Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №910/16297/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. Справа№ 910/16297/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України

на рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2026

у справі № 910/16297/25 (суддя Джарти В. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ"

до Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України

про стягнення заборгованості у розмірі 257 646,70 грн

В С Т А Н О В И В:

26.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ" (ТОВ "АТЛАНТ", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (АТП ГФД СКМУ, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 257 646,70 грн, з яких: 161 503,40 грн - сума заборгованості з оплати за послуги; 41 634,80 грн - інфляційні втрати; 14 243,27 грн - три проценти річних; 40 265,23 грн - пеня (неустойка) за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з оплати наданих послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 149-21 про надання послуг з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ від 01.12.2021 в частині своєчасної та повної оплати послуг, наданих у грудні 2022 року.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у своєму відзиві посилався на те, що позивачем у грудні були надані неякісні послуг, що засвідчено відповідними актами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі № 910/16297/25 позов задоволено частково. Стягнуто з АТП ГФД СКМУ на користь ТОВ "АТЛАНТ" 157 335,56 грн заборгованості з оплати наданих послуг, 39 226,13 грн пені, 41 634,80 грн інфляційних втрат та 13 888,63 грн трьох процентів річних. У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення 4 167,84 грн заборгованості з оплати наданих послуг, 1 039,10 грн пені та 354,64 грн трьох процентів річних, відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач своєчасно не виконав грошове зобов`язання з оплати наданих у грудні 2022 року послуг з охорони. Водночас суд встановив факт надання послуг неналежної якості 1, 9, 21 та 23 грудня 2022 року, що підтверджується відповідними актами, та, врахувавши положення пункту 6.6 договору, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення вартості послуг, наданих у зазначені дні, на 20 %. У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання суд також визнав обґрунтованими вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, однак здійснив їх перерахунок виходячи зі зменшеної суми основної заборгованості.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТП ГФД СКМУ 14.05.2026 (через систему "Електронний суд") звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі № 910/16297/25 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, апелянт вважав, що відповідно до статей 538, 613, 615 Цивільного кодексу України він мав право відмовитися від оплати неякісно наданих у грудні 2022 року послуг, а не лише на зменшення їх вартості за окремі дні, в які були складені відповідні акти, оскільки зафіксовані в актах порушення не були усунуті протягом усього грудня 2022 року та мали системний характер. На думку апелянта, надання послуг неналежної якості наділяє його правом не лише не підписувати акти приймання-передачі наданих послуг за період, у якому виявлено такі порушення, а й не здійснювати оплату за цей період. Відтак, на переконання апелянта, у відповідача не виникло грошового зобов`язання щодо оплати послуг, наданих у грудні 2022 року, а тому відсутні й підстави для стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Крім того, апелянт зазначив, що обов`язок доведення відповідності наданих послуг умовам договору та вимогам законодавства, зокрема ліцензійним умовам провадження охоронної діяльності, покладається на позивача. У зв`язку з цим, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про недоведеність факту надання послуг неналежної якості свідчить про неправильний розподіл обов`язку доказування та порушення принципу змагальності. Оскільки позивач, як вважав апелянт, не довів належними та допустимими доказами надання у грудні 2022 року послуг відповідно до умов договору, замовник був вправі відмовитися від їх оплати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 зазначену апеляційну скаргу у справі № 910/16297/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Демидова А. М., Владимиренко С. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 відкрито апеляційне провадження та вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

29.05.2026 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач вважав рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим на підставі норм матеріального та процесуального права, належним чином застосованих до спірних правовідносин.

Так, позивач зазначив, що замовник користувався його послугами з охорони об`єктів протягом усього 2022 року та не мав заперечень щодо їх якості, однак лише у грудні 2022 року зафіксував порушення, допущені співробітниками охорони, однак при цьому порушив процедуру складання актів перевірки якості послуг, оскільки належним чином не залучив до такої перевірки представника виконавця. Крім того, у листах, звертаючись до виконавця, замовник першочергово вимагав зменшення вартості наданих послуг за грудень 2022 року на 20 %, тоді як під час судового розгляду заперечував сам обов`язок щодо їх оплати за цей період. Також позивач не погоджувався з доводами відповідача про систематичний характер порушень, оскільки у грудні 2022 року акти були складені лише за чотири дні надання послуг.

На думку позивача, оскільки пункт 2.2.2 Договору передбачає альтернативні наслідки невиконання та/або неналежного виконання виконавцем умов договору, відповідна санкція має застосовуватися залежно від характеру порушення: неоплата послуг - у разі їх ненадання, а у разі надання послуг неналежної якості - зменшення їх вартості. Також позивач зазначив, що господарська діяльність з надання послуг охорони є ліцензованою, а тому він як виконавець має відповідну ліцензію, а факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт, від підписання якого відповідач відмовився. При цьому, на думку позивача, тягар доказування неналежного надання послуг покладається на замовника, а подані ним докази повинні відповідати вимогам Господарського процесуального кодексу України.

02.06.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

01.06.2026 позивач подав клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, посилаючись на те, що, на його думку, апелянтом сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. У зв`язку з цим позивач вважав, що апеляційне провадження підлягає закриттю, а апеляційну скаргу слід повернути апелянту без розгляду.

01.06.2026 позивачем подано клопотання про долучення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підтвердження повноважень адвоката, який підписав клопотання від 01.06.2026 про залишення апеляційної скарги без розгляду.

01.06.2026 апелянтом (відповідачем) подано заперечення на клопотання від 01.06.2026 про залишення апеляційної скарги без розгляду, в якому зазначено, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено відповідно до оспорюваних сум та у розмірі, передбаченому законом. Також апелянт зазначив, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої підстави для залишення апеляційної скарги без розгляду, як несплата або неналежна сплата судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про залишення апеляційної скарги без розгляду колегія суддів зазначає таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Разом з тим, відповідно до частини 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У своїй апеляційній скарзі апелянт просив суд переглянути рішення щодо позовних вимог про стягнення з нього 157 335,56 грн заборгованості з оплати наданих послуг, 39 226,13 грн пені, 41 634,80 грн інфляційних втрат та 13 888,63 грн 3% річних, залишивши позовні вимоги без задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні процесуальних документів в електронній формі через підсистему "Електронний суд" застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8 до ставки судового збору.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі судовий збір підлягав сплаті в сумі 4 537,53 грн грн (252 085,12*0,015* 150%*0,8).

В якості доказу сплати судового збору апелянтом подано платіжне доручення №607 від 12.05.2026 у розмірі 4 537,53 грн. А відтак, апелянтом сплачено судовий збір у визначеному законом розмірі.

Викладені у клопотанні позивача обставини щодо сплати апелянтом судового збору у розмірі, меншому, ніж встановлено законом, не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак колегія суддів відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.

12.06.2026 апелянтом подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що позивач не оскаржував рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту надання послуг неналежної якості 1, 9, 21 та 23 грудня 2022 року, а відтак не може в суді апеляційної інстанції посилатися на належне виконання ним цих послуг. При цьому апелянт вважав, що суд мав дослідити тривалість виявлених порушень та встановити їх систематичний характер, а прийняття послуг протягом 2022 року не може бути підставою для відмови у встановленні таких порушень у грудні 2022 року. Крім того, апелянт вважав, що мав право не здійснювати оплату послуг за грудень 2022 року, оскільки виконавець не виконав свої зобов`язання відповідно до умов договору.

У період з 06.07.2026 по 24.07.2026 судді Ходаківська І. П., Демидова А. М., Владимиренко С. В. перебували у відпустках.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на викладене колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в частині зменшення вартості послуг на 20 % за 1, 9, 21 та 23 грудня 2022 року, оскільки в цій частині воно не оскаржується.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.12.2021, після визначення переможця публічної закупівлі "Охоронні послуги - за кодом СРV за ДК 021:2015 - 79710000-4 (послуги з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ)" ідентифікатор закупівлі иА-2021-10-13-002657-b між ТОВ "АТЛАНТ", як виконавцем, та АТП ГФД СКМУ, як замовником, було укладено договір №149-21 про надання послуг з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки по наданню послуг: охоронні послуги - за кодом СРV за ДК 021:2015 - 79710000-4 (послуги з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ). За адресою м. Київ, вул. Некрасівська, 7, іменованих надалі "Об`єкт". Відповідно до умов даного договору та інших документів, що є додатками до даного договору, Замовник зобов`язується не протидіяти Виконавцю щодо надання послуг зазначених в п.1.1. даного Договору, оформляти у встановлений договором термін акт про надання охоронних послуг (додаток №1) та оплачувати обумовлену даним договором вартість (ціну) послуг, що надаються.

Відповідно до пункту 2.1 договору виконавець зобов`язаний:

- надавати послуги з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ належної якості в обсязі трудовитрат і в терміни, передбачені даним договором і додатками до нього;

- режим роботи персоналу виконавця - позмінно (робоча зміна не повинна перевищувати 24 години). Час приймання їжі не повинен впливати на систему охорони об`єкту;

- підтримання громадського порядку у приміщеннях та на прилеглій території Об`єкта;

- організувати контроль з метою недопущення фактів проникнення сторонніх осіб і транспорту на Об`єкт та виїзду з Об`єкта. Забезпечити на Об`єкті перепускний режим, контролювати ввіз та вивіз (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей на територію та з території Об`єкта, по перепустках встановленого зразка Замовником;

- не допускати розкрадання та/або знищення майна, а також приймати всі законні заходи для захисту від нападу на працівників, які знаходяться на Об`єкті;

- не допускати заподіяння шкоди майну, що охороняється; про всі спроби здійснення протиправних дій доводити їх до відома керівництва Замовника і територіальних органів внутрішніх справ (поліції); затримувати осіб, що скоїли протиправні дії на Об`єкті, і забезпечувати їх передачу в органи внутрішніх справ (поліцію);

- здійснювати контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на Об`єкті. Забезпечити прийняття персоналом охорони заходів з ліквідації пожежі на об`єкті у випадку її виникнення та виклик пожежної охорони;

- виконавець зобов`язаний негайно сповіщати Замовника про всі обставини, які загрожують якості охоронних послуг або створюють неможливість надання охоронних послуг за договором в цілому;

- попереджувати виникнення надзвичайних та аварійних ситуацій;

- забезпечити охоронців на об`єкті Замовника форменим одягом, індивідуальними засобами захисту;

- ознайомити працівників Виконавця з наявними на Об`єкті правилами пожежної безпеки (Інструкцією) і місцем розташування первинних засобів пожежогасіння і систем протипожежного водопостачання;

- забезпечити надання послуг згідно з умовами даного договору за допомогою співробітників Виконавця. Виконавець зобов`язаний надати Замовнику оригінали довідок про відсутність судимості співробітників Виконавця.

У випадку зміни кадрового складу Виконавця, Виконавець зобов`язаний повідомляти про це Замовника в письмовому вигляді не пізніше дня коли співробітник Виконавця приступив до охорони об`єкта Замовника. До письмового повідомлення про зміну кадрового складу Виконавця, Виконавець зобов`язаний падати оригінал довідки про відсутність судимості нового співробітника.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що замовник має право:

- в будь-який час здійснювати перевірку якості послуг, що надаються Виконавцем з можливістю складати акти перевірки якості надання Виконавцем послуг (Додаток № 5 до даного договору). Даний акт підписується представниками Замовника та представником Виконавця (генеральним директором або начальником охорони або оперативним черговим). В разі відсутності зазначених представників Замовника на території Об`єкта в момент складання акта (Додаток № 5 до даного договору), акт з боку Виконавця підписується старшим зміни, який має бути на території Об`єкта протягом всього часу надання послуг згідно даного договору;

- у випадку відмови представника Виконавця від підпису в зазначеному акті або відсутності повноважного представника Виконавця на території Об`єкта в момент складання акта, про це зазначається в акті. Копія акта перевірки якості надання Виконавцем послуг надається Виконавцю для вжиття відповідних заходів;

- в разі невиконання та/або неналежного виконання Виконавцем своїх обов`язків за цим Договором, не оплачувати охоронні послуги та/або оплачувати охоронні послуги в меншому розмірі та не підписувати акт про надання цих послуг, письмово обґрунтувавши всі підстави.

Відповідно до пункту 3.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2022 року. Строк надання послуг з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість (ціна) послуг, що виконуються по даному Договору, визначається розрахунком вартості падання охоронних послуг, який є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 2). Обсяг послуг може бути зменшено в залежності від реального фінансування та потреб Замовника. В разі невиконання та/або неналежного виконання Виконавцем своїх обов`язків за цим Договором оплата за ненадані та/або неналежно надані послуги не здійснюється або здійснюється в меншому розмірі відповідно складеного акта (Додаток № 5 до даного договору).

Розрахунок за послуги, надані в поточному місяці, Замовник здійснює на підставі рахунка-фактури Виконавця та акта про надання послуг, підписаного Сторонами. Розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом виконання з відстрочкою платежу до 15 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору ціна цього Договору може бути зменшена (збільшена) за взаємною згодою Сторін, шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Зазначена сума Договору може бути переглянута за спільною згодою Сторін або з прийняттям нових законодавчих актів (зростання мінімальної заробітної плати встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" , внаслідок росту інфляції з урахуванням коефіцієнту індексації, у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування-пропорційно до змін таких вставок та /або пільг з оподаткування), при умові надання Виконавцем відповідних обгрунтован их документів по зміні ціни Замовнику.

Форма оплати - безготівковий розрахунок (пункт 4.4 договору).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у випадку дострокового розірвання договору або закінчення терміну дії договору, сторони складають акт звірки взаємних розрахунків, і є підставою для остаточного взаєморозрахунку між сторонами протягом 15 днів з моменту підписання його сторонами.

Згідно з пунктом 4.6 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 01.08.2022) сума цього договору становить 2 141 219,00 гривень без ПДВ. Відповідно вартість за одну добу становить 5 209,80 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 5.1 договору надання Виконавцем послуг з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ Замовнику за даним договором оформляється двостороннім актом про надання послуг з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ. Акт про надання послуг з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ оформляється і підписується сторонами щомісяця, не пізніше третього робочого дня місяця, що наступає за місяцем, у якому послуги були надані. Акт про надання послуг з охорони об`єктів АТП ГФД СКМУ є первинним обліковим документом, що підтверджує надання за даним договором Виконавцем послуг і отримання цих послуг Замовником.

Матеріалами справи підтверджується, що у період із січня по листопад 2022 року відповідач без зауважень прийняв надані позивачем послуги з охорони, що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуг.

У грудні 2022 року позивач надав послуги з охорони об`єкта на загальну суму 161 503,40 грн, однак відповідач відмовився від їх прийняття та підписання акта надання послуг за грудень 2022 року, посилаючись на неналежну якість наданих послуг, про що складено акти перевірки якості надання виконавцем охоронних послуг від 01.12.2022, 09.12.2022, 21.12.2022 та 23.12.2022, якими зафіксовано факти надання послуг неналежної якості.

Позивач, не погоджуючись із доводами відповідача щодо надання послуг не в повному обсязі (неналежної якості) та вважаючи, що послуги за грудень 2022 року були надані в повному обсязі відповідно до умов договору, звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 161 503,40 грн заборгованості зі сплати послуг, 41 634,80 грн інфляційних втрат, 14 243,27 грн трьох процентів річних, нарахованих за період з 16.01.2023 по 26.12.2025, а також 40 265,23 грн пені, нарахованої за період з 16.01.2023 по 16.07.2023.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших звичайних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

На підтвердження виконання робіт у грудні 2022 року позивач засобами поштового зв`язку 24.01.2023 на адресу відповідача надіслав акт виконаних робіт за грудень 2022 року, що підтверджується поштовою накладною, яка міститься в матеріалах справи (0308706212722).

Однак, ще 28.12.2022 відповідач скерував на адресу позивача лист (1№ 166/а), в якому повідомив про надання неякісних послуг в грудні 2022 року та відповідне застосування штрафу, передбаченого пунктом 6.6 договору. У вказаному листі Підприємство повідомило позивача про необхідність надання відповідного акту з врахуванням штрафу для проведення відповідної оплати послуг в грудні 2022 року. На підтвердження фактів неякісного надання послуг відповідачем до листа були долучені Акти перевірки якості надання Виконавцем охоронних послуг від 01.12.2022, від 09.12.2022, від 21.12.2022 та від 23.12.2022.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принципу змагальності в господарському судочинстві найбільшою мірою відповідає стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18), і саме цей стандарт, як правило, має застосовуватись при розгляді господарських спорів (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17 від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17).

Колегія суддів зазначає, що договір про надання послуг є цивільно-правовим договором (стаття 901 Цивільного кодексу України), проте для оцінки наслідків непідписання акту застосовується аналогія з нормами договору підряду (стаття 853, стаття 882 Цивільного кодексу України). Згідно з цими нормами, замовник зобов`язаний прийняти роботу та у разі виявлення недоліків негайно повідомити про них підрядника; у разі відсутності такої заяви він втрачає право посилатися на недоліки. Акт, підписаний лише однією стороною, визнається дійсним, якщо відмова другої сторони не обґрунтована наявністю суттєвих недоліків.

У судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

А відтак, неспроможними є доводи апелянта про покладення на виконавця обов`язку доводити надання послуг відповідно до умов договору, оскільки у разі посилання однією зі сторін договору на порушення його умов тягар доказування відповідних обставин покладається саме на цю сторону. Зокрема, направляючи замовнику акт виконаних послуг, виконавець підтверджує належне виконання своїх зобов`язань за договором, тоді як саме на замовника покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт ненадання або неналежного надання таких послуг.

Колегія суддів враховує, що відповідач дійсно висловив зауваження щодо якості наданих послуг 1, 9, 21 та 23 грудня 2022 року, що підтверджується відповідними актами. Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження ненадання або надання послуг неналежної якості виконавцем в інші дні грудня 2022 року.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково не врахував надання послуг з порушенням умов укладеного між сторонами договору протягом усього грудня 2022 року, оскільки зі змісту актів перевірки вбачається, що зафіксовані в них порушення стосувалися саме днів їх складення. Так, посилання в акті від 21.12.2022 на пункт договору щодо обов`язку виконавця встановити кнопку термінового виклику мобільної групи посилення постів ще до 10.12.2021 саме по собі не дає підстав для висновку про її відсутність у період до 21.12.2022, коли було складено відповідний акт, тим більше, що акти надання послуг за період із січня по листопад 2022 року замовник підписав без будь-яких зауважень щодо якості наданих послуг. При цьому зворотня сторона аркушу містить відомості, що недолік усунуто через 2.5 години. Також акт перевірки від 23.12.2022 сам по собі не підтверджує залучення до охорони нових співробітників виконавця у листопаді-грудні 2022 року за відсутності інших належних і допустимих доказів, які у своїй сукупності давали б підстави для встановлення такого факту.

Неспроможними є і доводи апелянта щодо наявності у нього права не здійснювати оплату наданих послуг у разі встановлення їх невідповідності умовам договору.

Відповідно до статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється за правилами, визначеними статтею 213 цього Кодексу. При цьому зміст окремих умов договору має встановлюватися з урахуванням буквального значення слів і понять, а також у взаємозв`язку з іншими його положеннями.

Так, пунктом 2.2.2 договору передбачено, що у разі невиконання та/або неналежного виконання виконавцем своїх обов`язків за договором замовник має право не оплачувати охоронні послуги та/або оплачувати їх у меншому розмірі і не підписувати акт про надання таких послуг, письмово обґрунтувавши відповідні підстави. Водночас пунктом 6.6 договору сторони окремо погодили, що за порушення умов щодо якості послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісно наданих послуг.

Отже, системне тлумачення пунктів 2.2.2 та 6.6 договору свідчить, що сторони розмежували правові наслідки повного ненадання послуг та надання послуг неналежної якості. У разі надання послуг неналежної якості договором передбачено застосування санкції у вигляді зменшення вартості таких послуг на 20 %, тоді як право не оплачувати послуги стосується випадків їх ненадання.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про наявність у нього права не здійснювати оплату послуг у разі встановлення порушення виконавцем умов договору щодо якості їх надання та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення вартості послуг, наданих 1, 9, 21 та 23 грудня 2022 року, на 20 %.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 157 335,56 грн заборгованості з оплати наданих послуг.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6.5 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати послуг за договором Замовник зобов`язується сплатити пеню за кожний день прострочення від суми, що підлягає оплаті, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє Замовника від обов`язку оплатити надані послуги.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача 39 226,13 грн пені, 41 634,80 грн інфляційних втрат та 13 888,63 грн трьох процентів річних.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі № 910/16297/25 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко