Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №911/3911/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: щодо реєстрації або обліку прав на майно

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №911/3911/25

Суддя: Барсук М.А.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа№ 911/3911/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я. Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Постельга О. А.;

від відповідача: Лях В. М.;

треті особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.06.2026 про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/3911/25 (суддя Іванов А. В.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік"

до Миронівської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Богуславська міська рада

про скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Потік" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Миронівської міської ради, у якому просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47678264 від 09.07.2019, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Богуславської міської ради, Київської області Захарченко А. В. про реєстрацію права власності (форма власності: комунальна) на об`єкт нерухомого майна: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: нежитлову будівлю 1975 року побудови, що позначена в плані літ. "А" загальною площею - 49,5 кв. м: з складовими частинами: № 1 - злітно- посадкова смуга; № 1 Вимощення, адреса: Київська область Миронівський район, с. Потік, вул. Преображенська, будинок 85, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1867442132229, номер запису про право власності: 32300905 за Потіцькою сільською радою Миронівського району Київської області;

- скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності за Потіцькою сільською радою Миронівського району Київської області на об`єкт нерухомого майна: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: нежитлову будівлю 1975 року побудови, що позначена в плані літ. "А" загальною площею - 49,5 кв. м: з складовими частинами: № 1 - злітно- посадкова смуга; № 1 Вимощення, адреса: Київська область Миронівський район, с. Потік, вул. Преображенська, будинок 85, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1867442132229, номер запису про право власності: 32300905, проведену державним реєстратором виконавчого комітету Богуславської міської ради, Київської області Захарченко А. В.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2026 у справі № 911/3911/25, позов задоволено:

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47678264 від 09.07.2019, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Богуславської міської ради, Київської області Захарченко А. В. про реєстрацію права власності (форма власності: комунальна) на об`єкт нерухомого майна: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: нежитлову будівлю 1975 року побудови, що позначена в плані літ. "А" загальною площею - 49,5 кв. м: з складовими частинами: № 1 - злітно-посадкова смуга; № 1 Вимощення, адреса: Київська область Миронівський район, с. Потік, вул. Преображенська, будинок 85, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1867442132229, номер запису про право власності: 32300905 за Потіцькою сільською радою Миронівського району Київської області;

- скасовано державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності за Потіцькою сільською радою Миронівського району Київської області на об`єкт нерухомого майна: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: нежитлову будівлю 1975 року побудови, що позначена в плані літ. "А" загальною площею - 49,5 кв. м: з складовими частинами: № 1 - злітно-посадкова смуга; № 1 Вимощення, адреса: Київська область Миронівський район, с. Потік, вул. Преображенська, будинок 85, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1867442132229, номер запису про право власності: 32300905, проведену державним реєстратором виконавчого комітету Богуславської міської ради, Київської області Захарченко А. В.

- стягнуто з Миронівської міської ради на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" 4 844,80 грн витрат зі сплати судового збору та 15 000 грн витрат на проведення експертизи.

09.06.2026 до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2026 у справі № 911/3911/25 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що позивачем докази на підтвердження розміру понесених судових витрат подано з порушенням п`ятиденного строку на їх подання та не заявлено клопотання про поновлення такого строку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Потік" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.06.2026 у справі № 911/3911/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги третьої особи зводяться до наступного:

- рішення у вигляді повного його тексту позивач отримав 02.06.2026;

- представники позивача 21.04.2026 не були присутні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі;

- в матеріалах справи відсутній технічний запис та протокол судового засідання від 21.04.2026 року, що підтверджує відсутність учасників справі при проголошенні судом вступної та резолютивної частини рішення у ній.

Рух апеляційної скарги та дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/3911/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є. Ю., Майданевич А. Г.

Ухвалою суду від 30.06.2026 залишено без руху апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.06.2026 у справі № 911/3911/25 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 22.07.2026.

На адресу суду від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.07.2026 задоволено заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А. Г. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 911/3911/25 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М. А., судді Пономаренко Є. Ю., Сітайло Л. Г.

Ухвалою суду від 20.07.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.06.2026 у справі № 911/3911/25.

Позиції учасників справи

21.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні

Явка представників сторін

В судове засідання 22.07.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання 22.07.2026 не з`явився.

В матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення третьої особи про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 22.07.2026 за відсутності представника третьої особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною перю статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 126 ГПК України).

Частиною третьою статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував, що:

- практична реалізація принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, у пункті 1.20 додаткової постанови палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19 зробила такий висновок щодо застосування норм процесуального права: "право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку з розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду".

Щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, то процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

При цьому, додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури.

Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, то процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

При цьому, потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками, зокрема, із своєчасної подачі до суду доказів на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129, статті 221 ГПК України (постанова Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 906/145/24).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.06.2026 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Позивач наголошує на тому, що він вчасно подав заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме протягом п`яти днів з дати отримання повного тексту рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2026 ним було отримано 02.06.2026, відтак товариством не було пропущено строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Водночас, вимоги чинного процесуального законодавства, зокрема частини восьмої статті 129 ГПК України зобов`язують учасника справи подати відповідні докази на підтвердження факту понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів саме після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, датою ухвалення судового рішення є 21.04.2026. Тобто, саме з цієї дати у позивача виник обов`язок протягом п`яти днів подати докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, як того вимагають ч. 8 ст. 129 ГПК України, а не з дати отримання рішення суду чи складання його повного тексту.

Доводи апелянта, що в рішенні Господарського суду Київської області від 21.04.2026 зазначено про присутність представників позивача, те ж саме вказано і в оскаржуваній ухвалі суду, однак наведене не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні 21.04.2026 уповноважені представники позивача були відсутні, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що факт присутності чи відсутності представника позивача при ухваленні рішення суду не змінює процесуальних строків подачі таких доказів, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Дійсно, колегія суддів враховує, що з протоколу судового засідання від 21.04.2026 вбачається, що під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду в засіданні був присутній лише представник відповідача.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, в судовому засіданні 14.04.2026 Господарський суд Київської області повідомив учасників справи про те, що вступна та резолютивна частини рішення у справі будуть проголошені 21.04.2026. У вказаному судовому засіданні були присутні представники позивача, що підтверджується наявним у справі протоколом судового засідання від 14.04.2026, а також самим позивачем в доводах апеляційної скарги.

З таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачу було достеменно відомо про те, що в судовому засіданні 21.04.2026 буде проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду у справі, а також було достатньо часу для підготовки і подання заяви про розподіл судових витрат разом з відповідними доказами у межах строку, визначеного частиною восьмою статті 129 ГПК України.

При цьому, зазначення судом першої інстанції в рішенні і в оскаржуваній ухвалі про присутність представників позивача в судовому засіданні 21.04.2026 не є тією процесуальною помилкою, яка є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Також колегія суддів зазначає, що така помилка суду може бути виправлена в порядку, визначеному статтею 243 ГПК України.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою, четвертою статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Щодо поновлення законодавчо встановленого процесуального строку, то законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке за наявності відповідного клопотання він використовує з огляду на поважність причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише за наявності об`єктивних, а не суб`єктивних причин, визнаних поважними судом шляхом наведення мотивованого висновку.

Однак при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів із доведенням обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах 5 днів).

Ураховуючи, що неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у строки встановлені частиною восьмою статті 129 ГПК України, має своїм процесуальним наслідком залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 16.06.2026 у справі № 911/3911/25 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно із статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.06.2026 у справі № 911/3911/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.06.2026 у справі № 911/3911/25 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку із подачею апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/3911/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повна постанова складена 28.07.2026.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.Г. Сітайло

Є.Ю. Пономаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua