Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №917/1402/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Харків Справа № 917/1402/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Мартюхіна Н.О.

за участі секретаря судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників сторін:

прокурора – Горгуль Н.М.

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" (вх.№1240 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2026

у справі №917/1402/25 (суддя Сірош Д.М., повне рішення складено 25.05.2026)

за позовом Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава,

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава", с.Щербані, Полтавський район, Полтавська область,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Полтавська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою площею 1,64 га (кадастровий номер 5324087700:00:023:0041) за період з 01.01.2023 по 01.06.2025. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на цій ділянці, не оформив договір оренди та не сплачував кошти за користування землею площею 1,64 га (кадастровий номер 5324087700:00:023:0041) за період з 01.01.2023 по 01.06.2025, що призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю, який він отримав би у разі оформлення відповідачем, згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України, правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.05.2026 у справі №917/1402/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" (вул.Світла, 80, кабінет 5, с.Щербані, Полтавський р-н, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 34962951) на користь Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул.Центральна, 2, с.Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 24565876) безпідставно утримувані кошти за час фактичного користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5324087700:00:023:0041, площею 1,64 га, за період із 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 299.293,44 грн, за період із 01.01.2024 по 31.12.2024 в сумі 314.557,40 грн, за період із 01.01.2025 по 01.06.2025 в сумі 146.793,45 грн, всього – 760.644,29 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" (вул.Світла, 80, кабінет 5, с.Щербані, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38750, код ЄДРПОУ 34962951) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, вул.Різницька, 13/15, м.Київ, р/р №UA058201720343190001000000164, банк ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 00034051) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 9.127,73 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава", не погодилося з зазначеним рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 25.05.2026 у справі №917/1402/25 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно визначено суб`єктний склад учасників спору, оскільки визначення позивачем єдиним відповідачем ТОВ "Ресурс-Полтава" не відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, а земельна ділянка первісно передавалась в оренду ФОП Політучому О.О. як фізичній особі, наявність у якої статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає в цій якості у всіх правовідносинах; що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність користування відповідачем земельною ділянкою, оскільки відсутність оформлених документів на право користування ділянкою не може вважатися її самовільним використанням; що судом першої інстанції порушено принципи змагальності та рівності сторін, оскільки взято до уваги лише позицію прокурора без надання належної оцінки доводам відповідача; а також що прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Щербанівської сільської ради, з огляду на що зазначений позов пред`явлено з порушенням вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладене скаржник просить рішення господарського суду Полтавської області від 25.05.2026 у справі № 917/1402/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 витребувано матеріали справи №917/1402/25 з Господарського суду Полтавської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ "Ресурс-Полтава" на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2026 до надходження матеріалів справи.

23.06.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1402/25.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, в зв`язку з несплатою судового збору у відповідному розмірі.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026, у зв`язку відпусткою судді Стойки О.В., сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ресурс-Полтава"; встановлено строк до 17.07.2026 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 17.07.2026 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 22.07.2026. Явку учасників справи визнано не обов`язковою.

17.07.2026 через електронну систему Електронний суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від Полтавської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7819), в якому прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Ресурс-Полтава» на рішення відмовити, а рішення суду першої інстанції у справі №917/1402/25 залишити без змін.

Правова позиція прокурора ґрунтується на тому, що ФОП Політучим О.О. у 2014 та 2019 роках вчинено правочини, за якими право власності на розташовані на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна (плодоупаковочний пункт та пункт сортування плодів) перейшло до ТОВ "Ресурс-Полтава", що підтверджується державною реєстрацією цих прав за відповідачем, а відповідно до частини третьої статті 415 ЦК України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник; водночас договір оренди цієї ділянки з Щербанівською сільською радою відповідачем після набуття права власності на вказані об`єкти не укладався, а кошти за фактичне користування ділянкою за період з 01.01.2023 по 01.06.2025 не сплачувались, у зв`язку з чим відносини сторін є за своїм змістом кондикційними, а відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України, що узгоджується з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду. Щодо доводів апелянта про неналежний суб`єктний склад учасників спору прокурор зазначає, що вони є необґрунтованими, оскільки саме відповідач як власник об`єктів нерухомого майна є належним боржником у кондикційному зобов`язанні. Крім того, прокурор наводить обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, зазначаючи, що Щербанівська сільська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів територіальної громади, зокрема отримавши відповідний лист обласної прокуратури від 28.03.2025 з пропозицією самостійно звернутися до суду, листами від 09.06.2025 та 16.06.2025 повідомила про відсутність наміру звертатися з таким позовом, чим підтвердила бездіяльність компетентного органу щодо захисту майнових інтересів громади, а невжиття упродовж тривалого часу заходів щодо стягнення заборгованості, яка нараховується з 01.01.2023, створює ризик безповоротної втрати відповідних надходжень до місцевого бюджету, що і зумовило звернення прокурора до суду в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України. З огляду на викладене прокурор просить апеляційну скаргу ТОВ "Ресурс-Полтава" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2026 у справі № 917/1402/25 — без змін.

?Roman TURic?Roman CyriВ судовому засіданні 22.07.2026 приймає участь прокурор Горгуль Н.М., яка підтримала відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Інші представники сторін не скористалися наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні, причини неявки суд не повідомили, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача та представників присутніх сторін, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Обласна прокуратура під час виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" виявила факт безпідставного утримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» (далі ТОВ "Ресурс-Полтава") грошових коштів за час фактичного користування земельною ділянкою комунальної власності із кадастровим номером 5324087700:00:023:0041, площею 1,64 га.

04.09.2012 розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації №398 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення ФОП Політучому О.О. земельної ділянки на території Щербанівської сільської ради Полтавського району.

Цим же розпорядженням, надано ФОП Політучому О. О. земельну ділянку площею 1,64 га забудованих земель для земель промисловості під обслуговування нежитлової будівлі у довгострокову оренду терміном на 10 років із земель, не наданих у власність та користування, за межами населених пунктів.

30.10.2013 Полтавська обласна адміністрація та ФОП Політучий О.О. уклали договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5324087700:00:023:0041, площею 1,64 га (далі договір) терміном на 10 років (до 30.10.2023). На зазначеній земельній ділянці знаходиться ремонтно-монтажний комплекс промислового обладнання, який перебуває у власності ФОП Політучого О.О. (п. 3 Договору). Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 900.032,00 грн (п.5 Договору). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 36.001,28 грн щорічно (п.9 Договору). Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п.16 Договору).

03.12.2014 ОСОБА_1 передав до статутного капіталу ТОВ "Ресурс-Полтава" "плодоупаковочний пункт", загальною площею 952,3 кв. м, за адресою: вул.Центральна, 48 В, с.Щербані, Полтавський р-н., Полтавська область, що підтверджується згідно з протоколом зборів учасників ТОВ "Ресурс-Полтава".

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.12.2014 право власності на вказаний об`єкт зареєстровано за ТОВ "Ресурс-Полтава", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 524877353240.

За актом приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Ресурс-Полтава", від 29.01.2019 ОСОБА_1 передав товариству "пункт сортіровки плодів" загальною площею 1 692,6 кв. м, розташований за адресою: вул. Центральна, 48 В, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область. Право власності ТОВ "Ресурс-Полтава" на зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано 30.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1756654653240.

Відповідно до пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України, яким цей Кодекс доповнено Законом України від 28.04.2021 №1423-ІХ, з дня набрання чинності зазначеною нормою землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад. На підставі Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" 02.03.2023 за Щербанівською територіальною громадою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 1,64 га з кадастровим номером 5324087700:00:023:0041, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 499604753240, номер запису про речове право 49462938.

Водночас після набуття права власності на розташовані на цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна ТОВ "Ресурс-Полтава" договору оренди земельної ділянки з Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області не уклало.

Зі змісту листа Щербанівської сільської ради від 09.06.2025 №02-28/1313 вбачається, що із заявою про намір укласти договір оренди землі ТОВ "Ресурс-Полтава" звернулося лише 21.02.2025, направивши лист №01/21/2025. При цьому за період з 01.01.2023 по 01.06.2025 ані ТОВ "Ресурс-Полтава", ані ФОП Політучий О.О. коштів за користування земельною ділянкою площею 1,64 га з кадастровим номером 5324087700:00:023:0041 не сплачували.

Рішенням 20 сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 29.12.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Щербані" затверджено нову нормативну грошову оцінку земель с. Щербані, яка набрала чинності з 01.01.2023. Відповідно до цієї документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5324087700:00:023:0041 у 2023 році становила 7.482.336,00 грн.

Рішенням 32 сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 25.01.2023 затверджено ставки земельного податку по населених пунктах Щербанівської сільської ради з урахуванням коефіцієнта індексації на 2023 рік.

Рішенням 54 позачергової сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 13.02.2024 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки на 2024 рік визначено у розмірі 1,051, у зв`язку з чим нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2024 році становила 7.863.935,14 грн.

Надалі рішенням 72 позачергової сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 24.01.2025 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки на 2025 рік визначено у розмірі 1,12, внаслідок чого нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки у 2025 році становила 8.807.607,36 грн.

З урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чинної у відповідні періоди, розмір коштів за її фактичне використання визначено у сумі 299.293,44 грн за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, 314.557,40 грн за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 та 146.793,45 грн за період з 01.01.2025 по 01.06.2025, а загалом - 760.644,29 грн.

Посилаючись на те, що зазначені кошти відповідачем не сплачені, прокурор вказував на їх безпідставне збереження ТОВ "Ресурс-Полтава" за рахунок територіальної громади та недоотримання місцевим бюджетом належних надходжень.

Водночас із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2025 №440419227 убачається, що право оренди земельної ділянки площею 1,64 га з кадастровим номером 5324087700:00:023:0041 зареєстровано за ТОВ "Ресурс-Полтава" лише 19.08.2025, номер запису 61193375.

Господарський суд Полтавської області, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ТОВ "Ресурс-Полтава", будучи власником розташованих на земельній ділянці комунальної власності об`єктів нерухомого майна, у період з 01.01.2023 по 01.06.2025 користувалося земельною ділянкою площею 1,64 га (кадастровий номер 5324087700:00:023:0041) без належним чином оформленого права оренди та без внесення плати за користування нею. Суд зазначив, що право оренди земельної ділянки було зареєстровано лише 19.08.2025, тоді як до цього часу відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України у розмірі 760.644,29 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Досліджуючи наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідній частині колегія суддів враховує таке.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокуратура України здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор у визначених законом випадках звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також подає апеляційні та інші процесуальні скарги. Прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, зобов`язаний обґрунтувати порушення таких інтересів, необхідність їх захисту та зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який у разі відкриття провадження набуває статусу позивача.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган чи у разі відсутності такого органу. Наявність цих підстав підлягає обґрунтуванню прокурором і перевірці судом.

Представництво прокурора має субсидіарний характер і спрямоване на забезпечення судового захисту державних інтересів у випадках, коли компетентний орган фактично самоусувається від виконання відповідних повноважень.

Частинами 4 та 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено обов`язок прокурора до звернення до суду повідомити компетентний орган про виявлене порушення та надати можливість самостійно вжити заходів захисту. Невжиття таким органом заходів судового захисту протягом розумного строку після отримання відповідного повідомлення свідчить про його бездіяльність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 роз`яснила, що неподання компетентним органом позову за наявності підстав для звернення до суду є підтвердженням неналежного виконання ним своїх повноважень та створює законні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави.

Отже, для підтвердження підстав представництва прокурора суд повинен встановити наявність порушеного державного інтересу, визначити компетентний орган, уповноважений на його захист, та оцінити, чи вжив він належних заходів для самостійного звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області як органу, уповноваженого здійснювати захист майнових інтересів територіальної громади щодо земель комунальної власності.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктом права на землі комунальної власності є територіальна громада, яка реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Отже, саме Щербанівська сільська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати захист майнових інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, пов`язаних із стягненням безпідставно утримуваних коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності.

Матеріалами справи встановлено, що прокурором у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вжито заходів щодо з`ясування належного здійснення цим органом своїх повноважень, а саме: листом від 28.03.2025 № 15/1-283вих-25 обласна прокуратура повідомила Щербанівську сільську раду про виявлене порушення інтересів територіальної громади внаслідок безпідставного утримання ТОВ "Ресурс-Полтава" коштів за користування земельною ділянкою та запропонувала самостійно вжити заходів судового захисту шляхом подання відповідного позову; листами від 09.06.2025 №02-28/1313 та від 16.06.2025 №02-28/1362 виконавчий комітет Щербанівської сільської ради повідомив про відсутність наміру звертатися до суду з таким позовом, надавши водночас витребувані прокуратурою відомості та розрахунок заборгованості.

Незважаючи на обізнаність про факт порушення і надання відповідних відомостей на запит прокуратури, орган місцевого самоврядування самостійно до суду не звернувся, що свідчить про неналежне здійснення ним повноважень із захисту майнових інтересів територіальної громади. При цьому колегія суддів враховує, що заборгованість за фактичне користування земельною ділянкою нараховувалася з 01.01.2023, тобто в органу місцевого самоврядування було достатньо часу для самостійного звернення з відповідним позовом, чого вчинено не було.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, відповідно до якої неподання компетентним органом позову за наявності підстав свідчить про його бездіяльність та створює підстави для представництва прокурором інтересів держави.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у прокурора законних підстав для звернення до суду з цим позовом, а відповідний довід апеляційної скарги про відсутність таких підстав визнає безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Стосовно позовних вимог, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є вимога Полтавської обласної прокуратури, заявлена в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про стягнення з ТОВ "Ресурс-Полтава" безпідставно утримуваних коштів у розмірі 760.644,29 грн за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5324087700:00:023:0041, площею 1,64 га, за період з 01.01.2023 по 01.06.2025, на якій розташовані належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомого майна, за відсутності укладеного між сторонами договору оренди землі.

З урахуванням меж перегляду справи, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, та доводів апеляційної скарги ТОВ "Ресурс-Полтава", колегія суддів апеляційної інстанції має перевірити: чи правильно судом першої інстанції визначено суб`єктний склад учасників спору та чи є ТОВ "Ресурс-Полтава" належним відповідачем у спірних правовідносинах з урахуванням переходу до нього права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна; чи обґрунтовано суд кваліфікував фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без оформленого права оренди як таке, що здійснюється без достатньої правової підстави, та чи правильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 1212-1214 Цивільного кодексу України щодо кондикційних зобов`язань.

Саме в межах перевірки зазначених обставин апеляційний суд оцінює правильність висновків суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Як вбачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій він розміщений.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною третьою статті 415 Цивільного кодексу України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14). Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок сплачується власниками земельних ділянок та землекористувачами, яким надано право постійного користування земельними ділянками, тоді як орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності — обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу). Отже, для особи, яка не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, єдиною можливою формою плати за землю є орендна плата, розмір якої як регульованої ціни визначається на підставі законодавчих актів (підпункти 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Наведені положення законодавства свідчать, що набуття права власності на об`єкт нерухомого майна саме по собі не породжує виникнення зареєстрованого права оренди земельної ділянки, однак визначає правовий зв`язок нового власника нерухомості із земельною ділянкою, необхідною для її використання, а користування такою ділянкою в будь-якому разі є платним.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно, крім випадків, встановлених статтею 1215 цього Кодексу. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту, тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

На відміну від деліктних зобов`язань, для яких обов`язковим елементом є вина заподіювача шкоди, для кондикційних зобов`язань вина набувача не має значення, оскільки визначальним є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або його вартість.

Частиною 2 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з частиною першою статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, а фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій цей об`єкт розташований, фактичне користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди породжує кондикційне зобов`язання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спірна земельна ділянка має кадастровий номер 5324087700:00:023:0041, площу 1,64 га.

Відповідно до пункту 24 розділу X Земельного кодексу України, яким цей Кодекс доповнено Законом України від 28.04.2021 №1423-IX, з дня набрання чинності зазначеною нормою землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад.

На підставі цього Закону 02.03.2023 за Щербанівською територіальною громадою зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 499604753240, номер запису про речове право 49462938.04.09.2012 розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 398 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ФОП Політучому О.О. спірної земельної ділянки, а 30.10.2013 між Полтавською обласною адміністрацією та ФОП Політучим О.О. укладено договір оренди цієї ділянки строком на 10 років (до 30.10.2023), відповідно до пункту 3 якого на ділянці розташований ремонтно-монтажний комплекс промислового обладнання, який на момент укладення договору перебував у власності ФОП Політучого О.О.

03.12.2014 ОСОБА_1 передав до статутного капіталу ТОВ "Ресурс-Полтава" "плодоупаковочний пункт" загальною площею 952,3 кв. м, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ "Ресурс-Полтава". Право власності на цей об`єкт зареєстровано за ТОВ "Ресурс-Полтава" 11.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 524877353240.

За актом приймання-передачі майна від 29.01.2019 Політучий О.О. передав до статутного капіталу ТОВ "Ресурс-Полтава" "пункт сортіровки плодів" загальною площею 1 692,6 кв. м. Право власності ТОВ "Ресурс-Полтава" на цей об`єкт зареєстровано 30.01.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1756654653240.

Отже, з 30.01.2019 право власності на обидва об`єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці, остаточно перейшло від ФОП Політучого О.О. до ТОВ "Ресурс-Полтава". Після набуття права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна ТОВ "Ресурс-Полтава" договору оренди цієї земельної ділянки з Щербанівською сільською радою не укладало.

Відповідно до листа Щербанівської сільської ради від 09.06.2025 № 02-28/1313, із заявою про намір укласти договір оренди землі ТОВ "Ресурс-Полтава" звернулося лише 21.02.2025 (лист №01/21/2025).

Право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ "Ресурс-Полтава" лише 19.08.2025, номер запису 61193375, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2025 № 440419227.

За період з 01.01.2023 по 01.06.2025 кошти за користування земельною ділянкою ані ТОВ "Ресурс-Полтава", ані ФОП Політучий О.О. не сплачували.

Рішенням 20 сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 29.12.2021 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Щербані, яка набрала чинності з 01.01.2023. Відповідно до цієї документації нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2023 році становила 7.482.336,00 грн.

Рішенням 32 сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 25.01.2023 затверджено ставки земельного податку по населених пунктах Щербанівської сільської ради з урахуванням коефіцієнта індексації на 2023 рік.

Рішенням 54 позачергової сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 13.02.2024 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки на 2024 рік визначено у розмірі 1,051, у зв`язку з чим нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році становила 7.863.935,14 грн.

Рішенням 72 позачергової сесії Щербанівської сільської ради 8 скликання від 24.01.2025 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки на 2025 рік визначено у розмірі 1,12, внаслідок чого нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2025 році становила 8.807.607,36 грн.

З урахуванням наведеної нормативної грошової оцінки, чинної у відповідні періоди, розмір коштів за фактичне використання земельної ділянки визначено у сумі 299.293,44 грн за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, 314.557,40 грн за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 та 146.793,45 грн за період з 01.01.2025 по 01.06.2025, а загалом - 760.644,29 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з наданням оцінки кожному доказу окремо, а також достатності і взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.

Саме з урахуванням наведених процесуальних приписів колегія суддів здійснює оцінку доказів, наявних у матеріалах справи.

Перехід права власності на розташовані на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна від ФОП Політучого О.О. до ТОВ "Ресурс-Полтава" підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ "Ресурс-Полтава" від 03.12.2014, актом приймання-передачі майна від 29.01.2019 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ "Ресурс-Полтава" 11.12.2014 (реєстраційний номер 524877353240) та 30.01.2019 (реєстраційний номер 1756654653240).

Факт відсутності у ТОВ "Ресурс-Полтава" оформленого права оренди земельної ділянки у спірний період та момент реєстрації такого права підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2025 № 440419227, згідно з яким право оренди зареєстровано за відповідачем лише 19.08.2025, а також листом Щербанівської сільської ради від 09.06.2025 №02-28/1313, яким підтверджено звернення відповідача із заявою про намір укласти договір оренди лише 21.02.2025.

Факт несплати відповідачем коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 01.06.2025 підтверджується тим самим листом Щербанівської сільської ради від 09.06.2025 № 02-28/1313, яким позивач надав прокуратурі відповідні відомості та розрахунок заборгованості.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнти індексації, покладені в основу розрахунку стягнутої суми, підтверджуються рішеннями Щербанівської сільської ради від 29.12.2021 (технічна документація з нормативної грошової оцінки), від 25.01.2023, від 13.02.2024 та від 24.01.2025 (коефіцієнти індексації на відповідні роки).

Наведені докази є належними, оскільки стосуються обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, і в сукупності підтверджують момент переходу до відповідача права власності на об`єкти нерухомого майна, відсутність у нього оформленого права оренди та сплати коштів за користування земельною ділянкою у спірний період, а також правильність визначення розміру нормативної грошової оцінки, покладеної в основу розрахунку стягнутої суми. Жодних доказів, які б спростовували наведені обставини, відповідачем до матеріалів справи не подано.

Скаржник, заперечуючи проти визначення ТОВ "Ресурс-Полтава" відповідачем у цій справі, посилається на те, що земельна ділянка первісно передавалась в оренду ФОП Політучому О.О. як фізичній особі, а наявність у нього статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає в такій якості у всіх правовідносинах. Колегія суддів зазначає, що цей довід не спростовує правильності визначення відповідача у справі, виходячи з такого.

Предметом спору є не права та обов`язки Політучого О.О. за договором оренди від 30.10.2013, а безпідставне збереження коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 01.06.2025. Станом на 01.01.2023 Політучий О.О. вже не мав жодного відношення до об`єктів нерухомого майна, розташованих на цій ділянці: обидва об`єкти ("плодоупаковочний пункт" та "пункт сортіровки плодів") передані ним до статутного капіталу ТОВ "Ресурс-Полтава" ще у 2014 та 2019 роках відповідно, а право власності на них зареєстровано за товариством 11.12.2014 та 30.01.2019. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу, а отже, з моменту такої передачі та державної реєстрації права власності за ТОВ "Ресурс-Полтава" право власності ОСОБА_1 на ці об`єкти припинилося.

Оскільки право користування земельною ділянкою в силу статті 377 та частини 3 статті 415 Цивільного кодексу України слідує за правом власності на розташовані на ній об`єкти нерухомого майна, обов`язок оформити таке право з 30.01.2019 покладався саме на ТОВ "Ресурс-Полтава" як на нового власника, а не на ОСОБА_1 , який на час виникнення спірної заборгованості власником об`єктів нерухомості вже не був. Саме ТОВ "Ресурс-Полтава" фактично користувалося земельною ділянкою у спірний період, саме воно не сплачувало коштів за таке користування і саме воно, відповідно, є особою яка без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберегла у себе кошти, що підлягали сплаті. За таких обставин ТОВ "Ресурс-Полтава" є належним відповідачем у кондикційному зобов`язанні, а довід апеляційної скарги про зворотне колегія суддів відхиляє.

Щодо доводів апелянта про неправильне застосування статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України колегія суддів зазначає, що скаржник вважає, що відсутність у ТОВ "Ресурс-Полтава" оформлених документів на право користування земельною ділянкою не може вважатися підставою для висновку про безпідставність такого користування. В той же час слід зауважити що в основі цього доводу лежить змішування двох різних за правовою природою питань: моменту переходу права користування земельною ділянкою до нового власника розташованого на ній нерухомого майна та моменту виникнення зареєстрованого права оренди цієї ділянки.

Перше з цих питань регулюється статтею 377 Цивільного кодексу України і не залежить від державної реєстрації: право користування земельною ділянкою переходить до нового власника нерухомості одночасно з переходом права власності на саму нерухомість, тобто в цій справі - з 30.01.2019. Друге питання регулюється статтею 125 Земельного кодексу України, згідно з якою право оренди земельної ділянки як окреме речове право виникає лише з моменту його державної реєстрації, тобто в цій справі - з 19.08.2025.

Відсутність у ТОВ "Ресурс-Полтава" зареєстрованого права оренди в період з 01.01.2023 по 01.06.2025 не свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки, однак не виключає, а навпаки породжує кондикційне зобов`язання, оскільки саме проміжок між виникненням фактичного права користування (з моменту набуття права власності на нерухомість) та оформленням зареєстрованого права оренди є тим періодом, протягом якого відповідач користувався земельною ділянкою без сплати за таке користування. Позиція наведена у розділі 1.2 цієї постанови практика Великої Палати Верховного Суду прямо виходить із цього розмежування, а тому довід скарги про неправильне застосування судом першої інстанції статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України колегія суддів відхиляє.

Як зазначено вище, наведена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 правова позиція про кондикційний характер відносин з фактичного користування земельною ділянкою до оформлення права оренди прямо виходить із цього розмежування, а тому довід скарги про неправильне застосування судом першої інстанції статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України колегія суддів відхиляє.

Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать про наявність усіх елементів кондикційного зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України: фактичне користування ТОВ "Ресурс-Полтава" земельною ділянкою у період з 01.01.2023 по 01.06.2025 підтверджений матеріалами справи; відсутність у відповідача правової підстави для такого користування (право оренди зареєстровано лише 19.08.2025) підтверджена відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; факт збереження відповідачем коштів, що підлягали сплаті за користування ділянкою, підтверджений відсутністю доказів такої сплати; а розмір цих коштів визначений на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, затверджених рішеннями Щербанівської сільської ради.

Жодних доказів чи доводів, які б спростовували наявність хоча б одного з цих елементів або ставили під сумнів правильність розрахунку заявленої суми, апеляційна скарга не містить, а тому довід про безпідставність стягнення коштів колегія суддів відхиляє.

Отже, наведені в апеляційній скарзі аргументи зводяться до незгоди з правовою оцінкою встановлених обставин і не містять підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

В той же час, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін у їх взаємозв`язку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення шкоди, протиправної бездіяльності відповідача, причинного зв`язку між такою бездіяльністю та заподіяними збитками, а також вини відповідача.

Відповідно до статей 236 та 276 ГПК України підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не встановила. Судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і є законним та обґрунтованим.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, понесені заявником витрати, пов`язані з її поданням і розглядом, відшкодуванню не підлягають відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2026 у справі №917/1402/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 27.07.2026.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Є.О. Васильєв

Суддя Н.О. Мартюхіна