Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №710/917/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Суд: Шполянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №710/917/26

Суддя: Побережна Н. П.

Справа № 710/917/26

Провадження № 2/710/862/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання – Слободяник І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

28.05.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 33 960,00 грн. заборгованості за договором № 562235-КС-003 про надання кредиту від 09.12.2025 та 2 662,40 грн. судового збору.

Аргументи учасників справи.

Позивач зазначає, що 09.12.2025 відповідачка за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства прийняла оферту та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6948 договір № 562235-КС-003. На виконання договору їй перераховано 12 000,00 грн., однак передбачені графіком платежі не здійснено.

За розрахунком позивача станом на 31.03.2026 заборгованість становить 33 960,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. — основний борг; 13 560,00 грн. — договірні проценти; 2 400,00 грн. — одноразова комісія за видачу кредиту; 6 000,00 грн. — проценти, заявлені як відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача просив розглянути справу без його участі, позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідачка відзиву, заяв або доказів погашення заборгованості не подала.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 03.06.2026 відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано в АТ «Універсал Банк» відомості щодо належності відповідачці платіжної картки і зарахування кредитних коштів.

На виконання ухвали АТ «Універсал Банк» листом від 25.06.2026 № БТ/Е-27374 надав відомості про рахунок і платіжну картку відповідачки та виписку про рух коштів.

29.07.2026 Шполянським районним судом Черкаської області постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Відповідачка у встановлений судом строк відзиву на позов не подала, доказів поважності причин його неподання та контррозрахунку заборгованості суду не надав.

З огляду на належне повідомлення відповідачки, її неявку без повідомлення причин, неподання відзиву, відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи та наявність передбачених статтею 280 ЦПК України умов суд відповідно до статті 281 ЦПК України проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заходи забезпечення позову або доказів не вживалися.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин із посиланням на докази.

Із договору № 562235-КС-003, оферти, акцепту, паспорта споживчого кредиту, анкети клієнта та візуальної послідовності дій убачається, що 09.12.2025 ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію в інформаційній системі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ознайомилася з індивідуальною пропозицією та підписала договір одноразовим ідентифікатором UA-6948.

За погодженими умовами кредитодавець надав 12 000,00 грн. на строк 16 тижнів, до 31.03.2026. Стандартна фіксована процентна ставка становить 1 % на день, одноразова комісія за видачу кредиту — 2 400,00 грн. Договір і паспорт містять графік платежів, загальну вартість кредиту та наслідки прострочення.

Платіжний документ підтверджує переказ 09.12.2025 суми 12 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 . Лист АТ «Універсал Банк» підтверджує належність повного номера картки НОМЕР_2 відповідачці, а банківська виписка — зарахування на її рахунок коштів від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Отже, надання кредиту підтверджене не лише внутрішніми документами кредитодавця, а й відомостями банку.

Розрахунок за кредитним договором та довідка про заборгованість відображають відсутність платежів. Договірні проценти за 113 днів становлять 13 560,00 грн. (12 000,00 грн. ? 1 % ? 113 днів), що арифметично відповідає ставці та періоду нарахування. Загальна заявлена сума складається з 12 000,00 грн. основного боргу, 13 560,00 грн. договірних процентів, 2 400,00 грн. комісії та 6 000,00 грн. відповідальності за прострочення.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 76–80, 89 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими — докази, одержані у встановленому законом порядку, а достатніми — докази, які у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи. Жоден доказ не має наперед установленої сили; суд оцінює кожний доказ окремо та їх взаємний зв`язок у сукупності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11, статтями 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів; зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням погоджених умов.

Статтями 205, 207, 626–628, 638, 639 ЦК України передбачено можливість учинення правочину в письмовій, у тому числі електронній, формі. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов; договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

За статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції та її прийняття, а моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору у письмовій формі.

Верховний Суд у постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 та від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 зазначив, що договір, укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора у порядку, погодженому сторонами, є письмовим правочином, а відсутність паперового примірника сама собою не спростовує факту укладення договору.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа та його допустимість як доказу не можуть заперечуватися виключно через те, що він має електронну форму.

За статтями 1048, 1049, 1054, 1056? ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, встановлених договором, і сплатити проценти, розмір, тип та порядок сплати яких визначаються кредитним договором.

Досліджені докази у сукупності підтверджують укладення договору, погодження його істотних умов та фактичне отримання відповідачкою 12 000,00 грн. Доказів повернення кредиту або сплати договірних процентів відповідачка не подала, тому вимоги про стягнення 12 000,00 грн. основного боргу та 13 560,00 грн. процентів є доведеними.

Щодо одноразової комісії за видачу кредиту.

Комісію в розмірі 2 400,00 грн. сторони визначили як одноразову плату за видачу кредиту; її розмір прямо зазначений у договорі, паспорті споживчого кредиту та графіку платежів. Вона нарахована один раз у день надання кредиту, не є щомісячною платою за інформацію про стан заборгованості та не дублює інший періодичний платіж. Доказів її сплати матеріали справи не містять, тому ця вимога підлягає задоволенню.

Щодо 6 000,00 грн., нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до статей 549, 550, 611 ЦК України неустойкою є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення зобов`язання; штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пеня — у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення. Неустойка є мірою цивільно-правової відповідальності, а не платою за правомірне користування кредитними коштами.

Частина друга статті 625 ЦК України встановлює спеціальні наслідки прострочення грошового зобов`язання: на вимогу кредитора боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Такі нарахування також мають компенсаційний характер і є відповідальністю за прострочення, на відміну від договірних процентів, передбачених статтею 1048 ЦК України як плата за користування кредитом.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено імперативне правило: у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку — штраф або пеню — за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 за невиконання, часткове виконання або прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, і надалі його дію неодноразово продовжено. Отже, суд зобов`язаний перевірити не лише наявність у договорі умови про відповідний платіж, а й період та правову підставу його нарахування. Неподання відповідачем відзиву не звільняє суд від обов`язку застосувати імперативну норму закону.

Договір укладено 09.12.2025, а 6 000,00 грн. нараховано саме у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану. Ця сума не є договірними процентами за правомірне користування кредитом, а заявлена як відповідальність за статтею 625 ЦК України, від якої позичальник прямо звільнений пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Тому вимога у цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 27 960,00 грн., з яких 12 000,00 грн. — основний борг, 13 560,00 грн. — договірні проценти та 2 400,00 грн. — одноразова комісія.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив 2 662,40 грн. судового збору. Позов задоволено на 82,33 % (27 960,00 грн. ? 33 960,00 грн. ? 100 %). Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 192,01 грн. судового збору (2 662,40 грн. ? 27 960,00 грн. ? 33 960,00 грн. = 2 192,01 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 178, 247, 259, 263–265, 268, 274–281, 284, 288, 352, 354 ЦПК України, статтями 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 625–629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056? ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 562235-КС-003 про надання кредиту від 09.12.2025 у розмірі 27 960,00 грн. (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень нуль копійок), з яких: 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень нуль копійок) — основний борг; 13 560,00 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень нуль копійок) — проценти; 2 400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок) — комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 192,01 грн. (дві тисячі сто дев`яносто дві гривні одна копійка).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення. Строк може бути поновлений і в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою у загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Ознайомитися з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239; інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua