Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №922/188/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/188/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» (вх. №1252Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 (рішення ухвалено суддею Рильовою В.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 11.05.2026 о 14:04 год, повне рішення складено 21.05.2026) у справі №922/188/26

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, буд. 25; код ЄДРПОУ:00100227)

до Акціонерного товариства «Харківобленерго» (місцезнаходження: Харківська обл., м. Харків, вул. Тарасенка Георгія (раніше - вул. Плеханівська), буд. 149; код ЄДРПОУ: 00131954)

про стягнення 448437,19 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/188/26 позовні вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено повністю; стягнуто з АТ «Харківобленерго» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3% річних у розмірі 435780,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 12657,05 грн, а також судовий збір у розмірі 5381,25 грн.

АТ «Харківобленерго» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/188/26 за позовом ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» до АТ «Харківобленерго» про стягнення 3% річних у розмірі 435780,14 грн та інфляційних втрат у розмірі 12657,05 грн, а також судового збору у розмірі 5381,25 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на таке:

- позивач проводить нарахування 3% річних з порушенням п. 3.7 договору, а саме не враховує обов`язок здійснити розрахунок саме до 15 числа наступного розрахункового місяця за фактичний обсяг отриманих послуг на підставі рахунків та погоджених актів надання послуг;

- судом першої інстанції не досліджено наданий відповідачем контррозрахунок штрафних санкцій;

- позивач в порушення умов договору не звертався до відповідача в порядку досудового врегулювання спору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Харківобленерго» на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/188/26; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 21.07.2026; встановлено учасникам справи строк по 09.07.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.

17.07.2026 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу.

20.07.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 у зв`язку з відпусткою судді Демідової П.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, крім іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і є таким, що породжує відповідні правові наслідки.

У ч. 1 ст. 263 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Водночас ч. 2 ст. 119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Що стосується пропущеного процесуального строку, встановленого судом, то такий строк може бути продовжений за заявою учасника, поданою до закінчення встановленого судом строку, чи з ініціативи суду, в іншому випадку документ, поданий учасником справи з пропущенням такого строку підлягає залишенню судом без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.

На відміну від поновлення процесуального строку вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

Отже, колегія суддів зазначає, що строк на подання відзиву на апеляційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, з метою вчинення відповідної процесуальної дії, а не поновлений.

Крім того, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву позивач посилається на інтенсивні обстріли м. Харкова та тривалі повітряні тривоги: робочий час представника був скорочений тривогами та вимушеними перервами; безпосередній вплив безпекових обставин на підготовку відзиву; значне одночасне професійне навантаження; складність спору та необхідність урахувати нову практику Верховного Суду. Позивач зазначає, що строк пропущено лише на 8 календарних днів та після завершення перевірки матеріалів і судової практики документ невідкладно подано до суду, що свідчить про добросовісну поведінку.

Проте, позивач не надав доказів того, що протягом усього встановленого судом строку на подання відзиву він був позбавлений будь-якої можливості підготувати та надіслати відзив. Позивачем лише зазначено проміжок часу з 29.06.2026 по 05.07.2026 та загальний час повітряних тривог – 97 годин. Водночас, регулярні повітряні тривоги не можуть бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а посилання позивача на складність справи та навантаження носять суб`єктивний характер. При цьому повітряні тривоги відбуваються на всій території України, тому всі учасники судового процесу перебувають в однакових умовах, а відтак поновлення строку на вчинення процесуальної дії з цих підстав буде порушенням пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України.

Отже, позивачем не доведено існування об`єктивних та непереборних перешкод суттєвого характеру, що унеможливлювали подання відзиву впродовж усього наданого судом часу, наведені ним доводи суд оцінює як такі, що не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку, які не залежали від його волі.

Враховуючи вищенаведене клопотання позивача про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу не підлягає задоволенню, при цьому відзив на апеляційну скаргу колегія судів залишає без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

На виконання вимог постанови НКРЕКП від 29.09.2023 №1763 та згідно наказу №742 від 22.12.2023 ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» забезпечено укладення з користувачами системи передачі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління шляхом приєднання за спрощеною процедурою.

Між ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» та АТ «Харківобленерго» укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор договору №0524-03041-ПД; дата акцептування 01.01.2024), який є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою – приєднання, що є додатком 1 до цього договору (п. 1.1 договору).

Цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України. За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код 35.12 (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Ціна договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів нарастаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Згідно з п. 3.4. договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.5. договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги що використовується для визначення планової вартості послуги визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (п.

Відповідно до п. 3.8 договору користувач здійснює підписання актів надання послуг та актів коригування до актів надання послуг відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та /або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акту надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей (п. 3.8 договору).

У п. 4.2.1 договору передбачено обов`язок користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

За період з березня по листопад 2025 року між позивачем та відповідачем підписано такі акти:

- акт надання послуги №ДУА -0014774 від 31.03.2025 на суму 46695157,91 грн., фактичний обсяг 393176,029 МВт.год;

- акт надання послуги №ДУА -0015543 від 30.04.2025 на суму 40160245,06 грн., 6фактичний обсяг 338151,671 МВт. год;

- акт надання послуги №ДУА -0016332 від 31.05.2025 на суму 39616431,95 грн., фактичний обсяг 333572,732 МВт.год;

- акт надання послуги №ДУА -0017111 від 30.06.2025 на суму 36211704,64 год., фактичний обсяг 304904,724 МВт.год;

- акт надання послуги №ДУА -0017903 від 31.07.2025 на суму 40391138,48 грн., фактичний обсяг 340095,807500 МВт.год;

- акт надання послуги №ДУА -0018711 від 31.08.2025 на суму 37677537,41 грн., фактичний обсяг 317247,123726 МВт.год;

- акт надання послуги №ДУА -0019513 від 30.09.2025 на суму 36816439,87 грн., фактичний обсяг 309996,630931 МВт.год;

- акт надання послуги №ДУА -0020320 від 31.10.2025 на суму 46563683,89 грн., фактичний обсяг 392069,009930 МВт.год;

- акт надання послуги №ДУА -0021188 від 30.11.2025 на суму 43150884,36 грн., фактичний обсяг 363333,033280 МВт.год;

- акт коригування №ДУА_К-0005898 від 04.12.2025 до акту надання послуги №ДУА- 0015543 від 30.04.2025 згідно з договором від 01.01.2024 №0524-03041-ПД (з урахуванням акту коригування №ДУА_0003783 від 08.07.2025), відповідно до якого фактичний обсяг послуги -338151,671428 МВт.год, вартість 40160245,10 грн.;

- акт коригування №ДУА_К-0004853 від 03.09.2025 до акту надання послуги №ДУА- 0017111 від 30.06.2025 згідно з договором від 01.01.2024 №0524-03041-ПД, відповідно до якого фактичний обсяг послуги -306011,267000 МВт.год, вартість 36343122,11 грн.;

- акт коригування №ДУА_К-0004149 від 04.08.2025 до акту надання послуги №ДУА- 0016332 від 31.05.2025 згідно з договором від 01.01.2024 №0524-03041-ПД, відповідно до якого фактичний обсяг послуги – 334616,841500 МВт.год, вартість 39740434,56 грн.;

- акт коригування №ДУА_К-0005190 від 03.10.2025 до акту надання послуги №ДУА- 0017903 від 31.07.2025 згідно з договором від 01.01.2024 №0524-03041-ПД, відповідно до якого фактичний обсяг послуги – 340098,006500 МВт.год, вартість 40391399,64 грн.;

- акт коригування №ДУА_К-0005542 від 04.11.2025 до акту надання послуги №ДУА- 0014774 від 31.03.2025 згідно з договором від 01.01.2024 №0524-03041-ПД, відповідно до якого фактичний обсяг послуги – 398815,158800 МВт.год, вартість 47364883,52 грн.

ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» зазначає, що ним у повному обсязі та своєчасно виконано свої договірні зобов`язання. Натомість відповідач, всупереч пунктів 3.8, 3,9 договору не здійснив оплату вартості наданих послуг у визначені строки, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому, хоча основна заборгованість за договором у подальшому була погашена, сплата основного боргу відбулася після закінчення встановлених договором строків оплати. Вказані обставини стали підставою для нарахування 3% річних у розмірі 435780,14 грн та 12657,05 грн. інфляційних втрат.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати за договором, тому у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суми простроченої заборгованості. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції зазначив, що він є арифметично вірним, а відтак дійшов висновку про обґрунтованість таких нарахувань. Щодо посилань відповідача на можливість зменшення судом штрафних санкцій, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат. Також, судом встановлено, що в договорі між НЕК «Укренерго» та АТ «Харківобленерго» не збільшували відсотки річних за ст. 625 ЦК України; до стягнення позивачем заявлено саме 3% річних, що є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Відтак, заявлений позивачем до стягнення розмір процентів річних, який становить три проценти річних, також не підлягає зменшенню судом.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексом системи передачі (далі - КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, умовами ліцензій.

Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1, пункту 10 частини першої статті 4, частин першої та четвертої статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Отже, оператором системи передачі (ОСП), тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, є ПрАТ «Укренерго».

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору (порушення строків оплати) позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 435780,14 грн та 12657,05 грн. інфляційних втрат.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 цього кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Як вже зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 2.2 договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послуг відповідно до умов цього договору. У свою чергу обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI КСП (пункт 3.3 договору).

Колегія суддів звертає увагу, що сторони у пункті 3.7 договору обумовили, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги наданих ОСП, або отриманих за допомогою з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

У свою чергу вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця наступного за розрахунковим (включно).

Зі змісту договору вбачається, що обсяг наданої послуги та її вартість можливо визначити лише на підставі акту надання послуги, який формується виконавцем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно) та направляється користувачу до 12 числа місяця, як зазначено у пункті 3.7 договору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що для визначення суми 3% річних та інфляційних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги.

Проте, згідно доданого до позову розрахунку ПрАТ «Укренерго» здійснило нарахування 3% річних та інфляційних нарахування виходячи із планових обсягів наданих послуг.

Водночас нарахування 3% річних та інфляційних втрат на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки зі змісту статті 625 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3% річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання.

Крім того, враховуючи, що і передбачені пунктом 3.5. договору подекадні оплати, і визначений пунктом 3.7. договору порядок оплати загальної суми за місяць на підставі актів у цілому опосередковують оплату фактично наданого обсягу послуг на умовах послідуючої оплати у межах одного і того ж самого періоду, їх одночасне застосування є неможливим, оскільки обидва пункти передбачають оплату фактично наданого обсягу послуг у межах одного й того ж періоду, що призвело б до подвійної оплати тих самих послуг (три подекадні платежі плюс один загальний місячний).

Таким чином, правомірним та можливим для перевірки є розрахунок застосованої відповідальності на підстави ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання спірного грошового зобов`язання за фактичний обсяг наданих послуг.

Перевіривши наданий відповідачем контррозрахунок 3% річних у розмірі 135009,03 грн та інфляційних втрат у розмірі 12657,05 грн, який здійснено з урахуванням фактично наданих послуг відповідно до актів надання послуг та актів коригування, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість. У зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

При цьому, колегія суддів вважає нерелевантним посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.11.2022 у справі №904/5899/21 та від 04.07.2023 у справі №910/10061/22, оскільки встановлені у них обставини є неподібними обставинам у справі, що розглядається, з огляду на відмінність умов договорів.

Стосовно доводів відповідача про зменшення розміру санкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для такого зменшення з огляду на те, що: інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, а вони входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу, тому їх розмір не підлягає зменшенню; позивачем до стягнення заявлено мінімальний розмірі процентів річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником; у договорі їх розмір не збільшувався.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що позивач в порушення умов договору не звертався до відповідача в порядку досудового врегулювання спору, оскільки обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком сторони.

Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до положень ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, керуючись статтею 129 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення цих витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, з огляду на часткове задоволення позову, що становить 32,929 % від його ціни, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на відповідача у розмірі 1771,99 грн.

Ураховуючи часткове задоволення апеляційної скарги – 67,071% від позовних заявлених вимог, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача пропорційно задоволених вимог, а саме у розмірі 5413,88 грн.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 у справі №922/188/26 змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

«Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, Харківська обл., місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 135009,03 грн та інфляційні втрати у розмірі 12657,05 грн, а також судовий збір у розмірі 1771,99 грн.

В іншій частині позову відмовити.».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, Харківська обл., місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 149, код ЄДРПОУ 00131954) 2657,98 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 29.07.2026.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна