Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №559/321/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/321/26

Провадження № 1-кп/559/124/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грушвиця, Дубенського району, Рівненської області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, має на утримання двох неповнолітніх дітей, одна з яких дитина з інвалідністю, працюючого апаратником ВКФ "Великом", який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, яку постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 26.05.2023 у справі № 570/2163/23 (номер провадження 3/570/1324/2023) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Вказана постанова набрала законної сили 06.06.2023.

Крім того, громадянина ОСОБА_4 , постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 19.12.2023 у справі № 570/5992/23 (номер провадження 3/570/3275/2023) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Вказана постанова набрала законної сили 01.01.2024.

Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, які набрали законної сили, та будучи ознайомленим з ними, з метою їх невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України 13 квітня 2025 року приблизно о 20 годині 39 хвилин по вул. Грушевського, що знаходиться в місті Дубно, Рівненської області, керував автомобілем марки «Ford» моделі «Focus C-Max» реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, де був виявлений поліцейськими батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП.

Отже, своїми діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Враховуючи, що обвинувачений визнав свою вину в повному обсязі, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджував усі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.

При цьому судом з`ясовано: чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив фактичні обставини справи, щодо часу,місця та способу вчинення ним кримінального правопорушення. При цьому, надав покази про те, що йому відомо про наявність постанов суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП у виді штрафу та позбавлення його прав керування транспортними засобами. Всупереч цьому, він керував автомобілем та був зупинений поліцейськими. Зазначив, що частково сплатив суму присуджених штрафів згідно вказаних вище постанов суду. Із врахуванням повного визнання вини та щирого каяття просить призначити покарання у виді штрафу, однак враховуючи матеріальне становить просить розтермінувати виплату штрафу на два місяці, при цьому запевнив суд, що сплатить присуджену суму штрафу.

За таких обставин суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, тобто його вина повністю доведена зібраними у провадженні доказами, які є логічними і послідовними, узгоджуються між собою та матеріалами провадження вцілому, а тому є переконливими для суду.

Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який раніше є несудимим в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має зареєстроване та фактичне місце проживання, де відносно нього відсутні негативні характеристики, одружений, на утриманні якого знаходяться двоє неповнолітніх дітей, одна з яких є – дитиною-інвалідом, а також позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, є визнання вини, щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності, індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, а також враховуючи особу обвинуваченого і пом`якшуючі його вину обставини, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання за ч.2 ст. 50 КК України.

Також, враховуючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 , який на утриманні має двох неповнолітніх дітей та значну суму штрафу, суд користується правом, передбаченим ч.4 ст. 53 КК України, та розстрочує йому виплату штрафу рівними частинами на 2 (два) місяці.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Судові витрати відсутні.

Відповідно до ст. ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 349, 366-371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Розстрочити ОСОБА_4 сплату штрафу на 2 (два) місяці рівними платежами.

Речові докази в справі: DVD-R диск з відеозаписом з нагрудних камер працівників батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП та відеозапис з відео-реєстратора службового автомобіля - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1