Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №910/13878/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. Справа№ 910/13878/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026

у справі № 910/13878/25 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджигазтрейд»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення коштів у сумі 257 030,30 грн

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджигазтрейд» заборгованості за поставлену електричну енергію для врегулювання небалансів за актом корегування №СВБ_К_03_2025_08_1851 від 29.10.2025 у сумі 257 030,30 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманої у серпні 2025 року електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором у сумі 257030,30 грн не виконав, вказану суму коштів у порядок та строки, визначені Договором та законодавством, не сплатив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджигазтрейд» 257 030 грн 30 коп. заборгованості та 3 084 грн 36 коп. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що існує факт надання позивачем узгоджених послуг відповідачу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати наданих послуг за договором підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 257 030,30 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №910/13878/25 задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №910/13878/25 у задоволеній частині позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджигазтрейд» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відмовити у повному обсязі. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуться наступними доводами.

Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення базується виключно на практиці Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, без врахування змін до ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», тобто суд посилався на ст. 75 Закону в редакції, що втратила чинність.

Щодо розміру позовних вимог скаржник зазначає, що відповідно до підписаного сторонами без зауважень Акту коригування № СВБ_К_04_2025_08_1851 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.08.2025 № СВБ_02_2025_08_1851 Акту коригування від 29.10.2025 № СВБ_К_03_2025_08_1851 згідно з Договором від 24.09.2020 № 1851-01024 встановлено, що за оновленими даними ОСП отримав, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів з 01.08.2025 по 31.09.2025 року 34,371468 Мат*год, загальною вартістю 51 395,02 грн з ПДВ. Таким чином відбулось коригування зменшення кількості поставленої електроенергії на 57,12 грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог сума коштів, яка підлягає поверненню за електричну енергію для врегулювання небалансів: 257 207,61 грн, в т.ч. ПДВ 42 867,94 грн. З огляду на наведене, оскаржуване рішення є незаконним, оскільки позовні вимоги задоволено на суму 257 030,30 грн, що є фактично не підтвердженою та не обґрунтованою.

Також, скаржник зазначає, що резолютивна частина оскаржуваного рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку НЕК «УКРЕНЕРГО», а саме: проведення розрахунків для врегулювання небалансів з будь-якого іншого рахунку, що не передбачений для розрахунку за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії та зобов`язують його до вчинення таких дій, що суперечать нормам законодавства на майбутнє, зазначене, на думку скаржника, призводить до неможливості задоволення судом такої вимоги позивача.

На думку скаржника, оскаржуване рішення безпосередньо стосується повноважень НКРЕКП, однак вони не були залучені до розгляду цієї справи.

Скаржник зазначає, що Правилами ринку передбачено, що відповідач перераховує кошти виключно з рахунку зі спеціальним режимом використання, що передбачено й ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», а умовою проведення розрахунків між ОСП та СВБ є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.

Скаржник звертає увагу суду, що визначені поняття алгоритму та поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, які наведено в статті 1 Закону 2019-VIII дають підстави дійти висновку, що умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, яким є НЕК «Укренерго», є не договірною умовою, встановленою договором про врегулювання небалансів електричної енергії, а положенням закону. Вказані обставини вказують на дотримання відповідачем встановленого Правилами ринку та Законом України «Про ринок електричної енергії» спеціального порядку проведення розрахунків на балансуючому ринку.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не обрано належний спосіб захисту його інтересів, що відповідав би ст. 16 ЦК України ст. 20 ГК України, ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 7.3.2 Правил ринку; за таких умов позов не може бути задоволено.

Скаржник вказує на те, що Розрахунки із учасниками ринку електричної енергії здійснюються на щоденній основі в межах суми доступної на рахунку ОСП із спеціальним режимом використання, інформація яка опубліковується на веб-сайті НЕК «Укренерго». Доказів порушення НЕК «Укренерго» установленого Законом №2019- VIII алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію позивачем не надано.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що відносини сторін ґрунтуються на публічному договорі приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії № 1851-01024, до якого Позивач приєднався 24.09.2020 (ідентифікатор договору № 1851-01024, дата акцептування 24.09.2020). На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ. СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи.

Позивач зазначає, що скаржник безпідставно стверджує, що після змін внесених до ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 15.04.2021 (Закон № 1396-IX) оплата можлива виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом використання та лише за наявності коштів, отриманих від інших учасників, за винятком «врегулювання системних обмежень».

Позивач вказує, що положення спірного Договору (п.п. 2.1, 2.2, 5.1, 5.6) не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, а також умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку. Аналогічно не містять таких обмежень і Правила ринку. Суд першої інстанції правильно встановив цей факт і відхилив доводи відповідача.

По-друге, позивач зазначає, що частина 4 ст. 75 Закону встановлює обов`язок постачальників послуг з балансування та СВБ вносити кошти виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ОСП. Водночас норма не містить жодної імперативної заборони для ОСП здійснювати розрахунки з СВБ лише коштами, що надійшли від інших учасників, і не звільняє ОСП від обов`язку забезпечити виконання своїх грошових зобов`язань. Навпаки, законодавство передбачає можливість ОСП для належного виконання зобов`язань вносити кошти з власних поточних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.

Позивач вважає безпідставними доводи відповідача зазначені в апеляційній скарзі, оскільки, зміст ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором. Фінансова неспроможність інших учасників ринку не є підставою для звільнення ОСП від договірної відповідальності (ст. 614 ЦК України).

Також, позивач зазначає, що скаржник посилається на Акт коригування № СВБ_К_04_2025_08_1851 від 23.03.2026, згідно з яким після зарахування зустрічних однорідних вимог сума, яку ОСП має повернути позивачу, становить 257 207,61 грн (з ПДВ), а не 257 030,30 грн, на яку видано рішення. Однак, позивач зазначає, що цей аргумент не спростовує законність рішення, а навпаки, підтверджує наявність боргу в ще більшому розмірі. Акт № СВБ_К_04_2025_08_1851 є подальшим коригуванням даних комерційного обліку (п. 1.2 Акта), він не скасовує попередній Акт № СВБ_К_03_2025_08_1851, на підставі якого позивач пред`явив позов і суд ухвалив рішення, а лише уточнює суму після оновлених даних.

Доводи скаржника про обов`язковість залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є необґрунтованими. Відповідно до ст. 50 ГПК України третя особа залучається, якщо рішення суду може вплинути на її права чи обов`язки. У даній справі спір є суто договірним - про стягнення конкретної заборгованості, підтвердженої підписаним Актом купівлі-продажу електричної енергії. Суд не вирішує питань щодо нормативних актів НКРЕКП, не оскаржує алгоритм розподілу коштів і не втручається у дискреційні повноваження Регулятора.

Крім того, відповідач не надав доказів відсутності своєї вини (ст. 614 ЦК України). Інформування про нестачу коштів не є доказом вжиття всіх заходів для виконання зобов`язання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/13878/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, тимчасові непрацездатності суддів та перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/13878/25 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 24.09.2020 позивач (далі - СВБ) приєднався до умов договору (ідентифікатор договору № 1851-01024, дата акцептування 24.09.2020) про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір) та був долучений до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням від відповідача (далі - ОСП) від 24.09.2020 за вих. №01/34786. У вказаному повідомленні зазначено, що зазначений вище договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго» https://ua.energy/.

Пунктом 1.2 Договору (тут і надалі в редакції наказу № 393 від 08.07.2024) визначено, що на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Згідно з п. 1.3 Договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

У пункті 1.4 Договору визначено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).

Пунктом 1.9.1 гл. 1.9 розділу І Правил ринку передбачено, що ОСП забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Згідно з ч. 6 ст. 70 Закону вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Відповідно п. 1.5 Договору врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Відповідно до п. 5.1 Договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування звітів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки визначені Правилами ринку, та цим договором.

Пунктом п. 5.6 Договору визначено, що подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Відповідно до п. 5.7 Договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Згідно із п. 9.1 Договору останній набирає чинності з дати реєстрації ОСП (оператором системи передачі) СВБ (сторони, відповідальної за баланс) відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 Договору).

Відповідно до п. 1.1.2 гл. 1.1, п. 1.11.1 та п. 1.11.8 гл. 1.11 розділу І Правил ринку система управління ринком (Market management system) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Згідно з п. 5.28.1. глави 5.28 Правил ринку, щодекадні звіти про розрахунки та щомісячні звіти про розрахунки формуються та надаються через систему управління ринком кожному ППБ (постачальнику послуг з балансування) та СВБ (стороні, відповідальній за баланс). Форма і зміст звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Розділом VII Правил ринку визначені питання щодо порядку розрахунків та здійснення платежів, у тому числі розрахунки за небаланси електричної енергії.

Зокрема, відповідно до п. 7.3.2 глави 7.3 Правил ринку, для формування місячного звіту СВБ АКО на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ. СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ. З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії. Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.

Як вказує позивач, не заперечує відповідач та вбачається з матеріалів справи, АР у системі управління ринком 11.09.2025 було сформовано місячний звіт за небаланси електричної енергії за період 01-31 серпня 2025 року, відповідно до якого загальна сума зобов`язання із ПДВ зі сторони СВБ склала 707719,01 грн.

Так, на виконання умов договору, позивачем та відповідачем шляхом проставлення КЕП підписано акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_02_2025_08_1851 від 31.08.2025, відповідно до якого, сума до сплати зі сторони СВБ за електричну енергію для врегулювання небалансів складала 707719,01 грн, а зі сторони ОСП - 0 грн.

30.10.2025 на адресу електронної пошти позивача надійшло повідомлення від Адміністратора розрахунків про сформування та направлення 30.10.2025 оригіналу акту корегування до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за серпень 2025 року.

30.10.2025 між СВБ та ОСП підписаний Акт корегування № СВБ_К_03_2025_08_1851 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.08.2025 № СВБ_02_2025_08_1851 згідно з Договором, відповідно до якого сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП (НЕК «Укренерго»), за електричну енергію для врегулювання небалансів становить 257 030,30 грн (разом з ПДВ).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманої у серпні 2025 року електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором у сумі 257030,30 грн не виконав, вказану суму коштів у порядок та строки, визначені Договором та законодавством, не сплатив. У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд стягнути зазначену заборгованість з відповідача.

Відповідач, у свою чергу, заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи, що Законом встановлено спеціальний алгоритм розрахунків між позивачем та відповідачем, а саме - останній може здійснювати розрахунок лише виключно з рахунку зі спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників ринку, а у зв`язку з наявністю значної заборгованості інших учасників балансуючого ринку перед відповідачем, останній не може вчасно розрахуватись з позивачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Позивач здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП № 1653 від 02.09.2020).

Відповідач є оператором системи передачі на якого, зокрема покладені функції адміністратора розрахунків (надалі - АР).

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Частиною 1 ст. 4, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось, між відповідачем, як оператором системи передачі, та позивачем, як стороною, відповідальною за баланс, виникли правовідносини на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії №1851-01024 від 24.09.2020.

Відповідно до умов зазначеного договору та положень Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, оператор системи передачі здійснює врегулювання небалансів електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, а вартість таких небалансів визначається адміністратором розрахунків на підставі даних комерційного обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, на електронну пошту позивача 29.10.2025 надійшло повідомлення від Адміністратора розрахунків про те, що Адміністратор розрахунків у системі MMS сформував звіт про коригування за серпень 2025 року, також сторонами підписано акт корегування: №СВБ_К_03_2025_08_1851 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.08.2025 № СВБ_02_2025_08_1851 на суму 257030,30 грн.

З огляду на положення ст. 530 ЦК України та змісту п. 5.1, 5.6 Договору, пункту 7.3.2 Правил ринку та п. 3.2 Правил коригування (Додаток № 10 до Правил ринку) строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний був перерахувати позивачу суму вартості отриманої електричної енергії у серпні 2025 року для врегулювання небалансів у строк до 05.11.2025, включно.

Докази перерахунку відповідачем позивачу вартості отриманої електричної енергії у серпні 2025 року для врегулювання небалансів, у матеріалах справи відсутні.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Доводи скаржника про те, що оскаржуване рішення базується виключно на практиці Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, без врахування змін до ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», тобто суд посилався на ст. 75 Закону в редакції, що втратила чинність, є безпідставним, оскільки висновок Верховного Суду полягає в тому, що ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не звільняє боржника від обов`язку виконувати свої грошові зобов`язання, і ця позиція є незмінною.

Хоча статтею 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» і визначено порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку, зокрема передбачено використання поточних рахунків із спеціальним режимом використання, зазначена норма не містить положень, які б звільняли оператора системи передачі від виконання власних договірних грошових зобов`язань перед іншими учасниками ринку у разі недостатності коштів, що надійшли від інших учасників балансуючого ринку.

Відсутність коштів на рахунках із спеціальним режимом використання або неотримання їх від третіх осіб (учасників балансуючого ринку) у розумінні статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України не є форс-мажорною обставиною чи підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Боржник не може ставити виконання свого обов`язку в залежність від дій третіх осіб. Будь-які законодавчі обмеження щодо функціонування спецрахунків регулюють виключно внутрішні процедури розрахунків на ринку, але жодним чином не нівелюють право позивача на отримання плати за надані послуги у встановлений Договором строк.

Твердження скаржника про те, що алгоритм розподілу коштів є імперативною вимогою закону, яка звільняє його від договірних обов`язків, ґрунтується на помилковому тлумаченні норм матеріального права. Законний характер функціонування рахунків зі спеціальним режимом використання визначає порядок адміністрування грошових потоків банківською установою та ОСП, проте жодним чином не скасовує і не змінює приватноправову (договірну) природу грошового зобов`язання між позивачем та відповідачем

Правовідносини між сторонами врегульовані чинним Договором, а підписанням акту коригування від 31.08.2025 відповідач визнав як обсяг енергії, так і суму боргу в розмірі 257 030,30 грн. Скаржник не надав жодного доказу, який би спростовував належність підпису на Акті або визначав інший порядок розрахунків за Договором, при цьому, акт коригування №СВБ_К_04_2025_08_1851 від 23.03.2026 не спростовує факту існування заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки, вказаний акт є результатом подальшого коригування даних комерційного обліку та визначає уточнений розмір розрахунків між сторонами.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що факт проведення коригування не свідчить про відсутність грошового зобов`язання відповідача, а навпаки підтверджує наявність взаємних розрахунків між сторонами за операціями з врегулювання небалансів.

Щодо доводів скаржника про необхідність залучення НКРЕКП до участі у справі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд у цій справі не вирішує питання щодо законності нормативно-правових актів НКРЕКП, не змінює встановлений порядок функціонування балансуючого ринку та не визначає алгоритм розподілу коштів між учасниками ринку, рішення у цій справі не створює прав чи обов`язків для НКРЕКП, а тому підстави для її залучення як третьої особи відповідно до ст. 50 ГПК України, відсутні.

Доводи скаржника про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту є неспроможним та суперечить закону, оскільки предметом даного позову є стягнення грошових коштів за отриману електричну енергію для врегулювання небалансів на підставі підписаного Сторонами Акту коригування, що, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України та абз. 10 ч. 2 ст. 20 ГК України, належним і прямо передбаченим способом захисту порушеного права.

Також безпідставними є доводи скаржника про те, що позивачем не надано доказів порушення НЕК «Укренерго» установленого Законом №2019- VIII алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію, оскільки предметом спору є невиконання грошового зобов`язання за Договором, при цьому, позивачем доведено факт наявності боргу підписаним актом коригування, натомість обов`язок доведення відсутності вини або сплати боргу лежить виключно на відповідачеві.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду містка Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування своїх рішень за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником надано до суду належні і допустимі докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/13878/25 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №910/13878/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич