Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №695/2319/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

28 липня 2026 рокуСправа №: 695/2319/26

Номер провадження 3/695/1047/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981875 від 25.05.2026, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.05.2026 близько 20 год 40 хв. у м. Золотоноша по вул. Шеченка у парку ім. Неверовського, перебуваючи у громадському місці, висловлювалась нецензурною лайкою та вчинила штовханину з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 981875 від 25.05.2026, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

У судове засідання неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її законний представник не прибули.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»» від 22.09.2005 № 2899-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981875 від 25.05.2026, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.05.2026 близько 20 год 40 хв. у м. Золотоноша по вул. Шеченка у парку ім. Неверовського, перебуваючи у громадському місці, висловлювалась нецензурною лайкою та вчинила штовханину з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 981875 від 25.05.2026, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Між тим, у справі відсутні належні докази порушення громадського порядку та спокою громадян з боку неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме за обставин, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки з наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих у присутності начальника Служби у справах дітей, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Золотоніської міської ради ОСОБА_3 , між вказаними особами, які є тіткою та племінницею, сталась побутова сварка.

З огляду на викладене вище у діях неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Більш того, як вбачається із матеріалів справи, особа, щодо якої складено зазначений протокол, є неповнолітньою особою.

Ця обставина надає справі особливого значення з приводу дотримання прав неповнолітнього, з огляду на наступне.

КУпАП не встановлює особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо неповнолітніх, а тому з метою розгляду даної справи, відповідно до засад ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить застосовувати у даному випадку аналогію закону щодо порядку кримінального провадження відносно неповнолітніх.

Згідно з ч. 2 ст. 484 КПК України, орган, який здійснює провадження щодо неповнолітнього, зобов`язаний здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

Відповідно до вимог ст. 270 КУпАП інтереси неповнолітнього мають право представляти законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно неповнолітньої особи, враховуючи вимоги ст. 270 КУпАП, повинно відбуватися виключно в присутності законних представників (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), оскільки внаслідок свого віку неповнолітня особа не може в повній мірі захищати самостійно свої права.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Своєрідність неповнолітніх, як спеціального суб`єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому фізичному (календарному) віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.

Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі – повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП, що також відображено у ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію».

Так положеннями ч. 2 ст.33 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Чинним законодавством встановлено, що процесуальним документом, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Невідповідність протоколу вимогам вищезазначеної норми КУпАП тягне за собою визнання його недійсним і в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 981875 від 25.05.2026, наявного у матеріалах справи про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, судом встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання протоколу є неповнолітньою.

Разом з тим, протокол стосовно неї, складений без врахування вказаних особливостей провадження у справах щодо неповнолітніх.

Жодних відомостей про присутність законного представника під час процесуального оформлення інкримінованого неповнолітній особі правопорушення матеріали справи не містять, як того вимагають загальні положення норм права, як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Міжнародною Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., визначається, що «дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку». При цьому законодавчо в Україні встановлено градацію віку дитини у таких вікових категоріях: малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою – у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративним правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх. Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника. При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Уповноважені особи, працівники поліції не переконались у тому, що неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого їй ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язані були такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та його батьків, законних представників, як того вимагають загальні положення як національного, так і міжнародного права, зокрема, Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративні правопорушення вбачається, що не зазначено всіх необхідних відомостей про особу правопорушника, зокрема не містить відомостей про присутність законного представника при складанні протоколу, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє повідомлення щодо захисту прав та інтересів неповнолітньої до відповідних органів у справах дітей, а тому протокол про адміністративне складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітньої, що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є недопустимим доказом, що тягне за собою очевидну недопустимість всіх інших зібраних доказів, які не підлягають аналізу з огляду на їх очевидну протиправність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст.7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Отже, наявність в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за відсутності допустимих доказів обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, на підставі викладеного вище, провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 173, 247, 280, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови направити до Золотоніської окружної прокуратури, для відому.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська