Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №910/16307/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. Справа№ 910/16307/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " 703 Металообробний завод котельного обладнання"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2026

у справі №910/16307/25 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання"

про стягнення 150 357, 43 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернулось Міністерство оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" про стягнення 150 357, 43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №1786/29/ЗБ/27 на виконання будівельних робіт від 25.09.2023.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 у справі №910/16307/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 23 660 грн 23 коп., штраф у розмірі 126 697 грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про те, що оскільки відповідач зобов`язаний виконати роботи до 30.11.2024 включно вартість, яких становить 7 834 512, 38 грн, а тому відповідачем порушено строки виконання робіт, що є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю " 703 Металообробний завод котельного обладнання" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 у справі №910/16307/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження до розгляду справи №910/15480/25 за позовом ТОВ « 703 Металообробний завод котельного обладнання» до МО України про стягнення грошових коштів за договорами підряду, зокрема за договором №1786/29/ЗБ/27;

- фактично, строк дії договору за Додатковою угодою №9 від 25.12.2024 року продовжено до 31.03.2025, роботи за договором Підрядником були виконані до 07.03.2025, та відповідно до зауважень зі сторони Замовника недоліки усунені, відповідно до акту від 27.06.2025, тому апелянт вважає нарахування штрафних санкцій за період, вказаний позивачем, необґрунтованим;

- фактично сума невиконаних робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, який було надано із супровідним листом №192 від 28.10.2025 року складає 1 138 643,32 грн., а не 1 809 960,06 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/16307/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " 703 Металообробний завод котельного обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 у справі №910/16307/25 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.09.2023 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" укладеного договір підряду на виконання будівельних робіт №1786/29/3Б/27 (надалі - Договір).

Впродовж 2023-2024 років між сторонами згідно пункту 18.4. Договору укладено дев`ять Додаткових угод до Договору, якими вносились зміни та доповнення.

Даний Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.03.2025 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань та непроведених розрахунків - до їх повного виконання, проведення. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 17.1. в редакції Додаткової угоди №9, пункт 17.2. Договору).

Згідно пунктів 1.1., 1.2. Договору, в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами та засобами, відповідно до проєктної документації, з дотриманням будівельних норм/правил та умов цього Договору, виконати роботи в повному обсязі на об`єкті: "Реконструкція приміщень будівлі №25/1 (клініка амбулаторної допомоги) для встановлення візуалізаційно-оптичного обладнання, ІНФОРМАЦІЯ_1, а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах цього Договору роботи та оплатити їх вартість. Склад, обсяги та вартість робіт визначаються проектною документацією та договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди №7, вартість робіт по Договору визначена Договірною ціною (Додаток 1), яка складена на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї, і складає 7 834 512, 38 грн, в тому числі ПДВ - 1 305 752, 06 грн та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкту.

Пунктом 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №7 встановлено, що строки виконання робіт за цим Договором визначені календарним графіком виконання робіт (Додаток 2) та встановлюються до 30.11.2024 включно.

Підпунктом 4.4.1. пункту 4.4. Договору передбачено, що підрядник зобов`язаний виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи обумовлені Договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкту за актом у визначений Договором строк.

Згідно пункту 11.1. Договору, приймання та передача виконаних робіт здійснюється сторонами поступово по мірі завершення виконаних видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3.

У відповідності до пункту 3.5. Договору, датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання Акті готовності об`єкту до експлуатації, що складається після підписання останнього Акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в.

Сторони узгоджували та підписували довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується староноами, станом на 25.12.2024 вартість виконаних підрядником робіт та витрат становить 6 024 552, 32 грн.

27.06.2025 комісією у складі представників сторін проведено огляд виконаних робіт та підписано: (1) акт прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №51 - Рентген кабінет); (2) акт прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №117 - КТ МРД); (3) акт прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №53 - Мамограф).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором, сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по об`єкту (пункт 14.1., 14.2. Договору).

В пункті 14.5. Договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по Договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,002% від Договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1 (вих.№220/71/3608 від 17.09.2025), в якій просив сплатити нараховану пеню та штраф за прострочений строк виконання підрядних зобов`язань.

Однак, відповідач не задовольнив претензію позивача.

З цих підстав позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 23 660, 23 грн та штраф у розмірі 126 697, 20 грн, які нараховані у зв`язку з простроченням виконання відповідачем власних зобов`язань за Договором в частині вчасного виконання підрядних робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту пункту 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №7 вбачається, що роботи за Договором повинні бути виконані до 30.11.2024 включно.

Пунктами 11.1., 3.5. Договору передбачено:

- приймання та передача виконаних робіт здійснюється сторонами поступово по мірі завершення виконаних видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3;

- датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання Актів готовності об`єкту до експлуатації, що складається після підписання останнього Акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в.

В матеріалах справи наявні підписані між сторонами впродовж 2023-2024 роках довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), так станом на дату останнього підписаного акту та довідки 25.12.2024 вартість виконаних підрядником робіт становить 6 024 552, 32 грн.

Факту виконання робіт станом на 25.12.2024 в сумі 6 024 552, 32 грн. сторони не заперечують.

27.06.2025 комісією у складі представників сторін проведено огляд виконаних робіт та підписано: (1) акт прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №51 - Рентген кабінет); (2) акт прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №117 - КТ МРД); (3) акт прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №53 - Мамограф).

Апелянт зазначає, що роботи він виконав у строк, встановлений Договором, а саме 07.03.2025 та надіслав позивачу відповідні акти та довідки, натомість останній не підписав їх.

Вчасність виконання робіт, відповідач мотивує тим, що Додатковою угодою №9 сторони продовжили строки виконання робіт до 30.03.2025.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції і як вбачається зі змісту Додаткової угоди №9, сторони внесли зміни до пункту 17.1. Договору, згідно яких сторони змінили строк дії договору до 31.03.2025.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Отже, сторони п. 3.1. договору узгодили строк виконання зобов`язання відповідачем щодо здійснення останнім підрядних робіт до 30.11.2024 включно, а строк дії Договору сторони узгодили у пункті 17.1. - до 31.03.2025, а також додатково передбачили, що: "… а в частині невиконаних зобов`язань та непроведених розрахунків - до їх повного виконання, проведення. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору".

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи відповідача, що строк виконання зобов`язання встановлений до 31.03.2025.

Стосовно тверджень відповідача про виконання зобов`язань 07.03.2025 колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив позивачу відповідні акти супровідним листом вих.№48 від 07.03.2025, які останній отримав 10.03.2025, про що міститься відмітка у копії вказаного супровідного листа.

Водночас, позивач листом від 08.04.2025 повідомив відповідача про виявлені недоліки в роботі, які потребують усунення та пропонував до 14.04.2025 проінформувати щодо стану усунення виявлених дефектів: які вже усунуто, які планується усунути - вказати дату усунення. До вказаного листа позивач додав акт виявлених дефектів, копію якого відповідач долучив до матеріалів справи.

Зі змісту умов Договору, а саме Розділу 11 вбачається, що позивач зобов`язаний підписати акт та довідку протягом 5 робочих днів з моменту одержання або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із переліком зауважень та недоліків; позивач має право не підписувати акт та довідку до моменту усунення усіх недоліків; відповідач зобов`язаний усі зауваження та виявлені недоліки.

Таким чином, позивач виявивши недоліки в роботі відповідача згідно умов Договору відмовився приймати такі роботи, у зв`язку з чим надав відповідну відмову з переліком дефектів, які необхідно усунути відповідачу.

Відповідач листом вих.№99 від 24.06.2025 повідомив позивача про виконання всіх робіт у повному обсязі, що у свою чергу 27.06.2025 відповідними актами засвідчила спільна комісія сторін.

А тому доводи відповідача не спростовують обставин порушення останнім встановлених строків виконання зобов`язання по здійсненню підрядних робіт.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).

За змістом частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пунктів 14.1., 14.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором, сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по об`єкту.

Пунктом 14.5. Договору між сторонами узгоджено, що за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по Договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,002% від Договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Тобто базою нарахування пені виступає саме договірна ціна, а не сума невчасно виконаних робіт, про що помилково зазначає апелянт.

При цьому, посилання апелянта на те, що згідно частини 2 ст. 231 ГК України, яка була чинна на час виникнення правовідносин у даній справі, передбачено нарахування пені саме від розміру вартості робіт, з яких допущено прострочення, колегія суддів відхиляє, так як у погодженому між сторонами пункті 14.5. договору передбачено, що пеня нараховується саме від договірної ціни, а не від вартості робіт, щодо яких допущено прострочення.

Таким чином, укладаючи договір, відповідач погодився з умовами пункту 14.5 договору, яким сторони визначили порядок обчислення пені саме від договірної ціни. Відтак, зазначена умова є обов`язковою для сторін відповідно до принципу свободи договору та не може бути проігнорована однією зі сторін після виникнення спору.

Отже, пеня у спірних правовідносинах підлягає нарахуванню саме від договірної ціни, як це прямо передбачено погодженими сторонами умовами договору, а не від вартості робіт, щодо яких допущено прострочення.

Договірна ціна в редакції Додаткової угоди №7 становить 7 834 512, 38 грн, а строк виконання підрядних робіт до 30.11.2024 включно.

Відтак, прострочення виконання відповідачем робіт розпочалось 01.12.2024.

Позивач розпочинає здійснювати нарахування пені з 01.01.2025 та до 31.05.2025 у сумі 23 660, 23 грн.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок, погоджується із висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 660, 23 грн пені.

Окрім цього, позивач також нараховує відповідачу штраф у розмірі 126 697,20 грн, що складає 7% від суми робіт по яким допущено прострочення виконання (1 809 960, 06 грн).

Вищезазначеними нормами чинного законодавства встановлено, що за порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки, що встановлюється договором або законом.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Приписами абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, який був чинним на момент виникнення у сторін спірних правовідносин внормовано, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

А тому, оскільки позивач є Міністерством оборони України, що належить до державного сектора економіки та виконання зобов`язання позивача за Договором фінансувалось за рахунок Державного бюджету України, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення штрафу на підставі абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, яка була чинна під час виникнення спірних правовідносин.

При цьому, як вбачається із даної норми, штраф нараховується саме від суми робіт, по яким допущено прострочення виконання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що фактично сума вчасно невиконаних робіт за договором становить 1 138 643,32 грн, на підтвердження чого відповідач посилався на акт форми КБ-2. Водночас, до відзиву на позовну заяву відповідного акту додано не було.

В той же час, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/15480/25 за позовом ТОВ « 703 Металообробний завод котельного обладнання» до Міністерства оборони України про стягнення грошових коштів за договорами підряду, зокрема за договором №1786/29/ЗБ/27.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2026, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 910/15480/25, було встановлено наступне:

«За березень 2025 року позивачем складено Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 1 138 643.32 грн., що залишилися відповідачем не підписаними.

У подальшому, комісією у складі представників позивача та відповідача складено та підписано Акт від 27.06.2025 прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №53- Мамограф) та Акт від 27.06.2025 прийому-передачі виконаних робіт (приміщення №51- Рентген-кабінет), в яких зафіксовано відсутність зауваження до робіт, завершених 24.06.2025 відповідно проектної документації.

Позивачем (ТОВ « 703 Металообробний завод котельного обладнання») супровідним листом №192 від 28.10.2025 надано відповідачу (Міністерству оборони України) на підписання Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 в та Довідку про вартість виконаних робіт та витрат за формою №КБ-3 на суму 1 138 643,32 грн. з ПДВ, що отримані відповідачем 29.10.2025 року.

Відповідні роботи за Договором підряду №1786/29/3Б/27 від 25.09.2023 на суму 1 138 643,32 грн залишилися не оплаченими.

Позивачем (ТОВ « 703 Металообробний завод котельного обладнання») виконані роботи на загальну суму 2 038 771,08 грн., що залишилася не оплаченою відповідачем, зокрема, за Договором підряду №1786/29/3Б/27 від 25.09.2023 на суму 1 138 643,32 грн.»

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вказаним вище судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що розмір невчасно виконаних робіт за Договором підряду №1786/29/3Б/27 від 25.09.2023 становить 1 138 643,32 грн, а не 1 809 960,06 грн, як зазначав позивач та суд першої інстанції.

Водночас до апеляційної скарги апелянтом долучено копії Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3 на суму 1 138 643,32 грн з ПДВ. Зважаючи на наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву пояснення, які не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення, колегія суддів, керуючись положеннями статті 269 ГПК України, дійшла висновку про наявність підстав для прийняття зазначених доказів до розгляду.

А тому, здійснивши власний розрахунок штрафу у розмірі 7 % від вартості невчасно виконаного зобов`язання (1 138 643,32 грн), колегія суддів встановила, що його обґрунтованим розміром є 79 705,03 грн.

При цьому апелянт, здійснюючи розрахунок штрафу, фактично застосував порядок його обчислення, характерний для пені. Так, пеня нараховується у відсотках від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, тоді як штраф є одноразовою санкцією, що визначається у встановленому договором або законом відсотку від суми невиконаного зобов`язання незалежно від кількості днів прострочення. Отже, наведений апелянтом розрахунок не відповідає порядку визначення розміру штрафу, оскільки фактично відображає механізм нарахування пені, а тому не може бути визнаний правильним.

З цих підстав, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення штрафу у розмірі 79 705,03 грн. В решті вимог в цій частині слід відмовити.

Стосовно доводів апелянта про безпідставне відхилення клопотання про зупинення провадження у справі колегія суддів зазначає наступне.

Необхідність зупинення провадження у справі апелянт мотивує пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, а саме тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/15480/25 за позовом ТОВ 703 Металообробний завод котельного обладнання» до МО України про стягнення грошових коштів за договорами підряду, зокрема за договором №1786/29/ЗБ/27.

Відповідач зазначає, що у справі №910/15480/25 буде вирішено питання, чи дійсно роботи за договором №1786/29/ЗБ/27 були виконані належним чином і чи підлягають вони оплаті замовником.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Апеляційний господарський суд зазначає, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

За змістом вказаного п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що встановлені у даній справі обставини та зібрані докази дозволяють належним чином оцінити та встановити дійсні обставини справи. А тому і підстав для зупинення розгляду справи № 910/16307/25 до розгляду справи №910/15480/25 не було.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 у справі № 910/16307/25 - частковому скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 у справі № 910/16307/25 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 у справі № 910/16307/25 частково скасувати, ухваливши нове, яким позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Машинобудівників, будинок 17А, секція Д, офіс 2; ідентифікаційний код: 36476658) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6; ідентифікаційний код: 00034022) пеню у розмірі 23 660 грн 23 коп., штраф у розмірі 79 705 грн 03 коп. та судовий збір у розмірі 1 665 грн 31 коп.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6; ідентифікаційний код: 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Машинобудівників, будинок 17А, секція Д, офіс 2; ідентифікаційний код: 36476658) 1 135,64 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/16307/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко