Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 20 липня 2026 р.
Справа: №910/31316/15
Суддя: Буравльов С.І.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" липня 2026 р. Справа№ 910/31316/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - не з`явився
від відповідача - Ткачук І.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"
на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2016 р. (повне рішення складено 18.07.2016 р.)
у справі № 910/31316/15 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"
про стягнення заборгованості у розмірі 1099503,74 грн,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р. у розмірі 1099503,74 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, не сплатив у повному обсязі відсотки за користування кредитними коштами за період з 10.06.2015 р. по 07.12.2015 р., у зв`язку чим у нього виник обов`язок сплатити вказану заборгованість.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.07.2016 р. у справі № 910/31316/15 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що ним була сплачена частина заборгованості за кредитним договором на суму 9500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 9557 від 19.03.2015 р., з призначенням платежу: «погашення кредиту за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р.». Також між сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1118781,13 грн (погашення заборгованості по процентах та кредиту) шляхом направлення відповідачем позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" у справі № 910/31316/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/31316/15 та призначено її до розгляду на 29.09.2016 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 р. було відкладено розгляд справи № 910/31316/15 до 18.10.2016 р.
27.09.2016 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 910/31316/15 у зв`язку з неможливістю її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи № 910/16426/15 Господарським судом міста Києва.
В обґрунтування свого клопотання скаржник зазначив, що предметом розгляду справи № 910/16426/15 є стягнення заборгованості за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р., а саме: суми основної заборгованості та пені. Предметом розгляду у справі № 910/33316/15 є стягнення заборгованості за тим же кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р., а саме відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1099503,74 грн за період з 10.06.2015 р. по 07.12.2015 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 910/31316/15 до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/16426/15.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд.
За актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 р. справу № 910/31316/15 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" у справі № 910/31316/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 р. справу № 910/31316/15 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та роз`яснено учасникам справи, що апеляційне провадження зупинено відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р.
До суду 15.07.2019 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» надійшла заява про заміну позивача у справі № 910/31316/15 його правонаступником, у якій останнє просило замінити Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста».
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2207/19 від 17.07.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці та обранням судді Власова Ю.Л. на посаду судді Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/31316/15.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 р. справу № 910/31316/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), ОСОБА_1 , Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» та здійснено заміну позивача у справі № 910/31316/15 - Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста».
За період з 2018 року по 2026 рік учасникам справи № 910/31316/15 неодноразово надсилались листи-нагадування щодо надання письмової інформації стосовно набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/16426/15.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1634/26 від 16.06.2026 р. у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/31316/15.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" у справі № 910/31316/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сулім В.В., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 р. справу № 910/31316/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2016 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Поновлено апеляційне провадження у справі № 910/31316/15 та призначено до розгляду на 21.07.2026 р.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1891/26 від 15.07.2026 р. у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/31316/15.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" у справі № 910/31316/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 р. справу № 910/31316/15 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У судовому засіданні 21.07.2026 р. представник відповідача надав усні пояснення стосовно апеляційної скарги, представник позивача не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали про поновлення апеляційного провадження від 22.06.2026 р. у справі № 910/31316/15 учасникам справи доставлено до електронних кабінетів 22.06.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 24.06.2026 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про поновлення апеляційного провадження від 22.06.2026 р. у справі № 910/31316/15 оприлюднена у реєстрі 24.06.2026 р.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
08.04.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчатина» (далі - позичальник) було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 33290-20/13-1 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та зобов`язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі.
Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 20000000,00 грн; кінцевий термін повернення кредиту - 07.04.2014 р.; ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка за користування кредитом - 22% річних.
Згідно з п. 4.1 кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Остаточне повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов`язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту.
Як передбачено п. 4.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком з дня надання кредиту по дату кінцевого терміну повернення кредиту. Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
Нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається (п. 4.4 кредитного договору).
У відповідності до п. 4.5 кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно у строк до 25-го числа по останній робочий день поточного місяця.
За змістом п. 6.1.3 кредитного договору позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти а користування кредитом в порядку, передбаченому договором.
Як передбачено 6.1.4 кредитного договору, позичальник зобов`язаний достроково повернути всю заборгованість за договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, винагороди банку, штрафні санкції, а також сплатити всі інші платежі, передбачені договором.
Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє по дату повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 10.1 кредитного договору).
В подальшому, між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору.
Так, 24.02.2014 р. було укладено договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору, яким сторони, зокрема, продовжили кінцевий термін повернення кредиту до 05.12.2014 р.
Договором про внесення змін до кредитного договору від 25.02.2014 р. сторони, зокрема, визначили графік зменшення кредитної лінії та уточнили інші умови кредитного договору.
Договором про внесення змін до кредитного договору від 05.12.2014 р. сторони виклали кредитний договір у новій редакції, відповідно до якої кредит видається в грошовій формі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 12500000,00 грн; кінцевий термін повернення кредиту - 04.12.2015 р.; ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка за користування кредитом - 25% річних. Кредит надається окремими частинами або повною сумою в межах встановленого ліміту кредитної лінії. Останню частину кредиту позичальник може отримати не пізніше 03.12.2015 р.
На виконання умов укладеного кредитного договору позивачем був виданий відповідачу кредит в сумі 20000000,00 грн, що підтверджується копіями меморіальних ордерів № 1708 від 08.04.2013 р. на суму 8000000,00 грн, № 3027 від 08.04.2013 р. на суму 8000000,00 грн, № 4381 від 08.04.2013 р. на суму 4000000,00 грн.
Позивач стверджує, що надана відповідачу сума кредитних коштів з процентами та штрафами не було повернута у повному обсязі відповідачем.
10.06.2015 р. Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчатина» лист № 4868/20, в якому просило погасити заборгованість за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р.
Зазначений лист відповідач отримав 12.06.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчатина».
Постановою Правління Національного Банку України № 460 від 16.07.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь») було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».
Відповідно до вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.07.2015 р. № 138 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.
04.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було проведено залік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1576156,31 грн, в результаті чого основна сума заборгованості по кредиту зменшилась до 10923843,69 грн, а також закрито заборгованість за прострочену сплату процентів за користування кредитом.
Таким чином, позивач зазначає, що станом на 08.12.2015 р. відбулось часткове погашення заборгованості відповідача по тілу кредиту за рахунок проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, а також 04.12.2015 р. відповідачем було сплачено заборгованість по процентам за користування кредитними коштами. Заборгованість по відсоткам за період з 10.06.2015 р. по 07.12.2015 р. у розмірі 1099503,74 грн відповідачем сплачена не була.
Разом з цим, згідно з укладеним за результатами відкритих торгів (аукціону) договором купівлі-продажу майнових прав № UA-EA-2019-01-21-000010-b/42-МП від 03.05.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" набуло у власність, а Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" передало у власність майнові права, зокрема, за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р.
Таким чином, з огляду на умови договору купівлі-продажу майнових прав № UA-EA-2019-01-21-000010-b/42-МП від 03.05.2019 р. новим кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста".
Спір у справі виник у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчатина», на думку позивача, не виконало своїх зобов`язань за кредитним договором щодо сплати відсотків за період з 10.06.2015 р. по 07.12.2015 р., у зв`язку чим у відповідача виник обов`язок зі сплати вказаної заборгованості.
За змістом ст. 193 ГК України, станом на момент спірних правовідносин, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Стосовно посилання скаржника на те, що ним була сплачена частина заборгованості за кредитним договором на суму 9500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 9557 від 19.03.2015 р., з призначенням платежу: «погашення кредиту за кредитним договором № 33292-20/13-1 від 08.04.2013 р.», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
30.04.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчатина» лист № 3591/16, в якому, з посиланням на ст. 37, п. п. 2, 6 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», повідомило відповідача, що правочин з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн, з призначенням платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 19.03.2015 р. № 1, а також, що правочин з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн з призначенням платежу - погашення кредиту за кредитним договором від 08.04.2013 р. № 33290-20/13-1, рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є нікчемними.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича про:
- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформлене листом № 3591/16 від 30.04.2015 р., про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн, з призначенням платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 1 від 19.03.2015 р.;
- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оформлене листом № 3591/16 від 30.04.2015 р., про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн, з призначенням платежу - погашення кредиту за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2015 р. у справі № 826/10002/15 було визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, викладене у листі від 30.04.2015 р. № 3591/16, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн, з призначенням платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 1 від 19.03.2015 р., а також визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, викладене у листі від 30.04.2015 р. № 3591/16, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн, з призначенням платежу - погашення кредиту за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2015 р. було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2015 р. у справі № 826/10002/15, відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина».
Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже правочин, яким було перераховано на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» грошові кошти у сумі 9500000,00 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р. є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як передбачено ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Отже доводи скаржника про те, що ним було частково погашено заборгованість за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р. шляхом перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн є безпідставними.
Також скаржник посилається на те, що між сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1118781,13 грн (погашення заборгованості по процентах та кредиту) шляхом направлення відповідачем позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.
Відповідно до п. 4.9.1 кредитного договору договірне списання коштів може проводитись банком з таких рахунків:
- рахунок № НОМЕР_1 у гривнях України, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204;
- рахунок № НОМЕР_2 у доларах США, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204;
- рахунок № НОМЕР_3 у російських рублях, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204;
- рахунок № НОМЕР_4 у євро, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204, а також з інших поточних рахунків позичальника в національній та іноземних валютах, відкритих в банку та його структурних підрозділах протягом строку дії договору.
Вбачається, що відповідач звернувся із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1118781,13 грн по договорам банківських рахунків, які були укладені у 2008 році (№ 01004/08 від 08.05.2008 р. в сумі грошових коштів 760891,63 грн, № 11-12/02-004 від 20.10.2008 р. в сумі грошових коштів 164822,42 грн, № 49407-18-11114 від 09.10.2008 р. в сумі грошових коштів 100862,26 грн, № 50831-18-11187 від 22.10.2008 р. в сумі грошових коштів 53243,58 грн, № 6909-13 від 04.11.2008 р. в сумі грошових коштів 38961,24 грн).
Як було встановлено вище, кредитний договір № 33290-20/13-1 був укладений між сторонами 08.04.2013 р.
Таким чином зарахування зустрічних однорідних вимог, на яке посилається скаржник, суперечить п. 4.9.1 кредитного договору в частині домовленості між сторонами про те, що договірне списання коштів може проводитись банком з рахунків, визначених цим пунктом договору та інших поточних рахунків позичальника в національній та іноземних валютах, відкритих в банку та його структурних підрозділах протягом строку дії кредитного договору.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.
Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
Враховуючи те, що умовами укладеного між сторонами кредитного договору не було передбачено договірного списання коштів з рахунків, зазначених відповідачем у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1118781,13 грн, тому зарахування зустрічних вимог за вказаною заявою не відбулось.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого сду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1099503,74 грн заборгованості зі сплати відсотків за кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2016 р. у справі № 910/31316/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2016 р. у справі № 910/31316/15 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29.07.2026 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua