язання відновити електропостачання.

За наслідками апеляційного перегляду було задоволено лише дві вимоги з чотирьох: про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 01 від 28.05.2022 та оформлених протоколом № 01 від 04.05.2024 в певних частинах; у вимозі про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 02 від 01.07.2023 відмовлено, а провадження в частині вимоги про визнання дії Садівничого товариства "Зв`язківець-1" щодо відключення від електропостачання садових ділянок протиправними, зобов`язання відновити електропостачання було закрито.

Отже, колегія суддів виходить із того, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 25 000, 00 грн, які були визнано судом співмірними у даній справі, були понесені у зв`язку із наданням правничої допомоги у справі в цілому, яка охоплювала здійснення представництва та підготовку процесуальних документів щодо кількох самостійних позовних вимог та їх апеляційний перегляд в подальшому. Кожна із зазначених вимог є самостійним предметом судового розгляду, потребувала окремого процесуального обґрунтування та має самостійний результат її вирішення.

Колегія суддів вважає необхідним здійснити пропорційний розподіл витрат на правову допомогу між чотирма вимогами, які були предметом надання професійної правничої допомоги, та дві з яких було задоволено на користь позивача. Відтак із загальної суми витрат визнаних судом правомірним, у розмірі 25 000, 00 грн., відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають лише витрати на правничу допомогу, пов`язані з задоволеними судом позовними та апеляційними вимогами, у розмірі відповідно 12 500, 00 грн.

З огляду на викладене, надаючи оцінку наведеному позивачем розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг, враховуючи принцип пропорційності, диспозитивності та змагальності, колегія суддів вважає обґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 12 500,00 грн., яка і підлягає присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025р. у справі № 904/2764/24 – задовольнити частково.

Стягнути з Садівничого товариства "Зв`язківець-1" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи № 904/2764/24, в сумі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.Ф. Мороз