Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №925/238/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. Справа№ 925/238/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іванова В.П.

суддів: Чапляна С.Є.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Ліщук М.Ю.

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 23.07.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Звенигородської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026

у справі № 925/238/26 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лисянської селищної ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"; 2) Христинівського виробничого управління житлово-комунального господарства

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 121 180,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Лисянської селищної ради звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" та Комунального некомерційного підприємства "Лисянська територіальна лікарня" Лисянської селищної ради Черкаської області з вимогами (після зміни предмету спору) про визнання недійсними додаткових угод №2 від 01.03.2021, №3 від 29.10.2021, №4 від 29.10.2021, №5 від 01.11.2021, №6 від 01.11.2021, №7 від 30.09.2021, №8 від 01.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 №71131000495, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Лисянська територіальна лікарня" Лисянської селищної ради Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" на користь місцевого бюджету Лисянської селищної ради коштів у розмірі 121 180,66 грн; солідарного стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Лисянська територіальна лікарня" Лисянської селищної ради Черкаської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA1382017203043160001000003751, в ДКСУ у м.Київ) 21299,20 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 зупинено провадження у справі №925/238/26 до закінчення розгляду судовою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24.

В обґрунтування постановленої ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №925/238/26 згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України у зв`язку з тим, що підстави передачі справи №922/2848/24 на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та підстави заперечення проти позовних вимог прокуратури у справі № 925/238/26 частково співпадають, зокрема в частині того, що прокуратура не може звертатися з позовом щодо стягнення в бюджет коштів, власником яких є комунальне підприємство.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Звенигородська окружна прокуратура, не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026, звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 50-1672вих-26 від 08.06.2026, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 у справі № 925/238/26 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, прокурор вважає, що місцевим господарським судом зроблено помилковий висновок, не враховано, що більша частина коштів у розмірі 520 898,33 грн профінансована з місцевого бюджету за оплату послуг від використання електричної енергії за Договором від 30.12.2020 № 71131000495, а інша частина із спеціального фонду у розмірі 164 998,93 грн, внаслідок його наповнення за рахунок погашення орендарями комунального майна лікарні послуг оплачених з місцевого бюджету на оплату відповідних енергоносіїв. Окрім того, у призначенні платежу відносно частини коштів сплачених із спеціального фонду лікарнею у платіжних дорученнях АТ АБ «Приватбанк» зазначено, що вказані кошти сплачено на підставі додаткової угоди № 1 до Договору, яка не є предметом спору у даній справі.

Крім того, прокурор зазначає, що Лисянська селищна рада, як засновник КНП «Лисянська територіальна лікарня», фінансує та контролює його діяльність є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави та у даному випадку пов`язані із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 матеріали апеляційної скарги Звенигородської окружної прокуратури у судовій справі № 925/238/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Пономаренка Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №925/238/26 за апеляційною скаргою Звенигородської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 у справі №925/238/26 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

18.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує та просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи скаржника та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 у справі №925/238/26 без змін, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд відповідно зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлена неможливість розгляду справ (аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №922/3114/20, від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19, від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17, від 16.01.2020 у справі №908/1188/19 та інших).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом першим заступником Звенигородської окружної прокуратури заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" на користь місцевого бюджету Лисянської селищної ради коштів у розмірі 121 180,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що фактична сума сплачених коштів за отриману електричну енергію складає 685 897,26 грн, з яких сума надмірно сплачених коштів, які підлягають поверненню до місцевого бюджету складає 121 180,66 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції від відповідача надійшло клопотання ТОВ «Черкасиенергозбут» про зупинення провадження у справі до розгляду справи палатою ВС щодо джерел оплати послуг - справа №922/2848/24 за позовом прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради до відповідачів: ТОВ "Золотий стандарт К" та КП "Харківводоканал" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 925/238/26 згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Так, підставами для передачі справи №922/2848/24 на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стали обґрунтування колегії суддів щодо необхідності відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 12.03.2025 у справі №924/524/24, від 10.09.2025 у справі № 910/6131/24, від 04.02.2026 у справі № 922/1328/24, від 18.02.2026 у справі № 913/95/25 щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у подібних правовідносинах шляхом їх (висновків) уточнення, а саме виключення з висновку речення: "При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування".

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є позов прокурора про стягнення коштів, сплачених комунальним підприємством, що безпосередньо охоплюється колом правовідносин, які є предметом перегляду в межах справи № 922/2848/24, а саме: підставами представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування (комунального підприємства) у спорах, пов`язаних з витрачанням коштів такого підприємства, та значенням джерела походження цих коштів для визначення наявності підстав представницьких повноважень прокурора відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", закріплено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчиться перегляд справи № 922/2848/24 палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки правовідносини у цій справі та у справі № 922/2848/24 є частково подібними у визначальній частині щодо меж представництва прокурора та правового режиму коштів.

З огляду на викладене, враховуючи предмет і підстави позову у вказаних справах та з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі №925/238/26 до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №922/2848/24.

Оцінка судом апеляційної інстанції ключових доводів апеляційної скарги

Здійснюючи перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги (стаття 269 ГПК України) та з метою дотримання права учасників справи на вмотивоване судове рішення, колегія суддів вважає за необхідне надати окрему оцінку кожному з ключових доводів скаржника.

Щодо доводу про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин джерела фінансування спірних платежів (зокрема про те, що 520 898,33 грн сплачено з місцевого бюджету, а 164 998,93 грн - зі спеціального фонду, наповненого за рахунок орендних платежів бюджетного походження). Питання про те, чи є спірні кошти коштами місцевого бюджету, чи власними коштами комунального підприємства, і яке правове значення джерело їх походження має для наявності підстав представництва прокурора, становить самостійне матеріально-правове питання, що підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті та є предметом перегляду у справі № 922/2848/24. На стадії вирішення питання про зупинення провадження суд не встановлює цих обставин остаточно і не надає їм оцінки по суті, а лише перевіряє подібність правовідносин. Тому наведений довід не спростовує наявності підстави для зупинення, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України, а навпаки - підтверджує, що спірні правовідносини охоплюються колом питань, які вирішуватиме палата Верховного Суду.

Щодо доводу про те, що у платіжних дорученнях за рахунок спеціального фонду призначенням платежу зазначено додаткову угоду № 1 до Договору, яка не є предметом спору. Це заперечення стосується оцінки доказів та обґрунтованості позовних вимог по суті (належності платежів до оспорюваних додаткових угод), а не наявності процесуальних підстав для зупинення провадження. Зазначена обставина не впливає на висновок про подібність правовідносин у справах № 925/238/26 та № 922/2848/24 і підлягає дослідженню судом першої інстанції під час розгляду справи по суті після поновлення провадження. За таких умов цей довід не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Щодо ключового доводу про неподібність справ № 925/238/26 та № 922/2848/24 (з огляду на відмінність товару - електрична енергія та бензин, а також на дію Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у період воєнного стану у справі № 922/2848/24). За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19) подібність правовідносин визначається насамперед за змістовим критерієм - тотожністю прав і обов`язків сторін та нормативно-правового регулювання спірних відносин, а за необхідності - також за суб`єктним складом і об`єктом спору. У цій справі подібність наявна саме у визначальній частині: у застосуванні статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо меж представництва прокурором інтересів держави у спорах за участю комунальних підприємств та у значенні правового режиму (джерела) коштів, за які здійснювалися розрахунки. Відмінність виду товару та обставина дії постанови № 1178 не є визначальними, оскільки ця постанова не скасовує і не змінює приписів Закону України «Про публічні закупівлі» (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 916/747/24), а нормативно-правове регулювання спірних відносин у частині повноважень прокурора та режиму коштів у обох справах збігається. Для застосування пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України достатньо часткової подібності правовідносин у визначальній частині, на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції. Аналогічного підходу - зупинення провадження до перегляду справи № 922/2848/24 - Верховний Суд дотримався в ухвалі від 27.05.2026 у справі № 912/2337/25. З огляду на викладене довід про неподібність справ відхиляється.

Щодо доводу про порушення частини четвертої статті 236 ГПК України внаслідок неврахування судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 815/1216/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21. Саме забезпечення єдності судової практики є метою зупинення провадження у цій справі. Оскільки на розгляді палати Верховного Суду перебуває питання про відступ (уточнення) від висновків щодо значення джерела походження коштів, застосування наведених скаржником висновків до вирішення справи № 922/2848/24 є передчасним, а їх урахування судом до формування остаточної правової позиції палати могло б призвести до ухвалення рішення, що суперечить майбутньому висновку Верховного Суду. Отже, порушення частини четвертої статті 236 ГПК України судом першої інстанції не допущено.

Щодо доводу про порушення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України та про необґрунтованість об`єктивної неможливості розгляду справи. Оскаржувана ухвала постановлена на підставі пункту 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, а не статті 227. Підстава, передбачена пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України (перегляд судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду), не вимагає встановлення об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи; достатньою умовою її застосування є подібність правовідносин, наявність якої у цій справі встановлено. Тому посилання скаржника на приписи статті 227 ГПК України є безпідставним.

Щодо доводу про порушення розумних строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2, частина третя статті 177 ГПК України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Відповідно до статті 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, а тому формального порушення строку підготовчого провадження внаслідок зупинення не відбувається. Розумність строку провадження оцінюється з урахуванням складності справи та поведінки сторін і суду; необхідність узгодження вирішення спору з обов`язковим висновком палати Верховного Суду у подібних правовідносинах є об`єктивною обставиною, що виправдовує тимчасове зупинення провадження та відповідає засаді правової визначеності. Ризик ухвалення рішення, яке згодом підлягало б скасуванню як таке, що суперечить висновку Верховного Суду, переважає над інтересом у негайному вирішенні спору. За таких обставин зупинення провадження не суперечить вимогам щодо розумності строків розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до оціночного тлумачення доказів у матеріалах справи №925/238/26, однак не спростовують визначальної обставини - очікування обов`язкового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, яку ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 у справі № 925/238/26.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судову ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, у задоволенні апеляційної скарги Звенигородської окружної прокуратури слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 у справі №925/238/26 року - залишити без змін.

Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Звенигородської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 у справі № 925/238/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2026 у справі №925/238/26 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 925/238/26 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, передбачені ст. 286 - 291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.07.2026

Головуючий суддя В.П. Іванов

Судді С.Є. Чаплян

Є.Ю. Пономаренко