Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №910/5986/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №910/5986/25

Суддя: Сковородіна О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. Справа№ 910/5986/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Горбасенка П.В.

секретар судового засідання Фурсов Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 3"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 4 721 025, 28 грн

за участю представників:

від позивача: Бугайцов Є.В.,

від відповідача: Прокопів Н.М.,

за участю вільного слухача: ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25 позовні вимоги задовольнив; стягнув з відповідача на користь позивача 684 082,12 грн 3% річних, 1 639 680,63 грн інфляційних втрат, 889 951,95 грн пені, 342 041,06 грн штрафу у розмірі 7% та 56 652,30 грн судового збору.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі; рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25 скасувати в частині стягнення 684 082,12 грн 3 % річних, 1 639 680,63 грн інфляційних втрат, 889 951,95 грн пені та 342 041,06 грн штрафу та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Владимиренко С.В. у відпустці справа №910/5986/25 була передана на повторний автоматичний розподіл.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026, для розгляду апеляційної скарги визначено наступну колегію: головуючий суддя - Сковородіна О.М., судді Мальченко А.О., Горбасенко П.В.

Ухвалою апеляційного суду №910/5986/25 від 31.03.2026 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25 прийняти до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Мальченко А.О., Горбасенко П.В.

За змістом апеляційної скарги, заявник вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі було надано оцінку його запереченням.

Також, 15.07.2026 через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення щодо клопотання про зменшення розміру неустойки.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не був наданий.

27.05.2026 апелянтом було надано заяву про зупинення провадження у справі 910/59/86/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/22/24.

Колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/22/24 не підлягає задоволенню, оскільки станом на теперішній час така підстава відсутня у з зв`язку з тим, що постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято постанову від 19.06.2026 у справі № 910/22/24.

У судове засідання 15.07.2026 з`явились представники сторін.

Представник відповідача (апелянта) просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишенню без змін.

30 серпня 2019 року між Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі за текстом - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 3» (далі за текстом - Позивач) був укладений Договір №592/01 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 року (далі за текстом - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП №2804 від 13.12.2019 (далі за текстом - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п. 1.1 Порядку, Порядок визначає порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Цей Порядок поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (п. 1.2 Порядку).

Постановою НКРЕКП №893 від 31.05.2019 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «ТАВАНЬ СОЛАР 3», Позивачу було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. Постановою НКРЕКП №1304 від 27.06.2019 «Про встановлення зеленого тарифу ТОВ «ТАВАНЬ СОЛАР 3», Товариству було установлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

Відповідно до п. 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно з п. 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Відповідно до п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Постановою НКРЕКП №3111 від 24 грудня 2019 року «Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» Позивачу на лютий, березень 2020 року був установлений "зелений" тариф на електричну енергію на рівні 395,34 коп/кВт·год (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП №723 від 25 березня 2020 року «Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» Позивачу на квітень, травень, червень 2020 року був установлений "зелений" тариф на електричну енергію на рівні 425,36 коп/кВт·год (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП №1245 від 30 червня 2020 року «Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» Позивачу на липень 2020 року був установлений "зелений" тариф на електричну енергію на рівні 451,20 коп/кВт·год (без ПДВ).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Дані обліку поставленої електричної енергії завантажуються платформу «Market management system» (MMS) і адмініструються АТ «НЕК «Укренерго» який є адміністратором комерційного обліку.

Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 3.3 Договору, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Відповідачем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Підпунктом 2 п. 4.5 Договору визначено, що гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Відповідно до положень глави 10 Порядку, Відповідач зобов`язаний здійснити оплату платежу за поставлену електричну енергію:

- за перші 10 днів розрахункового місяця - до 15 числа (включно) розрахункового місяця (п. 10.1 Порядку);

- за перші 20 днів розрахункового місяця - до 25 числа (включно) розрахункового місяця (п. 10.1 Порядку);

- остаточний розрахунок - після отримання від продавця Акту купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (п. 10.4 Порядку).

Відповідно Постановами НКРЕКП (Регулятором) були затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за відповідний оскаржуваний строк (лютий-липень 2020 року):

- від 20 березня 2020 року №715 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні та лютому 2020 року»;

- від 29 квітня 2020 року №902 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року»;

- від 27 травня 2020 року №995 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року»;

- від 24 червня 2020 року №1211 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року»;

- від 22 липня 2020 р. № 1435 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року»;

- 19 серпня 2020 року №1600 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року».

На виконання умов Договору, Позивач виконав власні зобов`язання за Договором виробив та поставив Відповідачу (передав через точку приєднання) у період з лютого 2020 року по липень 2020 року, а Відповідач прийняв електричну енергію.

Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за лютий-липень 2020 року, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а саме: - Акт купівлі-продажу електроенергії від 29.02.2020 за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 на суму 1 912 794,08 грн (в тому числі 318 799,01 грн ПДВ); - Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020 за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 на суму 3 630 075,13 грн (в тому числі 605 012,52 грн ПДВ); - Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020 за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 на суму 5 265 555,26 грн (в тому числі 877 592,54 грн ПДВ); - Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 на суму 4 472 486,86 грн (в тому числі 745 414,48 грн ПДВ); - Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2020 за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 на суму 4 707 448,91 грн (в тому числі 784 574,82 грн ПДВ); - Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2020 за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 на суму 5 440 085,92 грн (в тому числі 906 680,99 грн ПДВ).

Додатково об`єми/обсяг загальної кількості та вартості поставленої електроенергії підтверджені: - Актами звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії між суміжними ліцензіатами «ТОВ «ТАВАНЬ СОЛАР 3» та АТ «Херсонобленерго» за період 10 та 20 днів лютого, березня, квітня, травня, червня та липня 2020 року; - Витягом із наданої АТ «Укренерго» інформації щодо обсягів відпуску/споживання електричної енергії за 10, 20 днів розрахункового місяця, наданих до ДП «Гарантований покупець», відповідно до Постанови НКРЕКП від 26.04.2019р. №641, за період з червня 2020 по жовтень 2023 року відповідно до глави 7 Порядку; - Даними із платформи MMS, яку адмініструє Адміністратор комерційного обліку АТ «НЕК «Укренерго»; - Відомостями відпуску електричної енергії від Постачальника послуг комерційного обліку Товариства - ТОВ "Українські технологічні продукти".

Однак, Відповідач починаючи із розрахункового місяця - лютого 2020 року почав істотно порушувати строки виконання грошового зобов`язання - порядок розрахунків перед Позивачем.

Відповідач отримав/прийняв без заперечень вироблену Позивачем електроенергію, здійснив її подальший перепродаж, однак так і не здійснив належно розрахунки перед Позивачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Тавань Солар 3» вказує, що в межах справи №910/11888/20 Позивач у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем умов Договору 592/01 від 30.08.2019 не реалізовував своє право на стягнення інфляційних втрат, відсотків річних, штрафу та пені за період Лютий 2020 - Липень 2020 у загальному розмірі 4 721 025, 28 грн., а отже має право стягнути такі кошти шляхом подання нового позову.

Рішенням у справі №910/11888/20 встановлено, зокрема: належне виконання відповідачем зобов`язань за Договором № 592/01 від 30.08.2019; виникнення у Відповідача обов`язку оплатити одержаний товар, наявність грошового зобов`язання перед Позивачем; порушення Відповідачем грошових зобов`язань за Договором з оплати поставленої згідно Договору №592/01 від 30.08.2019 електричної енергії у період з березня 2020 року по травень 2020 року.

Судове рішення у справі №910/11888/20, що набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3" заявлено до стягнення із відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 639 680,63 грн., трьох процентів річних у розмірі 617 358,64 грн, нарахованих за лютий 2020 - липень 2020 року, пеню у розмірі 1 779 903,89 грн. та 7% штрафу у розмірі 684 082,12 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, але зменшив пеню та штраф на 50% та стягнув з Державного підприємства Гарантований покупець на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВАНЬ СОЛАР 3» 684 082,12 грн. - 3% річних, 1 639 680,63 грн. - інфляційних втрат, 889 951,95 грн. - пені, 342 041,06 грн. - штрафу у розмірі 7%.

Так, апелянт вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги його позицію про неправомірність нарахування пені та штрафу на авансові платежі, передбачені п. 10.1 Порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу (далі за текстом - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленим" тарифом або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено зелений тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії зеленого тарифу.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ч. 1 ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до п.п. 8.7, 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до п.п. 8.7, 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 Порядку № 641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом двох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Умовами п.п. 3.2, 3.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1168/01/20 від 22.04.2020) передбачено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на п. 10.4 Порядку № 641.

Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

від 20 березня 2020 року №715 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні та лютому 2020 року»;

- від 22 липня 2020 року № 1435 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року»;

- від 19 серпня 2020 року №1600 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року».

Отже, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної енергії в березні 2020 року - в строк до 04.05.2020 включно, в квітні 2020 року - в строк до 29.05.2020 включно, в травні 2020 року у строк до 26.06.2020 включно, в червні 2020 року - в строк до 24.07.2020 включно, в липні 2020 року - в строк до 21.08.2020 включно.

Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23 (не з дня, наступного за днем оприлюднення постанови Регулятора, а саме з дня оприлюднення постанови регулятора). Правова позиція щодо того, що першим днем відведеного строку на оплату є саме день оприлюднення постанови, а не день наступний за днем оприлюднення також викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2025 у справі № 910/15563/24, від 07.10.2025 у справі № 910/12271/24 та інш.

Отже, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди є таким, що настав. Відповідач сплатив за придбану електроенергію за період з березня по липень 2020 року в повному обсязі, однак з простроченням.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п. 4.6 договору (в редакції додаткової угоди № 1168/01/20 від 22.04.2020) погодили, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електроенергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електроенергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електроенергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Тому, нарахування пені та штрафу є правомірним та погодженим сторонами за умовами договору з урахуванням додаткових угод.

Щодо доводів про відсутність підстав для врахування висновків суду у рішенні у справі №910/11888/20 в частині настання строку оплати по розрахунковим періодах березень-травень 2020.

За приписами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/11888/20 від 22.04.2021 встановлені певні факти та обставини, воно залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.12.2021 повернув касаційну скаргу на рішення та постанову в межах справи №910/11888/20.

Тобто, всі свої зауваження та заперечення щодо рішення Господарського суду міста Києва №910/11888/20 відповідач мав зазначити в межах апеляційного та касаційного проваджень в межах вказаної справи.

Дотримуючись приписів ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції в межах даної справи, виходив з даних, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва №910/11888/20.

За текстом апеляційної скарги, відповідач неодноразово звертає увагу на помилковість суду першої інстанції щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача сум за статтею 625 ЦК України, визнавши розрахунок цих сум, здійснений Позивачем арифметично вірним, та відхиливши відповідні заперечення Відповідача, в т.ч. стосовно того, що розрахунковий період березень-травень 2020 року щодо стягнення 3% відсотків річних вже був предметом судового розгляду в межах справи №910/11888/20.

Зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу апелянта, що стаття 73 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Так, судовою колегією досліджено матеріали даної справи та встановлено, що позиція відповідача про те, що розрахунковий період березень-травень 2020 року щодо стягнення 3% відсотків річних вже був предметом судового розгляду в межах справи №910/11888/20 не має жодного документального підтвердження.

Ані відзив на позовну заяву, ані апеляційна скарга не містить документів, що вказані вимоги розглянуті в межах справи №910/11888/20, так і не містять доказів того, що відповідач виконав ці вимоги та надав платіжні доручення з відповідним призначенням платежів.

Щодо доводів відповідача, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу пені.

Так, НКРЕКП у межах своїх повноважень було прийнято постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022), відповідно до пп. 16 п. 1 якої визначено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Разом з цим, дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами НКРЕКП №№ 332, 413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної дії у часі, що дозволило б її застосовувати до початку запровадження воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.

Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, у якій йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.

Отже, оскільки усі дати остаточного розрахунку за поставлену електричну енергію за період з лютого по липень 2020 року у відповідача настали до введення на території України воєнного стану, у позивача наявні правові підстави для нарахування відповідачу пені та штрафу за спірний період.

Також слід зазначити, що п. 7 Розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України (чинного на час спірних правовідносин), визначалося, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався, востаннє - до 30 червня 2023 року включно.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України (чинного на час спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак, враховуючи положення п. 7 Розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України, шестимісячний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, продовжується на строк дії карантину, тобто до 30.06.2023 включно.

У постанові від 19.06.2026 у справі № 910/22/24 об`єднана Палата Верховного Суду зазначила про відсутність підстав для відступу від існуючого правового висновку щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у взаємозв`язку з п. 7 Розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України.

Враховуючи наведене та встановлений судом порядок оплати купленої відповідачем у позивача електричної енергії колегія суддів відхиляє доводи відповідача про невірність нарахування позивачем пені та штрафу.

Щодо зауважень до розрахунку 3% річних.

Апелянт вказує, що всі розрахунки позивача 3% річних (включаючи періоди червень-липень 2020) не відповідають зазначеному загальновідому методологічному підходу, нарахування за квітень 2020 на суму 387 276,33 грн з 21.07.2021 по 26.07.2021 за даним методом дає результат 190,99 грн., в той час як в розрахунку позивача вказано 238,76 грн.

Апеляційним судом було досліджено розрахунок 3% річних та встановлена помилковість тверджень відповідача.

Здійснивши перерахунок за допомогою ІПС ЛІГА:ЗАКОН «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» всіх періодів 3% річних встановлено, що позивач навпаки нараховує та стягує суму 3% річних в меншому розмірі.

Якщо брати приклад апелянта відносно того, що за квітень 2020 на суму 387276,33 грн з 21.07.2021 по 26.07.2021 за його розрахунком результат 190,99 грн., в той час як в розрахунку позивача вказано 238,76 грн.

Судовою колегією досліджено вказане зауваження та встановлено, що таблиця позивача містить невідповідність розташування суми заборгованості (на яку нараховуються 3% річних) по відношенню до періоду за який здійснено нарахування.

Так, позивачем нарахування 3% річних за період з 21.07.2021 по 26.07.2021 здійснено на суму 485 473,25 грн.

Сума заборгованості в розмірі 485 473,25 грн утворилась після здійснення відповідачем часткової оплати 21.07.2021 на суму 567 823,61 при розмірі заборгованості 1 053 296,86 грн.

Наступним платежем відповідача була сума в розмірі 98 196,92 грн 27.07.2021, після здійснення якої розмір заборгованості становив 387 276,33 грн (485 473,25 - 98 196,92).

Позивач здійснив нарахування 3% річних на суму 485 473,25 грн. за період з 21.07.2021 по 26.07.2021 та отримав результат 238,76 грн (при розрахунку суду апеляційної інстанції результат становив 239,41 грн).

Якщо здійснити перерахунок, як вказує апелянт на суму 387 276,33 грн за період з 21.07.2021 по 26.07.2021, то дійсно виходить сума 190,99 грн, але така позиція є помилковою, оскільки нарахування здійснено позивачем за вказаний період на суму 485 473,25 грн.

Тому, суд погоджується з розрахунком 3% річних, який здійснив позивач.

Щодо доводів відповідача про настання для нього обставин непереборної дії та підстав для зменшення неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Посилання апелянта на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято апеляційним судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань за договором, як і відсутність у нього необхідних коштів.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Разом з цим зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тож суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам відповідача та зменшив розмір пені та штрафу на 50%.

Також слід зазначити, що строк оплати за поставлену електричну енергію за договором у відповідача настав ще до введення на території України воєнного стану, як і спірний період прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги вищевикладене та правовідносини, які склалися між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність скаржником обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу більше ніж на 50%, тож з огляду на встановлене порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасної оплати за отриману електричну енергію є підстави для стягнення пені та штрафу у розмірах, встановлених судом першої інстанції.

Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а відтак переглянувши рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232-241, 243, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/5986/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

4. Матеріали справи №910/5986/25 повернути до місцевого господарського суду.

5. Повний текст постанови буде складено та підписано у встановленому законом порядку.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді А.О. Мальченко

П.В. Горбасенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua