Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №911/2825/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. Справа№ 911/2825/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Струкова Л.В.,

від відповідача - Гресь О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі №911/2825/25 (суддя Бацуца В.М., повне рішення складено 17.02.2026) за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" про визнання недійсними рішень засідань президії громадської організації, визнання недійсними рішень звітно-виборчих конференцій громадської організації.

ВСТАНОВИВ наступне.

ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до Громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" про:

1) визнання недійсним рішення № 5 від 21.01.2025 р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р. про припинення членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про виключення його із членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту";

2) визнання недійсним рішення № 6 від 21.01.2025 р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р., яким визнано (взято до уваги), що наслідком припинення членства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" шляхом виключення його із членів цієї Федерації на підставі рішення № 5 Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21.01.2025 р. є припинення для ОСОБА_1 , перебування його на будь-яких виборних посадах у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту";

3) визнання недійсним рішення № 13 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" в частині схвалення і затвердження рішення № 5 від 21.01.2025 р., ухваленого Президією Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про припинення його членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" та виключення із членів цієї Федерації, з 21.01.2025 р.;

4) визнання недійсним рішення № 20 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" в частині затвердження (визнання) припинення з 21.01.2025 р. повноважень члена Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок припинення ним членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту".

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним виключенням його зі складу членів та президії громадської організації - Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому Громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу").

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі №911/2825/25 позов задоволено повністю, вирішено:

визнати недійсним рішення № 5 від 21.01.2025 р., оформлене протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) від 21-25 січня 2025 р. про припинення членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про виключення його із членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688);

визнати недійсним рішення № 6 від 21.01.2025 р., оформлене протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) від 21-25 січня 2025 р., яким визнано (взято до уваги), що наслідком припинення членства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) шляхом виключення його із членів цієї Федерації на підставі рішення № 5 Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21.01.2025 р. є припинення для ОСОБА_1 , перебування його на будь-яких виборних посадах у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688);

визнати недійсним рішення № 13 від 02.03.2025 р., оформлене протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) в частині схвалення і затвердження рішення № 5 від 21.01.2025 р., ухваленого Президією Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про припинення його членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) та виключення із членів цієї Федерації, з 21.01.2025 р.;

визнати недійсним рішення № 20 від 02.03.2025 р., оформлене протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688) в частині затвердження (визнання) припинення з 21.01.2025 р. повноважень члена Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок припинення ним членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому найменування - Громадська організація „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" (07101, Поліський квартал, 14, кв. 8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 36291688).

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення № 5 від 21.01.2025 р., оформлене протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р. про припинення членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про виключення його із членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" було прийнято Президією громадської організації із порушенням положень чинного законодавства України та положень статуту громадської організації - за відсутності відповідних правових підстав для виключення позивача - ОСОБА_1 із складу членів громадської організації, а тому вимога позивача про визнання його недійсним визнана судом обґрунтованою.

Щодо інших позовних вимог про визнання недійсними рішення № 6 від 21.01.2025р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р., рішення № 13 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" в частині схвалення і затвердження рішення № 5 від 21.01.2025 р., ухваленого Президією Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", рішення № 20 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", то вони також були задоволені з огляду на їх похідний характер.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на наявність підстав для виключення позивача з членів Федерації; вказує, що спір між сторонами не належить до корпоративних, тому підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства; зазначає про перевищення представником позивача повноважень на представництво.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

ОСОБА_1 станом на 21.01.2025 р. (станом на момент проведення спірного засідання президії громадської організації) був членом громадської організації та членом Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" (в подальшому Громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу"), що підтверджується реєстром членів, затвердженим рішенням Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 17.12.2024 р., протоколом від 11.12.2019 р. позачергової конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", наявними у матеріалах справи.

21.01.2025 р. було проведено позачергове засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", на якому, крім іншого, було прийнято рішення № 5 від 21.01.2025 р., яким вирішено припинити членство в ВГО ВФТС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виключити цю особу із членів Федерації внаслідок вчинення ним дій, які суперечать статутним завданням Федерації і завдали шкоди діловій репутації Федерації та порушують права інших членів Федерації, на підставі положень пункту 4.6.2. Статуту ВГО ВФТС, та рішення № 6 від 21.01.2025 р., яким вирішено взяти до уваги, що наслідком припинення ОСОБА_1 членства у Федерації шляхом виключення його із членів Федерації на підставі рішення Президії, яке ухвалено у цьому засіданні, - є припинення для такої особи перебування його на будь-яких виборних посадах у Федерації згідно із положеннями пункту 4.6.4. Статуту ВГО ВФТС, про що за наслідками проведення вказаного позачергового засідання Президії громадської організації було складено і підписано протокол від 21-25.01.2025 р. позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту".

У лютому відповідач звернувся до позивача із листом № 02/10-3 від 10.02.2025 р. із доданим до нього витягом з протоколу від 21-25.01.2025 р. позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", у якому повідомив, що станом на 03.02.2025 р. ОСОБА_1 не є членом Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту".

02.03.2025 р. було проведено звітно-виборчу Конференцію Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", на якій, крім іншого, було вирішено та прийнято:

- рішення № 13 - схвалити та затвердити рішення, ухвалені Президією Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21.-25.01.2025 р., зокрема - рішення № 5 (від 21.01.2025 р.). Встановити, що з 21.01.2025 р. припинено членство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виключено цю особу із членів Федерації внаслідок вчинення ним дій, які суперечать статутним завданням Федерації і завдали шкоди діловій репутації Федерації та порушують права інших членів Федерації, на підставі положень пункту 4.6.2. Статуту ВГО ВФТС;

- рішення № 20 - затвердити, що повноваження члена Президії ОСОБА_1 припиненні з 21.01.2025 р. внаслідок припинення ним членства в ВГО ВФТС,

про що за наслідками проведення вказаної звітно-виборчої Конференції було складено і підписано протокол від 02.03.2025 р. звітно-виборчої Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту".

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про:

визнання недійсним рішення № 5 від 21.01.2025 р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р. про припинення членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про виключення його із членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту";

визнання недійсним рішення № 6 від 21.01.2025 р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р., яким визнано (взято до уваги), що наслідком припинення членства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" шляхом виключення його із членів цієї Федерації на підставі рішення № 5 Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21.01.2025 р. є припинення для ОСОБА_1 , перебування його на будь-яких виборних посадах у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту";

визнання недійсним рішення № 13 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" в частині схвалення і затвердження рішення № 5 від 21.01.2025 р., ухваленого Президією Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про припинення його членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" та виключення із членів цієї Федерації, з 21.01.2025 р.;

визнання недійсним рішення № 20 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" в частині затвердження (визнання) припинення з 21.01.2025 р. повноважень члена Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок припинення ним членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту".

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вказаних вимог, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначені Законом України „Про громадські об?єднання" (далі - Закон №4572-VI ).

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 1 Закону №4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та / або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У статті 3 Закону №4572-VI передбачені принципи утворення і діяльності громадського об`єднання. Так, громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); прозорості, відкритості та публічності. Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому. Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом (частини перша-третя статті 3 Закону №4572-VI).

Суд звертає увагу, що принцип самоврядності громадської організації, передбачений статтею 3 Закону №4572-VI, не має абсолютного характеру та передбачає можливість втручання у її організаційну діяльність, якщо це відповідає чинному законодавству і переслідує легітимну мету (п. 57 постанови Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі 916/1986/24).

За змістом частин першої, другої статті 11 Закону №4572-VI статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Статут громадського об`єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

У цій справі спірні правовідносини виникли між фізичною особою - Позивачем, з одного боку, який є членом юридичної особи - Скаржника, що має статус громадської організації, з іншого боку.

Так, позивач оскаржує його виключення зі членів громадської організації (відповідача).

Згідно з пунктами 4.6., 4.6.2. Статуту Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", затвердженого рішенням Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 11.12.2019 р., членство в Федерації може бути припинено за рішенням Президії Федерації внаслідок вчинення дій, які суперечать Статутним завданням Федерації та завдання шкоди репутації Федерації.

Наслідком припинення членства у Федерації шляхом виключення такої особи із членів Федерації є припинення перебування такої особи на будь-яких виборних посадах у Федерації.

Як вбачається з рішення № 5 від 21.01.2025 р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р., підставою припинення членства позивача визначено вчинення ним дій, які суперечать Статутним завданням Федерації і завдали шкоди діловій репутації Федерації та порушують права інших членів Федерації, на підставі положень пункту 4.6.2 Статуту ВГО.

Будь-які додатки до нього відсутні, а протокол засідання Президії не містить жодних обґрунтованих реальних причин виключення позивача із складу членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту"; не зазначено жодних фактів невиконання або неналежного виконання позивачем обов?язків, покладених на нього статутом громадської організації, або перешкоджання ним своїми діями (чи бездіяльністю) досягненню цілей громадської організації, чи вчинення ним дій, які суперечать статутним завданням громадської організації і завдали шкоди діловій репутації громадської організації та порушують права інших членів громадської організації, тощо.

В свою чергу, як вірно вказав суд першої інстанції, у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позивач неодноразово звертався до різних посадовців в Україні, до міжнародної танцювальної федерації World DanceSport Federation (WDSF) із зверненнями, в яких відкрито дискредитує Федерацію, її керівні органи, описує обставини, які не мають підтвердження фактами і спрямовані на підрив авторитету Федерації в Україні та серед міжнародної танцювальної спільноти, закликає до фактичного втручання у справи Федерації, що прямо заборонене законодавством України.

Вказані листи, як вказує відповідач є однаковими за змістом та містять серйозні обвинувачення на адресу керівних органів Федерації, що потребували від Федерації постійного юридичного роз`яснення і спростування як таких, що не відповідають фактичним обставинам.

На підтвердження вказаного відповідачем до відзиву на позов додано три листи, один з яких складений англійською мовою, без надання при цьому його перекладу.

Стосовно двох інших листів колегія суддів зазначає, що з них дійсно вбачається наявність певного конфлікту між позивачем та керівництвом відповідача, проте вони не підтверджують вчинення позивачем тих дій, про які вказує відповідач, а саме дискредитація Федерації та її керівних органів.

Більше того, наведені 2 листа не свідчать про систематичність вчинення позивачем дій, про які вказує відповідач.

Доказів звернення до суду за захистом ділової репутації та спростування недостовірної інформації, а також відповідного судового рішення відповідач не надав.

Також, відповідач у відзиві на позов зазначив наступне:

дії Позивача у період підготовки до Конференції Федерації, яка була скликана на грудень 2024 року і не відбулася, зокрема, і з причини неявки до місця її проведення практично усього складу членів Федерації, які обліковуються в Осередку, в якому ОСОБА_4 головував донедавна, викликали публічне обговорення негативного характеру серед членів Федерації; призвели до звернень зі сторони інших членів Федерації із вимогою відреагувати на поведінку його, як члена Федерації, члена Президії, а також стали підставою для втрати довіри до ОСОБА_1 серед значної частини активу Федерації;

в результаті непроведення скликаної на грудень 2024 року Конференції Федерації було завдано шкоди - принижено її ділову репутацію перед органами державної влади;

Федерації було завдано і матеріальної шкоди - витрачено гроші членів Федерації та самої Федерації на захід, який не відбувся внаслідок організовано спланованих дій конкретних членів Федерації;

дії Позивача завдали шкоди діловій репутації Федерації, оскільки викликали публічне обговорення негативного характеру серед членів Федерації; призвели до звернень зі сторони регіональних представників із вимогою відреагувати на поведінку члена Президії; стали підставою для втрати довіри серед значної частини активу Федерації;

ОСОБА_5 , попри займану посаду керівника Дніпропетровського обласного осередку ВФТС, не вів системної роботи з розвитку федеративної діяльності у регіоні, не ініціював організацію заходів під егідою ВФТС, не сприяв підвищенню активності місцевих клубів у межах статутної діяльності Федерації;

участь у змаганнях інших організацій без дозволу Федерації;

організація офіційних заходів з участю осіб без ліцензій та відповідних категорій;

проведення змагань з грубими порушеннями (зокрема у Дніпропетровській області);

несвоєчасна сплата членських внесків більше ніж за один рік;

поширення дезінформації в межах і за межами Федерації (включаючи листи до WDSF).

Колегія суддів вказує, що відповідачем на підтвердження викладеного не додано жодного доказу.

В свою чергу, обґрунтовуючи в апеляційній скарзі наявність підстав для виключення позивача з членів Федерації, апелянт надав нові докази, а саме витяги з протоколів змагань, роздруківки з електронної пошти, лист від 21.01.2025, а також переклад листа, поданого до суду першої інстанції.

Стосовно вказаних доказів колегія суддів зазначає наступне.

В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду.

Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 вказаної статті відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заперечення, мають бути подані відповідачем одночасно з поданням відзиву, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем до суду та належним чином обґрунтована.

Відповідачем не було доведено до суду першої інстанції неможливості подання вказаних доказів.

Згідно з приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В апеляційній скарзі апелянт не навів доводів щодо неможливості подання наведених доказів до суду першої інстанції.

Отже, вказані додаткові докази не приймаються судом.

Таким чином, у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували невиконання або неналежне виконання позивачем обов?язків, покладених на нього статутом громадської організації, або перешкоджання ним своїми діями (чи бездіяльністю) досягненню цілей громадської організації, чи вчинення ним дій, які суперечать статутним завданням громадської організації і завдали шкоди діловій репутації громадської організації та порушують права інших членів громадської організації, що було підставою для прийняття Президією громадської організації відповідного рішення про його виключення із складу членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту".

За наведених обставин, позачергове засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р. в частині припинення членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про виключення його із членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" було проведено із порушенням вимог закону та установчих документів громадської організації під час проведення такого засідання, а також рішення № 5 від 21.01.2025 р., оформлене протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р. про припинення членства у Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про виключення його із членів Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" було прийнято Президією громадської організації із порушенням положень чинного законодавства України та положень статуту громадської організації - за відсутності відповідних правових підстав для виключення позивача - ОСОБА_1 із складу членів громадської організації.

Отже, вказане рішення є неправомірним, оскільки порушує права та законні інтереси позивача як члена громадської організації, а тому позовна вимога про визнання цього рішення недійсним обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Щодо інших позовних вимог про визнання недійсними рішення № 6 від 21.01.2025р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р., рішення № 13 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" в частині схвалення і затвердження рішення № 5 від 21.01.2025 р., ухваленого Президією Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", рішення № 20 від 02.03.2025 р., оформленого протоколом звітно-виборної Конференції Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту", слід вказати наступне.

Так, вказані позовні вимоги позивача є похідними від його позовної вимоги до відповідача про визнання недійсним рішення №5 від 21.01.2025 р., оформленого протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту" від 21-25 січня 2025 р.

Враховуючи, задоволення вимоги позивача про визнання недійсним рішення №5 від 21.01.2025 р., його похідні вимоги про визнання недійсними рішеннь №6 від 21.01.2025р., №13 від 02.03.2025 р., №20 від 02.03.2025 р. також підлягають задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що сторонами спору є фізична особа та юридична особа, спір між якими не належить до корпоративних, тому підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, Суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) суд, "встановлений законом", має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

У рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах за правилами як Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), так і ГПК України, залежно від змісту позовних вимог і сторін спору.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/4998/20, постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №906/248/20, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №809/56/18, від 11.08.2021 у справі №813/19/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №295/7653/20, від 09.02.2022 у справі №295/1503/20.

У справі №127/21764/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у значній кількості постанов Велика Палата Верховного Суду послідовно випрацювала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикцією, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. При цьому трудові спори зазначених осіб підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Натомість у даній справі, спір не пов`язаний із призначенням / перебуванням / Позивача на певній посаді в складі громадської організації та / або звільненням з неї, тобто не є трудовим.

Відповідно спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи скаржника щодо перевищення представником позивача повноважень на представництво не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Так, повноваження представника позивача підтверджуються відповідним ордером, наявним в матеріалах даної справи.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації „Всеукраїнська федерація танцювального спорту та брейкінгу" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі №911/2825/25 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена: 29.07.2026 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко