Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №911/3732/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. Справа№ 911/3732/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Дорофеєв М.Ю.;

від відповідача: Савенко Р.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2026 (повний текст рішення складено 09.04.2026)

у справі №911/3732/25 (судді - Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Грін Технолоджі»

до Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Грін Технолоджі» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради, в якому просить суд визнати укладеною додаткову угоду №3 про зміну ціни Енергосервісного договору №07-1/230-24 від 01.11.2024.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2026 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною рішення місцевого господарського суду, Комунальне підприємство «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкових висновків щодо обов`язку відповідача укласти додаткову угоду про зміну ціни енергосервісного договору.

Апелянт зазначає, що договір передбачав можливість зміни ціни лише до 31.03.2025, тоді як позивач звернувся із відповідною вимогою лише у серпні 2025 року, після спливу встановленого строку. Крім того, зміна істотних умов договору про публічну закупівлю можлива виключно у випадках та порядку, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», за взаємною згодою сторін, а судове втручання допускається лише у виняткових випадках.

Також апелянт посилається на те, що позивач тривалий час виконував договір за первісною ціною, а укладення додаткової угоди після спливу визначеного договором строку могло б призвести до порушення законодавства у сфері публічних закупівель і бюджетного законодавства.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Київської міської ради та призначено до розгляду на 24.06.2026.

11.05.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач зазначив, що апелянт не довів незаконності чи необґрунтованості рішення суду першої інстанції та не навів доводів щодо неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Позивач зауважує, що обов`язок сторін укласти додаткову угоду про зміну ціни договору не припинився після 31.03.2025, оскільки ні договір, ні закон не передбачають автоматичного припинення такого зобов`язання у разі прострочення його виконання (статті 598, 599, 611, 612, 615 ЦК України). Зміна ціни відповідає пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», має компенсаційний характер, не створює додаткового бюджетного навантаження, а посилання апелянта на конклюдентні дії є безпідставними, оскільки зміна договору повинна здійснюватися виключно у письмовій формі.

У судовому засіданні 24.06.2026 оголошена перерва до 27.07.2026.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.07.2026 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2026 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2024 між Комунальним підприємством «Боярка-Водоканал» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Грін Технолоджі» (виконавець) укладено Енергосервісний договір №07-1/230-24 відповідно до вимог Примірного енергосервісного договору, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №845.

Предметом договору є здійснення послуг з енергосервісу водонапірної насосної станції №3, що обліковується на балансі КП «Боярка-Водоканал» (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору становить 22 828 838, 21 грн. в тому числі ПДВ 3 804 806, 37 грн.

Ціна договору може бути змінена відповідно до пункту 7 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін (2.2 договору).

Згідно із п. 2.3 договору зміна ціни договору через зміну встановленого згідно із законодавством органом державної статистики (Держстат) індексу споживчих цін в Україні здійснюється одноразово за формулою: Цдн = (Цдс х Ісц/100), де Цдн - ціна договору нова; Цдс - ціна договору стара, Ісц - індекс споживчих цін за 2024 рік, %.

Відповідно до п. 2.4 договору сторони зобов`язані здійснити зміну ціни договору у відповідності до пункту 2.3 договору до 31 березня 2025 року.

Сторони зобов`язані відображати результати зміни ціни договору шляхом підписання додаткової угоди, що є невід`ємною частиною договору (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору строк дії договору становить 12 років 148 днів, набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2036.

Зміни до договору можуть бути внесені на підставі чинного законодавства України та тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до договору, та набирає чинності з моменту її посвідчення підписами та печатками сторін, якщо інше не зазначено в самій додатковій угоді або чинному законодавстві України (п. 6.3 договору).

Додатком 1 до договору сторони погодили перелік енергоефективних заходів енергосервісу, який включав встановлення сонячної електричної станції для потреб електроспоживання об`єкту загальною потужністю 300 кВт (отримання ТУ, розробка проекту 20.09.2024 - 31.10.2024; виконання монтажних робіт 31.10.2024 - 30.11.2024; виконання пусконалагоджувальних робіт 01.12.2024 - 15.12.2024 за умови доступу до об`єкту енергосервісу та вчасної видачі усіх необхідних довільних документів).

Додатковою угодою №1 від 01.11.2024 до договору сторони виклали у новій редакції додаток 1 (отримання ТУ, розробка проекту з дати набуття чинності договору до 31.10.2024; виконання монтажних робіт з дати набуття чинності договору до 13.12.2024; виконання пусконалагоджувальних робіт 14.12.2024 за умови доступу до об`єкту енергосервісу та вчасної видачі усіх необхідних довільних документів).

Додатковою угодою №2 від 28.04.2025 до договору сторони продовжили строк дії договору , встановивши його у 12 років та 212 днів; виклали у новій редакції зокрема додаток 1 (отримання ТУ, розробка проекту з дати набуття чинності договору до 26.04.2025; виконання монтажних робіт 27.04.2025 - 27.05.2025; виконання пусконалагоджувальних робіт 28.05.2025 - 30.05.2025 за умови доступу до об`єкту енергосервісу та вчасної видачі усіх необхідних довільних документів).

На виконання умов договору позивач відповіддю на лист відповідача за вих. №13-08/2025 від 13.08.2025 звернувся до відповідача з проханням надати позивачу на підписання проєкт додаткової угоди про зміну ціни договору, передбачену п. 2.4 договору.

20.08.2025 року відповідач листом за вих. №01-8/313 від 20.08.2025 надав свою відмову від укладення додаткової угоди про зміну ціни договору з огляду на те, що після 31 березня 2025 року зміна ціни договору неможлива.

22.08.2025 року позивач листом за вих. 22/08-2025 від 22.08.2025 звертався до відповідача з проханням укласти додаткову угоду №3 про зміну ціни договору та відповідно передав відповідачу проєкт додаткової угоди у двох примірниках на підписання.

28.08.2025 року відповідач відмовив в укладенні додаткової угоди №3 про зміну ціни договору з огляду на те, що її укладення суперечитиме умовам договору.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання укладеною додаткову угоду № 3 про зміну ціни Енергосервісного договору № 07-1/230-24 від 01.11.2024.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що встановлений договором строк не припинив відповідного обов`язку сторін, оскільки ні договором, ні законом не передбачено припинення такого зобов`язання після 31 березня 2025 року, а відтак відповідач безпідставно ухилився від виконання договірного обов`язку.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки вони зроблені внаслідок неправильного визначення правової природи спірних правовідносин та помилкового застосування норм матеріального права.

Колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини виникли не з приводу виконання звичайного цивільного чи господарського договору, а у зв`язку зі зміною істотної умови договору про закупівлю, який укладений відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Саме тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню не лише загальні положення Цивільного кодексу України щодо виконання зобов`язань, а й спеціальні норми законодавства про публічні закупівлі, які встановлюють особливий режим зміни істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» є спеціальним законом щодо регулювання спірних правовідносин, а його приписи мають пріоритет перед загальними положеннями цивільного законодавства.

Пунктом 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у разі зміни встановленого органами державної статистики індексу споживчих цін за умови встановлення в договорі порядку зміни ціни.

Таким чином, закон не встановлює безумовного обов`язку сторін здійснити зміну ціни договору, а лише допускає можливість внесення відповідних змін за наявності двох обов`язкових умов: існування визначеної законом підстави та дотримання порядку, погодженого сторонами у договорі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас обов`язковість договору означає обов`язковість виконання його умов саме у тому змісті та в тому порядку, який погодили сторони, а не можливість їх судового перегляду поза межами погодженого сторонами механізму.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У даному випадку сторони погодили не лише формулу розрахунку нової ціни та форму внесення відповідних змін, а й конкретний строк реалізації такого механізму - до 31 березня 2025 року.

Суд першої інстанції фактично визнав, що зазначений сторонами строк не має правового значення, що не узгоджується зі змістом договору та положеннями статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Тлумачення умов договору має здійснюватися відповідно до статті 213 ЦК України, виходячи зі змісту всіх його положень у їх системному взаємозв`язку.

З аналізу пунктів 2.2- 2.5 договору вбачається, що сторони погодили єдиний договірний механізм зміни ціни, який складається з визначених елементів: підстави для зміни, формули її визначення, строку здійснення такої зміни та способу її оформлення.

Вилучення із цього механізму погодженого сторонами строку фактично означало б зміну змісту договору судом.

Фактично місцевий господарський суд визнав, що положення пункту 2.4 договору щодо здійснення зміни ціни до 31 березня 2025 року не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки, на думку суду, відповідне зобов`язання може бути виконано у будь-який час протягом дванадцятирічного строку дії договору.

Таке тлумачення суперечить статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов`язковим для виконання сторонами саме в тому вигляді, в якому його укладено.

На відміну від висновків місцевого господарського суду, предметом цього спору не є припинення цивільного зобов`язання у розумінні статей 598-609 ЦК України.

Предметом спору є наявність чи відсутність правових підстав для примусового внесення змін до істотної умови договору про закупівлю після спливу строку, прямо погодженого сторонами для реалізації такого механізму.

Тому висновок суду першої інстанції про застосування статей 598 та 599 ЦК України є помилковим.

Норми глави 50 ЦК України регулюють припинення цивільних зобов`язань, тоді як спірні правовідносини стосуються реалізації сторонами погодженого договором права на зміну його істотної умови у спеціально визначений строк.

Колегія суддів також відхиляє висновок місцевого господарського суду про існування безумовного обов`язку сторін укласти додаткову угоду незалежно від часу звернення.

За змістом статей 638 та 651 ЦК України зміна договору здійснюється за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ні Закон України «Про публічні закупівлі», ні Енергосервісний договір не містять положень, які б наділяли суд повноваженнями після спливу погодженого сторонами строку формувати нову редакцію істотної умови договору та визнавати додаткову угоду укладеною всупереч запереченням однієї зі сторін.

Сама по собі наявність у договорі формулювання «сторони зобов`язані здійснити зміну ціни» не означає, що такий обов`язок існує незалежно від строку його виконання та може бути реалізований у будь-який час.

Інше тлумачення фактично означало б судову зміну умов договору після закінчення погодженого сторонами механізму їх реалізації.

Доводи позивача про те, що після спливу 31.03.2025 у відповідача виникло прострочення виконання зобов`язання, а тому він може бути примушений до його виконання, колегія суддів відхиляє.

Правові наслідки прострочення виконання зобов`язання, передбачені статтями 611, 612, 615 ЦК України, не можуть застосовуватися ізольовано від змісту самого договірного обов`язку.

У даному випадку спір стосується не виконання майнового обов`язку, а реалізації сторонами погодженого механізму зміни істотної умови договору про закупівлю.

Після спливу встановленого сторонами строку такий механізм не може бути реалізований примусово шляхом судового рішення, оскільки це означало б створення нових договірних прав та обов`язків, а не захист уже існуючого порушеного права.

Не спростовують висновків апеляційного суду й доводи позивача про відсутність бюджетних наслідків внесення відповідних змін.

Незалежно від можливого впливу зміни ціни на фактичний порядок здійснення платежів, зміна ціни є зміною істотної умови договору про закупівлю, яка повинна здійснюватися виключно у порядку та межах, визначених спеціальним законодавством і самим договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що позивач звернувся з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди після спливу строку, встановленого договором для реалізації відповідного механізму зміни ціни, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, безпідставно визнавши можливим примусове внесення змін до істотної умови договору про закупівлю після спливу строку, визначеного сторонами для реалізації такого механізму, що відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, а апеляційна скарга Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради - скасуванню.

Судовий збір, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2026 у справі № 911/3732/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2026 у справі № 911/3732/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Грін Технолоджі» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 46/48; код ЄДРПОУ 43035760) на користь Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» (08154, Київська обл., м. Боярка, вул. Білогородська, 19-Б; код ЄДРПОУ 30687118) 3 633, 60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 911/3732/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата підписання 29.07.2026