Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №904/2684/25 (904/6633/25) — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 року м. Дніпро Справа № 904/2684/25 (904/6633/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чередко А.Є., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Вдовенко М.В.

від відповідача: Шатунов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 р.

( суддя Примак С.А., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 24.06.2026 р. ),

прийняту за результатами розгляду заяви

Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

про розстрочення виконання судового рішення

у справі

за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за послуги з транспортування шахтних вод

в межах справи № 904/2684/25

за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК",

м. Київ

до боржника

Акціонерного товариства

"КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Дніпропетровської області, через систему "Електронний суд", від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" надійшла заява, про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 р. у справі № 904/2684/25 ( 904/6633/25 ), яким стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 20 037 623,20 грн. - заборгованості за послуги з транспортування шахтних вод за період з липня по жовтень 2025 р. згідно договору № 428 від 23.12.2024 р. та 238 301,32 грн. - витрат зі сплати судового збору, шляхом оплати рівними платежами по 1 689 660,38 грн. щомісячно протягом року.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 р. у справі № 904/2684/25 (904/6633/25) заяву Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", про розстрочення виконання рішення суду задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 р. у справі № 904/2684/25 ( 904/6633/25 ), шляхом сплати рівними платежами на один рік по 1 689 660,38 грн. на місяць.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", через "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 р. у даній справі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує норми процесуального та матеріального права, зазначаючи, що судом першої інстанції не враховано всі обставини справи, порушено баланс інтересів сторін, не враховано та не прийнято до уваги заперечення позивача та надзвичайні обставини, в яких знаходиться Позивач.

Водночас, на думку Скаржника, судом першої інстанції порушено принципи верховенства права, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та пропорційності, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України. Апелянт посилається на рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 р., згідно з яким розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів Стягувача і Боржника. Також Апелянт посилається на практику ЄСПЛ: рішення у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012р., рішення у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 р., рішення у справі «Чижов проти України» від 17.05.2005 р., рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 та від 25.04.2012 р. у справі № 11-рп/2012, зазначаючи, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, а запроваджений процесуальними нормами механізм розстрочення є винятковою мірою.

При цьому, Скаржник зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання відповідно до ст. 18 ГПК України. Сам по собі складний фінансовий стан суб`єкта господарювання не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду, оскільки господарська діяльність завжди пов`язана з підприємницьким ризиком, а відсутність коштів не звільняє боржника від обов`язку виконати судове рішення. Боржник повинен довести існування саме виняткових, об`єктивних та непереборних обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, чого у даному випадку зроблено не було.

Скаржник наголошує на тому, що загальна заборгованість АТ "Криворізький залізорудний комбінат" перед КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" за надані послуги складає 115 838 971,95 грн., що призводить до дефіциту обігових коштів підприємства позивача, унеможливлює своєчасне проведення аварійно-відновлювальних робіт, закупівлю реагентів для очищення води, оплату електроенергії та виконання інших функцій підприємства критичної інфраструктури. Розстрочення виконання рішення суду призведе лише до додаткового накопичення боргів та поставить відповідача у привілейоване становище порівняно з позивачем. Клопотання про розстрочення виконання рішення суду, на думку апелянта, є лише затягуванням виконання рішення суду.

Апелянт звертає увагу, що остання оплата за отримані послуги з транспортування шахтних вод за період, заявлений у межах справи, у розмірі 866 002,60 грн. Відповідачем була здійснена 03.04.2026 р., тобто, чотири місяці тому, що свідчить про відсутність у Відповідача наміру виконувати рішення суду. Більше того, заборгованість утворилась у липні-жовтні 2025 року, тобто, Відповідач мав достатньо часу для виконання у повному обсязі взятих на себе зобов`язань за Договором № 428 від 23.12.2024 р., проте не виконав їх ні у строк, визначений умовами договору, ні протягом року з моменту настання строку виконання зобов`язання.

Апелянт просить суд критично віднестись до аргументів Відповідача про можливість настання техногенної катастрофи регіонального значення у випадку блокування коштів, зазначаючи, що зупинення надання послуг з транспортування шахтних вод так само може призвести до настання техногенної катастрофи, а посилання Відповідача на необхідність оплати за електричну енергію свідчить про пріоритетне ставлення до контрагентів за послуги, надані значно пізніше, ніж липень - листопад 2025 року. КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" надає послуги з перекачування шахтних вод насосними станціями від шахт кількох підприємств до ставка-накопичувача в балці Свистунова, обслуговує мережі транспортування шахтних вод, і для виконання ремонтів при аварійних ситуаціях на трубопроводах шахтних вод у комунального підприємства відсутні грошові кошти саме через несплату Відповідачем.

Скаржник зазначає, що відповідно до Розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 03.12.2025 р. № 1582/0/527-25 КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" віднесено до підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, оскільки від безперебійного та сталого функціонування підприємства залежить надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення міста Кривого Рогу та Криворізького району. За час війни підприємство десятки разів зазнавало обстрілів внаслідок ракетних атак, в результаті яких було пошкоджено багато виробничих об`єктів, які потребують повного або часткового відновлення, що потребує великих грошових витрат і так само може призвести до техногенної катастрофи та зупинення надання послуг водопостачання та водовідведення. Підрив 06.06.2023 р. греблі Каховської ГЕС суттєво вплинув на рівень води в Південному водосховищі - основному джерелі виготовлення питної води у місті Кривому Розі. Таким чином, наведені з боку Відповідача обставини є однаковими як для Відповідача, так і для Позивача, а тому не можуть бути підставою для розстрочення виконання зобов`язань однією із сторін, які вже були порушені.

Відтак, на думку Скаржника - розстрочення виконання рішення суду терміном на один рік для КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" є додатковим фінансовим тягарем, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, а оскаржувана ухвала є несправедливою, упередженою, не ґрунтується на всебічному, об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, тому підлягає скасуванню.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є боржником у справі про банкрутство № 904/2684/25 і перебуває у стадії розпорядження майном. У Відповідача наявні всі ознаки неплатоспроможності та скрутного фінансового стану. Так, за результатами господарської діяльності у 2025 році Відповідач має фінансовий результат у вигляді збитку у розмірі 2 988 138 000 грн, у 2024 році даний показник становив 2 014 015 000,00 грн. Таким чином, має місце тенденція щодо збільшення розміру збитків. Крім того, для забезпечення функціонування підприємства, для роботи шахт та інших структурних підрозділів Відповідач має щомісячно до 21 числа сплачувати 100 млн. грн. за поставку електричної енергії. В разі прострочення або несплати даного платежу Постачальником буде припинена поставка електричної енергії, що фактично означає зупинення основної діяльності підприємства - видобутку залізної руди, а також загрожує всьому місту техногенною катастрофою. В разі виконання рішення без відстрочки в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, Відповідач не зможе виконувати вищезазначені зобов`язання.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що відповідно до звіту про фінансові результати за 9 місяців 2025 року АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» має чистий збиток у розмірі 1 487 тис. грн., попередня підготовка річного балансу свідчить про орієнтовні збитки в розмірі понад 2 200 тис. грн. В 2007 році держава продала акції «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» іноземний компанії «Старміл Лімітед», а в 2023 році наклала санкції на цю компанію , а також деякі з компаній та фізичних осіб, які володіють долями в компанії «Старміл Лімітед» ( Указ Президента України від 12.05.2023 р. № 279/2023 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 р. «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»). У зв`язку з чим з грудня 2023 року органи ДПС України відмовляють у бюджетному відшкодуванні ПДВ мотивуючи це тим, що відповідно до положень підпункту 200.41 ст. 200 Податкового кодексу України, через накладення санкцій відносно іноземних компаній та іноземних фізичних осіб, які володіють емітованими АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» акціями.

Товариство також вказує на те, що згідно з витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2025 р. по 01.01.2026 р. податковий борг АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУКДОМ» станом на 08.01.2026 р. становить понад 577 486 тис. грн., в той час як залишок невідшкодованого ПДВ складає понад 595 206 тис. грн. Окрім податкового боргу, АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» має заборгованість із заробітної плати перед своїми працівниками, яка станом на 01.01.2026 р. складала 204 087 тис. грн., й продовжує накопичуватись. Одночасно залишок на рахунках боржника станом 09.01.2026 р. складав у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» - 7 368,28 грн. та 21 355,00 дол. США, у АТ «ПУМБ» 4 499,37 грн., а станом на 13.02.2026 р. складає відповідно у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» - 5 685,24 грн. та 25 273,21 дол. США, у АТ «ПУМБ» 206 242,77 грн.

Крім того, Товариство зазначає про те, що примусове стягнення боргу на користь КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» в розмірі 20 037 623,20 грн., у разі скасування оскаржуваної ухвали, призведе до неможливості виконання наданих розстрочок, не надходження значних коштів до державного бюджету, оскільки мова йде про податкові та страхові виплати, до неможливості виплати заробітної плати та фінансування постачання електроенергії на відкачування шахтних вод і ризику настання екологічної та техногенної катастрофи. АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» поступово відновлює виробництво, планує нарощення виробничих потужностей та в рамках процедури банкрутства сподівається вийти на процедуру санації, а тому потребує підтримки у найважчі часи свого існування.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді – Чередко А.Є., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 27.07.2026 р. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/2684/25 ( 904/6633/25 ).

Від представника Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ( далі – ЄСІТС ).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2026 р. судове засідання у справі № 904/2684/25 ( 904/6633/25 ) призначене на 27.07.2026 р. вирішено провести з представником Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 415-а ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Від представника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ( далі – ЄСІТС ).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2026 р. судове засідання у справі № 904/2684/25 (904/6633/25) призначене на 27.07.2026 р. вирішено провести з представником Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 415-а ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

У судовому засіданні 27.07.2026 р., проведеному в режимі відеококонференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за послуги з транспортування шахтних вод, поданим в межах справи № 904/2684/25 про визнання банкрутом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 р. у справі № 904/2684/25 ( 904/6633/25 ) позов Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за послуги з транспортування шахтних вод - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 20 037 623,20 грн. - заборгованості за послуги з транспортування шахтних вод за період з липня по жовтень 2025 р. згідно договору № 428 від 23.12.2024 р. та 238 301,32 грн. - витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог – відмовлено.

04.06.2026 р. до Господарського суду Дніпропетровської області, через систему "Електронний суд", від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" надійшла заява, про розстрочення виконання судового рішення, шляхом оплати рівними платежами по 1 689 660,38 грн. щомісячно протягом року.

В обґрунтування поданої заяви Відповідач зазначив, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке пов`язане із тим, що у Відповідача наявні всі ознаки неплатоспроможності та скрутного фінансового стану. Так, за результатами господарської діяльності у 2025 році Відповідач має фінансовий результат у вигляді збитку, у розмірі 2 988 138 000 грн., у 2024 році даний показник становив 2 014 015 000,00 грн. Таким чином, має місце тенденція щодо збільшення розміру збитків. Крім того, перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі та наявність всіх ознак неплатоспроможності підтверджується тим, що відносно АТ "Криворізький залізорудний комбінат" відкрита справа про банкрутство. АТ "Криворізький залізорудний комбінат" має соціальні зобов`язання перед своїми працівниками. Для забезпечення функціонування підприємства, для роботи шахт та інших структурних підрозділів відповідач має щомісячно до 21 числа сплачувати 100 млн. грн. за поставку електричної енергії. В разі прострочення або несплати даного платежу Постачальником буде припинена поставка електричної енергії, що фактично означає зупинення основної діяльності підприємства видобутку залізної руди, а також загрожує всьому місту техногенною катастрофою. В разі виконання рішення без відстрочки в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень АТ "Криворізький залізорудний комбінат" не зможе виконувати вищезазначені зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 р. у справі № 904/2684/25 ( 904/6633/25 ) заяву Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", про розстрочення виконання рішення суду задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 р. у справі № 904/2684/25 ( 904/6633/25 ), шляхом сплати рівними платежами на один рік по 1 689 660,38 грн. на місяць.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а підставою для розстрочення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Суд першої інстанції зазначив, що АТ "Криворізький залізорудний комбінат" має всі ознаки неплатоспроможності та скрутного фінансового стану: за результатами господарської діяльності у 2025 році Відповідач має фінансовий результат у вигляді збитку, у розмірі 2 988 138 000 грн., у 2024 році цей показник становив 2 014 015 000,00 грн., що свідчить про тенденцію збільшення розміру збитків. Крім того, відносно Відповідача відкрита справа про банкрутство. Суд першої інстанції врахував, що Відповідач має соціальні зобов`язання перед своїми працівниками, а для забезпечення функціонування підприємства та роботи шахт Відповідач має щомісячно сплачувати 100 млн. грн. за поставку електричної енергії, і в разі несплати Постачальником буде припинена поставка електричної енергії, що фактично означає зупинення основної діяльності підприємства та загрожує техногенною катастрофою. Суд дійшов висновку, що зазначені обставини ускладнюють негайне виконання рішення, а розстрочення виконання рішення не є інструментом ухилення від виконання, а навпаки, сприятиме підвищенню фінансового стану підприємства та можливості повного виконання рішення суду. Суд також зазначив, що розстрочка не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 р., практику ЄСПЛ та постанову Верховного Суду від 16.04.2018 р. у справі № 920/199/16.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 р., якою задоволено заяву Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/2684/25 (904/6633/25) шляхом сплати рівними платежами на один рік по 1 689 660,38 грн на місяць.

Під час апеляційного перегляду апеляційним судом ухвали господарського суду першої інстанції постало питання щодо наявності правових підстав для розстрочення виконання рішення, ухваленого господарським судом.

Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що питання розстрочення виконання рішення після видачі наказу на примусове виконання вирішується у межах правового режиму примусового виконання, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", а відповідні процесуальні повноваження реалізуються господарським судом, який розглядав відповідне провадження як суд першої інстанції та видав виконавчий документ.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Положення наведеної норми кореспондуються з приписами частини 1 ст. 331 ГПК України, згідно з якою за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи Позивача щодо необґрунтованого розстрочення виконання рішення господарським судом першої інстанції з огляду на таке.

За змістом частини 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", а також частини 3 ст. 331 ГПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Закон України "Про виконавче провадження" та ГПК України не встановлюють вичерпного переліку таких обставин, залишаючи їх оцінку суду з урахуванням конкретних даних справи та наявних доказів.

Частинами 4, 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує, зокрема, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, а також інші надзвичайні події; розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 р. № 5-рп/2013 зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Також Конституційний Суд України зауважив, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Верховний Суд неодноразово ( зокрема в постановах від 20.09.2018 р. у справі № 905/2953/17, від 13.11.2024 р. у справі № 926/4693/23 ) зауважував, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції ( рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02 ). Водночас за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції ( ухвала від 17.09.2002 р. у справі "Крапивницький та інші проти України", заява N 60858/00 ).

Отже, питання про розстрочення виконання рішення господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін, оцінюючи доводи й заперечення сторін та визначаючи розумний строк відстрочки.

Розгляд заяви про розстрочення передбачає оцінку впливу розстрочення на права та інтереси Стягувача, а також перевірку обставин, які обґрунтовують потребу Боржника у розстроченні, з урахуванням характеру зобов`язання та фактичних можливостей виконання.

Оцінка заяви про розстрочення має ґрунтуватися на встановленні обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання рішення у відповідний період, та на перевірці пропорційності строку розстрочення з огляду на необхідність збереження сутності права Стягувача на виконання рішення у розумний строк.

У цій справі господарський суд першої інстанції, задовольняючи Заяву, виходив з того, що матеріальний інтерес Позивача полягає у виконанні рішення повністю та протягом розумного строку, тоді як матеріальний інтерес Відповідача полягає у виконанні рішення у спосіб, що дозволяє продовжити господарську діяльність.

Суд враховує, що тягар доведення відповідних обставин покладається на заявника; разом з тим заперечення проти розстрочення повинні містити конкретні дані й докази, які спростовують заявлену винятковість або підтверджують реальну можливість негайного виконання без ризику непропорційної шкоди для сторін.

Господарський суд першої інстанції врахував вплив обставин воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації як загальновідомий чинник, що об`єктивно ускладнює фінансову стійкість суб`єктів господарювання та потребує часу для відновлення належної платоспроможності.

Дослідивши обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що виконання рішення може призвести до неплатоспроможності Відповідача та, як наслідок, його банкрутства; натомість надання розстрочення виконання рішення створює передумови для реального отримання Позивачем грошових коштів.

З огляду на наведені обставини, апеляційний господарський суд констатує, що розстрочення виконання рішення може бути ефективним засобом недопущення паралізації діяльності Відповідача та запобігання банкрутству, яке, у свою чергу, здатне ускладнити реальне виконання на користь Позивача.

Разом з тим, негайне виконання рішення із застосуванням заходів примусового виконання ( звернення стягнення на кошти та майно ) може вплинути на виробничий цикл підприємства Відповідача ( припинення відкачування шахтних вод і ризику настання екологічної та техногенної катастрофи ), що здатне створити ризик припинення діяльності Відповідача. За таких умов банкрутство Відповідача не гарантуватиме отримання Позивачем коштів.

Колегія суддів бере до уваги характер діяльності Відповідача та те, що примусове стягнення боргу, у разі скасування оскаржуваної ухвали, може призвести до неможливості виконання наданих розстрочок, не надходження значних коштів до державного бюджету, оскільки мова йде про податкові та страхові виплати, до неможливості виплати заробітної плати та фінансування постачання електроенергії на відкачування шахтних вод і ризику настання екологічної та техногенної катастрофи. При цьому, як стверджує сам Боржник - АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» поступово відновлює виробництво, планує нарощення виробничих потужностей та в рамках процедури банкрутства сподівається вийти на процедуру санації, а тому потребує підтримки у найважчі часи свого існування.

З огляду на викладене розстрочення виконання рішення у межах, передбачених частиною 5 ст. 331 ГПК України, сприяє зменшенню ризику негативних наслідків для обох сторін: для Відповідача - ризику припинення діяльності та неплатоспроможності; для Позивача - ризику неотримання присуджених сум у повному обсязі внаслідок банкрутства Відповідача.

Доводи Скаржника про критичні негативні наслідки розстрочення апеляційний суд оцінює з урахуванням предмета стягнення та фактичної динаміки виконання. Інструмент розстрочення спрямований на забезпечення реального виконання в повному обсязі, а не на формальне досягнення найкоротшого строку стягнення.

Розстрочення у межах закону у цій справі має на меті забезпечення практичної здійсненності виконання; прискорення стягнення за умов, що можуть спричинити припинення діяльності Боржника, здатне зменшити ймовірність фактичного отримання коштів Стягувачем.

Суд апеляційної інстанції враховує, що за вказаних умов оцінка балансу інтересів не може здійснюватися як така, що ставить під сумнів сутність права Позивача на виконання: мова йде про впорядкування строку виконання залишку зобов`язання у межах, визначених законом, за наявності ризику непропорційної шкоди від негайного стягнення.

Отже, Позивач під час апеляційного перегляду справи не спростував висновків господарського суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочення виконання рішення з урахуванням конкретних обставин цієї справи.

З огляду на наведене у межах доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б свідчили про вихід господарського суду першої інстанції за межі наданої йому дискреції або про ухвалення рішення без належної оцінки доводів і заперечень сторін. Надана розстрочка встановлена у межах граничного строку, передбаченого частиною 5 ст. 331 ГПК України, та спрямована на досягнення практичного результату - реального виконання рішення у повному обсязі.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 р. про розстрочення виконання рішення суду у справі № 904/2684/25 (904/6633/25) - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.07.2026 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз